Біллі Холідей
| Біллі Холідей | |
 |
|
| Народилася | 7 квітня 1915 Балтимор |
|---|---|
| Померла | 17 липня 1959 Нью-Йорк |
| Діяльність | співачка |
Бі́ллі Хо́лідей (англ. Billie Holiday, справжнє ім'я — Елеонора Феган, англ. Eleanora Fagan, *7 квітня 1915, Балтимор, штат Меріленд — †17 липня 1959, Нью-Йорк) — видатна афроамериканська джазова вокалістка. Будь-яку популярну пісню могла перетворити на шедевр завдяки вільній ритмічній інтерпретації, інструментальному тембру та яскравій емоційності виконання. Сиплуватий через зловживання алкоголем та наркотиками тембр її голосу не був вадою. Він ніби уособлював тендітність та беззахисність чорношкірої жінки у тодішньому американському суспільстві і разом з текстами пісень та неповторною манерою виконання творив цілісний образ. Кожна пісня Біллі Холідей ставала особистою сповіддю, незважаючи на те, що співачка не була автором слів і до неї ці тексти побували в репертуарі десятків інших виконавців.
Ім'я «Біллі» Елеонора запозичила у популярної акторки Біллі Доув, котрою захоплювалася в підлітковому віці. Для сцени переробила прізвище батька (Hallyday). Від відомого джазмена і свого коханого чоловіка Лестера Янга Біллі отримала прізвисько «Lady Day».
Зміст |
[ред.] Біографічний нарис
Росла в бідному негритянському кварталі, дитиною стала жертвою насильства й була поміщена в притулок. Музичної освіти не одержала. Здібності успадкувала від батька, який деякий час грав на гітарі в оркестрі Флетчера Хендерсона. Змушена була в ранньому віці заробляти гроші. В 14 років приїхала в Нью-Йорк, почала співати в нічних клубах, але разом з матір'ю була арештована за проституцію.
Її випадково почув у клубі на 133-й вулиці продюсер Джон Хеммонд й в 1933 році організував запис на платівку з Бенні Гудменом (Your Mother's Son-In-Law, Riffin', The Scotch). В 1935-36 році Холідей записувала платівки з Тедді Уілсоном, Баком Клейтоном, Джонні Ходжесом, Риємо Елдріджем, Лестером Янгом, знімалася з оркестром Дюка Еллінгтона в кінофільмі «Чорна симфонія». В 1937 році співала в біг-бендах Каунта Бейсі й Арті Шоу, в оркестрі якого з вини амбіційного керівника постійно відчувала себе людиною другого сорту.
До 1939 року Біллі Холідей стала зіркою, співала в нічних клубах Гарлема, у січні 1944 року дала сольний концерт у Метрополітен-опера. Її хіти — Fine And Mellow, Strange Fruit, Lover Man, Porgy, Good Morning Headache, Now Or Never.
Незадоволеність особистим життям, нерозбірливість у виборі друзів часто приводили до нервових зривів, Холідей шукала порятунку в алкоголі й наркотиках, які іноді підсилювали розжарення емоційності, але робили її поводження абсолютно непередбаченим. В 1947 році була арештована й рік провела в реабілітаційному центрі Західної Вірджинії. З'явившись у наступному році в Карнегі-холі, випробовувала почуття, начебто люди прийшли не слухати її, а побачити сколоті руки (тому виступала завжди в довгих рукавичках). Надалі ділила час між сценою й лікарнями, кілька разів з величезним успіхом гастролювала в Європі. Кращі записи останніх років найчастіше ставали розповідями про її життя - Don't Explain, Ain't Nobody's Business, Fine And Mellow, You've Changed. 31 травня 1959 року її у важкому стані доставили в клініку (серцевий приступ і цироз печінки), причому там же заарештували за зберігання наркотиків.
Холідей знімалася в кінофільмі «Новий Орлеан» (1946). В 1956 році вийшла автобіографія Lady Sings The Blues, за якою в 1975 році був поставлений однойменний фільм (роль Холідей зіграла Даяна Росс).
[ред.] Дискографія
Біллі Холідей співпрацювала з чотирма лейблами:
- Columbia Records (1933—1942, 1958)
- Commodore Records (1939, 1944)
- Decca Records (1944—1950)
- Verve Records (1952—1959)
[ред.] Студійні записи
(Подається скорочено)
Збірники:
- Lady Day: The Complete Billie Holiday on Columbia (1933—1944)
- The Complete Commodore Recordings (1939, 1944)
- For collectors not interested in non-released studio takes, The Commodore Master Takes features only the released versions of Holiday's Commodore recordings.
- The Complete Decca Recordings (1944—1950)
- The Complete Billie Holiday on Verve (1945—1959)
Інші записи:
- Lady in Satin (Columbia, 1958)
- New Orleans: Original Motion Picture Soundtrack (1946) (Giants of Jazz, 1983)
- The Sound of Jazz (Columbia, 1958)
[ред.] Записи живого виконання
(Подається скорочено)
- At Monterey 1958 (1958)
- Billie Holiday in Europe 1954—1958 (1954—1958)
- The Complete 1951 Storyville Club Sessions (1951)
- Ella Fitzgerald and Billie Holiday at Newport (1957)
- Lady Day: The Storyville Concerts [Vol. 1 and 2] (1951, 1953, 1959)
- A Midsummer Night's Jazz at Stratford '57 (1957)
- Summer of '49 (1948—1949)
Збірник від лейблу The Columbia:
- Записи з оркестром Каунта Бейсі (1937)
- Записи з оркестром Бенні Гудмана (1939),
- Виступ 1944 на Esquire Jazz Concert.
Збірник від лейблу Verve Records:
- Jazz at the Philharmonic performances (1945—1947)
- Jazz Club USA (1954)
- 1956 Carnegie Hall concerts, with a narrator reading portions of her autobiography, Lady Sings the Blues
- 1957 Newport Jazz Festival
- Seven Ages of Jazz Festival (1958)
[ред.] Посилання
- Энциклопедический справочник «Джаз. ХХ век»(рос.)
- Офіційний сайт(англ.)
- Official Billie Holiday @ Sony BMG(англ.)
- Billie Holiday's Music - Pure Vintage(англ.)
- Brief biography at Jazz (PBS)(англ.)
- Brief biography at American Masters (PBS)(англ.)
- The African American Registry - Billie Holiday(англ.)
- Billie Holiday Timeline(англ.)
- Billie Holiday's Gravesite(англ.)
- Billie Holiday’s Small Band Recordings of 1935-1939(англ.)
