Набережно-Хрещатицька вулиця
| Набережно-Хрещатицька вулиця Київ | |
|---|---|
 Вид на вулицю зі сторони Річкового вокзалу | |
| Місцевість | Поділ |
| Район | Подільський |
| Колишні назви | |
| Велика Хрещатицька, Хрещатик, Хрещатицька | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,73 км |
| Координати початку | 50°27′32″ пн. ш. 30°31′35″ сх. д. / 50.459139° пн. ш. 30.526389° сх. д.Координати: 50°27′32″ пн. ш. 30°31′35″ сх. д. / 50.459139° пн. ш. 30.526389° сх. д. |
| Координати кінця | 50°28′26″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.473944° пн. ш. 30.516472° сх. д. |
| поштові індекси | 04070 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Поштова площа» «Контрактова площа» |
| Автобуси | А 53, 62, 114, 115 |
| Трамваї | Лінія існувала до 1917 року |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11121 |
| У проєкті OpenStreetMap | r342023 |
| Мапа | |
 | |
 Набережно-Хрещатицька вулиця у Вікісховищі | |
На́бережно-Хреща́тицька ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Поштової площі до Турівської і Набережно-Лугової вулиць.
Прилучаються Набережне шосе, Боричів узвіз, вулиці Ігорівська, Андріївська, Борисоглібська, Іллінська, Григорія Сковороди, Гаванський міст, вулиці Спаська, Хорива, Верхній Вал, Нижній Вал, Рибальський вантовий міст, Ярославська і Щекавицька вулиці.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця є однією з найдавніших вулиць Києва, мала назву Велика Хрещатицька, Хрещатик, Хрещатицька, оскільки, за переказами, саме цією вулицею кияни у 988 році йшли на хрещення. Сучасна назва — з 1869 року[1]; надана, щоб уникнути дублювання з назвою нової на той час вулиці Хрещатик, яка ставала центральною магістраллю міста.
Забудовувалася після пожежі 1811 р. поступово, у середині XIX ст. переважала одно-, двоповерхова забудова. Набережну облаштовували з 1757 по 1860 рік. На ній розвантажували вантажі, що сплавлялися по Дніпру. На вулиці зосереджувалися склади лісу, цегли, кахель, будівельного матеріалу; відпливали судна, завантажені хлібом, сіллю, соленою рибою, цукром; приходили - із залізним товаром, будівельним лісом, вапном. Багато архітектурної кераміки потрапляло водним шляхом до Києва з Черкас, із містечка Копись Могильовської губернії. У 1914 р. на вулиці розташовувалося п'ять складів кахлю, майоліки та іншої кераміки[2].
Існували числення млини: Млин Бродського, Паровий млин Яновського, Паровий млин Кельбера, млини Бяліка, Сніжка.
Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]
- Буд. № 1 — колишній елеватор млина Бродського, початок ХХ століття (пам'ятка архітектури, історії). Тут бував письменник Шолом-Алейхем.
- Буд. № 8 — Будка над артезіанською свердловиною № 23 Київського водогону, початок ХХ століття (пам'ятка архітектури). Інженер С. Коклик.
- Буд. № 10 — Елеватор, 1951—1954 (пам'ятка архітектури). Архітектор В. Голштейн.
- Буд. № 13 — Садиба Бубнових, 1822 (пам'ятка архітектури, статус надано у вересні 2023 року). Спочатку садиба належала купецькій родині Бубнових, а потім, у різні часи, тут містилися купецькі лазні, крамниці, юдейський молитовний дім та майстерні річкового порту. Частково розібрана в 2023 році.[3]
- Буд. № 27 — Бурса Київської Духовної Академії, 1778 (пам'ятка архітектури, історії). Архітектор Іван Григорович-Барський. Добудова: 1811, архітектор Андрій Меленський. Бароко, класицизм. Проживали: поет, перекладач Петро Гулак-Артемовський (1802—1814); композитор, співак, драматичний актор Семен Гулак-Артемовський (1824—1830).
Втрачені пам'ятки[ред. | ред. код]
- Буд. № 1-а — Дизель-моторна станція млина Бродського, 1912—1914 (архітектор Олександр Вербицький). Еклектика. Мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Знесена 2005 року.[4]
- Буд. № 21 — Паровий млин Яновського, 1908. Одна з трьох споруд млина «Лазар Бродський», які вціліли після пожежі 1920 року. З 2004 року була на обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення. Зруйнована 2010 року без узгодження з міською владою.[5]
-
Будинок № 5 -
Будівля Київського водогону (буд. № 8) -
Будинок № 9 -
Бурса Київської Духовної Академії, нині — один з корпусів НаУКМА (буд. № 27)
Меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- Буд. № 27 — Меморіальна таблиця Семенові Гулаку-Артемовському. Бронза, барельєф. Відкрита 1974 року, скульптор Галина Кальченко, архітектор Анатолій Ігнащенко).
-
Меморіальна дошка Семенові Гулаку-Артемовському
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
- ↑ Друг Ольга Миколаївна Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496 с.
- ↑ Активісти показали, який би вигляд мала відновлена 200-річна Садиба Бубнових: фото
- ↑ Кальницкий М.Б. Два пожара мельница Бродского пережила, но третий ее доконал // Киевские ведомости. 1996. 27 июля
- ↑ В Киеве ради отеля снесли мельницу Бродского, 2010-03-11
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 114.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 145. — ISBN 5-88500-070-0.
- Набережно-Хрещатицька вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 168. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 371–372. (рос.)
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 84, 135. — ISBN 978-966-8999-05-5.
- Набережно-Хрещатицька вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||
