Бабаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Бабаї
Babayi gerb.png
Герб Бабаїв
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Бабаївська селищна рада
Код КОАТУУ: 6325155300
Облікова картка Бабаї 
Основні дані
Засноване 1643
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 7 304 осіб
Густота 1242,180 осіб/км²
Поштовий індекс 62403
Телефонний код +380 57
Географічні координати 49°53′44″ пн. ш. 36°11′33″ сх. д. / 49.89556° пн. ш. 36.19250° сх. д. / 49.89556; 36.19250Координати: 49°53′44″ пн. ш. 36°11′33″ сх. д. / 49.89556° пн. ш. 36.19250° сх. д. / 49.89556; 36.19250
Водойма р. Уда
Відстань
Найближча залізнична станція: Покотилівка
До станції: 4 км
До райцентру:
 - фізична: км
 - залізницею: 12 км
 - автошляхами: 16 км
До обл. центру:
 - фізична: км
 - залізницею: 12 км
 - автошляхами: 16 км
Селищна влада
Адреса 62403,Харківська обл., Харківський р-н, смт Бабаї, майдан Михайлiвський, 2, тел. 745-81-47
Голова селищної ради Мороз Олександр Васильович
Карта
Бабаї is located in Україна
Бабаї
Бабаї
Бабаї is located in Харківська область
Бабаї
Бабаї
Бабаї is located in Харківський район
Бабаї
Бабаї

Commons-logo.svg Бабаї у Вікісховищі

Бабаї́ — селище міського типу Харківського району Харківської області України. Населення — 6,9 тисяч чоловік (1959), 7,3 тисяч чоловік (2001).

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Бабаї знаходиться на правому березі річки Уда, вище за течією примикає смт Покотилівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване смт Хорошеве, на протилежному березі - місто Харків. До селища примикає село Затишне. Поруч проходять автомобільна дорога М18 (Харківська окружна дорога, E105) і залізниця Харків - Красноград, на якій розташована станція Покотилівка. До селища примикає лісовий масив (дуб).

Походження назви[ред.ред. код]

Назва утворена, словотворчим засобом флексії множини, від прізвища одного з перших поселенців Федіра Климентійовича Бабая[1] [2].

Історичні відомості[ред.ред. код]

Приміщення старої школи

Перша згадка про поселення у писемних джерелах датується під 1643 роком. На землях відведених по річці Уда Чугуївським боярським дітям, поселяється Федір Клементій Бабай.

1650 року побудований перший храм Архангела Михаїла (не зберігся). Село перейменовано в Архангельське на честь храму.

Від 50-х років 17 століття входило до Харківського полку. Під час гайдамацького руху 50-70-х років 18 століття місцеві жителі підтримали козацько-селянські загони, що діяли біля Бабаїв.

В 1774 році у бабаївського священика Я. Правицького деякий час жив письменник і філософ Григорій Сковорода (тут він закінчив писати свої «Байки Харківські»). Неподалік у Бабаївському лісі розташоване джерело, назване на честь Сковороди.

За даними на 1864 рік у казеному селі Харківського повіту, мешкало 1129 осіб (552 чоловічої статі та 577 — жіночої), налічувалось 166 дворових господарств, існували православна церква, школа, винокуренний, пивоваренний, цегельний, овчинний та лісопильний заводи[3].

Станом на 1914 рік село було центром Бабаївської волості, кількість мешканців зросла до 3370 осіб[4].

Статус селище міського типу надано 1938 року.

Промисловість[ред.ред. код]

У селі за радянської влади були побудовані: авторемонтний завод, промартіль, господарство радгоспу.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Джерело Г. С. Сковороди - Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення
  • Маєток Щербініна, флігель, колишній будинок священика Я. Правицького. Пам'ятник історії та культури Слобожанщини (йому понад 200 років). Історики припускають, що тут зупинявся рідний брат Пушкіна Лев Сергійович, друг поета барон Дельвіг і навіть сам Олександр Сергійович. Довгий час в цьому будинку жив Григорій Сковорода, тут він написав свої «Байки харківські».

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Середня школа. Протягом 1964-1967 років у цій школі працював вчителем біології та хімії відомий український зоолог Альфред Дулицький.

Персоналії[ред.ред. код]

У Бабаях зберігся будинок, в якому деякий час проживав видатний український філософ, поет, демократ, гуманіст і просвітитель Г. С. Сковорода.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila2_08.htm Бабаи
  2. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
  3. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Биографическая энциклопедия РАСХН, ВАСХНИЛ (рос.)
  6. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 284 с. ISBN 966-8201-26-4
  7. В Харкові з 1995 р. існує «Музей видатних харків'ян ім. К. І. Шульженко».

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]