Левиці
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2020) |
 Левицісловац. Levice [?] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 .jpg)  .jpg) | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |
 Словаччина | ||||
| Край | Нітранський | ||||
| Окрес | Левиці → SPARQL ← | ||||
| Столиця для | Левиці | ||||
|
| |||||
| Перша згадка | 1156 | ||||
| Засновано | 1156 | ||||
|
| |||||
| Водойма | Подлужанка (річка) | ||||
| Висота над р.м. | 165 м | ||||
| Площа | 61,00 км² (2023)[2] | ||||
| Населення | 30 823 (2023)[1] | ||||
| · густота | 507,44 осіб/км² (2023)[3] | ||||
| · національний склад | словаки (85 %), угорці (12 %), чехи (1 %) | ||||
| · конфесійний склад | католики (59 %), лютерани (7,5 %) | ||||
| Міста-побратими | Ерд (1987), Босковіце (2008), Намєшть-на-Ганєd (2004), Любачів (2018), Скерневиці (2004), Руда-Шльонська (2000) | ||||
| Телефонний код | +421-036 | ||||
| Автомоб. ном. | LV | ||||
| Поштовий індекс | 93401 | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | levice.sk | ||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||
| код LAU (NUTS) | SK0232502031[7] | ||||
| OpenStreetMap | r2217953 ·R | ||||
| GeoNames | 3059101 | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| До крайового центру | |||||
| До Братислави | |||||
| — фізична | 111 км | ||||
| Карта | |||||
  | |||||
 Левиці (Нітранський край) | |||||
| |||||
| Список пам'яток | list of cultural heritage monuments in Leviced | ||||
 Левиці у Вікісховищі | |||||
Ле́виці (Ле́віце; словац. Levice [ˈlɛvitsɛ][ˈlɛvit͡sɛ], угор. Léva [ˈleːvɒ][ˈleːvɒ], нім. Lewenz) — місто в західній Словаччині.
Населення — близько 33 тис. осіб (31.12.2019).
.jpg)
Місто Левиці (Leua) вперше згадується у 1156 році, коли Естергомський архієпископ, примас Угорщини, освятив тут костел. У 1165 р. Левиці входили до складу жупи Св. Мартіна (župa Svetog Martina iz Bratke).
У 1313 році вперше згадується замок Левицький Град (Levicki hrad), побудований, за легендою, самим Матушом Чаком, «некоронованим королем» західної та центральної Словаччини (яка в той час входила до складу Угорщини)[8]. У 1313 р. каштеляном Левицького Граду був Імре Бечеі (Imrich Bečej, Emericus de Beche), а в 1318-21 рр. — Юліус з Топольчанок. По смерті Матуша Чака у 1321 році, каштелян Юліус здав замок угорському королю Карлу-Роберту.
У 1544 р. міські квартали Левиць спалили турки, але взяти замок вони не змогли. У 1558 році інший легендарний угорець — капітан Іштван Добо, герой Егера — перебудував фортецю, яка потім понад сто років успішно відбивала численні удари турків. У 1663 році туркам вдалося захопити фортецю, але вони утримували її недовго: в 1664 році, у битві біля стін Левицької фортеці, турецька армія була вщент розбита угорською армією під командуванням Іштвана Кохарі I[9]. До 1685 році відноситься остання турецька спроба опанувати Левицьким Градом.
Із 17 вересня по 31 жовтня 1709 р. Левицький Град утримували у своїх руках угорські та словацькі куруци, повсталі проти тиранії Габсбургів. А бувши змушені покинути замок, куруци підірвали його. Відтоді Левицький Град не відновлювали з руїн.
Після розпаду Австро-Угорщини Левиці відійшли до Чехословаччини[10], що було підтверджено Тріанонською угодою 1920 року. У 1938—1945 рр. Левиці — в складі Угорщини. Потім — у складі ЧСР, ЧССР, ЧСФР… З 1993 року Левиці — важливий промисловий центр Західної Словаччини.
- Фортеця Левицький Град
- Тековський музей
- Костел св. Михайла
- Синагога
Через місто протікають дві річки: Подлужанка (словац. Podlužánka) і Перець (словац. Perec). Причому, протікають вони перетинаючись і не змішуючись. У місці перетину Перець йде під землю, протікаючи під річищем Подлужанки.
У місті знаходяться залізничний та автобусний вокзали.
- Alt Ernest, Bába Eugen, Huljak Ladislav Dejiny levickej nemocnice (1885—1985). — Levice, 1985.
- Bertényi I., Diószegi I., Horváth J., Kalmar J., Szabó P. Királyok Könyve. Magyarország és Erdély királyai, királynői, fejedelmei és kormányzói. — Budapest, 2004.
- Györffy György István király és műve. — Budapest, 1983.
- Hóman B., Szekfű G. Magyar Történet. — Budapest, 1935.
- Kristó Gyula Csák Máté. — Budapest, 1986.
- Kučera Matúš Cesta dejinami: Stredoveké Slovensko. — Bratislava, 2002.
- Pór Antal Trencsényi Csák Máté. — Budapest, 1888.
- Szilágyi Sándor A magyar nemzet története. — Budapest.
- Tinódi Sebestyén Szitnya, Léva, Csábrág, és Murán várának megvevése (1549).
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Levice", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9002908/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
- ↑ https://www.scitanie.sk/obyvatelia/zakladne-vysledky/struktura-obyvatelstva-podla-narodnosti/OK/SK0232/OB
- ↑ Перепис населення Словаччини 2021 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
- ↑ Levice (Slovensko). ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
- ↑ Словаки іменували його «Паном Вага і Татр» (pán Váhu a Tatier).
- ↑ Коли Іштван Кохарі загинув у бою, — командування прийняв генерал Жан Луї де Суші (французький емігрант-гугенот), довершивший розгром турків.
- ↑ Спочатку, згідно з буквою і духом Піттсбурзького угоди, знову створена держава іменувалась Чехословаччиною.
- www.levice.sk — офіційний сайт міста
- Levice - …. e-obce.sk ((словац.)) . :
населення • історія • природа • культура
| № | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Братислава  Кошиці |
1 | Братислава | Братиславський | 432 801 | 11 | Пр'євідза | Тренчинський | 48 866 |  Пряшів  Жиліна |
| 2 | Кошиці | Кошицький | 240 688 | 12 | Зволен | Банськобистрицький | 43 311 | ||
| 3 | Пряшів | Пряшівський | 91 638 | 13 | Поважська Бистриця | Тренчинський | 41 153 | ||
| 4 | Жиліна | Жилінський | 81 515 | 14 | Михайлівці | Кошицький | 39 940 | ||
| 5 | Банська Бистриця | Банськобистрицький | 79 775 | 15 | Нове Замки | Нітранський | 39 585 | ||
| 6 | Нітра | Нітранський | 78 875 | 16 | Спішська Нова Весь | Кошицький | 37 948 | ||
| 7 | Трнава | Трнавський | 66 219 | 17 | Гуменне | Пряшівський | 34 913 | ||
| 8 | Мартін | Жилінський | 57 300 | 18 | Левиці | Нітранський | 34 649 | ||
| 9 | Тренчин | Тренчинський | 55 832 | 19 | Комарно | Нітранський | 34 478 | ||
| 10 | Попрад | Пряшівський | 52 791 | 20 | Бардіїв | Пряшівський | 33 625 | ||
.svg,_Levice-levice-flag.svg){kind=link}
|
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |