Альберто Сорді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альберто Сорді
SottoilsolediRoma-1948-Sordi.png
Народження 15 червня 1920(1920-06-15)
Рим, Італія
Дата смерті 24 лютого 2003(2003-02-24) (82 роки)
Рим, Італія
Громадянство Італія Італія
Рід діяльності актор, режисер, комік
Роки діяльності 1937—1998
Сторінка в інтернеті http://albertosordi.it/

Альберто Сорді (iт. Аlberto Sordi) (15 червня 192024 лютого 2003) — знаменитий італійський кіноактор. Поряд з Тото, Сорді вважається славнозвісним коміком італійського кіно. 

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився в простонародному кварталі Трастевере. Батько Сорді був викладачем музики. Вже в дитячому віці Альберто виявив схильність до театру і співу. 

Кінокар'єра[ред.ред. код]

З 1937 року працював статистом в кіно-містечку Чинечітта, займався дубляжем (до 1951 року). Його голосом в італійських кінотеатрах говорили Олівер Харді, Брюс Беннетт, Ентоні Квінн, Роберт Мітчем. Крім того, Сорді трудився в мюзик-холі і здобув великий успіх в якості радіоведучого; з 1948 року виходила радіопередача «З вами говорить Альберто Сорді». Довгий час виконував епізодичні ролі, включаючи невелику роль студента у фільмі Маріо Сольдаті і Федіра Оцепа «Княжна Тараканова». Винятком стала картина Маріо Маттолі «Три орляти» (1942), де Сорді зіграв одну з головних ролей. У 1952 році відбулася знаменна зустріч актора з Федеріко Фелліні. Сорді знявся у двох ранніх картинах самого знаменитого з італійських режисерів: «Білий шейх» і «Мамії»; на цьому їх співпраця закінчилася. Робота з режисером Стено допомогла Сорді повною мірою виявити на екрані свій талант комічного актора. Етапною в його творчості стала картина Маріо Монічеллі «Велика війна» (1959), де він зіграв нікчемного, але вже неіснуючого як герой солдата. З виникненням на рубежі 1950-х — 1960-х років жанру «комедії по-італійськи» Альберто Сорді став одним з основних виконавців ролей «середніх італійців», не в усьому ідеальних з моральної точки зору. Нерідко Сорді сам брав участь у написанні сценаріїв «комедій по-італійськи», а потім і сам взявся за режисуру. Він брав участь у створенні півтора сотень картин такого роду і дев'ятнадцять поставив сам. У СРСР великою популярністю користувався фільм «Повітряні пригоди» («Ці чудові чоловіки на своїх літаючих апаратах»), в якому Сорді зіграв роль італійського графа. До самих значних ролей Сорді слід віднести спочатку комічні, а в кінцевому рахунку страхітливий образ знахабнілої «маленької людини» з фільму Монічеллі «Дрібний, дрібний буржуа» (1977). Наприкінці 1990-х років Сорді знімався головним чином на телебаченні.

Останні роки[ред.ред. код]

У 2000 році, в день свого вісімдесятиріччя, він отримав від мера Риму почесний «скіпетр» Вічного Міста. Смерть Сорді наприкінці лютого 2003 стала подією національного масштабу. Траурна церемонія, що зібрала понад 500.000 людей, проходила в знаменитій базиліці Сан-Джованні ін Латерано.

Фільмографія[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

Актор Це незавершена стаття про актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.