Ентальпія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ентальпія
Збереження ентальпії в ефекті Джоуля — Томсона. Тут зміна енергії газу дорівнює роботі: . З визначення ентальпії () випливає, що
Символи:
Одиниці вимірювання
SI Дж = кг·м2·с−2
СГС ерг
Розмірність: M·L2·T−2

CMNS: Ентальпія у Вікісховищі
Частина серії статей на тему:
Термодинаміка
Теплова машина Карно
Шаблон ШаблониКатегорія Категорія Портал

Ентальпі́я (або теплова функція, від грец. enthálpo — «нагріваю») — термодинамічний потенціал, що характеризує стан термодинамічної системи при виборі як основних незалежних змінних ентропії (S) і тиску (P). Позначається або , де N — число частинок системи, xi — інші макроскопічні параметри системи.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Ентальпія — адитивна функція, тобто ентальпія всієї системи дорівнює сумі ентальпій її складових частин. Із внутрішньою енергією U системи ентальпія зв'язана співвідношенням:

,

де U — внутрішня енергія, P — тиск, V — об'єм.

Таким чином ентальпія дорівнює сумі внутрішньої енергії і добутку тиску на об'єм.

Ентальпія залежить від тиску й ентропії системи, тобто при незмінних N і xi її повний диференціал дорівнює:

.

Тож,

,
.

Ентальпія використовується для опису ізобарних процесів, тобто процесів, які відбуваються при сталому тиску. Якщо процес проходить при сталому тиску, то приріст ентальпії дорівнює переданій тілу теплоті .

Ентальпограма[ред. | ред. код]

Діаграма, де зображено залежність температури від часу, або зміни теплоти від часу, що вимірюється при прямій інжекторній ентальпіметрії. Раніше інколи в цьому значенні використовували термін термограма.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. V. Москва: Наука.
  • Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.