Перейти до вмісту

Васищеве

Координати: 49°49′36″ пн. ш. 36°19′38″ сх. д. / 49.82667° пн. ш. 36.32722° сх. д. / 49.82667; 36.32722
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
селище Васищеве
Герб Васищевого
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Тер. громада Безлюдівська громада
Код КАТОТТГ UA63120010020068237 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Васищеве 
Основні дані
Засновано 1647[1]
Статус із 2024 року
Площа 4,81 км²
Населення ▼ 5873 (01.01.2018)[2]
Густота 1220,9 осіб/км²;
Поштовий індекс 62495—62498
Телефонний код +380 57
Географічні координати 49°49′36″ пн. ш. 36°19′38″ сх. д. / 49.82667° пн. ш. 36.32722° сх. д. / 49.82667; 36.32722
Висота над рівнем моря 99 м[3]
Водойма р. Уди, Студенок


Відстань
Найближча залізнична станція: Васищеве
До станції: 2 км
До райцентру:
 - фізична: 10 км
 - залізницею: 15 км
 - автошляхами: 21,1 км
До обл. центру:
 - фізична: 10 км
 - залізницею: 15 км
 - автошляхами: 21,1 км
Селищна влада
Адреса 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 48
Карта
Васищеве. Карта розташування: Україна
Васищеве
Васищеве
Васищеве. Карта розташування: Харківська область
Васищеве
Васищеве
Васищеве. Карта розташування: Харківський район
Васищеве
Васищеве
Мапа

Васищеве у Вікісховищі

Васи́щеве (колишня назва - Дмитрівське[4])  — селище в Україні, Харківському районі Харківської області. Розташоване за 10 км на південь від міста Харкова.

Географічне розташування

[ред. | ред. код]

Селище міського типу Васищеве знаходиться на лівому березі річки Уда в місці впадання в неї річки Студенок, вище за течією на відстані 4 км розташоване смт Безлюдівка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташовані село Темнівка і Лизогубівка, на протилежному березі — села Гусина Поляна, Петрищеве і Борова (Зміївський район). Через селище проходить автошлях Р78. На відстані 2 км розташований залізничний роз'їзд Васищеве, а за 2,5 км залізнична станція Тернове.

Назва

[ред. | ред. код]

В Чугуївській писцовій книжці 1647 року, серед «дітей боярських» Чугуївської сторожової служби, які отримали в цій місцині землі, згаданий Прокіп Васищев, за яким імовірно село і отримало назву[5]. Його нащадки з таким прізвищем й досі мешкають у цьому поселенні[6].

Історичні відомості

[ред. | ред. код]
Васищеве на мапі 1783 року

Село було засноване 1647 року російськими переселенцями на Слобідську Україну.

У серпні 1668 року під час антимосковського повстання село було розгромлене й спалене об'єднаним військом козаків (вірних Дорошенкові) й татар на чолі з Мустафою Мурзою[7][8].

За даними на 1864 рік у казенному селі Безлюдівської волості Харківського повіту мешкало 550 осіб (263 чоловічої статі та 287 — жіночої), налічувалось 61 дворове господарство, існувала православна церква[9].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 2400 осіб[10].

У 1928 році було здано в експлуатацію новозбудовану електростанцію. У 1937-му — відкрито середню школу, організовано колгоспи ім. Паризької комуни та ім. Кірова. У 1938 році селу Васищеве надано статус селища міського типу.

Окрема сторінка історії населеного пункту пов'язана з подіями Другої світової війни. Для мешканців Васищева німецька окупація скінчилася 19 серпня 1943 року. Цього дня в боях за остаточне визволення селища подвиг Олександра Матросова повторив командир взводу 124-го гвардійського стрілецького полку 41-й гвардійської стрілецької дивізії 57-й армії Степового фронту, гвардії молодший лейтенант Сергій Орєшков, посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. На його честь названо головну вулицю смт Васищева, а поблизу місця загибелі встановлено пам'ятний знак.

У повоєнні роки селище поступово відроджувалось. Зокрема, у 1950 році було завершено його повну електрифікацію. З часом проклали дорогу з твердим покриттям, яка з'єднує Васищеве з Харковом, налагоджено регулярне автобусне сполучення з обласним центром. Територією селища проходять дві гілки залізничної колії, які з'єднують Харків з Чугуєвом та Ізюмом.

Сьогодення

[ред. | ред. код]

Нині Васищеве повністю газифіковано. Місцеву промисловість представляє приватна фірма «В'ячеслав», аграрний сектор — САТ «Васищеве».

Функціонують об'єкти соціальної сфери: школа на 1176 місць, навчально-виробничий комбінат, дитячі ясла-садок на 120 місць, клуб на 200 місць, бібліотека, лікарня, дві аптеки, АТС, відділення Ощадбанку, два відділення поштового зв'язку, 12 магазинів продовольчих та промислових товарів, чотири кафе, дві перукарні, ательє з ремонту радіотелевізійної апаратури, турбаза «Васищеве», дитячий табір відпочинку «Ромашка».

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Кількість Відсоток
російська 4733 77.99%
українська 1302 21.45%
вірменська 16 0.26%
білоруська 2 0.03%
інші/не вказали 16 0.27%
Усього 6069 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Пансіонат «Васищеве»
  • Харківський дитячий оздоровчий табір «Ромашка»
  • Пансіонат ВАТ «Укрпрофтур»
  • ТОВ «Харків Хімпром»
  • Офісно-складський комплекс АТ «Харківелектро»
  • ТОВ «ТНС» — виробник пластикової упаковки.

Визначні місця

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 154
  2. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  3. ↑ Погода в смт Васищеве
  4. ↑ http://www.otkudarodom.ua/ru/1686-god-rakzbornye-knigi-sluzhilyh-lyudey-raznyh-chinov-chuguevskogo-uezda
  5. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 28 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Харьковский район. Васищево // Харьковская область. / Тронько П. Т. (пред. Главной редколлегии). — 2-е. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1976. — С. 619. — 724 с. — (История городов и сёл УССР в 26 томах). — 15 000 экз.
  7. ↑ Кисиленко В. Ю. Нові пошуки обґрунтованих дат заснування населених пунктів Слобідської України // Слобожанщина. Погляд у минулому: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-Друк, 2024.—С.91-98.
  8. ↑ Святитель Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 131, 154
  9. ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 171)(рос. дореф.)
  10. ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Васищеве&oldid=44499654