Владислав Яроцький
Владисла́в Яро́цький (пол. Władysław Jarocki; 6 червня 1879, село Підгайчики, нині Зборівського району Тернопільської області — 7 лютого 1965, Краків, Польща) — польський живописець, графік, архітектор, педагог, громадський діяч.
Біографія [ред.]
Маляр родом з с. Підгайчиків на Львівщині. Мистецьку освіту здобув на архітектурному факультеті Львівського університету (1902) і в Краківській академії мистецтв (з 1902). Відбув мандрівку (1903, 1907—1911) по Україні й Кавказу, згодом жив у Львові, з 1920 у Кракові — викладач Академії мистецтв і редактор журналу «Sztuki piękne».
Студії з Гуцульщини й побутові картини: «Гуцульський похорон» (1905), «Гуцули в Карпатах» (1910), «Йордан у Татарові», «Церква в Татарові» (1923), «Дівчата на тлі Дністрового яру» (1926 — 1927) та ін.
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 680.
- Дуда І., Клим'юк М., Пиндус Б. Яроцький Владислав // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІІ, 2008 — С. 693—694.
