Бабаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Бабаї
Babayi gerb.png
Герб Бабаїв
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Бабаївська селищна рада
Код КОАТУУ: 6325155300
Облікова картка Бабаї 
Основні дані
Засноване 1643
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 6794 (01.01.2017)[1]
Густота 1242,180 осіб/км²
Поштовий індекс 62403
Телефонний код +380 57
Географічні координати 49°53′44″ пн. ш. 36°11′33″ сх. д. / 49.89556° пн. ш. 36.19250° сх. д. / 49.89556; 36.19250Координати: 49°53′44″ пн. ш. 36°11′33″ сх. д. / 49.89556° пн. ш. 36.19250° сх. д. / 49.89556; 36.19250
Водойма р. Уда
Відстань
Найближча залізнична станція: Покотилівка
До станції: 4 км
До райцентру:
 - фізична: км
 - залізницею: 12 км
 - автошляхами: 16 км
До обл. центру:
 - фізична: км
 - залізницею: 12 км
 - автошляхами: 16 км
Селищна влада
Адреса 62403,Харківська обл., Харківський р-н, смт Бабаї, майдан Михайлiвський, 2, тел. 745-81-47
Голова селищної ради Мороз Олександр Васильович
Карта
Бабаї. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Бабаї
Бабаї
Бабаї. Карта розташування: Харківська область
Бабаї
Бабаї
Бабаї. Карта розташування: Харківський район
Бабаї
Бабаї

Commons-logo.svg Бабаї у Вікісховищі

Бабаї́ — селище міського типу Харківського району Харківської області України. Населення — 6,9 тисяч чоловік (1959), 7,3 тисяч чоловік (2001).

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Бабаї знаходиться на правому березі річки Уда, вище за течією примикає смт Покотилівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване смт Хорошеве, на протилежному березі - місто Харків. До селища примикає село Затишне. Поруч проходять автомобільна дорога М18 (Харківська окружна дорога, E105) і залізниця Харків - Красноград, на якій розташована станція Покотилівка. До селища примикає лісовий масив (дуб).

Походження назви[ред.ред. код]

Назва утворена, словотворчим засобом флексії множини, від прізвища одного з перших поселенців Федіра Климентійовича Бабая[2] [3].

Історичні відомості[ред.ред. код]

Приміщення старої школи

Перша згадка про поселення у писемних джерелах датується під 1643 роком. На землях відведених по річці Уда Чугуївським боярським дітям, поселяється Федір Клементій Бабай.

1650 року побудований перший храм Архангела Михаїла (не зберігся). Село перейменовано в Архангельське на честь храму.

Від 50-х років 17 століття входило до Харківського полку. Під час гайдамацького руху 50-70-х років 18 століття місцеві жителі підтримали козацько-селянські загони, що діяли біля Бабаїв.

В 1774 році у бабаївського священика Я. Правицького деякий час жив письменник і філософ Григорій Сковорода (тут він закінчив писати свої «Байки Харківські»). Неподалік у Бабаївському лісі розташоване джерело, назване на честь Сковороди.

За даними на 1864 рік у казеному селі Харківського повіту, мешкало 1129 осіб (552 чоловічої статі та 577 — жіночої), налічувалось 166 дворових господарств, існували православна церква, школа, винокуренний, пивоваренний, цегельний, овчинний та лісопильний заводи[4].

Станом на 1914 рік село було центром Бабаївської волості, кількість мешканців зросла до 3370 осіб[5].

Статус селище міського типу надано 1938 року.

Промисловість[ред.ред. код]

У селі за радянської влади були побудовані: авторемонтний завод, промартіль, господарство радгоспу.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Середня школа. Протягом 1964-1967 років у цій школі працював вчителем біології та хімії відомий український зоолог Альфред Дулицький.

Персоналії[ред.ред. код]

У Бабаях зберігся будинок, в якому деякий час проживав видатний український філософ, поет, демократ, гуманіст і просвітитель Г. С. Сковорода.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila2_08.htm Бабаи
  3. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
  4. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  5. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  6. Through Russia on a mustang. archive.org. Процитовано 2017-08-24. 
  7. Биографическая энциклопедия РАСХН, ВАСХНИЛ (рос.)
  8. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 284 с. ISBN 966-8201-26-4
  9. В Харкові з 1995 р. існує «Музей видатних харків'ян ім. К. І. Шульженко».

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]