Очікує на перевірку

Держава Словенців, Хорватів і Сербів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Država Slovenaca, Hrvata i Srba
Држава Словенаца, Хрвата и Срба

Država Slovencev, Hrvatov in Srbov



Держава Словенців, Хорватів і Сербів
1918

Прапор Держава СХС

Прапор

Держава СХС: історичні кордони на карті
Держава СХС: історичні кордони на карті
Держава Словенців, Хорватів і Сербів
Столиця Загреб
45°48′ пн. ш. 15°58′ сх. д.H G O
Мови словенська, хорватська, і сербська
Форма правління Республіка
Президент¹ Антон Корошець
Віце президенти¹ Анте Павелич
Светозар Прибичевич
Історичний період Перша Світова війна
 - Незалежність 29 жовтня 1918
 - Утворення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців 1 грудня 1918
Попередник
Наступник
Боснія і Герцеговина
Королівство Хорватія-Славонія
Герцогство Крайна
Королівство Далмація
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Королівство Італія
¹
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Держава Словенців, Хорватів і Сербів

Держава Словенців, Хорватів і Сербів — держава, що була утворена в південній частині Австро-Угорщини після її руйнації наприкінці Першої світової війни на теренах, населених переважно словенцями, хорватами та сербами.

Назва

[ред. | ред. код]

Словенською мовою держава звалася Država Slovencev, Hrvatov in Srbov, а сербською і хорватською Država Slovenaca, Hrvata i Srba (або Држава Словенаца, Хрвата и Срба).

Серби, згадані в назві держави, були ті, що проживають у Боснії та Герцеговині, Хорватії-Славонії (в тому числі Срем), а також Далмації (в тому числі Бока Которська і Чорногорське Узбережжя до Спіч біля Бар), а не населення Королівства Сербія (яке включало територію сучасної Північної Македонії), Королівство Чорногорія і Воєводина (включаючи Банат, Бачка і Бараня).

Історія

[ред. | ред. код]

Держава офіційно утворена 29 жовтня 1918. Її керівним органом була Національна рада (Narodno vijeće), до складу якої увійшли найвпливовіші політики того часу. Президентом був словенець Антон Корошець. Два віце-президенти були серб Светозар Прибичевич і хорват Анте Павелич.

Етнічний склад Австро-Угорщини на 1911

Нова держава намагалася включити усі території колишньої Австро-Угорщини, де жили словенці, хорвати і серби. Але серби у Воєводині (включаючи Банат, Бачка і Бараня) заперечували проти цього і створили свою власну адміністрацію під верховною владою Сербської національної ради у місті Нові-Сад.

  • 24 листопада 1918 регіон Срем, який спочатку був частиною Держави словенців, хорватів і сербів, відокремився від Держави і приєднався до Королівства Сербія.
  • 25 листопада 1918 до Королівства Сербія приєдналася Воєводина.

Щоб уникнути передачі флоту Антанті, австрійський імператор передав увесь австро-угорський ВМФ і торговельний флот, у тому числі усі порти, арсенали і берегові укріплення, Національній раді Держави. Національна рада надіслала дипломатичні ноти урядам Франції, Великої Британії, Італії, Сполучених Штатів і Росії з повідомленням про те, що Держава не перебуває у стані війни ні з будь-ким із них, і що Рада прийняла весь австро-угорський флот. Флот, однак, незабаром було атаковано і знищено італійською ескадрою Regia Marina.

Держава не отримала міжнародного дипломатичного визнання перш ніж вона перестала існувати. 1 грудня 1918 Національна рада об'єднала Державу з Королівством Сербія (яке вже було об'єднано з Королівством Чорногорія) з метою створення Королівства сербів, хорватів і словенців.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]