Ангулем
| Ангулем Angoulême |
|
|---|---|
.svg) |
|
| Країна |  Франція |
| Регіон | Пуату-Шарант |
| Шаранта | |
| Округ | Ангулем |
| Кантон | ест, нор, уест |
| Код INSEE | 16015 |
| Поштові індекси | 16000 |
| Координати | |
| Висота | 27 - 130 м.н.р.м. |
| Площа | 21,85 км² |
| Населення | 42 242 (2009-01-01) |
| Густота | 1933,27 ос./км² |
| Розташування | |
  |
|
| Влада | |
| Мер Мандат |
Philippe Lavaud 2008 - 2014 |
| Офіційна сторінка | |
Ангуле́м, Анґулем (фр. Angoulême) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Пуату-Шарант, адміністративний центр департаменту Шаранта. Населення — 42 242 осіб (2009)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 400 км на південний захід від Парижа, 105 км на південь від Пуатьє.
У місті проводиться найбільший в Європі щорічний фестиваль коміксів.
Зміст |
[ред.] Історія
Ангулем стоїть на місці давньої Inculisma в Аквітанії . З 379 року ця колонія була місцем перебуванням єпископа, а згодом перейменована в Ecolisma або Encolisma. Хлодвіг в 507 відняв її у вестготів і заклав кафедральний собор. Вже в той час це було досить значне місто, а в наступні століття Ангулем грав важливу роль у військовій історії. У IX столітті місто розграбували нормани .
Місцевість, в якій розташований Ангулем, називалася спершу Ангумуа і за старих часів, c IX століття, була графством . Чоловіча гілка графів Ангумуа обірвалася в 1218 р. зі смертю Емара Тайльфера; графство через спадкоємицю по жіночій лінії, Ізабеллу (другу дружину Іоанна Безземельного ), перейшло до дому Лузіньян .
У 1302 році , коли Гуго XIII Лузіньян помер без спадкоємців по чоловічій лінії, Філіп Красивий приєднав це графство до своїх володінь, і з тих пір воно становило спадок з графським титулом для членів королівського дому (за винятком періоду 1360-1373, коли місто належало англійцям ). C 1394 Ангулем належить герцогам Орлеанським , молодшій гілці династії. Так, молодший син Людовика Орлеанського, Жан, був графом Ангулемським, а його онук вступив на престол під ім'ям Франциска I. Останній у 1515 році перейменував це графство в герцогство і віддав його в долю матері, Луїзі Савойській. До цього часу «герцогство», яке контролювалося королем, залишалося таким лише номінально.
Титул герцога Ангулемського носив третій син Франциска I , Карл (помер у 1545 ), якому як зятеві Карла V випало на долю укласти мир між Францією та Іспанією . Карл IX до свого сходження на престол також носив титул герцога Ангулемського. Останнім герцогом Ангулемським став Луї-Антуан (1775-1844), який в 1830 кілька хвилин правив під ім'ям Людовіка XIX. Карта міста 1914
З XIV століття в місті процвітали паперові мануфактури , а згодом і друкарні - завдяки наявності чистої води практично постійної температури, що надходить з підземних річок. До кінця XIX століття в Ангулемі була «21 велика паперова фабрика, заводи винокурні, шкіряні і збройові. Торгівля, зосереджена в передмісті Гумо, велася переважно папером, хлібом, вином, горілкою, коноплею, льоном, трюфелями, каштанами, милом, сіллю, корками, дошками для бочок, залізними та мідними товарами. Неподалік від міста розташований Теруатський пороховий завод з 17 майстернями, а в Туврській долині, за 6 км від Ангулема, - великий гарматно-ливарний завод, заснований в 1750 р., який міг постачати щорічно до 680 гармат.
У 1903 році, під час автогонки Париж - Мадрид , під Ангулема загинув Марсель Рено - один із засновників Renault . У XX столітті місто було відоме своїми автоперегонами; кільцева траса Ангулемськими бульварами, що розбиті на місці колишніх фортечних валів.
У 1940 році, після капітуляції Франції , Ангулем виявився на захід від кордону між вішистською Францією і окупованими територіями. У 1944 році, під час десантування, залізнична станція Ангулем (лінія Бордо - Пуатьє ) зазнала масованих бомбардувань.
[ред.] Визначні пам'ятки
Головні пам'ятки:
- Ангулемський собор , основні будівлі якого датовані початком XII століття, перебудований в XIX столітті під керівництвом Поля Абаді.
- Будівля мерії, також побудована Абаді, що включає в себе дві башти, які збереглися від середньовічної фортеці герцогів Ангулемской.
На місці фортечних укріплень Ангулема розбите кільце бульварів. Велика частина старого міста добре збереглася.
[ред.] Демографія
Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):
Pозподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 19 486 | 3209 | 3403 | 5637 | 4443 | 2480 | 314 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 22 597 | 3221 | 3298 | 5877 | 5250 | 4172 | 779 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
[ред.] Економіка
У 2007 році серед 28367 осіб у працездатному віці (15-64 років) 19940 були активні, 8427 — неактивні (показник активності 70,3%, у 1999 році було 69,5%). З 19940 активних працювало 16338 осіб (8459 чоловіків та 7879 жінок), безробітних було 3602 (1716 чоловіків та 1886 жінок). Серед 8427 неактивних 3526 осіб було учнями чи студентами, 2037 — пенсіонерами, 2864 були неактивними з інших причин[6].
У 2008 році у муніципалітеті числилось 20270 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 39296,5 особи, медіана доходів виносила 16 000 євро на одного особоспоживача[7].
[ред.] Сусідні муніципалітети
[ред.] Галерея зображень
[ред.] Посилання
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ «Кількість населення у 2009 році». INSEE. http://insee.fr/fr/ppp/bases-de-donnees/recensement/populations-legales/departement.asp?dep=16&annee=2012#dep_A. Процитовано 30 січня 2012.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population avant le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE: Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ «Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006]» (фр.). INSEE. http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99&ref_id=pop-sexe-age-quinquennal. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ «Emploi et population active 1999 et 2007 [Зайнятість та активність населення у 1999 і 2007]» (фр.). INSEE. http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99&ref_id=base-cc-emploi-pop-active. Процитовано 5 травня 2011. (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ «Revenus fiscaux des ménages en 2008 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2008 році]» (фр.). INSEE. http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99&ref_id=base-cc-rev-fisc-loc-menage. Процитовано 25 травня 2011. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
||||||||||||||||||||||||||
