Черкаська Лозова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Черкаська Лозова
CherkasykaLozova gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Дергачівський район
Рада/громада Черкасько-Лозівська сільська рада
Код КОАТУУ 6322083001
Облікова картка Черкаська Лозова 
Основні дані
Засноване 1663
Населення 4186
Площа 3,826 км²
Густота населення 1094,09 осіб/км²
Поштовий індекс 62340
Телефонний код +380 5763
Географічні дані
Географічні координати 50°06′50″ пн. ш. 36°13′18″ сх. д. / 50.11389° пн. ш. 36.22167° сх. д. / 50.11389; 36.22167Координати: 50°06′50″ пн. ш. 36°13′18″ сх. д. / 50.11389° пн. ш. 36.22167° сх. д. / 50.11389; 36.22167
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Водойми р. Лозовенька
Місцева влада
Адреса ради 62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. 1-Травня, 1, тел. 54-2-49, ф.54-0-57
Сільський голова Шабалтас Павло Петрович
Карта
Черкаська Лозова is located in Україна
Черкаська Лозова
Черкаська Лозова
Черкаська Лозова is located in Харківська область
Черкаська Лозова
Черкаська Лозова
Черкаська Лозова is located in Дергачівський район
Черкаська Лозова
Черкаська Лозова

WC: Черкаська Лозова у Вікісховищі

Черка́ська Лозова́ — село в Україні, в Дергачівському районі Харківської області. Населення становить 4186 осіб. Орган місцевого самоврядування — Черкасько-Лозівська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Черкаська Лозова знаходиться на річці Лозовенька, вище за течією за 3 км розташоване село Руська Лозова, нижче за течією на відстані 3 км — село Чайківка, на річці велика загата і Лозовеньківське водосховище, на відстані 1 км проходить Харківська окружна дорога (М03) — кордон Харкова (селище П'ятихатки).

Історичні відомості[ред.ред. код]

Село виникло на початку XVII ст., під час народно-визвольної війни, яка охопила Україну з 1648 по 1654 рр. проти польсько-шляхетських військ. У цей період, особливо після укладення Зборівської (1649 р.) та Білоцерківської (1651 р.) угод, скоротилося козацьке військо. Ті, хто не був внесений до списку козаків, повинні були повернутися до своїх панів, а шляхта одержала право знову володіти своїми маєтками. Тисячі козаків, селян і міщан України, рятуючись від польських та українських панів, переходили через кордон на південні території Російської держави і заселяли Слобідську Україну.

Переселенці освоювали цілинні землі, будували нові міста і села. Священик Іоанн Калінін у 1737 році писав: «Господа Квітки, предок яких полковий суддя Семен Опанасович Квітка отримав царську грамоту на землю в Лозовій та на поселення на ній 50 вільних козаків-черкесів, подарували Хрестовоздвиженській церкві два дзвони, прикрашені срібними ризами ікон». З документа також відомо, що церква була збудована в 1663 році.

За переписом 1732 року в селі Черкаська Лозова проживало: козаків-черкесів — 104 чоловік (33 двори); підпомічників — 245 чоловік (71 двір); підданих черкесів — 97 чоловік (71 двір); великоруських козаків — 14 чоловік (7 дворів). Згодом почали виділятися й інші соціальні верстви: ковалі, жовнярі, орачі, пічники, чоботарі.

За даними на 1864 рік у казенному селі Черкаська (Лозова) Деркачівської волості Харківського повіту мешкало 1966 осіб (954 чоловічої статі та 1012 — жіночої), налічувалось 223 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3359 осіб.[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 105 людей[3].

У вересні 2012 року частина села (вулиці Архітекторів, Богдана Хмельницького, Дубова Алея, Профспілкова, Сімферопольська; в'їзди Окружний і Санаторний) була включена в межі міста Харкова.[4]

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Школа.
  • Клуб.
  • Спортивний майданчик.
  • Автокросу траса.

Сьогодення[ред.ред. код]

Сьогодні жителі села Черкаська Лозова відроджують найкращі традиції. У ньому діють два народні колективи, танцювальний ансамбль «Асорті», працюють гуртки.

Село ввійшло у XXI століття. Газифікація, телефонізація, будівництво доріг, духовне відродження стає прикрасою життя мешканців села.

Галерея[ред.ред. код]

Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  3. Мартиролог. Харківська область, ст. 719—721
  4. Рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 «Про впорядкування найменувань» Архівовано з першоджерела 27 лютого 2013.

Джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.