Координати: 40°25′12″ пн. ш. 15°00′20″ сх. д. / 40.42000° пн. ш. 15.00556° сх. д. / 40.42000; 15.00556

Пестум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

40°25′12″ пн. ш. 15°00′20″ сх. д. / 40.42000° пн. ш. 15.00556° сх. д. / 40.42000; 15.00556

Національний парк Чіленто
і Валло-ді-Діано, археологічні пам'ятки Пестуму, Елеї та Чертоза-ді-Падула
Cilento and Vallo di Diano National Park with the Archeological Sites of Paestum and Velia, and the Certosa di Padula [1]
Світова спадщина
Храм Гери II у Пестумі
40°25′12″ пн. ш. 15°00′20″ сх. д. / 40.42° пн. ш. 15.005555555556° сх. д. / 40.42; 15.005555555556
КраїнаІталія Італія
ТипКультурний
Критеріїiii, iv
Об'єкт №842
РегіонЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:1998 (22 сесія)
Пестум (Італія)
Пестум
Пестум на карті Італії

Мапа
CMNS: Пестум у Вікісховищі

Пестум (італ. Paestum), первісно Посідонія (грец. Ποσειδωνία) — сібарійська колонія, заснована на початку VI століття до н. е. на західному березі Луканії (35 км на південний схід від сучасного Салерно), але пізніше перенесена далі вглиб Великої Греції через брак води, придатної для пиття, та болотистість ґрунту.

Історія

[ред. | ред. код]

Судячи з просторого храму Гери, Пестум переживав свій найвищий розквіт у 540 до н. е. і наступні за тим десятиліття. Ближче до кінця V століття до н. е. місто втратило грецький характер, і стало цілком луканійським. У 274 до н. е. Пестум колонізований латинянами і з цього часу втратив все своє значення. Єдине, чим він славився у пізніший час — троянди, що вкривали майже усі його околиці.

У 1968 році в Пестумі була виявлена гробниця («Гробниця норця/пірнальника») зі збереженими фресками (близько 470 до н. е.). Це єдиний повністю збережений ансамбль давньогрецького фрескового живопису класичного періоду. П'ять розписів, поряд з іншими античними знахідками, нині перебувають у місцевому археологічному музеї.

Світова спадщина

[ред. | ред. код]

Наприкінці IX століття Пестум розорений сарацинами і покинутий. З цієї причини тут чудово збереглися три доричні храми: один присвячений Афіні та два присвячені Гері — храм Гери-І (так звана Базиліка) і храм Гери-ІІ (раніше неправильно атрибутований, як храм Нептуна чи Аполлона). Храм Миру на форумі частково коринфський, датується II століттям до н. е. Міські стіни сягають 6 метрів у ширину і 5 кілометрів у периметрі. Від римського амфітеатру залишилися руїни. Загалом усі ці пам'ятки визнані ЮНЕСКО об'єктами Світової спадщини.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]