Дементіївка
село Дементіївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Харківський район |
Тер. громада | Дергачівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA63120070000018741 |
Облікова картка | Дементіївка |
Основні дані | |
Засноване | 1716 (308 років)[1] |
Населення | 1 |
Площа | 1,793 км² |
Густота населення | 19,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62315 |
Телефонний код | +380 5763 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°13′57″ пн. ш. 36°14′13″ сх. д. / 50.23250° пн. ш. 36.23694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
164 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62300, Харківська обл., Харківський р-н, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, 79-Б |
Карта | |
Мапа | |
|
Деме́нтіївка — село в Україні, у Дергачівській міській громаді Харківського району Харківської області. Населення - 1 особа[2].
Село Дементіївка розташоване біля витоків безіменної річки, яка через 7 км впадає у річку Лопань (ліва притока), на річці є багато загат, нижче за течією за 4,5 км — смт Прудянка.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 26 | 74.29% |
російська | 9 | 25.71% |
Усього | 35 | 100% |
У 1793 році була побудована Успенська церква, дерев'яна однопрестольна[4].
За даними на 1864 рік у власницькому селі, центрі Дементіївської волості Харківського повіту, мешкало 2107 осіб (1095 чоловічої та 1012 — жіночої статі), налічувалось 285 дворових господарств, існувала православна церква[5].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3456 осіб[6].
12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до складу Дергачівської міської громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дергачівського району, село увійшло до складу Харківського району[8].
Через те, що село розташоване на пагорбі, важка артилерія російських окупантів регулярно обстрілювала середмістя Харкова, тому у 2022 році стало місцем запеклого протистояння між захисниками України та російськими військами.
Навесні 2022 року під час російського вторгнення в Україну село перебувало під тимчасовою російською окупацією, яке 18 травня 2022 року було звільнено від російських загарбників силами ЗСУ[9].
Біля села загинув український адвокат, волонтер та військовослужбовець, солдат окремого загону спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України Дмитро Антоненко[10].
13 липня 2022 року українські війська були вимушені тимчасово залишили Дементіївку. 18 липня 2022 року розвідувальна група Головного управління розвідки «Кедр» провела спецоперацію в селі, в ході якої було виявлено чисельний підрозділ окупантів, що розміщувався у зруйнованих будівлях. В результаті вогневого ураження 36 окупантів було знищено, а чимало окупантів отримали поранення різного ступеню тяжкості.
Пізніше розвідувальна група разом з теробороною і нацгвардійцями змусили ворога відступити, попри його чисельну перевагу. Командир взводу ворожої ДРГ був поранений та взятий у полон. За інформацією розвідки, ним виявився уродженець Запорізької області Станіслав Трутнєв, 1989 року народження, який був військовослужбовцем 140-го загону спецпризначення боротьби з підводними диверсійними силами та засобами Північного флоту ВМФ Росії (в/ч 69068, селище Відяєво, Мурманської області), раніше був відряджений до Сирії[11].
Більшість будинків та інфраструктури села зруйнована російськими окупантами, а доля місцевих мешканців, що залишилися, невідома. Блогер та письменник Юрій Гудименко, який також воював у Дементіїівці, у вересні 2023 відвідав село і вказав, що залишилось двоє мешканців і встановлений невеликий меморіял пам'яті загиблих воїнів[12].
- ↑ Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
- ↑ Суспільне новини.
- ↑ Справочная книга для Харьковской епархии/ Состав..Иван Самойлович (секретар Харьковской Духовной Консистории). Харьков: Литография И. М. Варшавчика, 1904. С. 98.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Конопльова, Марина (18 травня 2022). ЗСУ звільнили від окупантів Дементіївку на Харківщині. ШоТам (укр.). Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- ↑ 42-річний адвокат Дмитро Антоненко загинув 27 червня 2022 року у боях з російськими окупантами за рідну Харківщину. Підрозділ, у складі якого він був, зупинив ворожий наступ біля села Дементіївка. Окупанти розпочали артилерійський обстріл позицій українських військових. Боєць врятував життя товаришів, активувавши GPS-датчик безпілотника на хибній позиції та відволікши вогонь артилерії на себе. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Українські розвідники взяли у полон одного з командирів ДРГ морської піхоти ВМФ росії: ним виявився уродженець Запорізької області (відео). actual.today. 19 липня 2022.
- ↑ Юрій Гудименко
- Історія міст та сіл УРСР[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |