Рафал Керницький

	Слуга Божий; Рафал Керницький OFMconv
	Єпископ-помічник Львівської архідієцезії
	Єпископ-помічник Львівської архідієцезії
19 січня 1991 — 22 листопада 1995
Обрання:	19 січня 1991
Церква:	РКЦ
	Титулярний єпископ Дури
	Титулярний єпископ Дури
19 січня 1991 — 22 листопада 1995
Обрання:	19 січня 1991
Попередник:	Knut Ansgar Nelson, O.S.B.
Наступник:	Aloysius Paul D’Souza
Альма-матер:	ЛНУ ім. І. Франка
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Національність:	поляк
Ім'я при народженні:	Владислав Керницький
Народження:	3 травня 1912; с. Кулачківці
Смерть:	22 листопада 1995 (83 роки); м. Львів
Похований:	Латинський катедральний собор
Священство:	29 червня 1939
Чернецтво:	4 жовтня 1934; довічні обіти в OFMconv
Єп. хіротонія:	2 березня 1991

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Керницький.

Рафал Керницький (пол. Rafał Kiernicki, у світі Владислав Керницький пол. Władysław Kiernicki; 3 травня 1912, с. Кулачківці,^[2] нині Снятинський район, Івано-Франківська область — 22 листопада 1995) — польський римо-католицький релігійний діяч, чернець-францисканець, політв'язень сталінських таборів.

Життєпис

Народився 3 травня 1912 року в с. Кулачківці, нині Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна.

Навчався в рідному селі, також у Гвіздці, Львові, Кракові.

У 1930 р. вступив в орден св. Франциска, в 1939 р. був висвячений у священики. Служив у парафії Львова, залишався там під час радянської та німецької окупацій, допомагав учасникам Армії Крайової в боротьбі з німцями. У березні 1944 р. при наступі Червоної армії брав участь у Львівському повстанні, після відходу німців став начальником зв'язку комендатури Львівського округу. У 1944 році нагороджений польським Срібним хрестом заслуги з мечами, проте офіційно нагороду йому було вручено аж в 1991 році під час єпископської хіротонії^[3].

Після повернення Червоної армії і встановлення радянської влади о. Владислав у липні 1944 р. був заарештований і засуджений до 10 років таборів. У 1946 р. вивезений до табору на будівництво Гушосдор НКВС № 1 у Рязанській області, звідки втік, але 6 липня 1947 р. схоплений і повернутий у табір, згодом переведений до табору в м. Череповець Вологодської обл., працював там у радгоспі № 10. Звільнений у 1956 р.

Повернувся у Львівську обл., де здійснював таємні богослужіння на квартирах. З квітня 1965 р. служив у Львівській єпархії легально, відвідував міські лікарні. З 1991 р. — вікарний єпископ Львівський.

В п'яту річницю (2000) смерті Р. В. Керницького — багаторічного пароха Латинської катедри Львова радянського періоду — в храмовій каплиці Христа Розп'ятого встановили його гіпсове погруддя (автори Валерій Бортяков, Олександр Оверчук), яке урочисто освятили 12 грудня 2000 року.^[4]

4 травня 2012 року у Львівській римо-католицькій катедрі відкрито його беатифікаційний процес^[5].

Примітки

↑ https://web.archive.org/web/20190505111121/http://lwowskabazylika.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=37:podziemia&catid=25&Itemid=&lang=pl
↑ або Івано-Франківськ
↑ CRACOVIA LEOPOLIS. www.lwow.home.pl. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 12 січня 2018.
↑ Смірнов Ю. Латинська катедра зустрічає Івана Павла II // Галицька брама. — 2001. — № 5—6 (77—78). — С. 20.
↑ Lwów: rozpoczął się proces beatyfikacyjny o. Rafała Kiernickiego. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.

Посилання

Єпископ Рафаїл Владислав Керницький OFM Conv. Єпископ-помічник Львівський (1991—1995), Єпископ (1991—1995) [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.]
Світлина Рафала Керницького
Bishop Rafal Wladyslaw Kiernicki, O.F.M. Conv. † [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Jurij Smirnow, Ojciec Rafał Kiernicki [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Janusz M. Paluch, Ojciec Rafał [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
We Lwowie otwarto proces beatyfikacyjny o. bpa Rafała Kiernickiego [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] // wPolityce.pl (пол.)

Це незавершена стаття про католицького клірика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Біографії Галичина Історія Католицтво Польща

[[https://web.archive.org/web/20190505111121/http://lwowskabazylika.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=37:podziemia&catid=25&Itemid=&lang=pl_https://web.archive.org/web/20190505111121/http://lwowskabazylika.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=37:podziemia&catid=25&Itemid=&lang=pl]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://web.archive.org/web/20190505111121/http://lwowskabazylika.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=37:podziemia&catid=25&Itemid=&lang=pl

[2] або Івано-Франківськ

[3] CRACOVIA LEOPOLIS. www.lwow.home.pl. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 12 січня 2018.

[4] Смірнов Ю. Латинська катедра зустрічає Івана Павла II // Галицька брама. — 2001. — № 5—6 (77—78). — С. 20.

[5] Lwów: rozpoczął się proces beatyfikacyjny o. Rafała Kiernickiego. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

п о р Львівські римо-католицькі єпископи
Архієпископи	Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори	Анджей Боришевський (1488—1493) • Фердинанд Кіцький (1778—1780) • Евгеніуш Базяк (1944) • Мечислав Мокшицький (2007—2008)
Єпископи-помічники	Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)

Рафал Керницький

Статус версії сторінки

Життєпис

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Рафал Керницький

Життєпис

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук