Бертники
| село Бертники | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Монастириська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310020079236 |
| Облікова картка | Бертники |
| Основні дані | |
| Засноване | 1444 |
| Населення | ▼ 385 (2014) особи |
| Територія | 1.690 км² |
| Густота населення | 266.27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48324 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°4′21″ пн. ш. 25°13′21″ сх. д. / 49.07250° пн. ш. 25.22250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
327 м[1] |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Бертники | |
 Бертники | |
| Мапа | |
| |
|
| |
_%D1%81.%D0%91%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8.jpg)
Бе́ртники — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2020 центр Бертниківської сільської ради. Населення — 385 осіб (2014).
У радянський період, у 1977 році, село було перейменоване на Лісове. У 1991 році Бертникам повернено історичну назву.
Село розташоване на сході району, на березі річки Бертничка (ліва притока Коропця, басейн Дністра). Від Бертників до центру громади міста Монастириська 5 кілометрів та найближчої залізничної станції Бучач — 15 кілометрів.
Площа села становить 2,27 кв. км.
Сусідні населені пункти:
Для села характерний помірно континентальний клімат. Бертники розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
13 січня 1444 р.: брати Кунрад та Панерат з Бердників (лат. Cunrado et Panerath de Berdniky) згадані в записці №1263 Галицького земського суду,[2] що свідчить про існування поселення Бердники (або Бертники). Ще одна писемна згадка — 1454 р.
Під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького жителі брали участь у військових діях.
1920-1930-ті працювали товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар», кооператива.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
1977—1991 Бертники мали назву Лісове[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[4]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Монастириського району, село увійшло до складу Чортківського району.[5]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610713, розташована у приміщенні дитячого садка.
- Результати
- зареєстровано 299 виборців, явка 63,88%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,37%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,09%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 11,52%.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 50,53%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 13,83%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 11,17%[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 448 осіб[8]. У 2014 — 385 осіб. У 2014 році було 114 дворів.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 448 | 99.56% |
| російська | 2 | 0.44% |
| Усього | 450 | 100% |
- церква святого Михайла (1928; кам'яна).
Діяли загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.
Станом на 29 березня 2020 року в селі було інфіковано 1 особу COVID-19 (і 44 в районі).[10]
У селі є клуб.
- Богдан Бойчук — поет.
- Ґудзик Василь «Оріх» (*5.03.1927 — †15.08.2007, м. Філадельфія, штат Пенсільванія, США) — ройовий, чотовий сотні «Ударник-5» куреня «Лемківський» ТВ 26 «Лемко» ВО 6 «Сян» (1944—1948), командир сотні «Басейн» ТВ 24 «Маківка» ВО 4 «Говерля» (05.-10.1949), член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади, голова станиці ОКВ у м. Філадельфія, голова контрольної комісії ГУ ОКВ. Старший вістун (?), хорунжий (2.09.1948) УПА; відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 1 класу (20.07.1950)[11].
- ↑ weather.in.ua Погода в Україні. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 17 лютого 2011.
- ↑ Акти ґродські і земські.-Львів,1887.Т.12.-564с.,(пол., лат.) с.120 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2021. Процитовано 25 лютого 2019.
- ↑ Президія Верховної Ради УРСР; Указ від 18.03.1991 № 848-XII
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020
- ↑ ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 273; Літопис Української Повстанської Армії. Т. 52: Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади: Історія в документах (1950—2016) / упоряд.: Ігор Гомзяк, Дмитро Проданик, Христина Котляр. — Торонто; Львів: Вид-во «Літопис УПА», 2016. — С. 720—721.
- Дутка М., Федечко І. Бертники // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 27—28. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Грицина Д., Уніят В. Бертники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 116. — ISBN 966-528-197-6.
- Bertniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 154. (пол.)