Хороше Озеро
| село Хороше Озеро | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Чернігівська область | ||
| Район | Ніжинський район | ||
| Громада | Крутівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA74040170140097009 | ||
| Облікова картка | картка ВР | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 1061 мешканців[1] | ||
| Площа | 4 км²[1] | ||
| Поштовий індекс | 16460 | ||
| Телефонний код | +380 4653 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 51°06′01″ пн. ш. 32°14′53″ сх. д. / 51.10028° пн. ш. 32.24806° сх. д.Координати: 51°06′01″ пн. ш. 32°14′53″ сх. д. / 51.10028° пн. ш. 32.24806° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
133 м | ||
| Відстань до районного центру |
22 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 16645, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Крути, вул. Незалежності, 49 | ||
| Карта | |||
  Хороше Озеро | |||
 Хороше Озеро | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Хоро́ше О́зеро — село в Україні, у Крутівській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення — 1061 осіб (2012 рік)[1]. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хорошеозерська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на півдні району, за 22 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 32 км[2]) та за 6 км від залізничної станції Крути. Залізнична платформа «Хороше Озеро» знаходиться між станціями Плиски та Крути. Центр сільської ради, до якої входять також села Остер та Українка. Висота над рівнем моря — 133 м[3].
Історія[ред. | ред. код]
На території села знаходяться кургани епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.). Також у селі виявлено давньоруське городище (IX—XIII століття). Поряд знаходиться село Сиволож, яке історики ототожнюють з літописним містом Всеволож.
Вперше в історичних джерелах назва села Хороше Озеро згадується наприкінці XV століття.
Часи Речі Посполитої[ред. | ред. код]
Село також згадується у польських документах про заселення Чернігово-Сіверщини після польсько-московської війни (1608—1618) королевича Владислава з Москвою. Назва урочища (місцевості) на той час вже була відома, як «давня».
Ця місцевість увійшла до складу грунтів Ніжинського магістрату, наданих йому разом з Магдебурзьким правом 26 травня 1624 р.
Після 1640 року на наданих ніжинським старостою Миколаєм Потоцьким для міської ратуші землях виник спочатку фільварок, а згодом село Хороше Озеро.[4]
Ймовірно, що М. Потоцький відторгнув від Сиволозької волості землі Хорошого Озера й приєднав до Ніжинського староства. Враховуючи площу водоймищ у фільварку, ймовірно, вирощували рибу й птицю на продаж.
Напередодні Національно-визвольної війни 1648 року зусиллями ніжинських міщан були осаджені два села між Ніжином і Хорошим Озером — Крути і Печі.[5]
Козацька доба[ред. | ред. код]
З 1648 року село — у складі Ніжинського полку Гетьманської України. Після утворення Лівобреженого Гетьманату село недовго було центром окремої козацької сотні у складі Ніжинського полку (1663–1672). У 1654–1781 роках входило до складу Прохорської сотні Ніжинського полку. У Прохорській сотні Хороше Озеро було одним з найбільших магістратських сіл, в ньому налічувалося 118 дворів з 230 хатами та 57 хат без дворів.[1]
1661 року село зайняв гетьман Юрій Хмельницький з татарською ордою на чолі з ханом Мехмедом IV Ґераєм, яка спустошила село. Цитата з Літопису Самовидця:
|
1661 року / У великій пост войска коронніе уступили з Задніпра, зоставивши тилко Козаков піхоту, але и тих усіх повиганяли з городов задніпрских, и знову усе Задніпря зостало в подданстві его царскому величеству, а Сомко гетманом меновался, любо радою необранній был. Задля чого гетман Хмелничченко хана з Криму зо всіми ордами затяг и Переясловле держал в облеженю з ордами и войском козацким и жолнірами, але своего не доказал, бо город Переясловле і инніе оному не здавалися. А напотом на зиму привернул под Ніжин, и хан стоял в селі Хорошом Озері, а Хмелницкій с козаками у селі Кропивной. И гак не привернувши Задніпра, много полону побрали аж поза Стародубом, коло Мглина и у Московщині, и хан уступил по Богоявленію от Ніжина посполу з Хмелницким. | 
|
У XVIII столітті Хороше Озеро поряд з кількома сусідніми селами спеціалізувалося на вирощенні сортової цибулі.[6]
У 1781–1784 роках побудована Хресто-Воздвиженська церква — дерев'яна, триверха з двозаломними верхами, тризрубна. Складалася з квадратного бабинця, центральної дільниці (зі зрізаними кутами) та гранчастого вівтаря. Первісно була вкрита гонтом. У XIX столітті добудовано південний і північний приділи, західний притвор з чотириколонним портиком. У 1830 році зведено багатоярусну дзвіницю, у 1895 році — одноверху, муровану, теплу церкву.
У 1866 році у селі налічувалося 262 двори, 2239 мешканців. У 1897 році — 482 двори, 2972 мешканці, земська школа, бібліотека, два ярмарки на рік.
Початок XX століття[ред. | ред. код]
У грудні 1905 року селяни на мітингу вимагали скасування податків і розподілу поміщицької землі.
У серпні 1917 року в селі було створено загін Вільного козацтва. Хорошеозірські козаки разом з козаками села Кагарликів брали участь у знаменитому бої під Крутами 29 січня 1918 року на боці УНР[7]. Російські вояки матроса Ремньова прослідували залізницею з Бахмача на Крути за 2 км південніше Хорошого Озера.
У 1928 році створено перший колгосп «Червоне селище».
Комуністичний Голодомор[ред. | ред. код]
Село постраждало внаслідок примусових депортацій працездатного населення в РРФСР та убивств голодом, які практикував уряд СРСР у 1932—1933 роках на території України. Убито голодом цілі родини Рожків, Ярошенків, Хоменків, Фелоненків, Сугоняк тощо. Загалом під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 312 жителів села[8].
Післявоєнний та пізньорадянський період[ред. | ред. код]
На фронтах Другої світової війни з боку Радянського Союзу брали участь 927 хорошеозерців. 240 фронтовиків отримали бойові нагороди. Уродженцю села Василю Покидьку присвоєне звання Героя Радянського Союзу. З війни не повернулися 286 мешканців села. 21 воїн загинув під час звільнення села від німців. У 1958 році на їхній братській могилі у селі встановлено пам'ятний знак, а у 1971 році — обеліск Слави в пам'ять про воїнів-односельців, полеглих на фронтах Другої світової війни.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У 1964 році створено пасажирську залізничну платформу «Хороше Озеро» Конотопського напрямку Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці.
У селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені 30-річчя Перемоги, назва присвоєна у 1975 році. У селі було створено відділення зв'язку, АТС, готель, середня школа, дільнична лікарня на 30 ліжок (2 лікаря й 15 працівників середнього медперсоналу), аптека, дитсадок на 90 місць, будинок культури на 350 місць, дві бібліотеки (20 тис. одиниць збереження)[9], 2 продуктових, промисловий та книжковий магазини.
Відомі люди[ред. | ред. код]
У селі народилися:
- Горбач Володимир Анатолійович, політичний аналітик.
- Овдієнко Петро Павлович (1959—2009) — український історик.
- Росомаха Микола Васильович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Покидько Василь Маркович — Герой Радянського Союзу (1919—1991)
- Кантур Семен Тихонович — скульптор, художник (1940 р. н.)
- Рожок Володимир Іванович — диригент Національної музичної академії України. Член спілки театральних діячів, Всеукраїнської музичної спілки, професор (нар. 25.08.1946 р.)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- ↑ Маршрут від Хорошого Озера до Борзни. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 серпня 2012.
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Хороше Озеро [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ «Пам'ятки історії Східної Європи: Джерела XV—XVII ст. Острог; Варшава; Москва, 1999. Т.V: Руська (Волинська) метрика. Книга за 1652—1673 рр.;— С. 186—187».
- ↑ «Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657—1687)»;— Київ; Львів, 2004 p;— С. 156.
- ↑ «Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972».
- ↑ Світлана Маковицька. Удар під Крутами. Україна Молода. 16.02.2008. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 5 серпня 2012.
- ↑ Хороше Озеро. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — С. 840
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хороше Озеро |
- Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 697 с.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — 1006 с.
- Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618—1648): Наукове видання. — К.: Темпора, 2006. — 496 с. ISBN 966-8201-17-5
- Національна Книга пам'яті. Жертви комуністів у селі Хороше Озеро
- Прогноз погоди в селі Хороше Озеро [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
