Шатору

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шатору
Châteauroux
Blason de la ville de Châteauroux (36).svg 
Країна Франція Франція
Регіон Центр 

Департамент

Ендр 
Округ Шатору
Кантон Шатору-Сантр, Шатору-Ест, Шатору-Уест, Шатору-Сюд
Код INSEE 36044
Поштові індекси 36000
Координати 46°48′37″ пн. ш. 1°41′28″ сх. д. / 46.8102777778° пн. ш. 1.69111111111° сх. д. / 46.8102777778; 1.69111111111Координати: 46°48′37″ пн. ш. 1°41′28″ сх. д. / 46.8102777778° пн. ш. 1.69111111111° сх. д. / 46.8102777778; 1.69111111111
Висота 154 - 164 м.н.р.м.
Площа 19,43 км²
Населення 45 521 (2011-01-01)
Густота 2342,82 ос./км²
Розташування
Шатору (Франція)
Шатору
Влада
Мер
Мандат
Jean-François Mayet
2008-2014
Офіційна сторінка 

Шатору́ (фр. Châteauroux) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Центр, адміністративний центр департаменту Ендр. Населення — 45 521 осіб (2011)[1].

Церква святого Андрія

Місто розташоване на річці Ендр на відстані[2] близько 240 км на південь від Парижа, 125 км на південь від Орлеана. Шатору — транспортний вузел між Парижем і Тулузою, тут проходить автошлях та залізниця. Основна промисловість — сільскогосподарське машинобудування, виробництво автодеталей, тютюнових виробів, харчова і меблебудівна промисловості.

Історія[ред.ред. код]

Попередня назва міста та місцевісті — Деол і бере початок у 4 ст. н. е. Назва Шатору походить від замку, збудованого 937 року місцевим вельможою Раулем де Ларжем, володарем місцевості Деол. Останній нащадок роду Деолів помер 1176 року після повернення з Хрестового походу. Під час Столітньої війни з Англією замок був захоплений на спалений разом із містом навколо нього. 1498 року замок і місто стало центром повіту. Нові володарі замку і місцевості будували тут мануфактури і ткацькі фабрики, був збудований шлях між Парижем і Тулузою. Після Французької революції місто стає комуною і столицею департаменту. 1863 року збудовано тютюнову фабрику та пивоварню. Перед Другою світовою війною у 1936 р. в місті відкритий військовий аеропорт. У 19511967 роках тут розташовувалася американська військова база.

Відомі жителі міста[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 22 166 3930 3047 6089 5583 3093 424
Жінки 25 356 3906 3033 6362 6382 4792 881


Економіка[ред.ред. код]

2010 року серед 29 499 осіб працездатного віку (15-64 років) 21 241 була активною, 8258 — неактивними (показник активності 72,0%, у 1999 році було 71,7%). З 21 241 активної мешканців працювало 18 060 осіб (9057 чоловіків та 9003 жінки), безробітними було 3181 (1578 чоловіків та 1603 жінки). Серед 8258 неактивних 2517 осіб було учнями чи студентами, 2879 — пенсіонерами, 2862 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 22404 оподатковані домогосподарства у яких проживали 45733,0 особи, медіана доходів виносила 16 874 євро на одного особоспоживача[7]

Галерея зображень[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Кількість населення у 2011 році». INSEE. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  4. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  6. «Base chiffres clés : emploi - population active 2010» [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. «Revenus fiscaux des ménages en 2010» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.


Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.