Безлюдівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Безлюдівка
Bezlyudivka gerb.png
Герб Безлюдівки
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Безлюдівська селищна рада
Код КОАТУУ: 6325155600
Облікова картка Безлюдівка 
Основні дані
Засноване 1681
Площа 8,2 км²
Населення 9693
Густота 307,620 осіб/км²
Поштовий індекс 62489
Телефонний код +380 57
Географічні координати 49°52′09″ пн. ш. 36°16′11″ сх. д. / 49.86917° пн. ш. 36.26972° сх. д. / 49.86917; 36.26972Координати: 49°52′09″ пн. ш. 36°16′11″ сх. д. / 49.86917° пн. ш. 36.26972° сх. д. / 49.86917; 36.26972
Висота над рівнем моря 114 м
Водойма р. Уди, р. Студенок, Нагорівське озеро, Підборівське озеро.
Відстань
Найближча залізнична станція: Безлюдівка
До станції: 3 км
До райцентру:
 - фізична: 13 км
До обл. центру:
 - фізична: 13 км
Селищна влада
Адреса 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 48, тел. 749-61-04, ф. 749-67-07
Голова селищної ради Кузьмінов Микола Миколайович
Карта
Безлюдівка is located in Україна
Безлюдівка
Безлюдівка
Безлюдівка is located in Харківська область
Безлюдівка
Безлюдівка
Безлюдівка is located in Харківський район
Безлюдівка
Безлюдівка

Commons-logo.svg Безлюдівка у Вікісховищі

Безлю́дівка — селище міського типу Харківського району Харківської області України. Знаходиться за 3 км на південь від Харкова. Населення — 9 693 чоловік.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Нагорівське озеро в Безлюдівці

Селище міського типу Безлюдівка знаходиться на лівому березі річки Уда (басейн Сіверського Дінця), вище за течією примикає межа міста Харкова, на відстані 3 км розташоване селище Жихор, нижче за течією на відстані 4 км розташований смт Васищеве, на протилежному березі — смт Хорошеве. У селищі і поряд з ним розташовано кілька великих відстійників і піщаних кар'єрів, заповнених водою (Нагорівське озеро та Підборівське озеро). Через селище проходять дві залізничні магістралі.

Історія[ред.ред. код]

  • 1681 — дата заснування[1].
  • 1938 — присвоєно статус селища міського типу.

Вулиці[ред.ред. код]

У 2016 році перейменовано вулиці, провулки та в'їзди.

Стара назва Нова назва
вулиця 8-го з'їзду Рад вулиця Полунична
провулок 8-го з'їзду Рад провулок Полуничний
в'їзд 8-го з'їзду Рад в'їзд Полуничний
вулиця Радянська вулиця Незалежності
провулок Радянський провулок Незалежності
в'їзд Радянський в'їзд Незалежності
провулок Островського провулок Селянський
провулок Пролетарський провулок Покровський
вулиця 2-ї П'ятирічки вулиця Юності
вулиця Жовтнева вулиця Стадіонна
площа Жовтня площа Стадіонна
провулок Жовтня провулок Стадіонний
в'їзд Жовтня в'їзд Стадіонний
в'їзд Петровського в'їзд Овочевий
провулок Петровського провулок Овочевий

Населення[ред.ред. код]

Рідна мова за переписом 2001 р.[2]

Українська Російська Білоруська
БЕЗЛЮДІВКА 78,29 % 20,61 % 0,19 %

На 1985 рік у Безлюдівці мешкало 9,4 тис. жителів[3]. Згідно з переписом 2001 року населення Безлюдівки становило 9693 особи.

Відстань до інших міст[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Залізничний міст через Студенок у Безлюдівці

На території селища перебувають залізничні платформи Удянська, 3 км і 5 км Південної залізниці. На території Харкова, поблизу цього смт, є зупинний пункт Безлюдівка.

Через селище проходить автомобільний шлях М18E105 — автомобільна дорога України міжнародного значення Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта).

Заклади економіки, освіти та культури[ред.ред. код]

В Безлюдівці розміщені підприємства:

Також є Безлюдівський юридичний ліцей, Безлюдівська загальноосвітня школа, 3 бібліотеки, лікарня, дитячий садок; 3 стадіони; відділення Ощадбанку; історико-краєзнавчий музей, козацька організація «Святославська застава» та ін.

Релігія[ред.ред. код]

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Пам'ятки[ред.ред. код]

Обеліски Роману Левицькому та Івану Підкопаю

Є 2 пам'ятники загиблим радянським воінам, розміщені на братських могилах, а також обеліски Героїв Радянського Союзу — землякам Левицькому Роману Івановичу та Підкопаю Івану Яковичу. Окрім цього, є меморіальна плита з іменами загиблих під час 2-ї Світової війни воїнів-односельчан та пам'ятник на могилі невідомого солдата.

Відомі мешканці[ред.ред. код]

В Безлюдівці мешкали: Герой Соціалістичної Праці доярка Савельєва Варвара Федорівна, поет Аулов Олексій Іванович. У 1983 році «під гласним наглядом» КДБ Сапеляк Степан Євстахійович був поселений у Безлюдівці.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Старовинні документи свідчать / Кисиленко В. Ю. // Газета «Главное». — 2012. — № 32
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область
  3. Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 147.

Джерела[ред.ред. код]

  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 147.
  • Історія міст та сіл УРСР (рос.)

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.