Очікує на перевірку

Естебан Окон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Естебан Окон
ГромадянствоФранція Франція
Народився17 вересня 1996(1996-09-17) (28 років)
Евре, Нормандія[1][2]
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
ДебютГран-прі Бельгії 2016
Остання гонкаГран-прі Сан-Паулу 2024
Сезони8 (2016–2018, 2020–2024)
КомандиМанор, Форс Індія, Racing Point, Рено, Альпін
Гран-прі (старти)154 (154)
Перемоги1
Подіуми4
Поули0
Найшвидші кола1
Очки445
Перша перемога Гран-прі Угорщини 2021
Місце у сезоні
2023 року		 12-й (58 оч.)

Естебан Окон (фр. Esteban Ocon; нар. 17 вересня 1996, Евре) — французький автогонщик. Чемпіон гоночної серії GP3 2015 року та Формули-3 2014 року. З 2016 року виступає у Формулі-1. Станом на 2021 рік — пілот команди Alpine. 1 серпня 2021 року здобув свою першу перемогу на Гран-прі Угорщини.

Біографія

[ред. | ред. код]

2006—2011: Картинг

[ред. | ред. код]

Окон почав свою кар'єру в 2006 році з картингу. Дебютним для нього став Чемпіонат Франції (клас Minime)[3], в якому в 2006 році він зайняв восьме місце, а в 2007 році — перше. У 2008 році Естебан став чемпіоном Чемпіонату Франції в класі Cadet[4], а з 2009 року почав брати участь в класі KF3, в якому у 2010-му посів 2-е місце, а в 2011-му — 2-е в WSK Euro Series і 1-е в Чемпіонаті Франції[5].

2012—2014: Формула Рено

[ред. | ред. код]

У 2012 році Окон дебютував в серіях з відкритими колесами. Він взяв участь в Єврокубку Формули-Рено 2.0 в складі команди «Koiranen Motorsport»[6], в якому, зумів 1 раз фінішувати на подіумі — на 3-му місці в другій гонці на трасі Поль Рікар, набрав 31 очко і зайняв 14-е місце; також Естебан виступав в 10 гонках сезону Альпійської Формули-Рено 2.0, де в обох гонках на Ред Булл Рингу зайняв 3-е місце і з заробленими 69 очками посів 7-е місце[7].

У 2013 році Окон продовжував виступати в Єврокубку Формули-Рено в команді «ART Junior Team»[8]: в перших гонках на Моторленді і Хунгарорінгу, у другій в Москві зайняв 2-е місце, у других гонках на Поль-Рікар і Каталуньї зайняв 1-е місце, всього набрав 159 очок і став бронзовим призером серії[9]. Естебан брав участь і в восьми гонках Північноєвропейського кубка Формули-Рено 2.0, де 3 рази фінішував на подіумі, заробив 122 очка і посів 12-е місце.

2014—2015: Формула 3, GP3 та DTM

[ред. | ред. код]

У 2014 році Естебан дебютував в Чемпіонаті Європи Формули-3 в складі команди «Prema Powerteam»[8]. У 21 і 33 гонок він фінішував на подіумі: 9 раз на першому місці, 9 на другому і 3 — на третьому, заробив 478 очок і став чемпіоном. Також Окон виступав в 4 гонках Формули-Рено 3.5 в команді «Comtec Racing» і був тест-пілотом у команді «Лотус» Формули-1.

У 2015 році Окон, в результаті 13 подіумів і 253 набраних очок, став чемпіоном серії GP3, і продовжував займати посаду тест-пілота в команді Формули-1 — «Форс Індії».

У 2016 році Естебан став пілотом «Мерседеса» в серії DTM, а також резервістом в командах «Мерседес» і «Рено» Формули-1[10].

2016 — нині: Формула-1

[ред. | ред. код]

10 серпня 2016 року в Manor Racing Team оголосили про підписання контракту з Оконом, по якому він став бойовим пілотом команди до кінця сезону[11]. У листопаді 2016 року Force India оголосила про те, що Естебан стане основним пілотом команди в сезоні 2017 року.[12]

26 березня 2017 року в першій гонці сезону — Австралії — набрав перше очко за 10 місце, після чого повторив результат в трьох наступних гонках[13]. На Гран-прі Росії набрав очок відразу в 2 рази більше, фінішувавши 7-м, а 14 травня в Іспанії додав ще 10 очок за 5 місце. У наступному етапі — Гран-прі Монако — Окон не набрав очок, проколовши шину, проте потім, починаючи з Канади, гонщик видав серію з 12 поспіль фінішів в десятці, що завершився повторенням найкращого результату сезону (5 місце) в Мексиці, а в Монці стартував 3-м.

Естебан Окон продовжив виступати за Force India в сезоні 2018 року Формули-1.

На Гран-прі Бразилії 2018 року Окон, який відставав на одне коло від лідера гонки Макса Ферстаппена, витиснув останнього з траси, пошкодивши обидва боліди[14]. Гонщики змогли продовжити гонку, однак Ферстаппен втратив лідерство, а Окон отримав 10-секундний штраф.[15] Одразу після гонки Макс Ферстаппен почав сперечатись з Оконом, штовхаючи пілота. Обох водіїв викликали FIA[16], і Ферстаппен отримав два дні громадських робіт «на розсуд FIA» за навмисний фізичний контакт з Оконом.[17]

23 листопада 2018 року було оголошено, що Окон приєднається до «Мерседес» в якості резервного пілота на 2019 рік після того, як стало зрозуміло, що Ленс Стролл замінить його в Racing Point — що й було остаточно підтверджено через тиждень.[18][19] Естебан не брав участі в жодному Гран-прі протягом сезону. Він був претендентом на місце основного пілота в команді на 2020 сезон, але в «Мерседес» вирішили продовжити контракт з Вальттері Боттасом.

29 серпня 2019 року було оголошено про дворічний контракт Окона з «Рено», який ознаменував повернення француза в Формулу-1 в якості основного пілота в 2020 році.[20] Він замінив Ніко Гюлькенберга та став напарником Данієля Ріккардо.

Результати виступів

[ред. | ред. код]

Гоночна кар'єра

[ред. | ред. код]
Сезон Серія Команда Гонки Перемоги Поули Н/к Подіуми Очки Місце
2012 Eurocup Formula Renault 2.0 Koiranen Motorsport 14 0 0 0 1 31 14
Formula Renault 2.0 Alps 9 0 0 1 2 69 7
2013 Eurocup Formula Renault 2.0 ART Junior Team 14 2 1 1 5 159 3
Formula Renault 2.0 NEC 8 1 0 1 3 122 12
Macau Grand Prix Prema Powerteam 2 0 0 0 0 Н/Д 10
2014 FIA Formula 3 European Championship Prema Powerteam 33 9 15 7 21 478 1
Formula Renault 3.5 Series Comtec Racing 3 0 0 0 0 2 23
Macau Grand Prix Theodore Racing by Prema 2 0 0 0 0 Н/Д Схід
2015 GP3 Series ART Grand Prix 18 1 3 5 14 253 1
2016 Deutsche Tourenwagen Masters Mercedes-Benz DTM Team ART 10 0 0 0 0 2 26
Формула-1 Manor Racing MRT 9 0 0 0 0 0 23
2017 Формула-1 Sahara Force India F1 Team 20 0 0 0 0 87 8
2018 Формула-1 Sahara Force India F1 Team 12 0 0 0 0 49 12
Racing Point Force India F1 Team 9 0 0 0 0
2019 Формула-1 Mercedes-AMG Petronas Motorsport Резервний пілот
2020 Формула-1 Renault DP World F1 Team 17 0 0 0 1 62 12
2021 Формула-1 Alpine F1 Team 22 1 0 0 1 74 11
2022 Формула-1 BWT Alpine F1 Team 22 0 0 0 0 92 8
2023 Формула-1 BWT Alpine F1 Team 22 0 0 0 1 58 12
2024 Формула-1 BWT Alpine F1 Team 21 0 0 1 1 23* 14*

* Сезон триває.

Формула-1

[ред. | ред. код]
Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Місце Очки
2014 Lotus F1 Team Lotus E22 Renault Energy F1‑2014 1.6 V6 t АВС МАЛ БАХ КИТ ІСП МОН КАН АВТ ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ ІТА СІН ЯПО РОС США БРА АБУ
тест 		- -
2016 Renault Sport F1 Team Renault

R.S.16

Renault R.E.16 1.6 V6 t АВС БАХ КИТ РОС ІСП
тест 		МОН КАН ЄВР АВТ ВЕЛ
тест 		УГО
тест 		НІМ
тест 		23 0
Manor Racing MRT Manor

MRT05

Mercedes PU106C Hybrid 1.6 V6 t БЕЛ
16 		ІТА
18 		СІН
16 		МАЛ
16 		ЯПО
21 		США
18 		МЕК
21 		БРА
12 		АБУ
13
2017 Sahara Force India F1 Team Force India

VJM10

Mercedes M08 EQ Power+ 1.6 V6 t АВС
10 		КИТ
10 		БАХ
10 		РОС
7 		ІСП
5 		МОН
12 		КАН
7 		АЗЕ
14† 		АВТ
8 		ВЕЛ
8 		УГО
9 		БЕЛ
9 		ІТА
6 		СІН
10 		МАЛ
10 		ЯПО
6 		США
6 		МЕК
5 		БРА
Схід 		АБУ
8 		8 87
2018 Sahara Force India F1 Team Force India

VJM11

Mercedes M09 EQ Power+ 1.6 V6 t АВС
10 		БАХ
10 		КИТ
11 		АЗЕ
Схід 		ІСП
Схід 		МОН
6 		КАН
9 		ФРА
Схід 		АВТ
6 		ВЕЛ
7 		НІМ
8 		УГО
13 		12 49
Racing Point Force India F1 Team БЕЛ
6 		ІТА
6 		СІН
Схід 		РОС
9 		ЯПО
9 		США
ДСК 		МЕК
11 		БРА
14 		АБУ
Схід
2020 Renault DP World F1 Team Renault R.S.20 Renault E-Tech 20 1.6 V6 t АВТ
8 		ШТИ
Схід 		УГО
14 		ВЕЛ
6 		70
8 		ІСП
13 		БЕЛ
5 		ІТА
8 		ТОС
Схід 		РОС
7 		АЙФ
Схід 		ПОР
8 		ЕМІ
Схід 		ТУР
11 		БАХ
9 		САХ
2 		АБУ
9 		12 62
2021 Alpine F1 Team Alpine A521 Renault E-Tech 20B 1.6 V6 t БАХ
13 		ЕМІ
9 		ПОР
7 		ІСП
9 		МОН
9 		АЗЕ
Схід 		ФРА
14 		ШТИ
14 		АВТ
Схід 		ВЕЛ
9 		УГО
1 		БЕЛ
7‡ 		НІД
9 		ІТА
10 		РОС
14 		ТУР
10 		США
Схід 		МЕХ
13 		САП
8 		КАТ
5 		САУ
4 		АБУ
9 		11 74
2022 BWT Alpine F1 Team Alpine A522 Renault E-Tech 22 1.6 V6 t БАХ
7 		САУ
6 		АВС
7 		ЕМІ
14 		МАЯ
8 		ІСП
7 		МОН
12 		АЗЕ
10 		КАН
6 		ВЕЛ
Схід 		АВТ
56 		ФРА
8 		УГО
9 		БЕЛ
7 		НІД
9 		ІТА
11 		СІН
Схід 		ЯПО
4 		США
11 		МЕХ
8 		САП
8 		АБУ
7 		8 92
2023 BWT Alpine F1 Team Alpine A523 Renault E-Tech 23 1.6 V6 t БАХ
Схід 		САУ
8 		АВС
14† 		АЗЕ
15 		МАЯ
9 		МОН
3 		ІСП
8 		КАН
8 		АВТ
147 		ВЕЛ
Схід 		УГО
Схід 		БЕЛ
8 		НІД
10 		ІТА
Схід 		СІН
Схід 		ЯПО
9 		КАТ
7 		США
Схід 		МЕХ
10 		САП
10 		ЛВГ
4 		АБУ
12 		12 58
2024 BWT Alpine F1 Team Alpine A524 Renault E-Tech 24 1.6 V6 t БАХ
17 		САУ
13 		АВС
16 		ЯПО
15 		КИТ
11 		МАЯ
10 		ЕМІ
14 		МОН
Схід 		КАН
10 		ІСП
10 		АВТ
12 		ВЕЛ
16 		УГО
18 		БЕЛ
9 		НІД
15 		ІТА
14 		АЗЕ
15 		СІН
13 		США
18 		МЕХ
13 		САП
2 		ЛВГ
 КАТ
 АБУ
 14* 23*

* Сезон триває
‡ Зараховано половину очок через те, що перегони склали менше 75 % запланованої дистанції.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Le pilote de F1 natif d'Évreux, Esteban Ocon, perd sa place de titulaire et se retrouve privé de volant — 2018.
  2. ↑ Évreux : l’interview inattendue d’Esteban Ocon, pilote de Formule 1 — Paris-Normandie.
  3. ↑ French Championship Minime 2006 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  4. ↑ French Championship - Cadet 2008 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  5. ↑ Musker, Ant (4 жовтня 2013). Lotus's one to watch: Esteban Ocon. Formula Scout (амер.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  6. ↑ ItaliaRacing.Net. web.archive.org. 1 червня 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 27 серпня 2019.
  7. ↑ Formula Renault 2.0 ALPS. www.renaultsportitalia.it. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 27 серпня 2019.
  8. ↑ а б Simmons, Marcus. Lotus Formula 1 protege Esteban Ocon gets Prema Macau Formula 3 seat. Autosport.com (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  9. ↑ Musker, Ant (29 вересня 2013). Ocon takes first Eurocup victory in frantic race two. Formula Scout (амер.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  10. ↑ Parkes, Ian. Esteban Ocon set to get Renault Formula 1 reserve role for 2016. Autosport.com (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  11. ↑ Esteban Ocon steps up to replace Rio Haryanto at Manor | F1 News. web.archive.org. 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2019.
  12. ↑ Force India signs Ocon on multi-year deal. www.motorsport.com (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  13. ↑ Force India scores top-10 double at F1 opener in Australia. Autoweek (англ.). 26 березня 2017. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  14. ↑ Brazilian GP: Hamilton wins after Ocon spins Verstappen. www.motorsport.com (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  15. ↑ Ocon penalised for Verstappen clash - Pitpass.com. www.pitpass.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  16. ↑ Beer, Matt. Max Verstappen and Esteban Ocon summoned by FIA over shoving in Brazil. Autosport.com (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  17. ↑ Verstappen gets 'public service' punishment for Ocon shoves. www.motorsport.com (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  18. ↑ Beer, Jonathan Noble and Matt. Esteban Ocon gets 2019 Mercedes F1 reserve driver role. Autosport.com (англ.). Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 16 липня 2020.
  19. ↑ Formula 1 in 2019: Lance Stroll joins Force India. Sky Sports (англ.). Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  20. ↑ Ocon to replace Hulkenberg at Renault. www.motorsport.com (англ.). Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 16 липня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Естебан_Окон&oldid=41894244