Ашхарацуйц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вірменська Географія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія Вірменії

Держави та утворення
Айраратське царствоВелика ВірменіяМала Вірменія
ЦопкСофенаМарзпанська ВірменіяВірменський емірат
Анійське царствоСюнікВаспураканТашир—Дзорагет
АрцахХаченКарсЦарство Варажнуні
КесунЕдесаМелітенаПірКілікія
Шах-АрменідиХамсАрранЧухур-СаадКарабах
Вірменська областьЕріванська губернія
Єлизаветпольська губерніяПерша Республіка
Вірменська РСРРеспубліка ВірменіяНКР
Війни та битви
Війни: ПарфіяТуреччинаГрузіяАзербайджанКарабах
Битви: ТигранакертАрташатРандеяАварайр
ВарнакертСеванМанцикертГарніБітліс
СардарапатАпаранКаракіліс
Релігії
ЯзичництвоМітраїзм
Вірменська апостольська церква
ПавликіаниТондракійціКатолицизм
Географія
Вірменія (ЗахіднаСхідна)
Вірменське нагір'яКілікія
Династії
ГайкідиЄрвандідиАрташесіди
АршакуніАрцрунідиБагратуні
РубенідиХетумідиЛузіньяниКюрикіди
Національно-визвольний рух
АрменаканГнчакДашнакцутюнФідаї
ЦегакронАСАЛАМіацум
Тематичні статті
ВірмениЕтногенезКультураМоваВірменське питання
ГеноцидВірменофобіяАмшенціДіаспора
СтолиціМатенадаранВірменознавствоВірменське ВідродженняШляхта
Хронологія

Портал «Вірменія»

Ашхарацуйц (вірм. Աշխարհացույց, букв. «Показ світу») — пам'ятка географії і картографії стародавньої Вірменії. Довгий час автором твору вважався Мовсес Хоренаці, проте зараз більшість істориків схильні вважати автором Ашхарацуйця Ананія Ширакаці, мислителя VII століття.

Зміст

[ред. | ред. код]

«Ашхарацуйц», написаний за традицією античної географії, що бере свій початок з Географії Клавдія Птолемея. У першій частині «Ашхарацуйця» наводяться загальні відомості про світ, про його рельєф, кліматичні зони, моря тощо Друга, більш розгорнута частина, містить опис відомих на той час материків — Європи, Лівії (Африки) та Азії. Вказується їх розташування, називаються народи, що населяють ці материки, відмічені головні моря, гори, ріки, корисні копалини, флора, фауна та ін. Основну увагу в «Ашхарацуйці» приділено опису країн Передньої Азії — Вірменії, Іберії, Алуанку (Кавказька Албанія), Малої Азії, Сирії, Ірана, Месопотамії, Азійської Сарматії.

Видання

[ред. | ред. код]

У своїй передмові до російського перекладу «Вірменської Географії» (СПб., 1877) К. П. Патканов повідомляє, що вперше цю працю було надруковано в оригіналі в Марселі в 1683 році. 1736 року книгу було перекладено латинською мовою Вільямом Уістоном разом з «Історією» Мовсеса Хоренаці й видано під однією обкладинкою під назвою «Mosis Chorenensis Geographia». Потім французький переклад був опублікований Антуаном Жаном де Сен-Мартеном у другому томі його книги «Записки про Вірменію» (фр. Mémoires sur ľArménie; 1819, pp. 301—394).

Авторство

[ред. | ред. код]

У вступній статті «Записка про епоху створення „Географії“, що приписується Моїсею Хоренському» (фр. Mémoire sur ľépoque de la composition de la Géographie attribuée à Moyse de Khoren), Сен-Мартен показує, що «Географія» містить цілий ряд відомостей, назв і слововживань, які не могли з'явитися раніше X століття, а тому не могла бути написана Хоренаці; Сен-Мартен датував текст близько 950 роком. Із запереченнями Сен-Мартену виступив Гукасов Інчічян, однак Патканов не знаходить ці заперечення переконливими.

Твердження Сен-Мартена сподвигли мхітаристів підготувати та випустити в 1843 р. у Венеції, у складі зібрання творів Мовсеса Хоренаці, вивірене видання «Географії», засноване на звіренні шести збережених списків. В результаті цієї роботи значна частина анахронізмів, що викликала висновки Сен-Мартена, була усунена. Тим не менше, і вивірений текст залишав ряд непереборних свідчень того, що Хоренаці, який жив у V столітті, написати його не міг, — наприклад, прямі посилання на Космо Індікоплова, що жив в VI столітті. Водночас, на думку Патканова, в «Географії» не знайшло відображення все більш сильний вплив арабів на Персію, починаючи з VII століття, і це, поряд з різними приватними міркуваннями, дало йому підстави датувати книгу першою половиною VII століття, а її автором запропонувати Ананію Шіракаці.

Див. також

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]