Координати: 50°28′01.5″ пн. ш. 30°30′26.9″ сх. д. / 50.46708° пн. ш. 30.50747° сх. д. / 50.46708; 30.50747
Очікує на перевірку

Щекавицька вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щекавицька вулиця
Київ
МісцевістьПоділ (Плоське)
РайонПодільський
Назва на честьгори Щекавиця
Колишні назви
Щекова
Загальні відомості
Протяжність950 м
Координати початку50°28′01.5″ пн. ш. 30°30′26.9″ сх. д. / 50.46708° пн. ш. 30.50747° сх. д. / 50.46708; 30.50747
Координати кінця50°28′24.3″ пн. ш. 30°31′02″ сх. д. / 50.47342° пн. ш. 30.51722° сх. д. / 50.47342; 30.51722
поштові індекси04071, 04070
Транспорт
Найближчі станції метро «Контрактова площа»
Автобуси53 (по вул. Набережно-Хрещатицькій); 72 (по вул. Костянтинівській та вул. Межигірській)
ТрамваїТр 11, 12, 16, 19
Маршрутні таксіМт 587
Зупинки громадського транспорту«Вулиця Щекавицька»
Руходносторонній (від початку до Костянтинівської вул.), двосторонній (від Костянтинівської вул. до кінця)
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11919
У проєкті OpenStreetMapr365753
Мапа
Мапа
CMNS: Щекавицька вулиця у Вікісховищі

Щекави́цька ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ (Плоське). Пролягає від Ярославського провулку до Набережно-Хрещатицької вулиці.

Прилучаються вулиці Кирилівська, Костянтинівська, Межигірська, Волоська і Почайнинська.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця утворилася у середині XIX століття під час перепланування Плоської частини міста. У 1834 році вперше згадується запланована, але ще не забудована вулиця Ще́кова. У 1846 році вулиця вже існує під сучасною назвою — від гори Щекавиця, біля якої вона починається.

Забудова

[ред. | ред. код]

За міським розкладом Щекавицька вулиця належала частково до 2-го, частково до 4-го розряду. У 1914 році переведена до 1-го розряду. Історичну забудову складали як капітальні прибуткові, промислові та громадські споруди (зокрема, синагога), так і скромні міщанські садиби. Забудова кінця XIX — початку XX століття збереглася частково на початку та наприкінці вулиці (будинки № 3/9, 8, 34, 44). Сучасна житлова забудова представлена переважно «сталінками» та будинками 1980-х2000-х років.

Пам'яткою архітектури є церква святого Дмитра Ростовського, що входила до храмового комплексу святих Костянтина та Єлени, зруйнованого у 1930-ті роки. Будівля № 6/8, на розі з Кирилівською вулицею — це залишки дзвіниці храмового комплексу, у нижньому ярусі якої існувала церква святого Дмитра, та так званого теплого храму. У 1930-х роках верхні яруси дзвіниці розібрали, а в нижньому облаштували спортзал для школи № 17. Дзвіниця була споруджена у 17561758 роках архітектором І. Г. Григоровичем-Барським, теплий храм зведений у 18631865 роках за проектом архітектора П. І. Спарро.

Ще однією пам'яткою сакральної архітектури є будівля синагоги (№ 29), зведена у 1895 році за проектом архітектора Миколи Горденіна та реконструйована у 1915 році Володимиром Гінзбургом. З архітектурної точки зору будівля поєднувала у собі елементи модерну та мавританського стилю. У 1929 році синагогу було закрито та знову відкрито у 1945 році. Близько п'ятдесяти років це була єдина діюча синагога у Києві. У 2002 році проведено чергову реставрацію та реконструкцію синагоги.

Будинок № 19/33 (XIX ст., колишній прибутковий будинок Вертипороха) з 1994 року перебуває на обліку як нововиявлений об'єкт культурної спадщини, нині належить приватному власникові — ПКП «Поділ-Бізнес»[1]. З 1990-х рр. перебуває в аварійному стані, у жовтні 2017 частина будівлі обвалилася[2], у 2014 та в грудні 2017 пам'ятка зазнала пожеж[1].

Будинки

[ред. | ред. код]

Зображення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б В Киеве загорелось историческое здание: халатность или злой умысел?. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
  2. На Подоле в Киеве рушится старинный дом: здание разберут из-за возможного обвала. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]