Бесіди (Україна)
| село Бесіди | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Жовківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060130020068746 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1667 |
| Населення | 325 осіб |
| Площа | 7,773 км² |
| Густота населення | 41,810 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80331[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°10′18″ пн. ш. 23°54′34″ сх. д. / 50.17167° пн. ш. 23.90944° сх. д.Координати: 50°10′18″ пн. ш. 23°54′34″ сх. д. / 50.17167° пн. ш. 23.90944° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Бесіди | |
 Бесіди | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бесі́ди — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Жовківської міської громади.
Історія[ред. | ред. код]
Село виникло поблизу монастиря заснованого перед 1661 р. на березі річки Білої. За даними Антонія Петрушевича, монастир в селі Бесіди заснований в 1672 році[3]. Монастир проіснував до 1787 року. Зараз на його місці стоїть дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.], збудована в 1835 році, оточена земляним валом та ровом. За легендою вал колись насипали полонені татари. Також існує легенда про дуб, який посадив Богдан Хмельницький.
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Бесіди:
|
Бесіди (пол. Biesiady) — село, Жовківського повіту, за 2 милі на північ від Жовкви, у низинному положенні серед пісків, у лісистій і мочаристій місцевості. Більша власність займає простору орної ріллі 52, лугів і городів 70, пасовищ 11, лісу 23 морги; власність менша: орної ріллі 81, лугів і городів 99, пасовищ 72 морги. Населення в 1880 році становило греко-католиків 152, ізраелітів 11: разом 163. Належалить до греко-католицької парафії в Любелі. Власником більшої власності є монастир оо. Василіан в Жовкві. | 
|
Церква[ред. | ред. код]
- Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (ПЦУ), (УГКЦ) збудована у 1835 р. Внесена до реєстру пам'яток архітектури Жовківського району за охоронним номером 445/1. Належить до Жовківсько-Камя'нко-Бузького деканату, Львівської єпархії УАПЦ та Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Грицина Михайло — повітовий провідник ОУН Томашівського повіту, інспектор штабу Воєнної округи УПА «Буг» УПА-Захід, командир 11-го (Золочівського) Тактичного відтинку «Пліснисько». Загинув у селі в бою з більшовиками.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
- ↑ First Military Survey (1763-1787) | Mapire — The Historical Map Portal. mapire.eu (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
- ↑ Литературный сборник издаваемый Галицко-Русскою матицею, 1872 и 1873. / Галицко-русская матица, Ставропигийский институт; [сост. и авт. предисл. А. С. Петрушевич]. – Львов: Тип. Ставропиг. Ин-та, 1874. – 700, 36 с. : табл. Архів оригіналу за 4 березня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Biesiady // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 222. (пол.)
- Коссак М. Шематизмъ провинціи Св. Спасителя Чина св. Василія Великого въ Галиціи и короткій поглядъ на монастыри и на монашество руске. — Львовъ: В типографіи Института Ставропигіанского, 1867. — 354 с.
- Литературный сборник издаваемый Галицко-Русскою матицею, 1872 и 1873. [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] / Галицко-русская матица, Ставропигийский институт; [сост. и авт. предисл. А. С. Петрушевич]. — Львов: Тип. Ставропиг. Ин-та, 1874. — 700, 36 с. : табл.
| ||||||||
