Сколівський район
| Сколівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
Район на карті  Львівська область
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Львівська область
| ||||
| Код КОАТУУ: | 4624500000 | ||||
| Утворений: | 1940 | ||||
| Населення: | ▼ 47 358 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1471 км² | ||||
| Густота: | 32.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3251 | ||||
| Поштові індекси: | 82600—82666 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Сколе | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 31 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 53 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Романишин Микола Стефанович | ||||
| Голова РДА: | Янко Богдан Ярославович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Сколівська РДА Сколівська райрада | ||||
| Адреса: | 82600, Львівська обл., Сколівський р-н, м. Сколе, майдан Незалежності, 1 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Ско́лівський райо́н — колишній район України на південному заході Львівської області.
Районний та адміністративний центр — місто районного значення Сколе. Населення становить 47 618 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1471 км². Утворено у січні 1940 року. Найвища точка району — гора Парашка (1268 м). Територією району протікають річки Опір, Стрий.
Географія[ред. | ред. код]
| Дрогобицький район | Стрийський район | |
| Турківський район | 
|
Івано-Франківська область (Болехів, Долинський район) |
| Закарпатська область (Воловецький район) |
Закарпатська область (Міжгірський район) |
На території Сколівського району в межах масиву Сколівських Бескидів розташований Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Найвища точка району — гора Парашка (1268 м). Територією району протікають річки Опір, Стрий. Біля села Корчин на річці Велика Річка розташований водоспад Гуркало.
Історія[ред. | ред. код]
Сколівський район було утворено 17 січня 1940 р. згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР зі ґмін Стрийського повіту: міської — Сколе та сільських — Любинці, Підгородці і Синовидско Вижне[2]. У 1959 році до його складу увійшов Славський район. 1963 р., у зв'язку з утворенням територіально-виборчих управлінь, Сколівський район було ліквідовано, а його територію включено до Стрийського району. 8 грудня 1966 р. район знову було відновлено.
Найдавнішими поселеннями району є Верхнє Синьовиднє (перша писемна згадка 1240 р.) та м. Сколе (перша писемна згадка датується 1397 р., яке за легендою виникло у 1015 році після битви в долині р. Опір між синами князя Володимира Великого: Святополком та Святославом). в районі є залишки фортеці «Тустань» — ХІ-XIV ст.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сколівського району було створено 57 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 78,69 % (проголосували 28 708 із 36 483 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 72,44 % (20 796 виборців); Юлія Тимошенко — 13,01 % (3 736 виборців), Олег Ляшко — 5,84 % (1 677 виборців), Анатолій Гриценко — 3,24 % (929 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,57 %.[3]
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 31 сільську раду, які об'єднують 56 населених пунктів і підпорядковані Сколівській районній раді. Адміністративний центр — місто Сколе[4].
Економіка[ред. | ред. код]
На території району є два держлісгоспи (Сколівський і Славський), два ДЛГП «Галсільліс» (Сколівське і Славське) та військовий лісгосп. Також діють лісообробні підприємства для відправлення кругляка до Західної Європи: ВАТ «Сколівський ДОК», Комбінат будівельних матеріалів, Тухлянське ЛПП, ВАТ «Ростислав», фабрика сувенірів та ряд приватних підприємств.
Туризм[ред. | ред. код]
У районі є гірськолижні центри: спорткомплекс «Тисовець» м. Сколе та смт. Славське, с. Волосянка, с. Плав'я.
Навесні, літом та восени набирають популярність річкові маршрути для водного туризму. Так, в квітні на річці Опір проходять щорічні змагання з водного туризму. Також, за рахунок гірського характеру річок Опір (річка) та Стрий (річка), організовують рафтинг.
Транспорт[ред. | ред. код]
Районом проходить низка важливих автошляхів, серед них E50 та E471.
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 24 213 | 5473 | 3804 | 7521 | 4482 | 2826 | 107 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 26 088 | 5468 | 3699 | 6543 | 5106 | 4963 | 309 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За результатами всеукраїнського перепису населення 2001 року у районі проживало 50,3 тисяч осіб (100,5 % відносно до перепису 1989 року).
Національний склад район станом на 2001 р.:[6]
| національності | кількість осіб | % |
|---|---|---|
| українці | 49 933 | 99,25 |
| росіяни | 246 | 0,49 |
| білоруси | 37 | 0,07 |
| поляки | 27 | 0,05 |
| молдовани | 10 | 0,02 |
| інші | 55 | 0,11 |
| не вказали | 2 | … |
| всього | 50 310 | 100 |
Музеї[ред. | ред. код]
ЗМІ[ред. | ред. код]
- Районна газета — Бойківська думка.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]
Державний реєстр національного культурного надбання Сколівщини:
- Церква Св. Параскеви (дерев'яна)/Пантелеймона (на даний час) XVII ст. Сколе, вул. Шевченка 512 1
- Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дер.) 1760 р. Сколе, вул. Шевченка 512 2
- Церква Св. Духа (дер.) 1804 р. с. Верхня Рожанка 513 1
- Дзвіниця церкви Св. Духа (дер.) 1877 р. с. Верхня Рожанка 513 2
- Церква Преображення Господнього (дер.) 1804—1824 рр. с. Волосянка 1411 1
- Дзвіниця церкви Преображення Господнього (дер.) 1804–1824 рр. с. Волосянка 1411 2
- Церква Св. Василя (дер.) 1892—1894 рр. с. Грабовець 1412 1
- Дзвіниця церкви Св. Василя (дер.) 1874 р. с. Грабовець 1412 2
- Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1820 р. с. Кальне 515 1
- Дзвіниця церкви Вознесіння Господнього (дер.) 1837 р. с. Кальне 515 2
- Церква Св. Параскеви (дер.) 1874 р. с. Коростів 1413 1
- Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дер.) 19 ст. с. Коростів 1413 2
- Церква Пр. Трійці (дер.) 1842 р. с. Крушельниця 1414 1
- Дзвіниця церкви Пр. Трійці (дер.) 1824 р. с. Крушельниця 1414 2
- Церква Св. Михаїла (дер.) 1907 р. с. Лавочне 1415 1
- Дзвіниця церкви Св. Михаїла (дер.) 1908 р. с. Лавочне 1415 2
- Церква Успіння Богородиці (дер.) 1803 р. с. Нижнє Синьовидне 1416 1
- Дзвіниця церкви Успіння Богородиці (дер.) 18 ст. с. Нижнє Синьовидне 1416 2
- Дзвіниця церкви Богоявлення Господнього (дер.) п.19 ст. с. Нижнє Синьовидне 517 0
- Церква Здвиження (дер.) 1844 р. с. Опорець 518 1
- Дзвіниця церкви Здвиження (дер.) 1844 р. с. Опорець 518 2
- Церква Богоявлення (Св. Луки) (дер.) 1862 р. с. Орявчик 1417 1
- Дзвіниця церкви Богоявлення (Св. Луки) (дер.) 1801 р. с. Орявчик 1417 2
- Церква Св. Михаїла (дер.) 1888 р. с. Плав'є 1418 1
- Дзвіниця церкви Св. Михаїла (дер.) 1886 р. с. Плав'є 1418 2
- Церква Св. Василія Великого (мур.) 1810 р. с. Риків 1419 1
- Дзвіниця церкви Св. Василія Великого (дер.) 1810 р. с. Риків 1419 2
- Церква Св. Михаїла (дер.) 1874 р. с. Сможе 1420 1
- Дзвіниця церкви Св. Михаїла (дер.) 19 ст. с. Сможе 1420 2
- Церква Успіння Богородиці (дер.) 1858 р. с. Тухолька 521 1
- Дзвіниця церкви Успіння Богородиці(дер.) 1862 р. с. Тухолька 521 2
- Церква Св. Івана Хрестителя (дер.) 1846 р. с. Хащоване 1421 1
- Дзвіниця церкви Св. Івана Хрестителя (дер.) 19 ст. с. Хащованя 1421 2
- Церква Покрова Богородиці (дер.) 1868 р. с. Ялинкувате 1422 1
- Дзвіниця церкви Покрова Богородиці (дер.) 19 ст. с. Ялинкувате 1422 2
- Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (дер.), 1832, с. Верхнячка, 505/1-М
- Дзвіниця церкви Благовіщення, 1832, с. Верхнячка, 505/2-М
Пам'ятки історії[ред. | ред. код]
- Меморіал українських січових стрільців (50 індивід. могил; пам., ск. Є. та Я. Безніски, арх. В.Каменщик, 1998, мармурова крихта) 1915 р. г. Маківка, біля села Пшонець 1683 Розпорядження № 528, 19.07.1995
- Братська могила радянських воїнів (пам., 1952, мармурова крихта, з/бетон) 1944 р. смт Верхнє Синьовидне, сквер 739 Рішення № 183, 05.05.1972
- Братська могила УСС та воїнів УПА (пам., 1996) 1914 р., 1941 р., 1944-53рр. с. Орів, на горі Бренів 1684 розпо-ня № 236, 11.03.2001
- Братська могила радянських воїнів (пам., ск. Я. Чайка, арх. В. Блюсюк, 1972, граніт, мармурова крихта) 1941—1945 рр. м. Сколе, пл. Незалежності 741 Рішення № 183, 05.05.1972
- Братська могила радянських воїнів (пам., ск. Є.Дзиндра, арх. О.Матвіїв, 1975, мармурова крихта, з/бетон) 1944 р. смт Славське, біля школи 742 Рішення № 183, 05.05.1972
- Братська могила воїнів УПА (пам., ск. П. Штаєр, арх. Р. Сивенький, 1993, бронза, мармурова крихта) 1944 р. смт Славське 1685 Розпорядження № 528, 19.07.1995
- Братська могила мирних жителів, розстріляних німецько-фашистськими загарбниками (пам., 1976, бетон) 7 липня і 28 серпня 1941 р. с. Підгородці 740 Рішення № 183, 05.05.1972
- Будинок, в якому жила Крушельницька С. А., українська співачка (худ.-мем. табл., 1973, бронза) 1932—1939 рр. с. Дубина, вул. Піскова,5 1686 Рішення № 450, 28.10.1987
- Будинок, в якому виступав Франко І. Я., український письменник і вчений (мем. табл., 1984) 30 липня 1884 р. с. Корчин 1687 Рішення № 278, 5.06.1984
- Пам'ятник борцям за волю України (ск. І.Самотос, 2000) смт Верхнє Синьовидне 1688 розпо-ня № 236, 11.03.2001
- Бескидський залізничний тунель — станція Бескид 1886.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Водоспад Гуркало -
Місце відпочинку -
-
Посвідчення почесного громадянина району
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 475/2019-рп «Про призначення Б.Янка головою Сколівської районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ ЦДАГОУ. — Ф.1. — Оп.6. — Од.зб.576. — Арк.38-62; Вісті Рад депутатів трудящих УРСР. — 1940. — 18 січня.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Сколівського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сколівський район |
- Облікова картка Сколівський р-н Львівська обл.[недоступне посилання з липня 2019]
- Сплави та рафтинг по Опору [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Сколівщина / наук. ред. С. Павлюк. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. — 303 с. — ISBN 5-7702-1099-0.
- Віртуальний туризм як можливість популяризації історико-культурних пам’яток Сколівського району Львівської області [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.] / М. Білецький, Л. Котик // Історико-культурні пам’ятки Прикарпаття та Карпат — важливі об’єкти в розвитку туризму : матер. наук.-практ. конф. (21—22 березня 2019 р., м. Львів). ― Львів : ЛІЕТ, 2019.
| |||||||||||
|
