Жданкін Василь Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васи́ль Жда́нкін
Василь Олександрович Жданкін
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження23 травня 1958(1958-05-23)
Місце народженнястаниця Гурмай, Краснодарського краю,  РРФСР
Дата смерті2 вересня 2019(2019-09-02) (61 рік)
Місце смертіНеподалік каплички св. Анни, місто Кременець
Роки активності1987—2019
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Професіябард, кобзар, бандурист
ОсвітаЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Співацький голосбаритон
Інструментикобза, бандура
CMNS: Файли у Вікісховищі

Васи́ль Олекса́ндрович Жда́нкін (23 травня 1958, станиця Гурмай, Краснодарського краю, РРФСР, СРСР — 2 вересня 2019, місто Кременець, Україна) — український бард, кобзар, бандурист. Володар «Гран-прі» першого фестивалю «Червона Рута» (1989) в місті Чернівцях. Лауреат фестивалю «Оберіг» (1990, Луцьк).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 23 травня 1958 в станиці Гурмай Краснодарського краю на Кубані.

Від 1960 проживав у селі Білокриниця Кременецького району Тернопільської області.

Закінчив середню школу в місті Кривий Ріг (1975). Навчався в Українській сільськогосподарській академії (Київ), Львівській консерваторії. Закінчив диригентський факультет Рівненського інституту культури (1987), де створив квартет «Птах».

Співав у Волинському народному хорі, Почаївській лаврі, Тернопільській обласній філармонії, Рівненській обласній філармонії, 1988—1990 — у театрі-студії «Не журись!» (м. Львів). Від 1990 почав концертувати як кобзар.

Був одружений, мав сина Івана та двох доньок — Христину та Анастасію.

Працював і мешкав у м. Кременці Тернопільської області, співав у церковному хорі Кременецького жіночого монастиря УПЦ МП[1],[2].

2 вересня 2019 року близько 20 години вечора виїхав на скутері з дому й потрапив у ДТП. Легкова машина збила його за кількасот метрів від домівки. Співак помер у кареті швидкої допомоги.[3]

Музична діяльність

[ред. | ред. код]

Співав баритоном. Акомпанував собі на кобзі. У репертуарі були пісні на вірші українського лемківського поета Богдана-Ігора Антонича, а також українських класиків і сучасних поетів: Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Богдана Лепкого, Едуарда Драча, Івана Малковича.

Улітку 1987 року запис пісні «Чорна рілля» у виконанні В. Жданкіна вперше прозвучав у передачі «Дивертисмент» на Першому каналі Українського радіо. Невдовзі там таки вийшов в ефір цілий сюжет про В. Жданкіна з великим інтерв'ю та кількома піснями.

Василь Жданкін був першим, хто після багатьох років заборони публічно виконав «Ще не вмерла Україна» (разом з Віктором Морозовим та Едуардом Драчем). Це сталося 24 вересня 1989 року на заключному концерті фестивалю «Червона Рута».

У репертуарі твори:

Знявся у кінострічках «І снігом стелиться життя» та «Українці, ми врятовані».

Гастролював у більше ніж у 20 країнах — Аргентині, Канаді, США, РФ та ін.

Автор низки музичних творів на власні вірші та вірші українських поетів. Серед опублікованих творів — «Билина про Кременець» (1992).

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В аварії загинув бард, володар гран-прі фестивалю «Червона рута» 1989 року Василь Жданкін. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
  2. Василь Жданкін навчив колядувати якутів
  3. Легендарний український кобзар Василь Жданкін загинув у ДТП. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 3 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]