Ребекка Фергюсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ребекка Фергюсон
Rebecca Ferguson
Ім'я при народженнішвед. Rebecca Louisa Ferguson Sundström
Народилася19 жовтня 1983(1983-10-19) (41 рік)
Стокгольм, Швеція[1]
Громадянство Швеція[1]
Діяльністьакторка, модель, виконавчий продюсер
Alma materМузична школа Адольфа Фредрікаd
Роки діяльності1999 — тепер. час
IMDbnm0272581
CMNS: Ребекка Фергюсон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ферґюсон.

Ребе́кка Луї́за Фе́рґюсон Су́ндстрем (швед. Rebecca Louisa Ferguson Sundström; 19 жовтня 1983(19831019), Стокгольм) — шведська кіноакторка, модель і кінопродюсерка шведсько-шотландсько-ірландського походження. Найвідоміші ролі: Леді Джессіка у науково-фантастичній франшизі «Дюна», зокрема у фільмах «Дюна» 2021 року та «Дюна: Частина друга», а також Ільза Фауст у серії фільмів «Місія нездійсненна» (грала у частинах: «Нація ізгоїв», «Фолаут» та «Розплата. Частина перша», а також планується й у восьмій частині франшизи («Розплата. Частина друга»)).

Номінантка премії «Золотий глобус» за роль королеви Елізабет у мінісеріалі «Біла королева» 2013 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 19 жовтня 1983 року у шведському Стокгольмі й виросла в одному з центральних районів міста, Васастан[sv][4]. Її мати, англійка Розмарі Ферґюсон,[5][6] переїхала з Британії до Швеції у 25 років[5], а батько — швед[7]. Дівчина відвідувала англомовну школу у Швеції та була вихована двомовною, розмовляючи шведською й англійською[8]. Окрім того, вона відвідувала музичну школу Адольфа Фредріка в Стокгольмі[sv] та закінчила її у 1999 році[9]. З 13 років Ребекка працювала моделлю та з'являлася в журналах і телевізійних рекламних роликах[10].

З дитинства займалася танцями: балетом, чечіткою, джазом, вуличним фанком і танго. Кілька років викладала аргентинське танго у танцювальній трупі в Лунді[11], паралельно виконавши кілька ролей у короткометражних фільмах[12]. Досліджуючи, чим саме хоче займатися, Ребекка часто змінювала роботу: працювала в дитячому садку нянею, в ювелірній і взуттєвій крамницях, в ресторані корейської кухні[13].

Першу роль і успіх приніс телесеріал, мильна опера «Нові часи»[sv] (швед. Nya tider), що знімався впродовж 1999—2000 років[13]. Пізніше, 2002 року, вона зіграла Кріссі Ерікссон у шведсько-американському мильному серіалі «Оушнавеню»[sv] (англ. Ocean Ave.). Шведський режисер Річард Гоберт[sv] помітив її на міському ринку Сімрішамна[sv] у 2011 році й запросив знятися у фільмі «Подорож до Антіба» (швед. En enkel till Antibes)[14]. Пізніше Ферґюсон з'явилася у фільмі жахів «Привид-потопельник»[sv] (швед. Strandvaskaren; 2004 рік) і фільмі «Ми» (швед. Vi; 2013 рік) разом зі шведським актором Ґустафом Скашгордом[15][16].

Ферґюсон і Стівен Гетьєн[en] під час прем'єри «Місія нездійсненна: Нація ізгоїв», Відень, 2015

У серпні 2012 року було оголошено, що Ферґюсон отримала роль королеви Єлизавети Вудвілл у 10-серійній історичній телевізійній драмі BBC «Біла королева» 2013 року[17], заснованій на романах Філіппи Ґреґорі «Війна кузенів» (англ. The Cousins' War) про жінок часів війни Червоної та Білої троянд[18]. Гра Ферґюсон у «Білій королеві» була зустрінута критикою позитивно[19] та принесла їй номінацію на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль мінісеріалу або телефільму[20].

У 2015 році Ферґюсон втілила Ільзу Файуст, головну жіночу роль у п'ятому фільмі серії «Місія нездійсненна», «Місія нездійсненна: Нація ізгоїв», за яку отримала схвальну критику[21][22][23][24]. Том Круз власноруч обрав Ферґюсон після перегляду «Білої королеви»[25][26]. Через три роки Ферґюсон ще раз зіграла у франшизі, у шостому фільмі «Місія нездійсненна: Фолаут»[27].

2016 року Ферґюсон зіграла подвійні ролі Каті та Лорен у шпигунському трилері про часи Холодної війни режисера Шаміма Саріфа[en] «Попри падаючий сніг» (англ. Despite the Falling Snow) разом із Семом Рейдом[en] і Чарльзом Денсом[28]. За роботу в стрічці вона отримала нагороду «за найкращу жіночу роль» на Празькому фестивалі незалежного кіно[en] 2016 року[29]. Пізніше, того ж року, акторка знялася у фільмі Стівена Фрірза «Флоренс Фостер Дженкінс» разом з Меріл Стріп[30] і в екранізації трилера Тейта Тейлора[en] «Дівчина у потягу» разом з такими кінозірками, як Гейлі Беннетт, Емілі Блант, Джастін Теру та Люк Еванс. Акторка була в списку на роль у фільмі про Ґамбіта[en] з комікс-франшизи про людей «X» з Ченнінгом Тейтумом в головні ролі, однак відмовилася від участі в проєкті на противагу «Дівчині у потягу»[31].

2017 рік відзначився в кар'єрі Ферґюсон трьома великими ролями. Вона виконала головну жіночу роль у науково-фантастичному фільмі жахів Даніеля Еспіноси «Життя» разом з Джейком Джилленголом і Раяном Рейнольдсом[32], пізніше знялася в кримінальному трилері Томаса Альфредсона[sv], екранізації роману норвезького письменника Ю Несбе, «Сніговик» разом з Майклом Фассбендером і Шарлоттою Генсбур у головних ролях[33], а також знялася в ролі шведської оперної співачки Єнні Лінд у музичному фільмі «Найвеличніший шоумен» з Г'ю Джекманом і Мішель Вільямс у головних ролях[34].

У 2019 році Ферґюсон зіграла кілька головних ролей у кіно, зокрема, у фільмі «Доктор Сон», екранізації однойменного роману Стівена Кінг[35]. Пізніше втілила леді Джессіку в екранізації «Дюни» Дені Вільнева, яка вийшла на екрани у 2021 році[36]. Пізніше було заявлено, що акторка знову зіграє цю роль у сиквелі «Дюна: Частина друга», вихід якого заплановано на другу половину 2023 року[37][ангажоване джерело]. У 2023 році Ферґюсон знялась у науково-фантастичному серіалі від Apple TV+ під назвою «Бункер» (англ. Silo), крім виконання головної героїні Ребекка також виступила виконавчим продюсером серіалу[38].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]
Українські назви фільмів у таблиці подано шляхом перекладу оригінальних назв[39].
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2004 ф Привид-потопельник[sv] швед. Strandvaskaren Аманда (швед. Amanda)
2010 кф Леннарт Lennart домашня співробітниця
2010 кф Пульс швед. Puls Лінда (швед. Linda)
2011 ф Подорож до Антіба швед. En enkel till Antibes Марія (швед. Maria)
2011 кф Непереборний Irresistible жінка
2013 ф Ми швед. Vi Лінда (швед. Linda)
2014 ф Геркулес Hercules Ергенія (англ. Ergenia)
2015 ф Місія нездійсненна: Нація ізгоїв Mission: Impossible – Rogue Nation Ільза Фауст (англ. Ilsa Faust)
2016 ф Попри падаючий сніг Despite the Falling Snow Катя / Лорен (англ. Katya / Lauren)
2016 ф Флоренс Фостер Дженкінс Florence Foster Jenkins Кетлін Везерлі (англ. Kathleen Weatherley)
2016 ф Дівчина у потягу The Girl on the Train Анна Ватсон (англ. Anna Watson)
2017 ф Життя Life Міранда Норт (англ. Miranda North)
2017 ф Сніговик The Snowman Кетрін Бретт (англ. Katrine Bratt)
2017 ф Найвеличніший шоумен The Greatest Showman Єнні Лінд (англ. Jenny Lind)
2018 ф Місія нездійсненна: Фолаут Mission: Impossible — Fallout Ільза Фауст (англ. Ilsa Faust)
2018 кф Дівчинка з сірниками Little Match Girl мати
2019 ф Майбутній король The Kid Who Would Be King Морґана (англ. Morgana)
2019 ф Люди в чорному: Інтернешнл Men in Black: International Різа Ставрос (англ. Riza Stavros)
2019 ф Доктор Сон Doctor Sleep Роуз-Капелюх (англ. Rose the Hat)
2020 ф Холодна ніч Cold Night Дженні Соренсен (дан. Jenny Sorensen)
2021 ф Ремінісценція Reminiscence Мей (англ. Mae)
2021 ф Дюна Dune: Part One Леді Джессіка (англ. Lady Jessica)
2023 ф Місія неможлива: Розплата. Частина перша Mission: Impossible – Dead Reckoning Part One Ільза Фауст (англ. Ilsa Faust)
2024 ф Дюна: Частина друга Dune: Part Two Леді Джессіка (англ. Lady Jessica)
2025 ф Місія неможлива: Розплата. Частина друга Mission: Impossible – Dead Reckoning Part Two Ільза Фауст (англ. Ilsa Faust)
2025 ф Милосердя Mercy

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1999—2000 с Нові часи[sv] швед. Nya tider Анна Ґріпенгельм (54 епізоди)
2002 с Оушнавеню[sv] Ocean Ave. Кріссі Ерікссон (Епізод «№ 5»)
2008 с Валландер[en] Wallander Луїза Фредман (Епізод «Sidetracked»)
2013 с Інспектор і море[de] нім. Der Kommissar und das Meer Жасмін Ларссон (Епізод «Der Wolf im Schafspelz»)
2013 с Біла королева The White Queen королева Елізабет (10 епізодів)
2013 тф Ватикан The Vatican Олівія Борґезе (англ. Olivia Borghese)
2014 с Червоний намет[en] The Red Tent Діна (2 епізоди)
2023—... с Бункер Silo Джульєтт Ніколс (10 епізодів)

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Конкурс Номінація Фільм Результат Прим.
2011 Стокгольмський міжнародний кінофестиваль Висхідна зірка Подорож до Антіба Номінація [40]
2012 MTV Europe Music Awards Найкращий Push-виконавець — Номінація [40]
2013 Стокгольмський міжнародний кінофестиваль Висхідна зірка Ми Номінація [9]
2014 «Золотий глобус» Найкраща жіноча роль мінісеріалу або телефільму Біла королева Номінація [40]
2015 Гемптонський міжнародний кінофестиваль[en] Проривний виконавець Місія нездійсненна: Нація ізгоїв Перемога [40]
Golden Schmoes Awards[en] T&A року Місія нездійсненна: Нація ізгоїв Номінація [40]
2016 Інтернет-асоціація кіно та телебачення Найкраща жінка-новачок Місія нездійсненна: Нація ізгоїв Номінація [40]
Премія «Емпаєр» Найкраща жіноча роль[en] Місія нездійсненна: Нація ізгоїв Номінація [40]
Премія «Вибір критиків» Найкраща жіноча роль у бойовику Місія нездійсненна: Нація ізгоїв Номінація [40]
Міжнародний кінофестиваль у Баффало[en] Найкраща головна жіноча роль Попри падаючий сніг Перемога [40]
Празький фестиваль незалежного кіно[en] Найкраща жіноча роль Попри падаючий сніг Перемога [40]
Каліфорнійський фестиваль незалежного кіно Найкраща жіноча роль Попри падаючий сніг Перемога [40]
2019 Товариство кінокритиків Сіетла[en] Лиходій року Доктор Сон Номінація [40]
Премія гуртка жінок-кінокритиків[en] Найкраща жіноча роль Доктор Сон Номінація [40]
Літня кінопремія IGN Найкращий виконавець другого плану у фільмі Доктор Сон Номінація [40]
Кінопремія штату Юта[en] Найкраща акторка другого плану Доктор Сон Номінація [40]
Премія Fright Meter Найкраща акторка другого плану Доктор Сон Перемога [40]
2020 Blogos de Oro Найкраща акторка другого плану Доктор Сон Номінація [40]
Премія Fangoria Chainsaw Найкраща акторка другого плану Доктор Сон Перемога [40]
2021 Премія «Сатурн» Найкраща жіноча роль Доктор Сон Номінація [40]
Премія Асоціації кіножурналістів Індіани Найкраща жіноча роль Дюна Номінація [40]
Премія Sunset Circle Найкраща акторка другого плану Дюна Номінація [40]
2022 Golden Schmoes Awards[en] Найкраща акторка другого плану Дюна Номінація [40]
Супер-премія «Вибір критиків»[en] Найкраща жіноча роль у науково-фантастичному/фентезі фільмі Дюна Перемога [40]
Гетеборзький кінофестиваль Почесна нагорода Дракона — Перемога [40]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ребекка Ферґюсон народилася в сім'ї англійки[5][6] Розмарі Ферґюсон та батька-шведа[7]. Бабуся за матір'ю походить з Північної Ірландії, а дідусь — шотландець[6]. Ребекка взяла прізвище матері як сценічне ім'я[41]. Її мати допомогла гурту ABBA перекласти тексти пісень з альбому Waterloo 1974 року англійською мовою[42], а також і з'явилася на обкладинці альбому гурту 1975 року[43][неавторитетне джерело].

У 2007 році Ферґюсон народила сина від свого хлопця Людвіґа Голлберґа. Після успіху на телебаченні та народження дитини вона переїхала з ними до Сімрішамна[sv], містечка на південно-східному узбережжі Швеції. У квітні 2015 року розійшлася з бойфрендом[44]. З 2016 року Ферґюсон зустрічається з Рорі, від якого середині 2018 року народила доньку[45][46], а наприкінці того ж року пара одружилася[45]. Вони мають будинок у Річмонді, на південному заході Лондону[47].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #103454022X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Rebecca Ferguson News & Biography. Empire (англ.). Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  5. ↑ а б в Caren Clark (12 червня 2013). Rebecca: 'I'm a commoner who becomes the White Queen' (англ.). Архів оригіналу за 3 листопада 2013.
  6. ↑ а б в Anne Marie Scanlon (9 жовтня 2017). Snowman star melts our hearts. Irish Independent (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
  7. ↑ а б Крістофер Джон Фарлі[en] (19 жовтня 2013). The White Queen Finale Is Just the Start for Star Rebecca Ferguson. Speakeasy (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2013.
  8. ↑ Interview Extra – Rebecca Ferguson, The White Queen. TV Choice[en] (англ.). 11 червня 2013. Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 28 січня 2018.
  9. ↑ а б Citroën DS Rising Star nominerade 2013. Stockholm Film Festival (швед.). Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  10. ↑ Meet Mission Impossible's Rebecca Ferguson. Look (англ.). 28 липня 2015. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  11. ↑ Interview – Rebecca Ferguson for Mission Impossible Rogue Nation. Irish Examiner[en] (англ.). 31 липня 2015. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  12. ↑ Det är kul att spela någon som är elak hela filmen igenom. Dagens Nyheter (швед.). 30 вересня 2011. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 7 вересня 2012.
  13. ↑ а б Rebecca Ferguson: 'Not being recognised suits me'. The Guardian (англ.). 13 жовтня 2019. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 23 жовтня 2019.
  14. ↑ Rebecca Ferguson hälsade på! – P3 Populär. Sveriges Radio (швед.). Sverigesradio.se. 27 вересня 2011. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2012.
  15. ↑ Rebecca Ferguson. Actors in Scandinavia (швед.). Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 7 вересня 2012.
  16. ↑ Skarsgård jobbar helt naken – gratis Nöjesbladet Aftonbladet. Aftonbladet.se (швед.). 9 червня 2012. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 7 вересня 2012.
  17. ↑ Starz Orders Historical Drama Based on Philippa Gregory's Cousins of War Book Trilogy. The Hollywood Reporter (англ.). 9 квітня 2012. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 7 вересня 2012.
  18. ↑ Media Centre – The White Queen, a new ten-part drama for BBC One. BBC (англ.). 31 серпня 2012. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 7 вересня 2012.
  19. ↑ 5 reasons to watch The White Queen (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 27 липня 2013.
  20. ↑ Golden Globes 2014: The complete list of nominees and winners. Los Angeles Times (англ.). 12 січня 2014. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 30 липня 2018.
  21. ↑ Meet Rebecca Ferguson, the Scene-Stealing Star of Mission Impossible. TIME (англ.). 30 липня 2015. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
  22. ↑ After Mission: Impossible, Rebecca Ferguson's Impossible Calm Amid a Whirlwind Mission. The New York Times (англ.). 31 липня 2015. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
  23. ↑ Mike Fleming (9 липня 2014). Mission: Impossible 5 Female Lead Goes To Rebecca Ferguson. Deadline.com (англ.). Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014.
  24. ↑ Terrero, Nina (31 липня 2015). Meet Rebecca Ferguson, the beautiful scene-stealer in Mission: Impossible – Rogue Nation. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  25. ↑ Mark Jefferies (10 липня 2014). Tom Cruise picks BBC's White Queen star Rebecca Ferguson to star in Mission Impossible 5. Daily Mirror (англ.). Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 30 січня 2018.
  26. ↑ Amy Longsdorf (30 липня 2015). Mission: Impossible – Rogue Nation brings Rebecca Ferguson to new heights. The Delaware County Daily Times (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  27. ↑ Rebecca Ferguson Movie Box Office Results. Box Office Mojo (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  28. ↑ Rebecca Ferguson spies hard in the Despite The Falling Snow trailer. Empire (англ.). 22 лютого 2016. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  29. ↑ A trio of awards for Despite The Falling Snow. Enlightenment Productions (англ.). 24 серпня 2016. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 18 вересня 2016.
  30. ↑ Rebecca Ferguson Cast In Florence Foster Jenkins Opposite Meryl Streep. Deadline.com (англ.). 1 квітня 2015. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  31. ↑ Rebecca Ferguson To Star In The Girl On The Train. Deadline.com (англ.). 18 серпня 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2016.
  32. ↑ Rebecca Ferguson to Star in Skydance's Sci-fi Pic Life. Variety (англ.). 28 січня 2016. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано =2016-03-24.
  33. ↑ Michael Fassbender's The Snowman Circles Rebecca Ferguson. Variety (англ.). 14 жовтня 2015. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 24 березня 2016.
  34. ↑ Ruthie Fierberg (19 грудня 2017). How Actor Rebecca Ferguson Uses a Pop Song to Bring Life to an Opera Star in Greatest Showman. Playbill[en] (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 27 травня 2020.
  35. ↑ Kroll, Justin (28 червня 2018). Rebecca Ferguson Joins Ewan McGregor in The Shining Sequel. Variety (англ.). Архів оригіналу за 22 листопада 2019. Процитовано 17 жовтня 2018.
  36. ↑ Kit, Borys (5 вересня 2018). Rebecca Ferguson in Talks to Star in Denis Villeneuve's Dune. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 16 січня 2019.
  37. ↑ Denis Villeneuve (17 листопада 2021). Rebecca Ferguson Shares Her Dune 2 Checklist with Denis Villeneuve. Interview[en]. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  38. ↑ Leo Barraclough (15 квітня 2023). Rebecca Ferguson Attends World Premiere of Dystopian Series 'Silo' at Canneseries, Morfydd Clark Receives Rising Star Award. Variety. Архів оригіналу за 16 квітня 2023. Процитовано 10 червня 2023.
  39. ↑ Ребекка Ферґюсон на сайті IMDb (англ.)
  40. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Нагороди та номінації Ребекки Ферґюсон на сайті IMDb (англ.)
  41. ↑ Donald Clarke (14 жовтня 2017). Rebecca Ferguson: 'Here I was, legs wrapped around Tom Cruise'. The Irish Times (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
  42. ↑ Steven Mackenzie (7 квітня 2016). Rebecca Ferguson: "We're all battling things in modern life". The Big Issue[en] (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2023. Процитовано 17 квітня 2023.
  43. ↑ Rebecca Ferguson's Surprising Connection To ABBA! | The Graham Norton Show. Facebook (англ.). 1 листопада 2021. Процитовано 17 квітня 2023.
  44. ↑ Rebecca Ferguson om separationsryktet: "Den frågan skippar vi". Hant.se (швед.). 4 вересня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 26 січня 2018.
  45. ↑ а б Rebecca Ferguson is Married!. ExtraTV (англ.). 23 січня 2019. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  46. ↑ Svenska Hollywoodstjärnan Rebecca Ferguson har fött en dotter i hemlighet. Hant.se (швед.). 28 травня 2018. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
  47. ↑ Rebecca Ferguson: "Jag lever i två olika världar". Moviezine (швед.). 8 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 16 січня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ребекка_Фергюсон&oldid=43828608