Собчак Ксенія Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Собчак.
Собчак Ксенія Анатоліївна
рос. Ксения Анатольевна Собчак
Народилася5 листопада 1981(1981-11-05)[1][2] (43 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна Росія
 Ізраїль[3]
Діяльністьакторка, політична діячка, світська особа, модель, телеведуча, радіоведуча, журналістка, громадська діячка, письменниця
Галузьполітик, кінопродюсер, телеведучий, радіоведучий[d], журналіст, ютубер, громадський діяч, актор, письменник, медіаменеджерd, бізнесмен і ресторатор
Alma materМосковський державний інститут міжнародних відносин, Санкт-Петербурзький державний університет і Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Знання мовросійська і англійська
ЧленствоКоординаційна рада російської опозиціїd
Magnum opusДом-2, GosDepd і Sobchak Lived
ПартіяГромадянська ініціатива
Конфесіяправослав'я, Ітсизм, атеїзм[4] і деїзм[4]
БатькоСобчак Анатолій Олександрович
МатиНарусова Людмила Борисівна
У шлюбі зКостянтин Богомолов
ДітиПлатон Віторганd
Вага53 кг
Зріст173 см
Автограф
Нагороди
IMDbID 2446117
Сайтksenia-sobchak.com

Ксе́нія Анато́ліївна Собча́к (рос. Ксения Анатольевна Собчак; нар. 5 листопада 1981, Ленінград, Російська РФСР) — російська журналістка, політикиня, телеведуча й акторка. Член політради партії «Партії змін» з 23 грудня 2017 року.[5]

Дочка першого мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака і Людмили Нарусової, члена Ради Федерації Росії. Кандидат у президенти РФ 2018 року. У жовтні 2017 заявила про участь у виборах Президента Російської Федерації, призначених на 18 березня 2018. Посіла четверте місце на президентських виборах 18 березня 2018, набравши 1 237 692 (1,68 %) голоси.

З березня 2018 — фігурантка бази даних «Миротворець»[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась у Ленінграді (нині Санкт-Петербург) у багатоетнічній родині. Її батько, Анатолій Собчак, російське, польське, чеське, українське коріння; мати, Людмила Нарусова, наполовину єврейка і наполовину росіянка.

При народженні була хрещена у православ'я. Собчак неодноразово змінювала своє ставлення до релігії; заявляла, що вірить у Бога, але не дотримується певної релігії.[7] У дитинстві навчалась у балетній школі при Маріїнському театрі та художній школі Ермітажу. 1998 року покинула школу при університеті Герцена і вступила до Санкт-Петербурзького державного університету на відділення управління міжнародних зв'язків. З 2013 по 2019 рр. була одружена з актором і режисером Максимом Віторганом. 2016 р. у цьому шлюбі народила сина Платона. З 2019 р. у шлюбі з Костянтином Богомоловим.

У 2001 переїхала до Москви і вступила до Інституту міжнародних відносин на відділення міжнародних відносин.

У 2002 вступила на магістерську програму з політології у тому ж університеті. Собчак знялась у фільмі 2004 року «Злодії та повії», що описує справжню історію її дитинства.

Періодично сценічний образ, творчі та комерційні проєкти за її участі[8] піддаються критиці[9], однак у Ксенії немало й прихильників[10][11]; хоча більшість професійних журналістів критичні або стримані у своїх оцінках[12]. Часто ЗМІ порівнюють Ксенію Собчак із Періс Гілтон[13].

У березні 2015 виїжджала на деякий час із Росії за порадою спецслужб Росії. Це відбулося після похорон Бориса Нємцова.[14]

У січні 2019 відвідала Київ.[15]

Телевізійна кар'єра

[ред. | ред. код]

Була ведучою телевізійних проєктів «Хто не хоче стати мільйонером» на ТНТ, «Останній герой-6» на Першому каналі, «Блондинка в Шоколаді» на Муз-ТВ. Була однією з ведучих шоу «Дві зірки» на Першому каналі.

У 2008 і 2010 разом з Іваном Ургантом була ведучою Премії Муз-ТВ. Знімалася в рекламних роликах компанії Євросєть. Протягом 2010 року — ведуча розважального шоу «Ідеальний чоловік» на телеканалі СТС.

Була режисером і однією з ведучих реаліті-шоу «Дом-2» на телеканалі ТНТ, власної радіопередачі «Будні Барабака» на радіостанції Срібний дощ.

З 15 березня 2010 веде ток-шоу «Свобода думки» на П'ятому каналі.

У 2010 вести програму «Дівчата» на телеканалі «Росія 1».

У грудні 2023 року брала участь у «голій вечірці» Насті Івлєвої.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Участь у президентських виборах в РФ 2018 року

[ред. | ред. код]
Ксенія Собчак перед зустріччю з Володимиром Путіним. Москва, Кремль, 19 березня 2018

18 жовтня 2017 офіційно оголосила про намір брати участь у виборах Президента РФ 2018[16].

Штаб кандидата в президенти РФ очолив політолог і медіаменеджер Ігор Малашенко, який є одним з творців телекомпанії НТВ, займав пости генерального директора РДТРК Останкіно і ТОО Телекомпанія НТВ, а також був одним з керівників передвиборчої кампанії Бориса Єльцина у 1996 році.

20 жовтня 2017 року стало відомо, що кампанію буде організовувати політтехнолог Олексій Ситников[17].

18 жовтня 2017 на сайті «Ведомостей» було опубліковано лист, в якому Собчак офіційно заявила про своє висунення і пояснила, що вважає участь у виборах кращим законним способом висловити протест і що планує стати своєрідною графою «проти всіх».

31 жовтня 2017 Олексій Ситников разом зі своєю командою пішов зі штабу Собчак[18].

8 лютого 2018 зареєстрована як кандидатка на виборах президента Росії.

18 березня 2018 на виборах президента Росії набрала 1,68 % голосів, посіла 4 місце.

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]
Див. також: Анексія Криму Росією (2014)

У квітні та липні 2014 свідомо порушувала Державний кордон України з метою проникнення в окупований Росією Крим.

У березні 2015 в інтерв'ю польському виданню Newsweek Ксенія Собчак заявила, що на місці президента Росії вчинила б так само щодо Криму — анексувала б. Однак зробила б це «цивілізованим способом». Свою позицію вона пояснила тим, що Крим асоціюється в неї з дитинством, шкільними канікулами, першим коханням. Вона додала, що на відміну від Путіна, не вводила б на територію півострова зелених чоловічків, а зайнялася б його туристичним та інфраструктурним розвитком.[19]

24 листопада 2017 під час пресконференції з приводу заяви про намір брати участь у президентських виборах Собчак заявила: «З точки зору міжнародного права, Крим — український… Ми порушили наше слово, ми порушили будапештський меморандум 1994-го року. Ми обіцяли та порушили обіцянку. Це велика проблема.»[20]

Собчак вважає анексію Криму міжнародним порушенням, спровокованим односторонньо в РФ, а єдиним варіантом повернення Криму — референдум, який, за її словами, має бути легітимним[21].

Підтримала українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії[22].

З березня 2018 — фігурантка бази даних «Миротворець»[6].

Творчість

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • У 2006 випустила книгу «Стильні штучки».
  • У 2007 спільно з Оксаною Робскі видала книгу «Як вийти заміж за олігарха».
  • У 2010 випустила книгу «Енциклопедія лоха».
  • У 2010 спільно з Ксенією Соколовою випустила книгу «Філософія в будуарі».

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Озвучування

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ Haaretz: Ксения Собчак получила израильское гражданство — Росбалт, 2022.
  4. ↑ а б https://www.youtube.com/watch?v=wpfpey_0G5A&t=2294s
  5. ↑ Собчак Ксенія Анатоліївна // Партія змін. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 19 січня 2019. [Архівовано 2020-09-28 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б Собчак Ксенія Анатоліївна // Миротворець
  7. ↑ Интерфакс-Религия: Собчак принимает Русскую церковь с точки зрения даосизма и буддизма. www.interfax-religion.ru (російською) . Процитовано 3 вересня 2021.
  8. ↑ Журнал «GQ», интервью «Мужчина и женщины. Рамзан Кадыров отвечает на провокационные вопросы о сексе, чеченской культуре и своём служении народу» [Архівовано 25 лютого 2009 у Wayback Machine.].
  9. ↑ Радио «Маяк», от 3 июля 2008 20:05, передача «Ксения Собчак в гостях у Кати Гордон и Дмитрия Глуховского» [Архівовано 20 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Радиостанция «Эхо Москвы», передача «Разворот» от 16 июля 2008, тема «По следам полемики Ксении Собчак и Кати Гордон: в чём суть спора?»
  11. ↑ Леонид Радзиховский, «Российская газета» — Центральный выпуск № 4849 от 16 февраля 2009 г., статья «Конец гламура. Сможет ли кризис потеснить моду на глянец?»
  12. ↑ Сергій Корзун, интервью, «Российская газета» — Федеральный выпуск № 4710 от 18 июля 2008 г. «Эфирное мыло. В чём секрет высокого рейтинга хамства и пошлости в радио- и телепередачах.»
  13. ↑ The Guardian: She has a TV show and a Porsche. Now Moscow's Paris Hilton wants a party too(англ.)
  14. ↑ Собчак виїхала з Росії
  15. ↑ Собчак приїхала до Києва. Українська правда (українською) . Процитовано 3 вересня 2021.
  16. ↑ Собчак іде в президенти /Кореспондент, 19.10.2017/
  17. ↑ Штаб Собчак очолив керівник президентської кампанії Єльцина. ЛІГА.Новости. 24 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  18. ↑ Зі штабу Собчак пішло 2/3 співробітників. espreso.tv. Процитовано 31 жовтня 2017.
  19. ↑ Ксенія Собчак заявила, що на місці Путіна теж анексувала б Крим. ТСН. 1+1. 31.03.2015
  20. ↑ Кандидат в президенти РФ Собчак озвучила свою позицію щодо Криму та України. ТСН.ua (укр.). Процитовано 29 жовтня 2017.
  21. ↑ "Первый мой визит как президента будет в Украину. России есть за что просить прощения у Украины". Главные заявления Собчак на пресс-конференции. gordonua.com.
  22. ↑ «Мене не цікавить обмін». Подробиці розмови Собчак із Сенцовим // Радіо Свобода, 01.06.2018

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Собчак Ксенія Анатоліївна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собчак Ксенія Анатоліївна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Собчак_Ксенія_Анатоліївна&oldid=43850408