Зубра (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зубра.
село Зубра
Герб Зубри Прапор Зубри
Церква св. Володимира
Церква св. Володимира
Церква св. Володимира
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Львівський
Громада Солонківська сільська громада
Основні дані
Засноване XIV століття (перша згадка)
Населення 4046
Площа 3,35 км²
Густота населення 743,58 осіб/км²
Поштовий індекс 81135[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°46′09″ пн. ш. 24°02′48″ сх. д. / 49.76917° пн. ш. 24.04667° сх. д. / 49.76917; 24.04667Координати: 49°46′09″ пн. ш. 24°02′48″ сх. д. / 49.76917° пн. ш. 24.04667° сх. д. / 49.76917; 24.04667
Середня висота
над рівнем моря 		338 м[2]
Водойми р. Зубра
Відстань до
обласного центру 		12 км
Відстань до
районного центру 		16 км
Найближча залізнична станція Сихів
Відстань до
залізничної станції 		8 км
Місцева влада
Адреса ради 81135, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Зубра, вул. Франка, 6а[3]
Староста Бучок Андрій Степанович[3]
Карта
Зубра. Карта розташування: Україна
Зубра
Зубра
Зубра. Карта розташування: Львівська область
Зубра
Зубра
Мапа
Мапа

CMNS: Зубра у Вікісховищі

Зу́бра — село в Україні, у Львівському районі Львівської області, розташоване на річці Зубра. Межує із південною частиною обласного центру, а відстань до центру Львова становить 12 км. Від 2018 року село Зубра входить до складу Солонківської сільської громади[3].

На півночі та заході межує з Сихівським районом міста Львова; а також з селами: на півдні — Кротошин і Жирівка та на сході — Горішній та Пасіки-Зубрицькі.

Через Зубру проходить міжнародний автошлях М06 Київ — Чоп, що ділить село навпіл.

Населення[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 2 491 особа[4]. Станом на 2021 рік населення села складало 4046 осіб[3].

Мовний склад був наступним:

Мова Число ос. Відсоток
українська 2 459 98,72
польська 23 0,92
російська 8 0,32
інші мови 1 0,04

Топоніми[ред. | ред. код]

Дослідники вважають, що в долину річки, яка має таку саму назву, у давнину сходилися на водопій потужні лісові зубри, що дали назву річці й селу. Про походження назви Зубра в «Географічному словнику Королівства Польського» 1895 року говориться, що село виникло в пущах, де водилися зубри. Трохи видозмінив версію походження назви села сучасний історик Василь Лаба, який відзначає, що в «Галицько-Волинському літописі» (1219) говориться, що «князь Мстислав стояв на Зубрі», і тисяцький Дмитро під натиском польсько-угорського війська відступив до неї. Тобто, Зубра згадується як оборонний рубіж, яким цілком реально могла бути річка.

Від назви села пішла назва зубрицької культури.

Урбаноніми

У Містках нараховується 17 вулиць[1]:

  • Бандери
  • Богуна
  • Гонти
  • Дорошенка
  • Залізняка
  • Кривоноса
  • Лесі Українки
  • Лісна
  • Мазепи
  • Підлісна
  • Сагайдачного
  • Сковороди
  • Стуса
  • Франка
  • Хмельницького
  • Шевченка
  • Шкільна

Історія[ред. | ред. код]

Рання згадка про Зубру сягає XIV століття, коли поселення було власністю боярина Гліба Дядковича[5]. Також село згадується у 1407 році: тоді 27 жовтня, перебуваючи в Медиці, польський король Ягайло за вірну службу подарував дідичним правом Янові з Берави[6] (може, гербу Стріла[7]) і його спадкоємцям с. Зубру Львівського повіту, але з умовою, щоб він оселився в ньому на постійно і з'являвся на кожен військовий похід з одним воїном зі списом і двома стрільцями[8]. Вже за рік Владислав II, на прохання Яна з Зубри, переводить село з польського на німецьке право.

1630 року в селі заснована перша школа, що тоді утримувалася за рахунок костелу та сільської громади, друга школа була заснована у 1790 році.

У 1900 році в Зубрі мешкало 1198 осіб.

Після другої світової війни склад населення села змінився. Поляків репатріювали до Польщі, натомість до села прибули українці, яких під час операції «Вісла» було насильно виселено з Надсяння, Посяння, Підляшшя та Холмщини (с. Радруж, Дев'ятир, Верхрата, Горинець і Сянік).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Костел Архистратига Михаїла, збудований 1833 році та діяв до 1939 року. Наприкінці 1940-х років колишній костел переосвячено на честь Преподобної Параскеви Тарнавської. У наш час проведено повну реконструкцію храму, 30 жовтня 2016 року оновлений храм був освячений архиєпископом і митрополитом Львівським УГКЦ Владикою Ігорем Возьняком.[9] Адміністратором храму є отець Олег Пігій[10]. 15 квітня 2018 року Високопреосвященний владика Ігор з душпастирським візитом відвідав Храм преподобної Параскевії, де звершив Архиєрейську Божественну Літургію, по завершенні якої освятив три бічні Кіоти з копіями чудотворних ікон Матері Божої: Унівської, Крехівської та Зарваницької. Освячення цих Кіотів з іконами Богородиці є завершенням чотирирічної реставрації та оздоблення Храму, яку розпочали 2014 року[11].
  • Церква Святого князя Володимира Великого - великий п'ятикупольний православний храм, збудований 1991 року та належить ПЦУ.[12] Настоятелем храму є отець Ігор Цимбала.[13]
  • Храм Стрітення Господнього (ПЦУ).
  • 1848 року на честь скасування панщини у двох місцях в селі було висаджено по чотири липи, три з них ростуть й донині.
  • Пам'ятник Богданові Хмельницькому встановлено у 1954 р. Монумент перебуває в аварійному стані.
  • Пам'ятник молодому Шевченкові, відкритий у 2012 році (скульптор — Любомир Кукіль).[14]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися

Освіта[ред. | ред. код]

29 жовтня 2017 року в Зубрі відкрито сучасний дитячий садочок «Дубочок», розрахований на 150 місць. В дошкільній установі для дітей облаштовано яскраві ігрові та спальні кімнати, оснащено спортзал, актова зала та комп'ютерний клас.[15]

Підприємництво[ред. | ред. код]

У селі мають головні офіси аграрне підприємство ТзОВ АПП «Львівське»[16], що займається рослинництвом та технічними культурами, а також ТзОВ «Корпорація КРТ»[17], що спеціалізується на виробах зі сталі.

Галерея[ред. | ред. код]

  • Церква Святої великомучениці Параскевії
    Церква Святої великомучениці Параскевії
  • Річка Зубра біля села
    Річка Зубра біля села
  • Храм Стрітення Господнього
    Храм Стрітення Господнього
  • Храм Святого князя Володимира Великого
    Храм Святого князя Володимира Великого
  • Пам'ятник Тарасу Шевченку
    Пам'ятник Тарасу Шевченку
  • Пам'ятник Богдану Хмельницькому
    Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 червня 2022.
  2. ↑ Прогноз погоди в селі Зубра. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2020.
  3. ↑ а б в г Населені пункти у складі ОТГ: Солонківська громада. solonkivska-gromada.gov.ua. Солонківська сільська громада. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  4. ↑ Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  5. ↑ Мицько І. Дмитро Дедько: генеалогічний етюд [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 2.
  6. ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. Wydane staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego [Архівовано 7 березня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1873. — T. 4. — S. 59—60. (пол.)(лат.)
  7. ↑ Sperka J. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie Rusi Koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Княжа доба: історія і культура. — Львів, 2011. — Вип. 4. — С. 224. (пол.)
  8. ↑ Дарча грамота короля Владислава II Ягайла Іванові з Берави на с. Зубря Львівського повіту. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  9. ↑ Владика Возьняк освятив храм Пресвятої Параскеви в Зубрі// Голос народу… — С. 1.
  10. ↑ Звенигородський деканат УГКЦ. ugcc.lviv.ua. Львівська архієпархія УГКЦ. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
  11. ↑ Владика Ігор відвідав Зубру. ugcc.lviv.ua. Львівська архієпархія УГКЦ. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
  12. ↑ Церква Владимира Великого[недоступне посилання]
  13. ↑ Список релігійних громад Пустомитівського району. pustomyty-rada.gov.ua. Пустомитівська РДА. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 30 жовтня 2017.
  14. ↑ Пам'ятник молодому Шевченкові відкрили у Зубрі на Львівщині. zik.ua. ZIK. 24 серпня 2012. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  15. ↑ Смеречанська Д. (30 жовтня 2017). У селі поблизу Львова відкрили сучасний садочок на 150 дітей. portal.lviv.ua. Львівський портал. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  16. ↑ Перелік с/г підприємств району. pustomyty.gov.ua. Пустомитівська РДА. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  17. ↑ Перелік промислових підприємств Пустомитівського району. pustomyty.gov.ua. Пустомитівська РДА. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Села
Населені пункти Львівського району
Міста
СМТ
Села
Географія Львівської області Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зубра_(село)&oldid=42182800