Стрийський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Стрийський
пол. Powiat stryjski
Місто Стрий
Найбільше місто Стрий
Гміни 52 (1921), 15 (1934-1939)
Населення
 - повне 152 600 (1931)
 - густота 73
Площа
 - повна 2 081 км²
Дата заснування 1867
POL powiat stryjski map.svg

Стрийський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР. Адміністративним центром було місто Стрий.

Період ЗУНР[ред.ред. код]

У складі Станіславського воєводства[ред.ред. код]

Включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки після його утворення у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 91 поселення (з них 1 місто, 51 сільська гміна і 35 фільварків) зі 140 223 житловими будинками. Площа повіту — 659 км².

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Стрийський повіт

1 квітня 1932 року ліквідовано Сколівський повіт, а його територію приєднано до Стрийського повіту.

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року з Жидачівського повіту вилучили сільські гміни Баліче Подґурне (Баліче Зажечне), Баліче Подружне і Юсептиче та з Долинського повіту гміни Лісовіце, Задеревач, Воля Задеревацка, Нінюв Дольни, Нінюв Ґурни і Похерсдорф і включили до Стрийського[1].

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські гміни[2] внаслідок об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об’єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)[ред.ред. код]

  1. містечко Сколе - з 01.04.1932. Місто з 1934 р.
  2. м. Стрий

Сільські ґміни[ред.ред. код]

Кількість:

1920-1932 рр. - 50

1932-1934 рр. - 100

1934 рр. - 109

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Братковце БережницяБратківціВерхній Нинів (з 28.05.1934), Верхня Лукавиця, ДовгеЖулин, Нижня ЛукавицяНижній Нинів (з 28.05.1934), Пехерсдорф (з 28.05.1934), Семигинів, Стрілків, Станків, Фалиш 13
2 Ґміна Грабовець Стрийський БригідинГрабовець СтрийськийГолобутівДуліби, Завадів, КолодницяКонюхівНежухів 8
3 Ґміна Дашава ВерчаниҐельсендорфДашава, Юсептиче (Йосиповичі) (з 28.05.1934), КомарівЛотатникиОлексичіПідгірціСтриганці, ТатарськеХодовичі 11
4 Ґміна Козьова Козьова (з 01.04.1932), Коростів (з 01.04.1932), Орява (з 01.04.1932), Орявчик (з 01.04.1932), Погар (з 01.04.1932), Риків (з 01.04.1932), Тисовець (з 01.04.1932) 7
5 Ґміна Лавочне Вижлів (Верхнячка) (з 01.04.1932), Волосянка (з 01.04.1932), Жупани (з 01.04.1932), Кальне (з 01.04.1932), Лавочне (з 01.04.1932), Опорець (з 01.04.1932), Тернавка (з 01.04.1932), Хащованя (з 01.04.1932), Хітар (з 01.04.1932), Ялинкувате (з 01.04.1932) 10
6 Ґміна Любинце Верхня Стинава (з 01.04.1932), Воля-Довголуцька, Гірне, ДовголукаМонастирецьРозгірче, Нижня Стинава (з 01.04.1932), Хромогорб 8
7 Ґміна Моршин Лисовичі (з 28.05.1934), Моршин 2
8 Ґміна Подгородце Крушельниця-Шляхетська (з 01.04.1932), Крушельниця-Рустикальна (з 01.04.1932), Підгородці (з 01.04.1932), Сопіт (з 01.04.1932), Урич (з 01.04.1932), Ямельниця (з 01.04.1932) 6
9 Ґміна Синьовидзько Вижнє Верхнє Синьовидне (з 01.04.1932), Кам'янка (з 01.04.1932), Корчин Рустикальний (з 01.04.1932), Корчин Шляхетський (з 01.04.1932), Межиброди (з 01.04.1932), Нижнє Синьовидне (з 01.04.1932), Побук (з 01.04.1932), Тишівниця (з 01.04.1932), Труханів (з 01.04.1932) 9
10 Ґміна Славсько Верхня Рожанка (з 01.04.1932), Грабовець Сколівський (з 01.04.1932), Головецько (з 01.04.1932), Гребенів (з 01.04.1932), Либохора (з 01.04.1932), Нижня Рожанка (з 01.04.1932), Славське (з 01.04.1932), Тухля (з 01.04.1932) 8
11 Ґміна Соколув Баліче Подґурне (Баліче Зажечне) (з 28.05.1934), Баліче Подружне (з 28.05.1934), Великі ДідушичіВоля-Задеревацька (з 28.05.1934), Задеревач (з 28.05.1934), Лани-СоколівськіМалі Дідушичі, Сихів, СоколівУгільня 10
12 Ґміна Тухолька Аннаберг (з 01.04.1932), Карлсдорф (з 01.04.1932), Климець (з 01.04.1932), Плав'я (з 01.04.1932), Сморже Містечко (з 01.04.1932), Сморже Нижнє (з 01.04.1932), Тухолька (з 01.04.1932), Феліцієнталь (з 01.04.1932) 8
13 Ґміна Угерсько Вівня, ДобрівляниДобряниКавськеКути, ЛисятичіП'ятничаниПукеничіУгерсько 9

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред.ред. код]

Українці-грекокатолики становили 69% населення повіту (1907)[3].

У 1939 році в повіті проживало 163 860 мешканців (116 285 українців-грекокатоликів — 70,97 %, 2 030 українців-латинників — 1,24 %, 20 555 поляків — 12,54 %, 900 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,55 %, 18 055 євреїв — 11,02 % і 6 035 німців та інших національностей — 3,68 %)[4].

У складі СРСР[ред.ред. код]

У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області[5]. 17 січня 1940 року територія повіту поділена на Стрийський, Сколівський і Лавочнянський (Славський) райони.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]