Східниця

селище Східниця
Герб Східниці Прапор Східниці
Курорт Східниця Курорт Східниця
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Дрогобицький район
Тер. громада	Східницька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46020070010062211
Основні дані
Статус	із 2024 року
Агломерація	Дрогобицька
Площа	6.9 км²
Населення	▼ 2250 (01.01.2022)
Поштовий індекс	82391
Телефонний код	+380
Географічні координати	49°13′25″ пн. ш. 23°21′11″ сх. д.
Водойма	річка Східничанка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Трускавець
До станції:	12 км
До райцентру:
- автошляхами:	12 км
До обл. центру:
- автошляхами:	110 км
Селищна влада
Адреса	82391, Львівська область, с. Східниця, вул. Золота Баня, 3
Голова селищної ради	Піляк Іван Євгенович
Карта
Східниця
Східниця
Східниця у Вікісховищі

Схі́дниця — селище у Львівській області України. Адміністративний центр Східницької селищної громади, Дрогобицького району. Бальнеологічний курорт національного значення імені Омеляна Стоцького. Розташоване у Дрогобицькій агломерації, за 10 км на південний захід від міста Борислав. Славиться своїми мінеральними водами.

Історія

На місці сучасної Східниці у часи Київської Русі існувало поселення «Золота Баня». Недалеко від нього стояла фортеця Тустань.

Під час нападу орд хана Батия Золота Баня була зруйнована (як і фортеця Тустань з навколишніми селами). Люди, які після цього залишилися живими, з часом почали сходитися у долину річки Стрий, заснувавши тут поселення — Східницю, яка від цього «сходження» отримала свою назву. Однак краєзнавець Ярослав Ольховий повідомив про існування версії про те, що топонім Східниця походить від гідроніма Східничанка — тобто, місцевого «бурхливого потоку». Від так назва річки витлумачується досить просто: кам'янисті уступи уздовж течії нагадують «східці», що зумовлено геологічною будовою дна річки.

Вперше Східниця згадується у документах XIV століття.

Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місцеві селяни під проводом селянина Габруха спалили обійстя місцевого поміщика, почистивши попередньо комори. Повідомляють, що ватажок селян загинув 1648 року, а непокірних селян карав шляхтич Самуель Цебровський, який на той час володів Східницею.

Східницький замок аж до XVIII століття служив фортецею. Один із таких підгірських замків описав Іван Франко в оповіданні «Татарські напади на Підгір'я».

Після Першого поділу Речі Посполитої Східниця відійшла до імперії Габсбургів (з 1804 року Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини). У ті часи вона належала до Самбірського округу (циркулу).

Відкриття нафти

У 1858 році у Східниці було відкрито нафту тож почалася промислова розробка родовища. Наприкінці XIX ст. тут діяло близько 400 свердловин, і Східниця посіла перше місце за обсягами видобутку нафти в Галичині (лише в першій чверті ХХ ст. вона поступилася Бориславу й Биткову). Тут працювали підприємці з Німеччини, Великої Британії, Бельгії, Франції та США. У 1898 році з 373-х свердловин добуто понад 168 тис. тонн нафти. У 1890-х роках Східниця займала перше місце з видобутку нафти в Галичині, в 1930-х роках — третє (після Борислава і Биткова); за 1886—1935 рр. у Східниці видобуто 2,15 млн тонн нафти.

У 1872 р. у Східниці було пробурено механічним способом першу свердловину для видобутку нафти. Із 1896 р. відбувається промисловий видобуток природного супутнього нафтового газу.

Початок ХХ століття

Відкриття мінеральної води

Джерело № 1

У 1956–1973 рр. місцевий пенсіонер Омелян Стоцький відкрив у Східниці великі поклади мінеральної води «Нафтуся». 9 січня 1976 р. селище Східницю було визнано Всесоюзним курортом. У 2005 році цей титул було замінено на «Всеукраїнський курорт імені Омеляна Стоцького».

15 серпня 2014 р. у смт. Східниці на фасаді будинку де проживав Омелян Стоцький відбулося урочисте відкриття та освячення пам'ятної гранітної таблиці. Де вказано: «В цьому будинку з 1945 по 1979 рр. проживав з родиною першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод Омелян Стоцький». В селищі працює музей Омельяна Стоцького (лектор Мазур Микола Іванович)

Поблизу Східниці, в урочищі Бухів, на висоті 668,9 м розташована Східницька вітрова електростанція, яка була зведена в 1997 році.

Дуже цікавою є кримінальна історія Східниці. Будучи одним із найвіддаленіших центрів добування ропи, Східниця привертала увагу сотні відомих фінансових аферистів імперії Габсбургів, організованих злочинних груп та стала колискою для формування власного кримінального світу зосередженого довкола «чорного золота».

Географія

Панорама Східниці

Східниця розташована у розлогій долині на березі невеликої гірської річки Східничанка, на висоті 520—650 м над рівнем моря, за 21 км від районного центру міста Дрогобич. Гори навколо селища сягають висоти 828 м (г. Масловець).

Площа селища становить 6,96 км².

Клімат

Протягом століть у Східниці сформувався свій мікроклімат: так, зима тут м'яка, з частими відлигами; літо тепле з чергуванням сонячної та хмарної погоди. Середня температура січня −3,4 °C, липня +19 °C.

Середньорічна кількість опадів — 774 мм на рік. Найбільша кількість опадів випадає в червні, у середньому 106 мм.

Східниця поміж горами

Пейзажі Східниці

Клімат Східниці
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2	−0,5	4,4	11,4	17	19,8	21,4	21,1	17,1	12	4,9	0
Середня температура, °C	−4,9	−3,3	0,8	6,8	11,9	14,8	16,3	16	12,3	7,6	2	−2,4	6,5
Середній мінімум, °C	−7,7	−6,1	−2,8	2,3	6,8	9,8	11,3	10,9	7,6	3,2	−0,8	−4,8
Норма опадів, мм	43	40	44	56	85	106	102	84	61	49	49	55	774
Джерело:

Урбаноніми

Станом на січень 2024 року у Східниці є 33 урбаноніми

У списку вулиці подані за алфавітом. Назви вулиць на честь людей відсортовані за прізвищем і подаються у форматі Прізвище Ім'я і/або Посада. Якщо вулиця названа за цілісним псевдонімом або прізвиськом, то сортування відбувається за першою літерою псевдоніма або прізвиська (бо псевдоніми не можна скорочувати), тобто Данила Галицького — на літеру Д, Лесі Українки — на літеру Л.

N	Тип	Назва	Колишні назви	Довжина	К-ть домогосподарств
1	вул.	Бандери Степана	Тараса Шевченка
2	вул.	Бойківська	запроектована вулиця
3	вул.	Бориславська	Бориславська
4	вул.	Будівельна	Будівельна
5	вул.	Галицька	запроектована вулиця
6	вул.	Героїв Майдану	запроектована вулиця
7	вул.	Героїв України	запроектована вулиця
8	вул.	Гірська
9	вул.	Грушевського Михайла
10	вул.	Данила Галицького	нова вулиця
11	вул.	Довбуша Олекси
12	вул.	Зарічна	Зарічна
13	вул.	Золота Баня	Леніна
14	вул.	Княгині Ольги	запроектована вулиця
15	вул.	Коновальця Євгена	нова вулиця
16	вул.	Котляревського Івана
17	вул.	Кривоноса Максима	Тараса Шевченка
18	вул.	Кропивницька	Кропивницька
19	вул.	Лемківська	запроектована вулиця
20	вул.	Лесі Українки	Тараса Шевченка
21	вул.	Лісова	Лісна
22	вул.	Незалежності	нова вулиця
23	вул.	Об'їзна	нова вулиця
24	вул.	Промислова	Промислова
25	вул.	Сагайдачного Петра	запроектована вулиця
26	вул.	Січових Стрільців	запроектована вулиця
27	вул.	Стоцького Омеляна	Тараса Шевченка
28	вул.	Франка Івана
29	вул.	Хмельницького Богдана	Богдана Хмельницького
30	вул.	Чорновола В'ячеслава	нова вулиця
31	вул.	Шевченка Тараса	Тараса Шевченка
32	вул.	Шептицького Андрея	запроектована вулиця
33	вул.	16-го Липня	Тараса Шевченка

Населення

У 1787 році у Східниці було 65 дворів, 2 корчми, млин і кузня, у 1820 році — 71 двір, 3 корчми, 2 млини і лісництво. У 1868 р. — 77, а у 1880—125 дворів, де проживало 867 людей. У селі діяв тартак на 8 кінських сил, де щорічно переробляли 1540 м³ деревини.

Чисельність постійного населення, станом на 2022 року — 2 250 особи.

Динаміка населення Східниці

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2243	99.39%
російська	9	0.40%
вірменська	2	0.09%
білоруська	1	0.04%
угорська	1	0.04%
інші/не вказали	1	0.04%
Усього	2257	100%

Антропоніміка

У селищі поширені такі прізвища: Журавчак

Східницьке родовище мінеральних вод

Джерело № 26

У Східницькому родовищі мінеральних вод сьогодні налічується 38 джерел і 17 свердловин з різним хімічним складом мінеральної води. Для відвідувачів сьогодні доступні води з 10 джерел і трьох свердловин. У родовищі, зосередженому здебільшого у селищі та на схилах прилеглих гір, що входять до складу Національного природного парку «Сколівські Бескиди», є мінеральні води «Нафтуся» чотирьох типів:

1. слабомінералізована «Нафтуся»:
   • з підвищеним вмістом органічних речовин (сечогінною дією) (джерела 1, 3, 26)
   • з вираженою жовчогінною дією (джерела 5, 8, 9, 10, 25, свердловини 1 та 18)
2. слабомінералізована залізиста (джерела 13 та 15)
3. хлоридно-натрієва (вплив цих джерел на людину вивчається Міністерством охорони здоров'я України)

Також є джерело з мінеральною водою типу «Боржомі».

Бальнеологічний курорт

Східниця — це бальнеологічний курорт, місце для безпечного відпочинку, відновлення здоров'я, лікування природними мінеральними водами. Послуги тимчасового проживання надають готелі різного класу, зокрема чотиризірковий СПА готель «Респект», а також приватні садиби.

Східницьке нафтове родовище

Покинута нафтова помпа у Східниці

На території Східниці розташована Східницька ділянка Східницького нафтового родовища. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них також літологічно обмежений. Режим Покладів пружний, розчиненого газу та гравітаційний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С₁: нафти — 3812 тис. т; розчиненого газу — 407 млн м³. Густина дегазованої нафти — 826—874 кг/м³. Вміст сірки у нафті — до 0,26 мас.%.

Спорт

У чемпіонаті Львівської області з футболу виступає команда СК «Східниця». Вона проводить домашні ігри на стадіоні «Нафтовик».

Міста-побратими

•  Акмяне, Литва
•  Конотоп, Україна
•  Полянчик, Республіка Польща
•  Шмарєшке Топлице, Словенія

Видатні люди

Уродженці:

• Володимир Журавчак (нар. 3 травня 1957) — український радянський футболіст, український футбольний тренер.
• Василь Мазур (нар. 11 квітня 1955) — український актор театру і кіно. Народний артист України (2010). Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня (2015)
• Микола Мазур (народився 2 лютого 1953 року) — архітектор, дизайнер. Довгий час працює над створенням сучасного архітектурного коду Східниці. Працює також в стилі рельєфного панно і графіки

Пов'язані зі Східницею:

• Омелян Стоцький — український педагог та дослідник. Першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод.
• Наталія Кацер-Бучковська — нардеп 8-го скликання, проживала у Східниці на момент обрання (26 жовтня 2014).

Галерея

• 
  Костел у Східниці (1901)
• 
  Джерело № 13
• 
  Дерев'яна синагога, тепер Дім молитви
• 
  Копанка (середина XIX ст.)
• 
  Арт-об'єкт "Писанка"
• 
  Джерело № 6 у лісі
• 
  Погруддя Тарасу Шевченку
• 
  Східницька селищна рада
• 
  Погруддя Омеляну Стоцькому
• 
  Ранок в Східниці
• 
  Арт-об'єкт "Молекула води"
• 
  Церква Святих Апостолів Петра і Павла
• 
  Серпневі пейзажі Східниці
• 
  Церква Святого Андрія Первозванного
• 
  Церква Святого Миколая

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• путівник «Східниця. Бальнеологічний курорт імені Омеляна Стоцького»
• Базар М. Східниця. Краєзнавчий нарис. — Дрогобич: Коло, 2004. — 100 с.
• Нариси з історії Східниці / ДДПУ ім. І.Франка, істор. факультет / Наук. ред. Л. Тимошенко. — Дрогобич, Коло, 2013. — 404 с. — ISBN 978-617-642-096-5
• Schodnica, po rusku Schidnycia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 383. (пол.) — S. 383—384. (пол.)
• История городов и сел Украинской ССР. Львовская область. (рос.)

Джерела

• Офіційний сайт Східницької селищної ради [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Облікова картка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
• Розпорядження Президента України "Про розвиток курорту Східниця /22.04.1998/

Посилання

• Карта Східниці. Розташування джерел і санаторіїв у Східниці
• Все про відпочинок в Східниці [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• Східниця. Сферичні панорами лікувальних джерел. Віртуальний 3д тур [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Неофіційний сайт смт Східниця [Архівовано 7 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• [1] [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]
• [2] [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]