Верхня Озеряна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхня Озеряна
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Громада Мереф'янська міська громада
Облікова картка село Верхня Озеряна 
Основні дані
Засноване 1852
Населення 239
Площа 0,66 км²
Густота населення 362,12 осіб/км²
Поштовий індекс 62471
Телефонний код +380 57
Географічні дані
Географічні координати 49°50′04″ пн. ш. 36°00′06″ сх. д. / 49.83444° пн. ш. 36.00167° сх. д. / 49.83444; 36.00167Координати: 49°50′04″ пн. ш. 36°00′06″ сх. д. / 49.83444° пн. ш. 36.00167° сх. д. / 49.83444; 36.00167
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Місцева влада
Адреса ради 62471, Харківська обл., Харківський р-н, смт.Утківка, вул. Слобожанська,70
Сільський голова Каляка Ніна Андріївна
Карта
Верхня Озеряна. Карта розташування: Україна
Верхня Озеряна
Верхня Озеряна
Верхня Озеряна. Карта розташування: Харківська область
Верхня Озеряна
Верхня Озеряна
Мапа
Мапа

Ве́рхня Озеряна — село в Україні, у Харківському районі Харківської області. Населення становить 239 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Утківська селищна рада. Наразі у складі Мереф'янської міської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село Верхня Озеряна знаходиться на відстані 3,5 км від річок Мжа (лівий берег) і Мерефа (правий берег). На відстані 1 км розташоване село Нижня Озеряна. Село оточене великими лісовими масивами (дуб).

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1852 році.

За даними на 1864 рік на хуторі Верхньо-Озерянський Мереф'янської волості Харківського повіту мешкало 112 осіб (62 чоловічої статі та 50 — жіночої), налічувалось 24 дворових господарства[1].

29 вересня 2009 року село було газофіковане[2].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 130)(рос. дореф.)
  2. В трьох селах Харківського району запалав блакитний вогник

Джерела[ред. | ред. код]