Вулиця Боричів Тік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Боричів Тік
Боричів Тік.JPG
Місцевість Поділ
Район Подільський
Загальні відомості
Протяжність 710 м
Координати початку 50°27′31″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.458778° пн. ш. 30.523361° сх. д. / 50.458778; 30.523361Координати: 50°27′31″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.458778° пн. ш. 30.523361° сх. д. / 50.458778; 30.523361
Координати кінця 50°27′44″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.462444° пн. ш. 30.515111° сх. д. / 50.462444; 30.515111
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Поштова площа»,
Kiev Metro Second Line logo.svg «Контрактова площа»
Автобуси А 62, 115 (по вул. Петра Сагайдачного)
Маршрутні таксі Мт 238 (по вул. Петра Сагайдачного)
Покриття бруківка
зовнішні посилання
Код у реєстрі 10131
У проекті OpenStreetMap r356583
commons:Боричів Тік у Вікісховищі

Вулиця Бо́ричів Тік — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Боричевого узвозу до Фролівської вулиці.

Прилучаються вулиці Ігорівська, Андріївська, провулок Академіка Зелінського і Андріївський узвіз.

Історія[ред.ред. код]

Місцевість, де пролягає вулиця, відома ще з часів Київської Русі. У X–XVII століттях тут селилися переважно ремісники. Власне вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після Подільської пожежі 1811 року, яка знищила дерев'яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, «перетворила на попіл найкращу частину міста». Вулиця була прокладена у зв'язку з переплануванням Подолу за проектом архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Поділ був поділений сіткою вулиць на прямокутні квартали.

На вулиці Боричів Тік зберігся садибний характер малоповерхової післяпожежної забудови початку XIX століття, окремі будинки якої взято на державний облік та під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури.

Походження назви[ред.ред. код]

Про походження назви вулиці існує декілька версій: за одною з них, вона виникла від історичної місцевості Борич (урочище Боричів, Зборичев, гора Борич, що, за окремими свідченнями, є давньою назвою Андріївської гори). За іншою версією назва походить від давньоруської урядової посади борича (бірюча, бируча), що відповідає нинішньому митнику (адже поблизу Боричева Току у давнину знаходилася митниця). В історичній літературі згадується також воєвода Борич. Слово «тік» за однією версією — скорочена назва «товчка» (торгу), за іншою — скупчення джерел та струмків, що витікали з під гори. Ще одна версія підкреслює значення слова «тік» як місця для обмолоту хліба.

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

  • буд. № 20/4 — будинок причту церкви Миколи Доброго, 1832 (пам'ятка архітектури). Архітектор П. Дубровський. Класицизм.
  • буд. № 22-а — житловий будинок 1816 (пам'ятка архітектури). Характерний зразок забудови Подолу після пожежі 1811 р.
  • буд. № 23/3 — житловий будинок, початок ХІХ ст. (пам'ятка архітектури). Характерний зразок забудови Подолу після пожежі 1811 р.
  • буд. № 23-а — житловий будинок, 1854 (архіт.). Характерний зразок забудови вулиці середини ХІХ ст.
  • буд. № 25 — житловий будинок, перша половина ХІХ ст. (пам'ятка архітектури та історії). Проживав діяч революційного руху в Російській імперії, соціал-демократ Ладо Кецховелі[ru] (1894–1996). Меморіальна дошка Ладо Кецховелі (1965, архітектор В. П. Шевченко)[1].
  • буд. № 35 — житловий будинок, 1903 (пам'ятка архітектури та містобудування). Еклектика.
  • буд. № 43/5 — Житловий будинок, перша половина ХІХ ст. (пам'ятка архітектури). Типовий проект

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Знищено «невідомими» 2014 року.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.