Координати: 50°27′52″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.46444° пн. ш. 30.52389° сх. д. / 50.46444; 30.52389
Очікує на перевірку

Волоська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Волоська вулиця.
Волоська вулиця
Київ
Волоська вулиця
МісцевістьПоділ
РайонПодільський
Назва на честьВелесове капище або волоська слобода за Воскресінською брамою
Колишні назви
Бидлогонна, Межигірська
Загальні відомості
Протяжність1 300 м
Координати початку50°27′52″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.46444° пн. ш. 30.52389° сх. д. / 50.46444; 30.52389
Координати кінця50°28′22.1″ пн. ш. 30°30′37.9″ сх. д. / 50.47281° пн. ш. 30.51053° сх. д. / 50.47281; 30.51053
поштові індекси04070
Номери телефонів417-.., 425-..
Транспорт
Найближчі станції метро «Тараса Шевченка»,
 «Контрактова площа»
АвтобусиА 53 (по вулицях Нижній Вал та Верхній Вал);

62, 115 (по вулицях Григорія Сковороди та Спаській);

114 (по вул. Набережно-Хрещатицькій)
Руходносторонній від вул. Борисоглібської до вул. Нижній Вал
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні закладиСДЮШОР № 4
Медичні закладиПоліклініка № 3 Подільського р-ну
Заклади культуриБібліотека ім. Віктора Некрасова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10279
У проєкті OpenStreetMapr339268
Мапа
Мапа
CMNS: Волоська вулиця у Вікісховищі

Воло́ська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Борисоглібської вулиці до Оболонської вулиці.

Прилучаються вулиці Іллінська, Григорія Сковороди, Спаська, Хорива, Верхній Вал, Нижній Вал, Ярославська, Щекавицька та Введенська.

Історія

[ред. | ред. код]

Давня київська вулиця. У документах межі XVII–XVIII століття вулиця ще позначалася як заміський шлях, згадувалася під назвами Волоська, Бидлогінна, Межигірська[1]. Станом на середину XVIII століття — одна з чотирьох великих подільських вулиць. Вела від Воскресенської переправи у західному напрямку.

Назва Волоська пов'язана з «волоськими слободами», які позначені на карті 1695 року за Воскресенською брамою. Назва Бидлогонна, скоріш за все, утворилася як опис дороги до заміських пасовищ. Назва «Межигірська» згадується у документі 1694 року та пов'язана з дорогою до Межигірського монастиря. Після пожежі на Подолі 1811 року вулицю повністю переплановано.

Забудова

[ред. | ред. код]

Сучасний вигляд вулиці створює забудова 50-х та 80-х років XX століття. Початкова частина вулиці — переважно забудова XIX століття.

Статус пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення мають будинки № 5 (одноповерховий дерев'яний на високому цегляному цоколі, споруджений у 1833—1835 рр. у стилі класицизму) та двоповерховий цегляний № 5/14, зведений у 1874—1875 роках на замовлення купця І. Шишкіна в стилістиці історизму[2]. Обидві споруди, що становлять єдину історичну садибу на розі з Іллінською вулицею, наразі занедбані, перебувають в аварійно-небезпечному стані[3].

Установи та заклади

[ред. | ред. код]

Зображення

[ред. | ред. код]
  • Будинок № 2
    Будинок № 2
  • Будинок № 5
    Будинок № 5
  • Вигляд від Оболонської вулиці
    Вигляд від Оболонської вулиці

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Попельницька, 2003, с. 130–131..
  2. ↑ Культурна спадщина Києва. Вул. Волоська, 5
  3. ↑ На Подолі у Києві спалахнув історичний будинок: перші подробиці з масштабної пожежі (фото)

Джерела

[ред. | ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волоська_вулиця_(Київ)&oldid=40369102