Великі Проходи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Великі Проходи
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Дергачівський
Рада/громада Проходівська сільська рада
Код КОАТУУ 6322081503
Облікова картка Великі Проходи 
Основні дані
Засноване 1660
Населення 1003
Площа 3,251 км²
Густота населення 308,52 осіб/км²
Поштовий індекс 62331
Телефонний код +380 5763
Географічні дані
Географічні координати 50°12′07″ пн. ш. 36°19′47″ сх. д. / 50.20194° пн. ш. 36.32972° сх. д. / 50.20194; 36.32972Координати: 50°12′07″ пн. ш. 36°19′47″ сх. д. / 50.20194° пн. ш. 36.32972° сх. д. / 50.20194; 36.32972
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Місцева влада
Адреса ради 62330, с. Малі Проходи, вул. Конєва, 52а; тел. 45-2-23, ф.45-2-23
Сільський голова Биченко Анатолій Іванович
Карта
Великі Проходи. Карта розташування: Україна
Великі Проходи
Великі Проходи
Великі Проходи. Карта розташування: Харківська область
Великі Проходи
Великі Проходи

Великі Прохо́ди — село в Україні, у Дергачівському районі Харківської області. Населення становить 1003 осіб. Орган місцевого самоврядування — Проходівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Великі Проходи знаходиться на березі безіменної річки, яка через 4 км впадає в річку Харків (права притока), на річці велика загата (~ 30 га), вище і нижче за течією за 2 км великі садові товариства, нижче за течією за 2 км — село Липці. Село оточене великими лісовими масивами (дуб).

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить від слобожанського діалектизму «проходи», який означає «горби», «яри», «яруги», тобто горбисту місцевість.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване 1660 року.

За даними на 1864 рік у казенному селі Липецької волості Харківського повіту мешкало 1830 осіб (895 чоловічої статі та 935 — жіночої), налічувалось 123 дворових господарства, існувала православна церква[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2103 осіб (1041 чоловічої статі та 1062 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 4022 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 104 людини[4].

Персоналії[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-252)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Мартиролог. Харківська область, ст. 673—675

Джерела[ред. | ред. код]