Дірк Богард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дірк Богард
Dirk Bogarde
Зображення
Дірк Богард у 1964 році
Дірк Богард у 1964 році
Ім'я при народженніDerek Jules Gaspard Ulric Niven van den Bogaerde
Дата народження28 березня 1921(1921-03-28)
Місце народженняWest Hampsteadd, Лондон
Дата смерті8 травня 1999(1999-05-08) (78 років)
Місце смертіЧелсі, Лондон[1]
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Alma materChelsea College of Art and Designd[1], Allan Glen's Schoold[2], St Catherine's Schoold і University College Schoold[2]
ВчителіГенрі Спенсер Мур[1] і Грехем Вівіан Сазерленд[1]
Професіяактор
Кар'єра19391990
НагородиПремія BAFTA (1964, 1966)
IMDbID 0001958
dirkbogarde.co.uk
CMNS: Дірк Богард у Вікісховищі

Сер Ді́рк Бо́гард (англ. Dirk Bogarde, ім'я при народженні — Дерек Жюль Гаспар Ульрік Нівен ван ден Богарде (нід. Derek Jules Gaspard Ulric Niven van den Bogaerde); 28 березня 1921 або 1920, Лондон — 8 травня 1999, там само) — британський кіноактор. Лицар-бакалавр.

Біографія і творчість

[ред. | ред. код]

Дірк Богард народився в сім'ї бельгійського художника, що працював художнім редактором в The Times, і шотландської актриси.

Закінчив Політехнічну школу мистецтв і Королівську академію мистецтв, працював художником і грав в невеликих околичних театрах. У 1937 році він навчався в Королівському коледжі мистецтв, де серед його педагогів був Генрі Мур.

З 1941 по 1946 роки Дірк Богард служив в армії і брав участь у військових діях Другої світової війни у Європі і на Далекому Сході. Після війни Богард працював у багатьох лондонських театрах і на телебаченні.

Починаючи з 1949 року Богард багато знімається в кіно. Впродовж десяти років з 1955 року Богард визнавався найвідомішим англійським актором, проте світова слава приходить до нього після 1963 року завдяки ролям в картинах таких майстрів, як Джозеф Лоузі, Лукіно Вісконті і Ліліана Кавані. Його акторським тріумфом стали ролі у фільмах «Слуга», «Смерть у Венеції» і «Нічний портьє».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Богард автор декількох автобіографічних книг («Форейтор, уражений блискавкою», «Вгору і вниз», «Людина правила»), він ніколи не згадує про свої любовні стосунки з жінками — тільки про дружні.

В середині 1960-х Богард переїхав до Провансу на Півдні Франції, де він жив зі своїм менеджером і давнім компаньйоном, Тоні Форвудом[en] (Tony Forwood). Коли 1983 року Тоні смертельно захворів, Богард повернувся до Англії і доглядав за коханим до самої його смерті у 1988 році. У той час Богард скоротив свою роботу у фільмах і почав освоювати іншу професію — письменника. Впродовж 1980-90-х років він видав 16 книг, у тому числі 7 автобіографій і низку романів[3].

У 1992 році Дірк Богард був посвячений в лицарі. На схилі віку Богард став затятим захисником права на добровільний відхід з життя для смертельно хворих людей. Останні три роки життя Дірк Богард був наполовину паралізований, але навіть це не перешкодило йому закінчити книгу спогадів[4].

Помер 8 травня 1999 року в Лондоні від серцевого нападу.

Обрана фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1948 ф Квартет Quartet Джордж Бленд
1950 ф Блакитна лампа The Blue Lamp Том Райлі
1950 ф Жінка, про яку мовиться Woman in Question, The Боб Бейкер
1951 ф Жертви шантажу Blackmailed Стівен Манді
1953 ф Зустріч у Лондоні Appointment in London Тим Мейсон
1953 ф Момент відчаю Desperate Moment Саймон Ван Холдер
1954 ф Сплячий тигр The Sleeping Tiger Френк Клементс
1955 ф Побачення в Ріо Rendez-vous а Rio Саймон Спарроу
1955 ф Доктор на морі Doctor at Sea доктор Саймон Спарроу
1957 ф Королівство Кемпбелла Campbell's Kingdom Брюс Кемпбелл
1957 ф Нічна засідка Ill Met by Moonlight майор Патрік Лі Фермор
1958 ф Дилема доктора The Doctor's Dilemma Луї Дюбеда
1959 ф Незакінчена пісня Song Without End Ференц Ліст
1960 ф Ангел у червоному The Angel Wore Red Артур Каррера
1961 ф Жертва Victim Мелвілл Фарр
1963 ф Слуга The Servant Г'юго Баррет
1965 ф Дорога́ Darling Роберт Гоулд
1968 ф Посередник The Fixer Бібіков
1969 ф Загибель богів La Caduta degli dei Фрідріх Брукманн
1971 ф Смерть у Венеції Morte a Venezia Густав фон Ашенбах
1973 ф Змій Le Serpent Філіп Бойл
1974 ф Нічний портьє Il portiere di notte Максиміліан
1977 ф Міст надто далеко A Bridge Too Far Фредерік Бравнінг
1977 ф Провидіння Providence Клод Лангем
1977 ф Відчай Eine Reise ins Licht Герман Герман
1990 ф Ностальгія за татусем Daddy Nostalgie татусь

Нагороди і номінації

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Bogarde, Dirk. An Orderly Man (Dirk Bogarde's Autobiography). UK: Penguin; New Ed edition (1993). ISBN 978-0140172126.(англ.)
  • Bogarde, Dirk. For The Time Being: Collected Journalism. Harmondsworth, Middlesex, UK: Penguin, 1999. ISBN 978-0-67088-005-8.(англ.)
  • Bogarde, Dirk. Snakes and Ladders. Harmondsworth, Middlesex, UK: Penguin, 1988. ISBN 978-0-14010-539-1.(англ.)
  • Coldstream, John. Ever, Dirk: The Bogarde Letters. London: Phoenix, 2009. ISBN 978-0-75382-589-1.(англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  2. а б Who's who(untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  3. Patricia Juliana Smith. Bogarde, Sir Dirk. glbtq.com. Архів оригіналу за 07.11.2007. Процитовано 3.12.2014.
  4. Дирк Богард. Кинозал.ТВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 3.12.2014.

Посилання

[ред. | ред. код]