Бабаї
| смт Бабаї | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Країна |  Україна |
||
| Область | Харківська область | ||
| Район/міськрада | Харківський район | ||
| Рада | Бабаївська селищна рада | ||
| Код КОАТУУ: | 6325155300 | ||
| Облікова картка | Бабаї | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1643 | ||
| Статус | з 1938 року | ||
| Площа | км² | ||
| Населення | ▼ 6794 (01.01.2017)[1] | ||
| Густота | 1242,180 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 62403 | ||
| Телефонний код | +380 57 | ||
| Географічні координати | 49°53′44″ пн. ш. 36°11′33″ сх. д. / 49.89556° пн. ш. 36.19250° сх. д.Координати: 49°53′44″ пн. ш. 36°11′33″ сх. д. / 49.89556° пн. ш. 36.19250° сх. д. | ||
| Водойма | р. Уда | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Покотилівка | ||
| До станції: | 4 км | ||
| До райцентру: | |||
| - фізична: | 9 км | ||
| - залізницею: | 12 км | ||
| - автошляхами: | 16 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 9 км | ||
| - залізницею: | 12 км | ||
| - автошляхами: | 16 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 62403,Харківська обл., Харківський р-н, смт Бабаї, майдан Михайлiвський, 2, тел. 745-81-47 | ||
| Голова селищної ради | Мороз Олександр Васильович | ||
| Карта | |||
 Бабаї
|
|||
Бабаї
Бабаї
|
|||
|
|
|||
Бабаї́ — селище міського типу Харківського району Харківської області України. Населення — 6,9 тисяч осіб (1959), 7,3 тисяч осіб (2001).
Зміст
Географічне розташування[ред. • ред. код]
Селище міського типу Бабаї знаходиться на правому березі річки Уда, вище за течією примикає смт Покотилівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване смт Хорошеве, на протилежному березі — місто Харків. До селища примикає село Затишне. Поруч проходять автомобільна дорога М18 (Харківська окружна дорога, E105) і залізниця Харків — Красноград, на якій розташована станція Покотилівка. До селища примикає лісовий масив (дуб).
Походження назви[ред. • ред. код]
Назва утворена, словотворчим засобом флексії множини, від прізвища одного з перших поселенців Федіра Климентійовича Бабая[2][3].
Історичні відомості[ред. • ред. код]
Перша згадка про поселення у писемних джерелах датується під 1643 роком. На землях відведених по річці Уда Чугуївським боярським дітям, поселяється Федір Клементій Бабай.
1650 року побудований перший храм Архангела Михаїла (не зберігся). Село перейменовано в Архангельське на честь храму.
Від 50-х років 17 століття входило до Харківського полку. Під час гайдамацького руху 50-70-х років 18 століття місцеві жителі підтримали козацько-селянські загони, що діяли біля Бабаїв.
В 1774 році у бабаївського священика Я. Правицького деякий час жив письменник і філософ Григорій Сковорода (тут він закінчив писати свої «Байки Харківські»). Неподалік у Бабаївському лісі розташоване джерело, назване на честь Сковороди.
За даними на 1864 рік у казенному селі Харківського повіту, мешкало 1129 осіб (552 чоловічої статі та 577 — жіночої), налічувалось 166 дворових господарств, існували православна церква, школа, винокурний, пивоварний, цегельний, овчинний та лісопильний заводи[4].
Станом на 1914 рік село було центром Бабаївської волості, кількість мешканців зросла до 3370 осіб[5].
Статус селище міського типу надано 1938 року.
Промисловість[ред. • ред. код]
У селі за радянської влади були побудовані: авторемонтний завод, промислова артіль (промартіль), господарство радгоспу.
Пам'ятки[ред. • ред. код]
- Джерело ім. Г. С. Сковороди — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.
- Маєток Щербініна, флігель, колишній будинок священика Я. Правицького — пам'ятка історії та культури Слобожанщини (йому понад 200 років). Історики припускають, що тут зупинявся рідний брат Пушкіна Лев Сергійович, друг поета барон Дельвіг і навіть сам Олександр Сергійович. Довгий час в цьому будинку жив Григорій Сковорода, тут він написав свої «Байки харківські».
Соціальна сфера[ред. • ред. код]
Середня школа. Протягом 1964—1967 років у цій школі працював вчителем біології та хімії відомий український зоолог Альфред Дулицький.
Персоналії[ред. • ред. код]
У Бабаях зберігся будинок, в якому деякий час проживав видатний український філософ, поет, демократ, гуманіст і просвітитель Г. С. Сковорода.
- У 1890 році село відвідав відомий американський мандрівник Томас Стівенс, про що написав у книзі «Через Росію на мустанзі» (англ. Through Russia on a Mustang).[6]
- Бондаренко Олександр Степанович (1893—1941) — радянський науковець, віце-президент ВАСГНІЛ.[7]
- Воронченко Ігор Олександрович (нар. 22 серпня 1964) — віце-адмірал Військово-Морських Сил ЗС України. Командувач ВМС України (з 2016).
- Мойсеєнко Варфоломій Явтухович (24 серпня 1894 — † 12 січня 1962) — підполковник Армії УНР.[8]
- Клавдія Шульженко (11(24) березня 1906 — †17 червня 1984)[9]: за 2 км від Бабаїв у бік залізниці (ст. Покотилівка) зберігся (?, напевно був у 1964-66 роках) будинок, де жила Клавдія Шульженко, і потім там жила її рідня.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila2_08.htm Бабаи
- ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
- ↑ рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- ↑ рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- ↑ Through Russia on a mustang. archive.org. Процитовано 2017-08-24.
- ↑ Биографическая энциклопедия РАСХН, ВАСХНИЛ (рос.)
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 284 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ В Харкові з 1995 р. існує «Музей видатних харків'ян ім. К. І. Шульженко».
Література[ред. • ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Слюсарський А. Г. Слобідська Україна. — Х., 1954.
- Історія міст і сіл УРСР. Харківська область. — К., 1967.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. — К., 1987.
- Бабаї: Збірник архівних документів і матеріалів. — Х., 1996.
Посилання[ред. • ред. код]
- БАБАЇ, смт // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
|
||||||||||||||||
|
||||||||
