Добраничівка
село Добраничівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бориспільський район | ||||
Громада | Яготинська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA32040210100050277 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1859 | ||||
Населення | 371 | ||||
Площа | 2 км² | ||||
Густота населення | 185,5 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 07755 | ||||
Телефонний код | +380 4575 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°02′48″ пн. ш. 31°53′43″ сх. д. / 50.04667° пн. ш. 31.89528° сх. д.Координати: 50°02′48″ пн. ш. 31°53′43″ сх. д. / 50.04667° пн. ш. 31.89528° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
113 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Капустинці, вул.Миру,18 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D1%81.%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0%2C.jpg/220px-%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D1%81.%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0%2C.jpg)
Добрани́чівка — село в Україні, у Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 371 осіб.
Засноване у 1859 році.
Селище було приписане до Михайлівської церкви у Капустинцях[1]
На початку 1930-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області.
Село постраждало від колективізації та Голодомору - геноциду радянського уряду проти української нації. Архівні дані про період колектитвізації і Голодомору в селі відсутні. Очевидцями трагедії встановлено 144 прізвища померлих односельців, які поховані на місцевому кладовищі[2].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Dobranichivka_-_IMG_2544.jpg/200px-Dobranichivka_-_IMG_2544.jpg)
1952 року біля села було відкрито так звану Добраничівську стоянку — залишки людського житла пори пізнього палеоліту. Поселення прадавніх мисливців на мамонтів має приблизно 15 тисяч років. Найдавніше в Європі людське житло перенесене в переяславський музей народної архітектури й побуту.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 1136
- http://visitua.info/ukraine/408 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |