Оплітна
| село Оплітна | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Жовківська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 78 осіб |
| Площа | 0,760 км² |
| Густота населення | 102,630 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80344[1] |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°05′07″ пн. ш. 24°01′19″ сх. д. / 50.08528° пн. ш. 24.02194° сх. д.Координати: 50°05′07″ пн. ш. 24°01′19″ сх. д. / 50.08528° пн. ш. 24.02194° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Оплітна | |
 Оплітна | |
| Мапа | |
| |
Оплі́тна — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Жовківської міської громади. В Оплітній збереглася дерев'яна церква-каплиця Положення ризи Пр. Богородиці 1900.
Історія[ред. | ред. код]
Оплітна до 1940 року була частиною села Блищиводи.
Джерела[ред. | ред. код]
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Оплітна:
|
Оплітна (пол. Opłytna) — 1.) частина Блищивод, Жовківський повіт. В люстрації з 1765 року читаємо при описі маєтку Мервичі, що це є нова колонія без оподаткування. 2.) Оплітна, група будинків в Туринці, Жовківський повіт. 3.) Оплітна, частина В'язови, Жовківський повіт. | 
|
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 78 | 100% |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Купецький Панько псевдо «Олень» (21.01.1926 — 29.07.1947) — уродженець села, стрілець сотні «Месники-2» куреня «Месники» Української Повстанської Армії. Син Андрія і Катерини. В лавах УПА з осені 1944 р. Схоплений солдатами Війська Польського. 25 липня 1947 р. в Ряшеві засуджений до смертної кари. Там же страчений[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- ↑ Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5
Бібліографія[ред. | ред. код]
| ||||||||
