Ентоні Квінн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ентоні Квінн
Anthony Quinn
Anthony Quinn.jpg
Ентоні Квінн у фільмі «Голос Ла Раса» (The Voice of La Raza), 1972 рік
Ім’я при народженні Antonio Rudolfo Oaxaca Quinn
Народження 21 квітня 1915(1915-04-21)
Чіауа, Мексика
Дата смерті 3 червня 2001(2001-06-03) (86 років)
Бостон, США
Громадянство Мексика Мексика, США США
Рід діяльності кіноактор, художник, письменник
Роки діяльності 19362001
Дружина Катрін ДеМілле (1937—1965)
Йоланда Аддолорі (1966—1997)
Кеті Бенвін (1997-2001)
Сторінка в інтернеті www.anthonyquinn.com
Нагороди

«Оскар» (1952, 1956)
«Золотий глобус» (1987)

Е́нтоні Квінн (англ. Anthony Quinn, повне ім'я ісп. Antonio Rudolfo Oaxaca Quinn, *21 квітня 1915, Чіауа, Мексика — †3 червня 2001, Бостон, США) — американський актор кіно, письменник і художник мексиканського походження.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство і молоді роки[ред.ред. код]

Ентоні Квінн народився 21 квітня 1915 року у Чіауа, Мексика в родині ірландського оператора[1] та мексиканської з ацтекськими коріннями революціонерки у самому розпалі Мексиканської революції. Згодом родина переїхала до США — у околиці Лос-Анжелесу в Каліфорнії.

Ентоні Квінн займався в драматичній школі. Свою акторську кар'єру розпочав у театрі «У воріт» — грав у п'єсах «На дні» і «Чисті постелі», що розповідали про перепитії мешканців нічліжки. У 1936 році у віці 21 року він знявся в декількок кінокартинах — дебютна стрічка «Пароль» (англ. Parole), де втілив образ гангстера.

У своїх наступних фільмах (1940-і роки) Е. Квінн особливо вдало інтерпретує на екрані ролі «етнічних злодіїв» — грав індіанців, «був» іспанцем, філіппінцем, мексиканцем, китайцем тощо.

У 1947 році Е. Квінн став натуралізованим громадянином США[2]. Розчарувавшись у своїх кіноролях, Квінн у цьому ж (1947) році пішов на Бродвей. У знаменитій виставі Еліа Казана «Трамвай "Бажання"» він грав Стенлі Ковальського по черзі з Марлоном Брандо і, на думку знавців, був не тільки не гірше, але часом і достовірніше улюбленця театральної публіки.

Пік кінокар'єри (1950— сер. 1960-х рр.)[ред.ред. код]

На кіноекрани Ентоні Квінн повернувся на поч. 1950-х, спеціалізуючись на втіленні героїв-мачо здебільшого у вестернах. У 1952 році, у 37 років, до Ентоні Квінна прийшла всесвітня слава, після того як він зіграв з Марлоном Брандо у малобюджетній стрічці «Віва Сапата !» (Viva Zapata !, 1951). На роль Еуфеміо — корисливого і хитрого брата головного героя у фільмі його запропонував і запросив Еліа Казан. За цю роль актор отримав кінопремію «Оскар» (за роль другого плану, 1952).

Сцена з фільму «Лоуренс Аравійський», 1962,
Ентоні Квінн в ролі Ауда абу Тайї сидить зліва

Відтоді у 1950—60 роках Е. Квінн багато знімається у найвідоміших режисерів світу, зокрема, в 1950-х — активно в європейських кінорежисерів: італійців Федеріко Фелліні, Пйєтро Франчізі, Маріо Камеріні і француза Жана Делануа. Найвідоміші і найяскравіші ролі цього тріумфального для актора періоду — роль циркача Дзампано у драмі Федеріко Фелліні «Дорога» (La strada, 1954), роль горбаня Квазімодо у французькій версії «Собору Паризької Богоматері» (Notre-Dame de Paris, 1956) та відображення на екрані французького художника Гогена у фільмі «Жага життя» (Lust for Life, 1956), за що актор отримав свого другого «Оскара».

Перша половина 1960-х років — пікові у кінокар'єрі актора. У 1962 році він зіграв вождя бедуїнів Ауда абу Тайї (Auda abu Tayi) у стрічці «Лоуренс Аравійський» (Lawrence of Arabia), а в 1964 році втілив у кіно нетлінний образ танцюриста сіртакі Алексіса Зорби у фільмі «Грек Зорба», за що номінувався на «Оскара» як найкращий виконавець чоловічої ролі у 1965 році.

Творчість Квінна у 1965—80-і роки[ред.ред. код]

Після шедеврального «Грека Зорби» Квін знявся ще майже в 40 фільмах, зокрема дуже активно у 2-й пол. 1960-х рр. — фільми «Двадцять п'ята година» (La Vingt-cinquième heure, 1967); «Черевики рибалки» (The Shoes of the Fisherman, 1969), де він зіграв львівського митрополита, якого згодом обраного папою римським; «Таємниця Санта Вікторії» (The Secret of Santa Vittoria, 1969) тощо.

У 1970 — на поч. 80-х роки Е.Квінн активно співпрацює з телебаченням (знімається в кіносеріалах), грає в театрі та кіно. До найвизначніших робіт цього періоду актора належать — роль шахрая Філіппа Бенґа (Philipp Bang) у стрічці «Блеф, історія обману і шахрайства» (Bluff - Storia di truffe e di imbroglioni, 1976); роль Хамзи у стрічці про початки ісламу «Мухаммед, посланник Бога» (Mohammad, Messenger of God, 1977); роль Кайфаса у фільмі «Ісус з Назарету» (Gesu di Nazareth, 1977); роль легендарного ватажка бедуїнів Омара Мухтара у «Пустельному леві» (the Lion of the Desert, 1982)[3] та вдале відновлення ролі грека Зорби у мюзиклі в 1983 році, який відтоді витримав 362 вистави.

У 2-й пол. 1980-х років відмітними ролями актора стали гра в стрічках «Онассіс — найбагатша людина на землі» (Onassis: The Richest Man in the World, 1987); «Привиди цього не можуть» (Ghosts Can’t Do It, 1990) і «Помста» (Revenge, 1990).

У 1987 році Ентоні Квінна було нагороджено премією «Золотий глобус» за життєві досягнення у галузі кіномистецтва.

1990-2000-і роки[ред.ред. код]

Кар'єра актора уповільнилась у 1990-і, хоча і в цей час актор активно продовжує зніматися — у стрічках «Зрозуміє лише самотній» (Only the Lonely, 1991), «Тропічна лихоманка» (Jungle Fever, 1991); «Останній герой» (Last Action Hero, 1993); «Прогулянка у хмарах» (A Walk in the Clouds, 1995) тощо. У 1994 році Е.Квінн зіграв Зевса у 5 епізодах телесеріалу «Геркулес» (Hercules: The Legendary Journeys), однак відмовився від подальшої співпраці, і роль було передано іншим акторам.

В останні роки свого життя актор жив в Італії, рідко знімався в кіно, в основному займався живописом і створював скульптури[4].

У квітні 2000 року Е. Квінн приїхав у рідне мексиканське містечко і був прийнятий, як голова держави. Там він побачив нарешті власне зображення заввишки 10 метрів. Мексиканці одностайно обрали його своїм національним героєм[5].

3 червня 2001 року у віці 86 років у Бостоні (США) Ентоні Квінн помер, оточений численними членами родини.

Особисте життя і хобі[ред.ред. код]

Ентоні Квінн одружився вперше в 21 рік (1936). Його дружині Кетрін було 26, і вона народила йому п’ятеро дітей.

У 1966 році, у віці 50 років, він знову одружився — з 30-річною художницею по костюмах Йоландою він прожив 10 років, наживши разом з нею трьох синів.

У 82 роки (1997 рік) Квінн одружився зі своєю секретаркою Кеті, яка на той час вже мала від нього двох дітей.

Останні роки життя актор провів із Кеті та двома наймолодшими дітьми. У майстерні він бачив море з двох боків. Він писав картини та робив скульптури, мріючи присвятити залишок життя мистецтву.

Фільмографія[ред.ред. код]

Ентоні Квінн знявся у понад 130 фільмах найвідоміших кінорежисерів світу, більшість з яких стали кінокласикою. Сценарії багатьох стрічок, у яких зіграв Е.Квінн, написані на основі класичних творів світової літератури.

Актор втілив на екрані образи численних індіанців та мексиканців, філіппінця, китайця, індуса, арабів (алжирця і марокканця), ескімоса, іспанського матадора, греків (бідного танцюриста сіртакі Алексіса Зорбу і найбагатшу людину планети Арістотеля Онассіса), гунського ватажка Аттілу, французького художника-імпресіоніста Гогена, Квазімодо… Про себе він казав без зайвої скромності: «Я народився з дещицею таланту і мені пощастило»[6].

Ентоні Квінн у ролі гангстера, фільм «Кров і пісок», 1941 рік
Ентоні Квінн на постері до фільму «Віва Сапата !», 1951
Джульєта Мазіна і Ентоні Квінн у ролі циркача Дзампано, «Дорога», 1954 рік
Джина Лоллобріджида — Есмеральда і Ентоні Квінн — горбань Квазімодо, «Собор Паризької Богоматері», 1956


Ентоні Квінн — арабський ватажок Ауда абу Тайї, «Лоуренс Аравійський», 1962
Ентоні Квінн — грек Зорба, 1964
Ентоні Квінн на церемонії нагородження Еммі, 1988, фото Алана Лайта (Alan Light)
Ентоні Квінн у 1995 році
Рік Українська назва стрічки Оригінал назви стрічки
1936 Пароль Parole
1936 Герой прерій The Plainsman
1938 The Buccaneer
1939 Юніон Пасифік Union Pacific
1940 Місто бійки City for Conquest
1941 They Died with Their Boots On
1941 Кров і пісок Blood and Sand
1942 Larceny, Inc.
1942 Шлях на Марокко Road to Morocco
1943 The Ox-Bow Incident
1943 Чорний лебідь The Black Swan
1943 Ґвадалканальський щоденник Guadalcanal Diary
1944 Індіанець Буфало Біл Buffalo Bill
1945 Під китайським небом China Sky
1945 Back to Bataan
1946 Каліфорнія California
1947 Синбад Мореход Sindbad the Sailor
1947 Чорне золото Black Gold
1947 Тайкун Tycoon
1951 The Brave Bulls
1951 Mask of the Avenger
1951 Віва Сапата! Viva Zapata!
1952 Місто біля моря City Beneath the Sea
1952 Супроти всіх прапорів Against all Flags
1952 Світ у його руках The World in his Arms
1952 Бригантина The Brigand
1953 На сході Суматри East of Sumatra
1953 Ride, Vaquero!
1953 Blowing Wild
1953 Семінол Seminola
1953 Сільська кавалерія Cavalleria rusticana
1954 Довге очікування The long wait
1954 Заборонені жінки Donne proibite
1954 Дорога La Strada
1954 Аттіла Attila, flagello di dio
1954 Одіссея Ulisse
1955 Сім золотих міст Seven Cities of Gold
1955 Гола вулиця The Naked Street
1955 Матадор The Magnificent Matador
1956 Собор Паризької Богоматері Notre-Dame de Paris
1956 Шалена вечірка The Wild Party
1956 Жага життя Lust for Life
1956 Чоловік із Ріо The Man from Del Rio
1957 Дорога назад The Ride Back
1957 Wild is the Wind
1957 Край річки The River's Edge
1958 Чорна орхідея The Black Orchid
1958 Hot spell
1958 Останній потяг з Ґан Хіллу Last Train from Gun Hill
1959 Білі тіні Ombre bianche
1959 Warlock Warlock
1960 Стволи Навароне The Guns of Navarone
1960 Heller in Pink Tights
1960 Портрет дами у чорному Portrait in Black
1961 Варавва Barabba
1961 Requiem for a Heavyweight
1962 Лоуренс Аравійський Lawrence of Arabia
1963 Вендетта сіньйори La vendetta della signora
1963 Behold a Pale Horse
1964 Надзвичайна пригода Марко Поло La fabuleuse aventure de Marco Polo
1964 Грек Зорба Zorba, the Greek
1964 Буря на Ямайці A High Wind in Jamaica
1966 Загублена команда Lost Command
1966 25-а година La Vingt-cinquième heure
1966 The Happening
1967 Авантюрист L'avventuriero
1967 Сан-Себастьян La bataille de San Sebastian
1968 Черевики рибалки The Shoes of the Fisherman
1968 Маг The Magus
1969 Таємниця Санта-Вікторії The Secret of Santa Vittoria
1969 Прогулянка у весняну зливу A Walk in the Spring Rain
1969 Мрія королів A Dream of Kings
1970 Революції на мить Revolutions per Minute
1970 Останній боєць The Last Warrior
1971 Місто The City
1972 110-а вулиця Across 110th Street
1972 Аміґос Los amigos
1973 Мертвий дон The Don Is Dead
1974 Марсельський контракт The Marseille Contract
1976 Блеф, історія обману і шахрайства Bluff — Storia di truffe e di imbroglioni
1976 Мухаммед — посланець Бога Al-Risalah
1976 Спадщина Феррамонті L'eredita Ferramonti
1977 Ісус з Назарету Gesu di Nazareth
1977 Грецький магнат The Greek Tycoon
1977 Тигри не плачуть Tigers Don't Cry
1978 Пассаж The Passage
1978 Караванщик Caravans
1979 Діти Санчеса The Children of Sanchez
1979 Пустельний лев Omar Mukhtar — Lion of the Desert
1980 Саламандра The Salamander
1981 Високий ризик High Risk
1982 Валентина Valentina
1987 Онассіс — найбагатша людина на землі Onassis: The Richest Man in the World
1987 Острів скарбів L'isola del tesoro
1988 Реґіна Regina
1988 Чоловіча пристрасть Pasion de Hombre
1989 Старий і море The Old Man and the Sea
1990 Привиди цього не можуть Ghosts Can't Do It
1991 Помста Revenge
1991 Зірка для двох A Star for Two
1991 Зрозуміє лише самотній Only the Lonely
1991 Мобстерс Mobsters
1991 Тропічна лихоманка Jungle Fever
1993 Це не може бути коханням This Can't Be Love
1993 Останній герой Last Action Hero
1994 Геркулес (ТБ-серіал) Hercules
1994 Кохати когось Somebody to Love
1995 Прогулянка у хмарах A Walk in the Clouds
1996 Сім служників Seven Servants
1996 Gotti
2001 Янгол помсти Avenging Angelo

Цікаві факти[ред.ред. код]

М.Аккад знімає Е.Квінна у «Пустельному леві», 1979
  • Згідно з деякими джерелами, саме Ентоні Квінн «вигадав» танець сіртакі — зламавши ногу у день зйомок, коли мали фільмувати танець, Ентоні Квінн заспокоїв режисера Міхаліса Какоянніса тим, що знає трохи інший (ніж за сценарієм) танець, назвавши його при цьому «сіртакі» — про це актор розповідає у своїй автобіографії (див. Сіртакі).

Примітки[ред.ред. код]

  1. пізніше у своїй автобіографії «Первородний гріх: автопортрет Ентоні Квіна» (англ. The Original Sin: A Self-Portrait by Anthony Quinn) сам актор відкидатиме факт, що його батько був ірландцем
  2. Боографія Ентоні Квінна (1915-2001) на Film Reference.com
  3. фільм неоднозначно був сприйнятий критикою
  4. Помер всесвітньо відомий актор Ентоні Квін // на Korrespondent.net
  5. Сліпченко К. Ентоні Квінн: життя на повну силу // «Поступ», postup.brama.com
  6. Там же

Посилання[ред.ред. код]