Ладислао Мазуркевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ладислао Мазуркевич
Ладислао Мазуркевич
Ладислао Мазуркевич
Ладислао Мазуркевич (ліворуч) з
Роберто Портою та Фернандо Мореною
Особисті дані
Повне ім'я Ладислао Мазуркевич Іглесіас
Народження 14 лютого 1945(1945-02-14)
  Піріаполіс, Уругвай
Смерть 2 січня 2013(2013-01-02) (67 років)
  Монтевідео
Поховання Parque del Recuerdod
Зріст 178 см[1]
Вага 75 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1958–1960 Уругвай «Расінг» (Монтевідео)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1961–1963 Уругвай «Расінг» (Монтевідео)  ? (?)
1964–1971 Уругвай «Пеньяроль»  ? (?)
1971–1974 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 44 (-39)
1974–1976 Іспанія «Гранада» 2 (?)
1976–1977 Колумбія «Америка де Калі»  ? (?)
1978–1979 Чилі «Кобрелоа» 69 (?)
1980 Колумбія «Америка де Калі» 37 (?)
1980–1981 Уругвай «Пеньяроль»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1965–1974 Уругвай Уругвай 36 (-35)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ладислао Мазуркевич (ісп. Ladislao Mazurkiewicz; 14 лютого 1945, Піріаполіс — 2 січня 2013, Монтевідео) — уругвайський футболіст польського походження, що грав на позиції воротаря.

Виступав, зокрема, за клуб «Пеньяроль», а також національну збірну Уругваю.

Чотириразовий чемпіон Уругваю. Володар Кубка Лібертадорес. Володар Міжконтинентального кубка. У складі збірної — володар Кубка Америки. Включений у список найкращих футбольних воротарів XX століття за версією IFFHS на 12 місці.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї поляка та матері — уродженки Ла-Коруньї. Вихованець футбольної школи клубу «Расінг» (Монтевідео). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1961 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Пеньяроль», до складу якого приєднався 1964 року. Відіграв за команду з Монтевідео наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. У складі «Пеньяроля» був основним воротарем команди. За час виступів у команді став триразовим чемпіоном країни, володарем Кубка Лібертадорес та Міжконтинентального кубка.

1971 року Мазуркевич покинув «Пеньяроль» та перейшов до бразильського клубу «Атлетіко Мінейру». У складі команди із Белу-Оризонті став переможцем чемпіонату Бразилії з футболу 1971 року. У цьому ж році був запрошений до збірної футбольних зірок для участі у прощальному матчі Лева Яшина.

Із 1974 року нетривалий час виступав у Іспанії в клубі «Гранада». Згодом з 1975 по 1980 рік грав у складі команд клубів «Кобрелоа» у Чилі та «Америка де Калі» в Колумбії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Пеньяроль», у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 1980 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1981. У складі клубу учетверте став чемпіоном країни.

У останні роки життя Ладислао Мазуркевич хворів важкими захворюваннями дихальної системи. У кінці 2012 року впав у кому у зв'язку із розвитком ниркової недостатності.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1965 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 36 матчів, пропустивши 35 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, чемпіонату світу 1970 року у Мексиці та чемпіонату світу 1974 року у ФРН.

Цікавий факт

[ред. | ред. код]

Незважаючи на своє польське походження, Мазуркевич зовсім не розумів польської мови та ніколи не був у Польщі.[2]

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Пеньяроль»: 1965, 1967, 1968, 1981
«Атлетіко Мінейру»: 1971
«Пеньяроль»: 1966
«Пеньяроль»: 1966

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Zmarł słynny bramkarz Ladislao Mazurkiewicz [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Rzeczpospolita, 2 січня 2013 (пол.)