Борисоглібська вулиця (Київ)
Борисоглібська вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Поділ |
Район | Подільський |
Назва на честь | церкви святих Бориса й Гліба, 1692 року; знищена у 1930-ті рр. |
Загальні відомості | |
Протяжність | 460 м |
Координати початку | 50°27′43″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.462139° пн. ш. 30.520167° сх. д.Координати: 50°27′43″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.462139° пн. ш. 30.520167° сх. д. |
Координати кінця | 50°27′52″ пн. ш. 30°31′30″ сх. д. / 50.464528° пн. ш. 30.525083° сх. д. |
поштові індекси | 04070 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Контрактова площа» |
Автобуси | А 62, 114, 115 (по вул. Набережно-Хрещатицькій) |
Рух | односторонній у бік вул. Набережно-Хрещатицької від вул. Братської до вул. Волоської |
Покриття | асфальт |
Організації | Національна асоціація адвокатів України |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10128 |
У проєкті OpenStreetMap | r356497 |
Мапа | |
Борисоглібська вулиця у Вікісховищі |
Борисоглі́бська ву́лиця — вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від вулиці Сагайдачного до Набережно-Хрещатицької вулиці.
Прилучаються Братська і Волоська вулиці.
Історія[ред. | ред. код]
Одна з найдавніших вулиць Києва, у XVII столітті згадується під назвами Борисоглібська, Глібобориська, Хлібобориська. Назви походять від храму, присвяченому першим святим — князям Борису та Глібу, канонізованими руською церквою в XI столітті і вбитими старшим братом Святополком під час міжусобиці.
Автори довідника «Київ» згадують версію про те, що в районі нинішньої Борисоглібської вулиці проводились народні віча.
У 1936 році при розкопках були знайдені дерев'яні водопровідні труби системи водопостачання Києва XVIII століття.
Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]
Вулиця по її сучасній лінії прокладена після пожежі Подолу 1811 року за проектом перепланування Подолу петербурзького архітектора Вільяма Гесте. Збереглася більша частина старої забудови XIX — початку XX століття (№ 1, 5, 6, 7, 8/13, 9/15, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19)
На місці будинку № 10 стояла церква Святих Бориса і Гліба, побудована 1692 року і знищена 1934 року.
Будинок № 12 колись належав київській купецькій родині Дитятіних, відомій торгівлею залізним (скоб'яним) крамом. Першими власниками цього особняка були купці 2-ї гільдії Григорій та Параскева Дитятіни. Після їх смерті садиба відійшла у спадок синам — Івану та Федору Дитятіним, також купцям 2-х гільдії. Деякий час вони вели справи окремо, Іван проживав у будинку № 12, а Федір — у будинку № 14 по Борисоглібській вулиці, але в 1873 році брати вирішили об'єднати свої капітали і продовжити спільну справу під фірмою «Торгівля І. та Ф. Дитятіних». Відтоді їхнє підприємство почало процвітати, Дитятіни вкладали капітал у нерухомість, купляючи будинки у різних районах Києва, брали активну участь у суспільному житті міста. Після смерті Івана Дитятіна особняк по Борисоглібській, 12, перейшов у власність його брата Федора, а після смерті Федора у 1918 році — його сину Борису Федоровичу Дитятіну. Після Жовтневої революції будинок націоналізували; у 1937 році в ньому розташовувався санаторій Червоного Хреста водників, а після Другої світової війни тут відкрили музей Подольського району.
У будинку № 6 проживав професор Київської духовної академії Степан Сольський, який був київським міським головою у 1887—1900 роках.
-
Будинок № 16
-
Будинок № 19
Посилання[ред. | ред. код]
- Кальницкий М. Б. Мэрские «хатынки» [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.] // Газета по-киевски. (рос.)
- Про церкву Бориса й Гліба // oldkyiv.org.ua
Джерела[ред. | ред. код]
- Борисоглібська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Борисоглібська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 27.
- Борисоглібська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 26. — ISBN 5-88500-070-0.
- Вулиця Борисоглібська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 23 грудня 2012.]
- Борисоглебская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 68. (рос.)
- Вул. Борисоглібська // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 17. — ISBN 978-966-8999-05-5.
- Борисоглібська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 21. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Борисоглібська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|