Сколівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сколівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті  Львівська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область:  Львівська область
Код КОАТУУ: 4624500000
Утворений: 1940
Населення: 47 358 (на 1.01.2019)
Площа: 1471 км²
Густота: 32.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3251
Поштові індекси: 82600—82666
Населені пункти та ради
Районний центр: Сколе
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 31
Міста: 1
Смт: 2
Села: 53
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Романишин Микола Стефанович
Голова РДА: Янко Богдан Ярославович[1]
Вебсторінка: Сколівська РДА
Сколівська райрада
Адреса: 82600, Львівська обл., Сколівський р-н, м. Сколе, майдан Незалежності, 1
Мапа
Мапа

Сколівський район у Вікісховищі

Ско́лівський райо́н — колишній район України на південному заході Львівської області.

Районний та адміністративний центр — місто районного значення Сколе. Населення становить 47 618 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1471 км². Утворено у січні 1940 року. Найвища точка району — гора Парашка (1268 м). Територією району протікають річки Опір, Стрий.

Географія[ред. | ред. код]

Дрогобицький район Стрийський район
Турківський район Івано-Франківська область
(Болехів,
Долинський район)
Закарпатська область
(Воловецький район)
Закарпатська область
(Міжгірський район)

На території Сколівського району в межах масиву Сколівських Бескидів розташований Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Найвища точка району — гора Парашка (1268 м). Територією району протікають річки Опір, Стрий. Біля села Корчин на річці Велика Річка розташований водоспад Гуркало.

Історія[ред. | ред. код]

Сколівський район було утворено 17 січня 1940 р. згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР зі ґмін Стрийського повіту: міської — Сколе та сільських — Любинці, Підгородці і Синовидско Вижне[2]. У 1959 році до його складу увійшов Славський район. 1963 р., у зв'язку з утворенням територіально-виборчих управлінь, Сколівський район було ліквідовано, а його територію включено до Стрийського району. 8 грудня 1966 р. район знову було відновлено.

Найдавнішими поселеннями району є Верхнє Синьовиднє (перша писемна згадка 1240 р.) та м. Сколе (перша писемна згадка датується 1397 р., яке за легендою виникло у 1015 році після битви в долині р. Опір між синами князя Володимира Великого: Святополком та Святославом). в районі є залишки фортеці «Тустань» — ХІ-XIV ст.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сколівського району було створено 57 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 78,69 % (проголосували 28 708 із 36 483 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 72,44 % (20 796 виборців); Юлія Тимошенко — 13,01 % (3 736 виборців), Олег Ляшко — 5,84 % (1 677 виборців), Анатолій Гриценко — 3,24 % (929 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,57 %.[3]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 31 сільську раду, які об'єднують 56 населених пунктів і підпорядковані Сколівській районній раді. Адміністративний центр — місто Сколе[4].

Економіка[ред. | ред. код]

На території району є два держлісгоспи (Сколівський і Славський), два ДЛГП «Галсільліс» (Сколівське і Славське) та військовий лісгосп. Також діють лісообробні підприємства для відправлення кругляка до Західної Європи: ВАТ «Сколівський ДОК», Комбінат будівельних матеріалів, Тухлянське ЛПП, ВАТ «Ростислав», фабрика сувенірів та ряд приватних підприємств.

Туризм[ред. | ред. код]

У районі є гірськолижні центри: спорткомплекс «Тисовець» м. Сколе та смт. Славське, с. Волосянка, с. Плав'я.

Навесні, літом та восени набирають популярність річкові маршрути для водного туризму. Так, в квітні на річці Опір проходять щорічні змагання з водного туризму. Також, за рахунок гірського характеру річок Опір (річка) та Стрий (річка), організовують рафтинг.

Транспорт[ред. | ред. код]

Районом проходить низка важливих автошляхів, серед них E50 та E471.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 24 213 5473 3804 7521 4482 2826 107
Жінки 26 088 5468 3699 6543 5106 4963 309


За результатами всеукраїнського перепису населення 2001 року у районі проживало 50,3 тисяч осіб (100,5 % відносно до перепису 1989 року).

Національний склад район станом на 2001 р.:[6]

національності кількість осіб %
українці 49 933 99,25
росіяни 246 0,49
білоруси 37 0,07
поляки 27 0,05
молдовани 10 0,02
інші 55 0,11
не вказали 2
всього 50 310 100

Музеї[ред. | ред. код]

ЗМІ[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Державний реєстр національного культурного надбання Сколівщини:

  • Церква Св. Параскеви (дерев'яна)/Пантелеймона (на даний час) XVII ст. Сколе, вул. Шевченка 512 1
  • Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дер.) 1760 р. Сколе, вул. Шевченка 512 2
  • Церква Св. Духа (дер.) 1804 р. с. Верхня Рожанка 513 1
  • Дзвіниця церкви Св. Духа (дер.) 1877 р. с. Верхня Рожанка 513 2
  • Церква Преображення Господнього (дер.) 1804—1824 рр. с. Волосянка 1411 1
  • Дзвіниця церкви Преображення Господнього (дер.) 18041824 рр. с. Волосянка 1411 2
  • Церква Св. Василя (дер.) 1892—1894 рр. с. Грабовець 1412 1
  • Дзвіниця церкви Св. Василя (дер.) 1874 р. с. Грабовець 1412 2
  • Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1820 р. с. Кальне 515 1
  • Дзвіниця церкви Вознесіння Господнього (дер.) 1837 р. с. Кальне 515 2
  • Церква Св. Параскеви (дер.) 1874 р. с. Коростів 1413 1
  • Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дер.) 19 ст. с. Коростів 1413 2
  • Церква Пр. Трійці (дер.) 1842 р. с. Крушельниця 1414 1
  • Дзвіниця церкви Пр. Трійці (дер.) 1824 р. с. Крушельниця 1414 2
  • Церква Св. Михаїла (дер.) 1907 р. с. Лавочне 1415 1
  • Дзвіниця церкви Св. Михаїла (дер.) 1908 р. с. Лавочне 1415 2
  • Церква Успіння Богородиці (дер.) 1803 р. с. Нижнє Синьовидне 1416 1
  • Дзвіниця церкви Успіння Богородиці (дер.) 18 ст. с. Нижнє Синьовидне 1416 2
  • Дзвіниця церкви Богоявлення Господнього (дер.) п.19 ст. с. Нижнє Синьовидне 517 0
  • Церква Здвиження (дер.) 1844 р. с. Опорець 518 1
  • Дзвіниця церкви Здвиження (дер.) 1844 р. с. Опорець 518 2
  • Церква Богоявлення (Св. Луки) (дер.) 1862 р. с. Орявчик 1417 1
  • Дзвіниця церкви Богоявлення (Св. Луки) (дер.) 1801 р. с. Орявчик 1417 2
  • Церква Св. Михаїла (дер.) 1888 р. с. Плав'є 1418 1
  • Дзвіниця церкви Св. Михаїла (дер.) 1886 р. с. Плав'є 1418 2
  • Церква Св. Василія Великого (мур.) 1810 р. с. Риків 1419 1
  • Дзвіниця церкви Св. Василія Великого (дер.) 1810 р. с. Риків 1419 2
  • Церква Св. Михаїла (дер.) 1874 р. с. Сможе 1420 1
  • Дзвіниця церкви Св. Михаїла (дер.) 19 ст. с. Сможе 1420 2
  • Церква Успіння Богородиці (дер.) 1858 р. с. Тухолька 521 1
  • Дзвіниця церкви Успіння Богородиці(дер.) 1862 р. с. Тухолька 521 2
  • Церква Св. Івана Хрестителя (дер.) 1846 р. с. Хащоване 1421 1
  • Дзвіниця церкви Св. Івана Хрестителя (дер.) 19 ст. с. Хащованя 1421 2
  • Церква Покрова Богородиці (дер.) 1868 р. с. Ялинкувате 1422 1
  • Дзвіниця церкви Покрова Богородиці (дер.) 19 ст. с. Ялинкувате 1422 2
  • Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (дер.), 1832, с. Верхнячка, 505/1-М
  • Дзвіниця церкви Благовіщення, 1832, с. Верхнячка, 505/2-М

Пам'ятки історії[ред. | ред. код]

  1. Меморіал українських січових стрільців (50 індивід. могил; пам., ск. Є. та Я. Безніски, арх. В.Каменщик, 1998, мармурова крихта) 1915 р. г. Маківка, біля села Пшонець 1683 Розпорядження № 528, 19.07.1995
  2. Братська могила радянських воїнів (пам., 1952, мармурова крихта, з/бетон) 1944 р. смт Верхнє Синьовидне, сквер 739 Рішення № 183, 05.05.1972
  3. Братська могила УСС та воїнів УПА (пам., 1996) 1914 р., 1941 р., 1944-53рр. с. Орів, на горі Бренів 1684 розпо-ня № 236, 11.03.2001
  4. Братська могила радянських воїнів (пам., ск. Я. Чайка, арх. В. Блюсюк, 1972, граніт, мармурова крихта) 1941—1945 рр. м. Сколе, пл. Незалежності 741 Рішення № 183, 05.05.1972
  5. Братська могила радянських воїнів (пам., ск. Є.Дзиндра, арх. О.Матвіїв, 1975, мармурова крихта, з/бетон) 1944 р. смт Славське, біля школи 742 Рішення № 183, 05.05.1972
  6. Братська могила воїнів УПА (пам., ск. П. Штаєр, арх. Р. Сивенький, 1993, бронза, мармурова крихта) 1944 р. смт Славське 1685 Розпорядження № 528, 19.07.1995
  7. Братська могила мирних жителів, розстріляних німецько-фашистськими загарбниками (пам., 1976, бетон) 7 липня і 28 серпня 1941 р. с. Підгородці 740 Рішення № 183, 05.05.1972
  8. Будинок, в якому жила Крушельницька С. А., українська співачка (худ.-мем. табл., 1973, бронза) 1932—1939 рр. с. Дубина, вул. Піскова,5 1686 Рішення № 450, 28.10.1987
  9. Будинок, в якому виступав Франко І. Я., український письменник і вчений (мем. табл., 1984) 30 липня 1884 р. с. Корчин 1687 Рішення № 278, 5.06.1984
  10. Пам'ятник борцям за волю України (ск. І.Самотос, 2000) смт Верхнє Синьовидне 1688 розпо-ня № 236, 11.03.2001
  11. Бескидський залізничний тунель — станція Бескид 1886.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 475/2019-рп «Про призначення Б.Янка головою Сколівської районної державної адміністрації Львівської області»
  2. ЦДАГОУ. — Ф.1. — Оп.6. — Од.зб.576. — Арк.38-62; Вісті Рад депутатів трудящих УРСР. — 1940. — 18 січня.
  3. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2016.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Сколівського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Процитовано 23 січня 2023.
  6. Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сколівщина / наук. ред. С. Павлюк. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. — 303 с. — ISBN 5-7702-1099-0.
  • Віртуальний туризм як можливість популяризації історико-культурних пам’яток Сколівського району Львівської області [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.] / М. Білецький, Л. Котик // Історико-культурні пам’ятки Прикарпаття та Карпат — важливі об’єкти в розвитку туризму : матер. наук.-практ. конф. (21—22 березня 2019 р., м. Львів). ― Львів : ЛІЕТ, 2019.