Селець (Сарненський район): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Географічне положення: стильові правленняза допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
| область = {{Рв}}
| область = {{Рв}}
| район = [[Дубровицький район|Дубровицький]]
| район = [[Дубровицький район|Дубровицький]]
| рада = [[Селецька сільська рада]]
| рада = [[Селецька сільська рада (Дубровицький район)|Селецька сільська рада]]
| код КОАТУУ = 5621887301
| код КОАТУУ = 5621887301
| розташування =
| розташування =
Рядок 22: Рядок 22:
| висота = 142
| висота = 142
| ref-висота =
| ref-висота =
| водойма =річка Горинь
| водойма = річка [[Горинь (річка)|Горинь]]
| адреса = 34141, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с.Селець, вул.Шевченка,2а , тел. 2-10-51
| адреса = 34141, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с.Селець, вул.Шевченка,2а , тел. 2-10-51
| облікова картка =
| облікова картка =
Рядок 37: Рядок 37:




'''Селе́ць''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Дубровицький район|Дубровицькому районі]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. Населення становить 1976 осіб.Селець — центр [[Селецька сільська рада|Селецької сільської ради]].
'''Селе́ць''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Дубровицький район|Дубровицькому районі]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. Населення становить 1976 осіб. Селець — центр [[Селецька сільська рада (Дубровицький район)|Селецької сільської ради]].


Село засновано в 1580 році. Село займає площу 1,41 км².
Село засновано в 1580 році. Село займає площу 1,41 км².


Код КОАТУУ: 5621887301. Телефонний код: +380 3658. Поштовий індекс: 34141. Географічні координати: 51°38′ північної широти, 26°04′ східної довготи.
Код КОАТУУ: 5621887301. Телефонний код: +380 3658. Поштовий індекс: 34141. Географічні координати: 51°38′ північної широти, 26°04′ східної довготи.


Населення села становить 1976 осіб. Густота населення: 1401,42 чол./км².
Населення села становить 1976 осіб. Густота населення: 1401,42 чол./км².
Рядок 47: Рядок 47:
Місцеві пам'ятки: Дім культури, бар «Надія», бар «Біля криниці».
Місцеві пам'ятки: Дім культури, бар «Надія», бар «Біля криниці».


На території Селецької сільської ради знаходиться 831двір. Населення с. Селець становить - 1877чоловік, с.Ясинець - 504чоловіки.
На території Селецької сільської ради знаходиться 831двір. Населення с. Селець становить — 1877чоловік, с. Ясинець — 504чоловіки.


На території с.Селець знаходиться Загальноосвітня школа І – ІІІст., дитячий садочок «Сонечко», фельдшерсько – акушерський пункт, публічно – шкільна бібліотека, будинок культури, приватне підприємство «Горинь – Агро», поштове відділення, Св'ято- Миколаївська церква.
На території с. Селець знаходиться Загальноосвітня школа І — ІІІст., дитячий садочок «Сонечко», фельдшерсько — акушерський пункт, публічно — шкільна бібліотека, будинок культури, приватне підприємство «Горинь — Агро», поштове відділення, Св'ято- Миколаївська церква.


На 4 полях в районі села Селець вміст [[мідь|міді]] досягає 0.5-0.77<ref>Джерело: [http://www.dataplus.ru/Industries/14_AGRI/12_pochva.htm Аналіз сільськогосподарських і геохімічних властивостей грунтів з використанням ГІС-технологій]</ref>.
На 4 полях в районі села Селець вміст [[мідь|міді]] досягає 0.5-0.77<ref>Джерело: [http://www.dataplus.ru/Industries/14_AGRI/12_pochva.htm Аналіз сільськогосподарських і геохімічних властивостей грунтів з використанням ГІС-технологій]</ref>.
Рядок 55: Рядок 55:
В роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] в селі діяла підпільна група<ref>Джерело: [http://molodguard.narod.ru/heroes109.htm Странички тех лет]</ref>.
В роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] в селі діяла підпільна група<ref>Джерело: [http://molodguard.narod.ru/heroes109.htm Странички тех лет]</ref>.


Також в селі виявлено 66 учасників [[Другі Національно-визвольні змагання|Других Національно-визвольних змагань]] [[1941]] - [[1955]] років.
Також в селі виявлено 66 учасників [[Другі Національно-визвольні змагання|Других Національно-визвольних змагань]] [[1941]]–[[1955]] років.
Сред яких 32 загиблих і 30 репресованих московсько-радянською окупаційною владою<ref>Джерело: [http://lib.ukrsd.com.ua/index.php?name=Library&op=viewbook&id=68 Книга Пам’яті і Слави Волині: в 16-ти томах. Т. 14: Рівненська область, Дубровицький район. – 312 с.]</ref>.
Сред яких 32 загиблих і 30 репресованих московсько-радянською окупаційною владою<ref>Джерело: [http://lib.ukrsd.com.ua/index.php?name=Library&op=viewbook&id=68 Книга Пам'яті і Слави Волині: в 16-ти томах. Т. 14: Рівненська область, Дубровицький район.&nbsp;— 312 с.]</ref>.


В Сельці працює підприємство по добуванню і переробці [[торф]]у ТОВ фірма «РЕКОРД»<ref>Джерело: [http://www.rekord.rv.ua/documents/about_ua.html ТОВ фірма "Рекорд"]</ref>
В Сельці працює підприємство по добуванню і переробці [[торф]]у ТОВ фірма «РЕКОРД»<ref>Джерело: [http://www.rekord.rv.ua/documents/about_ua.html ТОВ фірма «Рекорд»]</ref>


== Географічне положення ==
== Географічне положення ==
Селець розташований на лівому березі річки Горинь, за 7 км від районного центру, за 12 км від залізничної станції Дубровиця (в минулому Домбровиця). Недалеко, за два кілометри від села, впадає в Горинь притока Случ. Село зі сходу, півдня, півночі оточене мальовничими луками, на заході, наче в серпанку, простягнувся ліс - батько повстанського краю. Нині Селець і Ясинець - одна сільська Рада.
Селець розташований на лівому березі річки Горинь, за 7&nbsp;км від районного центру, за 12&nbsp;км від залізничної станції Дубровиця (в минулому Домбровиця). Недалеко, за два кілометри від села, впадає в Горинь притока Случ. Село зі сходу, півдня, півночі оточене мальовничими луками, на заході, наче в серпанку, простягнувся ліс&nbsp;— батько повстанського краю. Нині Селець і Ясинець&nbsp;— одна сільська Рада.
Селець розташований на північ від Дубровиці. З сходу села протікає ріка [[Горинь]], на заході межує з [[Ясинець|Ясинцем]], на півночі з селом [[Лютинськ]], до Дубровиці відстань 4 км.
Селець розташований на північ від Дубровиці. З сходу села протікає ріка [[Горинь (річка)|Горинь]], на заході межує з [[Ясинець|Ясинцем]], на півночі з селом [[Лютинськ]], до Дубровиці відстань 4&nbsp;км.




Рядок 68: Рядок 68:




Село датується 1580 року . У 2010 році селу виповнилося 430 років від року заснування. Територія була заселена ще в добу мезоліту. В перші століття нашої ери тут проживало плем'я дулібів.
Село датується 1580 року . У 2010 році селу виповнилося 430 років від року заснування. Територія була заселена ще в добу мезоліту. В перші століття нашої ери тут проживало плем'я дулібів.


=== Під час [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]] ===
=== Під час [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]] ===
Рядок 78: Рядок 78:


== Походження назви ==
== Походження назви ==
Назва села викликає в деяких дослідників району суперечності. Існує дві найвірогідніші причини назви: '''перша''' — за переказами сельчан назва села походить від слова "поселення". За '''другою''' версією — слово "селець" в [[Польща|Польщі]] є часто вживаним в назвах сіл. Форма "Сельце" дуже поширена в Польщі, [[Білорусь|Білорусії]]. Порівняємо білоруське "сяльц, сяльцо" (фільварок, маєток, ферма, бровар, вілла). Так трактує рівненський науковець Я.Пура у своїй праці "Сучасні прізвища Рівненщини" (Дубровицький район).
Назва села викликає в деяких дослідників району суперечності. Існує дві найвірогідніші причини назви: '''перша'''&nbsp;— за переказами сельчан назва села походить від слова «поселення». За '''другою''' версією&nbsp;— слово «селець» в [[Польща|Польщі]] є часто вживаним в назвах сіл. Форма «Сельце» дуже поширена в Польщі, [[Білорусь|Білорусії]]. Порівняємо білоруське «сяльц, сяльцо» (фільварок, маєток, ферма, бровар, вілла). Так трактує рівненський науковець Я.Пура у своїй праці «Сучасні прізвища Рівненщини» (Дубровицький район).


== Усна народна творчість ==
== Усна народна творчість ==
Сельчани мають свою частку в усній народній творчості [[Полісся]]. Найбільше існує розповідей про заснування села. Зокрема, одна з них знаходить собі місце серед науковців — за розповідями село заснували ченці (або священики), що втікали від переслідувань. Тоді на тій території було багато води, а посередині стояв острів, на який могли потрапити тільки сельчани. Саме на острові вони й переховувалися. Пізніше була насипана гребля. За однією з розповідей, щоб завершити її вчасно за наказом польського пана, чоловіки самі лягли тілами. Хоч й зараз в селі існують власні вулиці (Вулиця Незалежності, Івана Франка і ін.) жителі Сельця по-селецькі називають кожен куточок —Острів, Гаряче Поле, Вигін, Камчатка, Центр, Біля Ріки, Гребля (по ній йде дорога, а з обабіч стоїть канава), Парк, Нова Вулиця, Хутір та ін. Гребля була насипана ще в царський період. Пісок возили кіньми. Село було поділене на бригади, кожна бригада мала свою ділянку греблі. На греблі споруджено 5 мостів. Раніше, під час повені, село перетворювалось на острів. Єдиний шлях добратися до села була гребля.
Сельчани мають свою частку в усній народній творчості [[Полісся]]. Найбільше існує розповідей про заснування села. Зокрема, одна з них знаходить собі місце серед науковців&nbsp;— за розповідями село заснували ченці (або священики), що втікали від переслідувань. Тоді на тій території було багато води, а посередині стояв острів, на який могли потрапити тільки сельчани. Саме на острові вони й переховувалися. Пізніше була насипана гребля. За однією з розповідей, щоб завершити її вчасно за наказом польського пана, чоловіки самі лягли тілами. Хоч й зараз в селі існують власні вулиці (Вулиця Незалежності, Івана Франка і ін.) жителі Сельця по-селецькі називають кожен куточок —Острів, Гаряче Поле, Вигін, Камчатка, Центр, Біля Ріки, Гребля (по ній йде дорога, а з обабіч стоїть канава), Парк, Нова Вулиця, Хутір та ін. Гребля була насипана ще в царський період. Пісок возили кіньми. Село було поділене на бригади, кожна бригада мала свою ділянку греблі. На греблі споруджено 5 мостів. Раніше, під час повені, село перетворювалось на острів. Єдиний шлях добратися до села була гребля.




Версія за 21:11, 15 вересня 2013

село Селець
Країна Україна Україна
Область Рівненська область Рівненська область
Район Дубровицький
Рада Селецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA56080070350057611
Основні дані
Засноване 1580
Населення 1976
Площа 1,41 км²
Густота населення 1401,42 осіб/км²
Поштовий індекс 34141
Телефонний код +380 3658
Географічні дані
Географічні координати 51°37′32″ пн. ш. 26°35′55″ сх. д. / 51.62556° пн. ш. 26.59861° сх. д. / 51.62556; 26.59861Координати: 51°37′32″ пн. ш. 26°35′55″ сх. д. / 51.62556° пн. ш. 26.59861° сх. д. / 51.62556; 26.59861
Середня висота
над рівнем моря 		142 м
Водойми річка Горинь
Місцева влада
Адреса ради 34141, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с.Селець, вул.Шевченка,2а , тел. 2-10-51
Карта
Селець. Карта розташування: Україна
Селець
Селець
Мапа
Мапа

CMNS: Селець у Вікісховищі


Селе́ць — село в Україні, Дубровицькому районі Рівненської області. Населення становить 1976 осіб. Селець — центр Селецької сільської ради.

Село засновано в 1580 році. Село займає площу 1,41 км².

Код КОАТУУ: 5621887301. Телефонний код: +380 3658. Поштовий індекс: 34141. Географічні координати: 51°38′ північної широти, 26°04′ східної довготи.

Населення села становить 1976 осіб. Густота населення: 1401,42 чол./км².

Місцеві пам'ятки: Дім культури, бар «Надія», бар «Біля криниці».

На території Селецької сільської ради знаходиться 831двір. Населення с. Селець становить — 1877чоловік, с. Ясинець — 504чоловіки.

На території с. Селець знаходиться Загальноосвітня школа І — ІІІст., дитячий садочок «Сонечко», фельдшерсько — акушерський пункт, публічно — шкільна бібліотека, будинок культури, приватне підприємство «Горинь — Агро», поштове відділення, Св'ято- Миколаївська церква.

На 4 полях в районі села Селець вміст міді досягає 0.5-0.77[1].

В роки Німецько-радянської війни в селі діяла підпільна група[2].

Також в селі виявлено 66 учасників Других Національно-визвольних змагань 1941–1955 років. Сред яких 32 загиблих і 30 репресованих московсько-радянською окупаційною владою[3].

В Сельці працює підприємство по добуванню і переробці торфу ТОВ фірма «РЕКОРД»[4]

Географічне положення

Селець розташований на лівому березі річки Горинь, за 7 км від районного центру, за 12 км від залізничної станції Дубровиця (в минулому Домбровиця). Недалеко, за два кілометри від села, впадає в Горинь притока Случ. Село зі сходу, півдня, півночі оточене мальовничими луками, на заході, наче в серпанку, простягнувся ліс — батько повстанського краю. Нині Селець і Ясинець — одна сільська Рада. Селець розташований на північ від Дубровиці. З сходу села протікає ріка Горинь, на заході межує з Ясинцем, на півночі з селом Лютинськ, до Дубровиці відстань 4 км.


Історія

Село датується 1580 року . У 2010 році селу виповнилося 430 років від року заснування. Територія була заселена ще в добу мезоліту. В перші століття нашої ери тут проживало плем'я дулібів.

Під час Другої Світової війни

Учасники бойових дій Другої Світової війни

1 липня 1941 року фашистські війська зайняли село. В Сельці розстрілювали людей, вивозили в Німеччину. За німецької окупації старостою був Петро Примаков, секретарем Петро Ісакович Черпак.

У ніч на 10 січня 1944 року війська 1-го Українського фронту прорвали оборону німців на річці Горинь, визволивши м. Дубровицю і с. Селець.

Походження назви

Назва села викликає в деяких дослідників району суперечності. Існує дві найвірогідніші причини назви: перша — за переказами сельчан назва села походить від слова «поселення». За другою версією — слово «селець» в Польщі є часто вживаним в назвах сіл. Форма «Сельце» дуже поширена в Польщі, Білорусії. Порівняємо білоруське «сяльц, сяльцо» (фільварок, маєток, ферма, бровар, вілла). Так трактує рівненський науковець Я.Пура у своїй праці «Сучасні прізвища Рівненщини» (Дубровицький район).

Усна народна творчість

Сельчани мають свою частку в усній народній творчості Полісся. Найбільше існує розповідей про заснування села. Зокрема, одна з них знаходить собі місце серед науковців — за розповідями село заснували ченці (або священики), що втікали від переслідувань. Тоді на тій території було багато води, а посередині стояв острів, на який могли потрапити тільки сельчани. Саме на острові вони й переховувалися. Пізніше була насипана гребля. За однією з розповідей, щоб завершити її вчасно за наказом польського пана, чоловіки самі лягли тілами. Хоч й зараз в селі існують власні вулиці (Вулиця Незалежності, Івана Франка і ін.) жителі Сельця по-селецькі називають кожен куточок —Острів, Гаряче Поле, Вигін, Камчатка, Центр, Біля Ріки, Гребля (по ній йде дорога, а з обабіч стоїть канава), Парк, Нова Вулиця, Хутір та ін. Гребля була насипана ще в царський період. Пісок возили кіньми. Село було поділене на бригади, кожна бригада мала свою ділянку греблі. На греблі споруджено 5 мостів. Раніше, під час повені, село перетворювалось на острів. Єдиний шлях добратися до села була гребля.


Галерея

Примітки

  1. ↑ Джерело: Аналіз сільськогосподарських і геохімічних властивостей грунтів з використанням ГІС-технологій
  2. ↑ Джерело: Странички тех лет
  3. ↑ Джерело: Книга Пам'яті і Слави Волині: в 16-ти томах. Т. 14: Рівненська область, Дубровицький район. — 312 с.
  4. ↑ Джерело: ТОВ фірма «Рекорд»


Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Населені пункти Дубровицького району (1940—2020)
Міста
Села
Бережки · Бережниця · Берестя · Білаші · Біле · Бродець · Будимля · Великий Черемель · Великі Озера · Велюнь · Вербівка · Висоцьк · Вільне · Городище · Грані · Грицьки · Жадень · Загребля · Залішани · Залужжя · Заслуччя · Зелень · Золоте · Колки · Кривиця · Крупове · Кураш · Лісове · Літвиця · Лугове · Людинь · Лютинськ · Миляч · Мочулище · Нивецьк · Озерськ · Орв'яниця · Осова · Острівці · Партизанське · Переброди · Підлісне · Порубка · Працюки · Різки · Рудня · Сварицевичі · Селець · Смородськ · Соломіївка · Трипутня · Тумень · Удрицьк · Узлісся · Хилін · Хочин · Шахи · Ясинець
Колишні населені пункти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Селець_(Сарненський_район)&oldid=13315084