Ангулем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ангулем
Angoulême
Blason ville fr Angoulême (Charente).svg 
Країна Франція Франція
Регіон Пуату-Шарант 

Департамент

Шаранта 
Округ Ангулем
Кантон ест, нор, уест
Код INSEE 16015
Поштові індекси 16000
Координати 45°38′56″ пн. ш. 0°09′39″ сх. д. / 45.648906° пн. ш. 0.160847° сх. д. / 45.648906; 0.160847Координати: 45°38′56″ пн. ш. 0°09′39″ сх. д. / 45.648906° пн. ш. 0.160847° сх. д. / 45.648906; 0.160847
Висота 27 - 130 м.н.р.м.
Площа 21,85 км²
Населення 41 776 (2011-01-01)
Густота 1911,95 ос./км²
Розташування
Ангулем (Франція)
Ангулем
Влада
Мер
Мандат
Philippe Lavaud
2008 - 2014
Офіційна сторінка 

Ангуле́м, Анґулем (фр. Angoulême) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Пуату-Шарант, адміністративний центр департаменту Шаранта. Населення — 41 776 осіб (2011)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 400 км на південний захід від Парижа, 105 км на південь від Пуатьє.

У місті проводиться найбільший в Європі щорічний фестиваль коміксів.

Історія[ред.ред. код]

Ангулем з висоти пташиного польоту

Ангулем стоїть на місці давньої Inculisma в Аквітанії . З 379 року ця колонія була місцем перебуванням єпископа, а згодом перейменована в Ecolisma або Encolisma. Хлодвіг в 507 відняв її у вестготів і заклав кафедральний собор. Вже в той час це було досить значне місто, а в наступні століття Ангулем грав важливу роль у військовій історії. У IX столітті місто розграбували нормани .

Місцевість, в якій розташований Ангулем, називалася спершу Ангумуа і за старих часів, c IX століття, була графством . Чоловіча гілка графів Ангумуа обірвалася в 1218 р. зі смертю Емара Тайльфера; графство через спадкоємицю по жіночій лінії, Ізабеллу (другу дружину Іоанна Безземельного ), перейшло до дому Лузіньян .

У 1302 році , коли Гуго XIII Лузіньян помер без спадкоємців по чоловічій лінії, Філіп Красивий приєднав це графство до своїх володінь, і з тих пір воно становило спадок з графським титулом для членів королівського дому (за винятком періоду 1360-1373, коли місто належало англійцям ). C 1394 Ангулем належить герцогам Орлеанським , молодшій гілці династії. Так, молодший син Людовика Орлеанського, Жан, був графом Ангулемським, а його онук вступив на престол під ім'ям Франциска I. Останній у 1515 році перейменував це графство в герцогство і віддав його в долю матері, Луїзі Савойській. До того часу «герцогство», яке контролювалося королем, залишалося таким лише номінально.

Титул герцога Ангулемського носив третій син Франциска I, Карл (помер у 1545 ), якому як зятеві Карла V випало на долю укласти мир між Францією та Іспанією. Карл IX до свого сходження на престол також носив титул герцога Ангулемського. Останнім герцогом Ангулемським став Луї-Антуан (1775-1844), який в 1830 кілька хвилин правив під ім'ям Людовіка XIX. Карта міста 1914

З XIV століття в місті процвітали паперові мануфактури, а згодом і друкарні - завдяки наявності чистої води практично постійної температури, що надходить з підземних річок. До кінця XIX століття в Ангулемі була «21 велика паперова фабрика, заводи винокурні, шкіряні і збройові. Торгівля, зосереджена в передмісті Гумо, велася переважно папером, хлібом, вином, горілкою, коноплею, льоном, трюфелями, каштанами, милом, сіллю, корками, дошками для бочок, залізними та мідними товарами. Неподалік від міста розташований Теруатський пороховий завод з 17 майстернями, а в Туврській долині, за 6 км від Ангулема, - великий гарматно-ливарний завод, заснований в 1750 р., який міг постачати щорічно до 680 гармат.

У 1903 році, під час автогонки Париж - Мадрид , під Ангулема загинув Марсель Рено - один із засновників Renault . У XX столітті місто було відоме своїми автоперегонами; кільцева траса Ангулемськими бульварами, що розбиті на місці колишніх фортечних валів.

У 1940 році, після капітуляції Франції , Ангулем виявився на захід від кордону між вішистською Францією і окупованими територіями. У 1944 році, під час десантування, залізнична станція Ангулем (лінія Бордо - Пуатьє ) зазнала масованих бомбардувань.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Головні пам'ятки:

  • Ангулемський собор , основні будівлі якого датовані початком XII століття, перебудований в XIX столітті під керівництвом Поля Абаді.
  • Будівля мерії, також побудована Абаді, що включає в себе дві башти, які збереглися від середньовічної фортеці герцогів Ангулемской.

На місці фортечних укріплень Ангулема розбите кільце бульварів. Велика частина старого міста добре збереглася.

Демографія[ред.ред. код]

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 486 3209 3403 5637 4443 2480 314
Жінки 22 597 3221 3298 5877 5250 4172 779


Економіка[ред.ред. код]

2010 року серед 27 646 осіб працездатного віку (15-64 років) 19 475 були активними, 8171 — неактивною (показник активності 70,4%, у 1999 році було 69,5%). З 19 475 активних мешканців працювало 15 479 осіб (7933 чоловіки та 7546 жінок), безробітними було 3996 (2004 чоловіки та 1992 жінки). Серед 8171 неактивної 3472 особи були учнями чи студентами, 1987 — пенсіонерами, 2712 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 20032 оподатковані домогосподарства у яких проживали 38591,5 особи, медіана доходів виносила 16 309 євро на одного особоспоживача[7]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]

Rose des vents Ла-Рошель 120 km Париж 435 km
Пуатьє 110 km
Ніор 110 km
Монлюсон 236 km
Гере 170 km
Конфолан 50 km
Rose des vents
Коньяк 40 km
Сент 70 km
Руаян 100 km
N Лімож 100 km
W    Ангулем    E
S
Бордо 120 km Лібурн 100 km
Бержерак 110 km
Періге 80 km

Галерея зображень[ред.ред. код]

Особи, пов'язані з містом[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Кількість населення у 2011 році». INSEE. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. http://cassini.ehess.fr/ Population avant le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  4. INSEE: Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  6. «Base chiffres clés : emploi - population active 2010» [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. «Revenus fiscaux des ménages en 2010» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Посилання[ред.ред. код]

Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.