Ящірка зелена
| Ящірка зелена | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ящірка зелена, Нижня Австрія
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Lacerta viridis Laurenti, 1768 | ||||||||||||||||||||||
 Поширення ящірки зеленої (позначене синім кольором) | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Ящірка зелена (Lacerta viridis) — вид роду ящірка (Lacerta) з родини ящіркові (Lacertidae). Поширений у Південно-Східній Європі. Занесений до Червоної книги України.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає до 30 см, з яких 2/3 складає хвіст. Колір молодих зелених ящірок сірувато-бурий або коричневий із 2 світлими смугами з боків хребта. Дорослі мають яскраво-зелений колір шкіри з численними чорними та жовтими цяточками. Горло і шия блакитного або яскраво-синього забарвлення. Черево у цих ящірок яскраво-жовтого кольору. Самиці відрізняються наявністю на верхній стороні 2 світлих поздовжніх смуг, білим черевом та горлом.
Поширення[ред. | ред. код]
Мешкає на Балканському півострові, в Австрії, Угорщині, Словаччині, Румунії, Молдові, островах Егейського та Середземного моря, Малій Азії. Зустрічається також у Чехії та Німеччині. Вид на сьогодні вважається зниклим на території Польщі. Ящірка зелена була ввезена до штату Канзас у США. Діапазон поширення за висотою: 0—2130 м над рівнем моря.
В Україні зелена ящірка поширена на південному заході, а також долиною Дніпра майже до Києва на півночі і по долині Ворскли до Полтави.
Особливості біології[ред. | ред. код]
Селяться у порослих травою та чагарником схилах пагорбів й ярів, в урвищах, біля берегів річок, на лісових галявинах, садах, у рідколіссях. Риють нори до 1 м у довжину. Часто ховаються під камінням, у норах гризунів, дуплах. Гарно і швидко бігають та лазять по вертикальній поверхні. Живляться комахами, ягодами, особливо полюбляють калину.
Це яйцекладні ящірки. Парування відбувається у травні — на початку червня. Самиця відкладає 5—14 (до 23) яєць в ямку глибиною 7—8 см, а вже наприкінці серпня — на початку вересня з'являються молоді зелені ящірки довжиною до 4 см.
Охорона[ред. | ред. код]
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий вид). Охороняється в Канівському природному заповіднику, національному природному парку «Бузький Гард», Національному заповіднику «Хортиця» та ряді інших природно-заповідних територій.
У Німеччині вид перебуває в національному червоному списку зі статусом «вид на межі зникнення» (CR).
Джерела[ред. | ред. код]
- Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. К., 1955; Фауна України, т. 7. К., 1959
- Перелік наукових назв земноводних та плазунів України [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Günter Diesener & Josef Reichholf: Lurche und Kriechtiere. Steinbachs Naturführer. Mosaik-Verlag, München 1986, ISBN 3-570-01273-5.
- Некрасова О.Д., Оскирко О.С., Куйбида В.В., Дубина А.Д. Распространение зеленой ящерицы Lacerta viridis (Laurenti, 1768) (Sauria: Lacertidae) в экокоридоре Днепра (Украина) // Збірник праць зоологічного музею. – Т. 48, 2017. – С. 46-53. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161284 [Архівовано 17 січня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Відомості про ящірку [Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Ящірка зелена в Червоній книзі України [Архівовано 2 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Ящірка зелена на вебсторінці [Архівовано 8 грудня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
| |||||||||||
