Буковський Володимир Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Владимир Буковский
Bukovsky02.jpg
Народився 30 грудня 1942(1942-12-30) (71 рік)
Белебей, Башкирська АРСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Велика Британія Велика Британія
Росія Росія
Проживання Лондон, Великобританія
Діяльність Письменник, дисидент

Володимир Костянтинович Буковський (рос. Влади́мир Константи́нович Буко́вский; * 30 грудня 1942, Белебей, Башкирська АРСР, Росія) — російський політичний і громадський діяч, учений-нейрофізіолог, політолог, письменник, публіцист. Колишній радянський політичний в'язень та один із засновників дисидентського руху в СРСР.

Після 12 років політичного ув'язнення в СРСР в 1976 році був обміняний на генерального секретаря компартії Чілі Луїса Корвалана. В 1991 році був запрошений урядом Бориса Єльцина для підготовки судового процесу проти КПРС. Буковський засканував велику кількість секретних документів КПРС та КДБ, які стали основою вільно доступного в мережі «Архіву Буковського»[1].

Біографія[ред.ред. код]

Син відомого радянського письменника і журналіста Костянтина Буковського.

1960 — разом із Юрієм Галансковим, Едуардом Кузнєцовим організує регулярні зібрання молоді біля пам'ятника Маяковському в центрі Москви.

1963–1965 — 1-й арешт за спробу розмножити фотоспособом книжки югославського інакодумця Мілована Джиласа, примусове лікування в Ленінградській спецпсихлікарні, де він познайомився з опальним генералом, українцем Петром Григоренком.

1965–1966 — 2-й арешт за підготовку мітингу на захист Андрія Синявського та Юлія Даніеля (примусова госпіталізація).

1967–1970 — 3-й арешт за організацію демонстрації протесту проти арешту Олександра Гінзбурга, Юрія Галанскова (3 роки таборів).

1971 — 4-й арешт, вирок — 7 років. У пермських політичних таборах у співавторстві зі Семеном Глузманом написав «Посібник із психіатрії для інакодумців».

1974 — як «злісного порушника режиму» його повертають до тюрми.

Грудень 1976 — В.Буковського обміняли на лідера Комуністичної партії Чилі Луїса Корвалана.

Після висилки з СРСР Буковський поселився у Великій Британії, закінчив Кембриджський та Стенфордський університет з фаху «нейрофізіологія». Брав участь у створенні міжнародної антикомуністичної організації «Інтернаціонал опору», був обраний її президентом.

2007 — висувався кандидатом у президенти Росії на виборах 2008 року, але не був зареєстрований ЦВК.

2008 — брав участь в організації в Росії Об'єднаного демократичного руху «Солідарність».

2010 — підписав звернення російської опозиції до громадян Росії «Путін має піти» (підпис № 2).

2011 — подав позов до Лондонського суду з вимогою заборонити виїзд Михайла Горбачова з Великої Британії з метою його подальшого судового переслідування за звинуваченням у злочинах, скоєних ним на посаді генсека КПРС у Баку, Тбілісі та Вільнюсі.

Основний творчий доробок[ред.ред. код]

  • «Московский процесс», 1996
  • «Золотой эшелон», Буковский В., Геращенко И., Ледин М., Ратушинская И., 2001
  • «И возвращается ветер», 2007
  • «Письма русского путешественника», 2008

Джерела[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]