Руська Лозова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Руська Лозова
Ruska lozova gerb.png Ruska lozova prapor.png
Герб Прапор
Автобусна станція
Автобусна станція
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Дергачівський район
Рада/громада Русько-Лозівська сільська рада
Код КОАТУУ 6322082001
Облікова картка Руська Лозова 
Основні дані
Засноване 1647
Населення 5018
Площа 3,859 км²
Густота населення 1300,34 осіб/км²
Поштовий індекс 62332
Телефонний код +380 5763
Географічні дані
Географічні координати 50°08′26″ пн. ш. 36°16′46″ сх. д. / 50.14056° пн. ш. 36.27944° сх. д. / 50.14056; 36.27944Координати: 50°08′26″ пн. ш. 36°16′46″ сх. д. / 50.14056° пн. ш. 36.27944° сх. д. / 50.14056; 36.27944
Середня висота
над рівнем моря
148 м
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Дергачі
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 62332, Харківська обл., Дергачівський р-н, с.Руська Лозова, вул.Лермонтова,7, тел. 46-2-05, ф.46-1-75
Сільський голова Бесєдін Олексій Андрійович
Карта
Руська Лозова is located in Україна
Руська Лозова
Руська Лозова
Руська Лозова is located in Харківська область
Руська Лозова
Руська Лозова
Руська Лозова is located in Дергачівський район
Руська Лозова
Руська Лозова

CMNS: Руська Лозова на Вікісховищі

Ру́ська Лозова́ — село в Україні, в Дергачівському районі Харківської області. Населення становить 5018 осіб. Орган місцевого самоврядування — Русько-Лозівська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Руська Лозова знаходиться біля витоків річки Лозовенька, поряд з селом проходить автомобільна дорога М20. Село оточене великим лісовим масивом (дуб, ясен, липа, ліщина).

Назва[ред.ред. код]

Свою назву воно отримало від річки Лозова, яка утворює посередині села болотисту низину, в давні часи вона була покрита багатою рослинністю, де селились птахи.

Слобожанщина — один з кількох регіонів України, що утворився на роздоріжжі Дикого степу між непевними політичними кордонами трьох держав — Росії, Речі Посполитої та Кримського ханства протягом ХVII — XVIII століть. Довгий час проміжне становище між лісом і степом, осілого і кочового населення, на перехрестях старовинних трактів, відкритих як до торгівлі, дипломатії, так і для страхітливих, спустошливих розбоїв, робили цей край зоною інтенсивних контактів і взаємовпливів різних цивілізацій і культур.

Приблизно з ХVII століття визначальними для історії краю стали взаємовідносини між українською та російською культурами в широкому розумінні цього слова.

Історія[ред.ред. код]

Село засноване в 1647 році.

За даними на 1864 рік у казенному селі Циркунівської волості Харківського повіту мешкало 2493 осіб (1286 чоловічої статі та 1207 — жіночої), налічувалось 178 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1914 рік село було центром Русько-Лозівської волості, кількість мешканців зросла до 6124 осіб[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 20 людей[3].

Сьогодення[ред.ред. код]

На землях 4 колгоспів, які були аж до початку 60-х років, збудували у 1961 році Харківську птахофабрику. Крім неї на території сільради є радгосп «Берізка» та навчальне підприємство ХДА — «Прогрес». ТОВ Фірма «СВ», торгова марка «SAMA» — виробництво пральних порошків.

Є у селі школа, в якій навчається більш ніж 200 учнів. Є дитячий садок «Волошка», сільський клуб. Є також бібліотека, яка переїхала в нове гарне приміщення і в якій працює віддана своєї справі людина-Ігнатова С. С., книжковий фонд налічує понад 17 тисяч примірників книг та підключена до мережі «Інтернет», працює сільська амбулаторія. Землю обробляє підприємство « Агро-інвест». За останні роки село стало ще красивіше. Майже в кожному домі газ, з'явились нові колодязі, магазини, кафе, дитячі та спортивний майданчики, є дитячий садок.

Але основний скарб села — це його мешканці, а їх проживає в селі зараз понад 5300 чоловік. Працюють вони майже в усіх галузях народного господарства та в усіх куточках нашої України — будівельниками, вчителями, інженерами та ін. Є серед них військові, вчені та багато ін.

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  3. Мартиролог. Харківська область, ст. 714


Харківська область Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.