Очікує на перевірку

Шандрук Олег Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олег Шандрук
Особисті дані
Повне ім'я Олег Миколайович Шандрук
Народження 30 січня 1983(1983-01-30)[1][2][3] (41 рік)
  Смига, Дубенський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 179 см
Громадянство  Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Україна «Темп» (Шепетівка)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000
2001—2004
2001—2005
2005—2006
2007—2010
2010
2010—2011
2012—2013
Україна «Волинь»
Україна «Шахтар-3»
Україна «Шахтар-2»
Україна «Арсенал»
Україна «Чорноморець»
Україна «Волинь»
Україна «Севастополь»
Україна «Волинь»
10 (0)
27 (3)
86 (1)
31 (1)
67 (2)
1 (0)
38 (0)
20 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2015—2018 Україна ОДЕК
2018 Україна «Верес» (в. о.)
2018—2019 Україна «Верес»
2019 Україна ФК «Малинськ»
2020—2021 Україна ОДЕК
2021—2023 Україна «Верес U-19»
2023— Україна «Верес»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Оле́г Микола́йович Шандру́к (нар. 30 січня 1983, Смига, Рівненська область) — український футболіст, захисник, нині тренер рівненського «Вереса».

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Проходив навчання в спортивному інтернаті «Темп» (Шепетівка). Перший тренер — Євген Рибак[4].

У 2000 році розпочав футбольну кар'єру у «Волині», зігравши 10 ігор у Першій лізі. Після цього перспективного захисника запросили до донецького «Шахтаря», але він захищав кольори третьої та другої команд, так і не пробившись до основи[5].

На початку 2006 року перейшов до київського «Арсеналу», а 19 березня 2006 року дебютував у Вищій лізі в матчі проти сімферопольської «Таврії».

У червні 2007 року підписав 3-річний контракт з одеським «Чорноморцем»[6], де провів наступні три сезони, поки одеситти 2010 року не вилетіли з вищого дивізіону.

У червні 2010 року повернувся до складу «Волині»[7]. Втім вже після першого матчу, який завершився домашньою поразкою 0:4, клуб розірвав контракт з гравцем[7]. В результаті футболіст перейшов у ПФК «Севастополь», але вже в лютому 2012 року втретє повернувся до «Волині»[8]. Після закінчення сезону 2012/13 покинув луцький клуб.

Надалі грав за аматорські клуби «Рубін» (Донецьк) і ОДЕК.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

У 2015—2018 роках був головним тренером аматорського клубу ОДЕК. У червні 2018 року перейшов працювати в рівненський «Верес» як помічник головного тренера, згодом у серпні був призначений виконувачем обов'язків керманича команди, а 20 вересня того ж року офіційно став головним тренером клубу[9]. Під його керівництвом «Верес» у тому сезоні став п'ятим у Групі А Другої ліги (12 перемог, 4 нічиї, 8 поразок, різниця м'ячів 24:23).

Після завершення сезону 2018/19 років залишив «Верес» і з 15 липня 2019 року очолив аматорський ФК «Малинськ». Згодом у 2020—2021 роках знову тренувавОДЕК.

У грудні 2021 року Олег Шандрук очолив юнацьку команду «Вереса U-19», а у травні 2023 року — дитячу футбольну академію клубу. 12 травня 2023 року знову став головним тренером першої команди «Вереса»[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. FBref
  4. Шандрук Олег Николаевич. chernomorets.odessa.ua. 3 лютого 2009. Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 12 грудня 2023.
  5. Олег Шандрук: «Батько назвав на честь Блохіна». fcvolyn.net. 20 березня 2013. Архів оригіналу за 20 березня 2013. Процитовано 12 грудня 2023.
  6. Первым новичком Черноморца в новом сезоне стал Олег Шандрук. www.ua-football.com (рос.). 27 червня 2007. Процитовано 12 грудня 2023.
  7. а б Волынь рассталась с Шандруком. www.ua-football.com (рос.). 20 липня 2010. Процитовано 12 грудня 2023.
  8. Олег Шандрук став гравцем Волині. www.ua-football.com (рос.). 27 лютого 2012. Процитовано 12 грудня 2023.
  9. Олег Шандрук — головний тренер «Вереса»!. Інформаційна служба НК «Верес». 20 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
  10. Wanzha, Evhen. 🔴 Офіційно! «Верес» призначив нового головного тренера. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 12 грудня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]