Алегорія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Віщун (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 5.105.22.189 (обговорення) до зробленого Shynkar Мітка: Відкіт |
→Художня література: Виправлена граматика Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
== Художня література == |
== Художня література == |
||
У художній літературі алегоричні образи найяскравіше представлені у [[байка]]х і [[Сатира|сатиричних творах]]. На |
У художній літературі алегоричні образи найяскравіше представлені у [[байка]]х і [[Сатира|сатиричних творах]]. На алегорії ґрунтуються [[Притча|притчі]], [[аполог]]и, [[Парабола|параболи]], [[мораліте]], які здавна використовувалися у релігійних проповідях, полемічних творах, шкільній релігійній драмі. Алегорю вживав [[Сковорода Григорій Савич|Г. Сковорода]] у філософських трактатах. Двоплановість алегоричного зображення переважно з цензурних мотивів маскується під [[Езопівська мова|езоповою мовою]], наприклад, фантазія-сатира на 2 дії [[Самійленко Володимир Іванович|В. Самійленка]] «У Гайхан-бея». У драматичній поемі [[Леся Українка|Лесі Українки]] [[Оргія (драматична поема)|«Оргія»]] під виглядом турецької провінції, окупованої римлянами Греції, зображено поневолену Україну. Алегорія, на відміну від [[Метафора|метафори]], ґрунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності. Не слід змішувати алегорію з символом, бо він буває багатозначним, а алегорія однозначно виражає суть явища чи предмета. Так само алегорія відрізняється від художнього моделювання чи уподібнення, в якому немає двоплановості зображення. Це стосується й міфу. Тому народні казки про тварин не мають алегоричного змісту, бо в них відсутня двоплановість зображення, персонажі мають характерні від природи риси (хитрість лисиці, хижацтво вовка, вайлуватість ведмедя). Вони тільки моделюють поведінку, взаємини людей (дружба, гостини, спільна праця тощо). Інше — літературні казки чи сучасні «химерно-міфологічні», «химерно-притчеві» твори: в них авторами свідомо закладена двоплановість зображення. |
||
Приклади: |
Приклади: |
Версія за 07:32, 7 квітня 2020
Алего́рія (дав.-гр. ἀλληγορία — іносказання) або при́повідь[1] — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, лев — сила, влада чи царювання).
Образотворче мистецтво
В образотворчому мистецтві виражається певними атрибутами —
- Феміда — «правосуддя» зображають як жінку з терезами
- Час (тобто Хронос) — кремезний старий з косою та пісковим годинником
- Вакх (бог виноробства) — з гронами винограду
- Живопис — жінка з пензлями та палітрою художника
- Алегорія річки — старий з горщиком, з якого ллється вода як натяк на джерело.
Найхарактерніша для середньовічного мистецтва, епохи Відродження, бароко та класицизму.
Серед майстрів, що малювали алегорії, багато майстрів Італії (Боттічеллі «Алегорія сили», Гверчіно " Алегорія живопису і скульптури ", навіть портрет з алегорією маловідомого художника-італійця Джіроламо Бедолі.
В скульптурі мала поширення в декорі і садово-парковому мистецтві доби бароко, де використовували цілі комплекси алегорій — лише
- чотири пори року
- чотири пори доби
- сім смертних гріхів
- чотири континенти тощо.
Художня література
У художній літературі алегоричні образи найяскравіше представлені у байках і сатиричних творах. На алегорії ґрунтуються притчі, апологи, параболи, мораліте, які здавна використовувалися у релігійних проповідях, полемічних творах, шкільній релігійній драмі. Алегорю вживав Г. Сковорода у філософських трактатах. Двоплановість алегоричного зображення переважно з цензурних мотивів маскується під езоповою мовою, наприклад, фантазія-сатира на 2 дії В. Самійленка «У Гайхан-бея». У драматичній поемі Лесі Українки «Оргія» під виглядом турецької провінції, окупованої римлянами Греції, зображено поневолену Україну. Алегорія, на відміну від метафори, ґрунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності. Не слід змішувати алегорію з символом, бо він буває багатозначним, а алегорія однозначно виражає суть явища чи предмета. Так само алегорія відрізняється від художнього моделювання чи уподібнення, в якому немає двоплановості зображення. Це стосується й міфу. Тому народні казки про тварин не мають алегоричного змісту, бо в них відсутня двоплановість зображення, персонажі мають характерні від природи риси (хитрість лисиці, хижацтво вовка, вайлуватість ведмедя). Вони тільки моделюють поведінку, взаємини людей (дружба, гостини, спільна праця тощо). Інше — літературні казки чи сучасні «химерно-міфологічні», «химерно-притчеві» твори: в них авторами свідомо закладена двоплановість зображення.
Приклади:
- «незборимий царизмом Кавказ» — Прометей (поема «Кавказ» Т. Шевченка);
- «сваволя можновладців над беззахисною людиною» — «Вовк та Ягня» (однойменна байка Л. Глібова);
- «борці за волю України» — каменярі (однойменна поезія І. Франка).
Галерея
-
Корнеліс Антоніс. Гравюра Алегорія чоловічої і жіночої мудрості, 1530 рік
-
Ск. М.Б. Браун. «Алегорія Пихи», цикл «Гріхи», замок Кукс, Чехія
-
Скульптор Клодіон, «Алегорія річки Рейн»
-
П'єтро Баратта, «Алегорія Миру», Павловськ, Великі круги
-
Художній надгробок з алегорією, церква Сен-Сюльпіс, Париж
Див. також
- Сад бароко
- Літній сад
- Садово-паркова скульптура
- Терракота
- Томас Квеллінус
- Матьяш Бернард Браун
- П'єтро Баратта
- Джованні Бонацца
- Серія «Чотири континенти»
- Серія Гендріка Гольціуса Сім планет
Примітки
Література
- Алегоричний код літератури, або Реабілітація алегорії триває : монографія / Моклиця Марія. - Київ: Кондор, 2017. - 292 с. - ISBN 978-617-7458-34-9
- Алегорія / М. Чорнописький // Українська фольклористика : словник-довідник / [уклад. і заг. ред. М. Чорнописького]. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. – С. 7–8.
- Алегорія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Бондар М. Алегорія // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. – Т. 1 : А–В / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. – К., 2012. – С. 161–164.
- Герасимчук С. Художні форми алегоричного зображення у літературі Київської Русі : дис. … канд. філол. наук : 10.01.01 / Сніжана Герасимчук. – Київ, 2014. – 181 с.
- Заваринська Х. М. Алегорії наук в українській панегіричній гравюрі першої половини ХVIIІ століття // Вісник ХДАДМ. - 2019. - #1. - С. 36-47.
- Лінда С. М. Будівництво як символ. Алегорія та символіка будівництва у мистецтві тоталітарної країни / С. М. Лінда // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2004. – № 505 : Архітектура. – С. 52–56.
- Українська народна пісенна алегорія : фольклористична монографія / Т. І. Колотило ; Кам'янець-Подільський національний ун-т ім. Івана Огієнка. - Кам'янець-Подільський : К-ПНУ, 2009. - 184 с. - Бібліогр.: с. 167-183. - ISBN 978-966-643-052-9
Посилання
- Алегорія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 28. — ISBN 978-966-439-921-7.
У Вікісловнику є сторінка алегорія. |
- Алегорія // УРЕ
- М. С. Бургін. Алегорія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/alegorija/2012-12-08-104 (тлумачення алегорії)
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|