Вулиця Митрополита Андрея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Митрополита Андрея
Львів
Початок вулиці з Площі Святого Юра
Початок вулиці з Площі Святого Юра
Початок вулиці з Площі Святого Юра
Місцевість Новий Світ
Район Галицький
Назва на честь митрополита Андрея Шептицького
Колишні назви
Новий Світ бічна, Святої Терези, Терезіенштрассе, Святої Терези, Невського
польського періоду (польською) Nowy Świat przecznica, św. Teresy
радянського періоду (українською) Невського
Загальні відомості
Протяжність 550 м
Координати початку 49°50′13″ пн. ш. 24°00′43″ сх. д. / 49.8371722° пн. ш. 24.0120361° сх. д. / 49.8371722; 24.0120361Координати: 49°50′13″ пн. ш. 24°00′43″ сх. д. / 49.8371722° пн. ш. 24.0120361° сх. д. / 49.8371722; 24.0120361
Координати кінця 49°50′07″ пн. ш. 24°00′19″ сх. д. / 49.8354000° пн. ш. 24.0053000° сх. д. / 49.8354000; 24.0053000
поштові індекси 79016[1]
Транспорт
Автобуси № 133, 171 (приміські)[2]
Тролейбуси № 22, 29, 30[2]
Маршрутні таксі № 33, 38, 42[2]
Зупинки громадського транспорту «пл. Святого Юра», «вул. Степана Бандери»
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 2—38[3]
Державні установи Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
Навчальні заклади 4-й навчальний корпус Національного університету «Львівська політехніка»
Заклади культури Студентська бібліотека Львівської політехніки
Поштові відділення ВПЗ № 16 (вул. Городоцька, 87)[1]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2636322
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Митрополита Андрея у Вікісховищі

Ву́лиця Митрополи́та Андре́я — вулиця у Галицькому районі міста Львова, у місцевості Новий Світ. Сполучає площу Святого Юра з вулицею Степана Бандери. Прилучаються вулиці Війтовича та Митрополита Ангеловича.

Назва[ред. | ред. код]

Забудова[ред. | ред. код]

В архітектурному ансамблі вулиці Митрополита Андрея переважає історизм та віденська сецесія початку XX століття, також радянський конструктивізм 1970-х років[5]. Пам'ятки архітектури місцевого чи національного значення на вулиці Митрополита Андрея відсутні.

Будинки[ред. | ред. код]

№ 2, 4, 6, 8 — житлові будинки зведені у 19111912 роках для працівників Крайового банку за проєктом архітектора Зигмунта Добжанського[6]. 31 жовтня 2008 року на стіні будинку № 2 урочисто відкрили пам'ятну таблицю, яка сповіщає, що вулицю названо на честь божого митрополита Андрея Шептицького[7].

№ 3 — студентська бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» (навчальний корпус № 28), в якій діють електронний та гібридний читальні зали[8][9], а також видавництво «Львівської політехніки».

№ 5 — навчальний корпус № 4 Національного університету «Львівська політехніка», зведений у 1970-х роках за проєктом студентського проєктно-конструкторського бюро Львівського політехнічного інституту. Директором бюро на той час була Віра Лясковська. Головним архітектором проєкту 4-го корпусу був Павло Марьєв, а інженером — В. Рокач[10]. Нині в корпусі містяться Інститут економіки і менеджменту, Інститут прикладної математики та фундаментальних наук, Інститут гуманітарних і соціальних наук.

№ 10 — колишній притулок для старців імені Роберта Домса у Львові. Фундація закладена, на честь сорокалітнього правління цісаря Франца Йосифа I, 24 листопада 1888 року за кошти львівського підприємця та філантропа Роберта Домса з метою утримання осіб похилого віку, збіднілих купців, промисловців, архітекторів, інженерів, хіміків, літераторів, художників, скульпторів. Триповерховий будинок «Притулку для старців Роберта Домса» було споруджено на тогочасній вул. Святої Терези, 4 у 1891 році і вже за рік розпочалася діяльність закладу[11][12]. Роберт Домс керував своїм закладом до смерті у 1893 році. У різні роки тут знайшли свій останній притулок художники Генрик Грабінський[pl], Северин Обст та Теофіл Копистинський, скульптори Тадеуш Вишневецький, Петро Війтович[13]. Притулок ліквідований у 1940 році[14]. Нині у будівлі розташоване Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області[15], поряд у 1970-х роках збудована нова п'ятиповерхова будівля, що також належить до цієї установи. За цією ж адресою також розташована стаціонарна точка присутності ВПЗ № 16 АТ «Укрпошта»[16].

№ 14 — триповерхова житлова, колишня чиншова кам'яниця. На першому поверсі міститься магазин «Галицький ЛоксМайстер», що спеціалізується на продажу, встановленні та обслуговуванні продукції безпеки.

№ 16, 18, 20 — житлові, колишні чиншові кам'яниці, споруджені за проєктом Вінцентія Кузневича у 1892 році у стилі історизму[17].

Транспорт[ред. | ред. код]

Вулиця Митрополита Андрея відіграє значну роль у транспортному сполученні міста. Вулицею курсує низка тролейбусних та автобусних (маршрутні таксі) маршрутів, що сполучають центр міста Львова з вулицями Ряшівською, Патона, Любінською, Кульпарківською, Науковою, Стрийською, Сихівського житлового масиву.

Тролейбус[ред. | ред. код]

У другій половині 1960-х років, на той час, вулицею Волгоградською було прокладено тролейбусну лінію, якою у напрямку до центру міста курсував тролейбусний маршрут № 9[18]. У 1971 році вулицею паралельно почав курсувати тролейбусний маршрут № 10[19], від 1977 року — додано тролейбусні маршрути № 14 та № 15[20], а від 1980 року — ще й тролейбусний маршрут № 2[21]. 1984 року маршрути № 14 та № 15 були скасовані[22], але 1988 року рух тролейбусів маршрутом № 14 відновлено[23].

На початку 1990-х років маршрут № 14 був скасований[24], а від 1999 року — знов відновлений[25] і остаточно скасований 2003 року[26]. Протягом 2003—2014 років вулицею Антоновича курсували три тролейбусних маршрути — № 2, 9, 10, до яких 2014 року додався тролейбусний маршрут № 20. 2017 року тролейбусний маршрут № 20 скасовано, а маршрути № 2, 9, 10 продовжували курсувати вулицею. 9 липня 2018 року призупинив свою роботу тролейбусний маршрут № 10[27]. Від 1 липня 2019 року змінилася нумерація тролейбусних маршрутів у Львові. Згідно цих змін, колишній тролейбусний маршрут № 2 став № 22, № 9 — № 29 та № 10 — № 30[28]. Станом на березень 2021 року вулицею курсують тролейбусні маршрути № 22, 29, 30[2].

Автобус[ред. | ред. код]

Вулиця Митрополита Андрея активно використовується для руху інших видів громадського транспорту — маршрутного таксі № 33, 38, 42 та приміських автобусів № 133, 171[2].

Велоінфраструктура[ред. | ред. код]

На вулиці Митрополита Андрея також облаштовано велосипедну доріжку, якою можна дістатись від вул. Степана Бандери до проспекту Свободи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—16. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 31 грудня 2021. 
  2. а б в г д Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 31 грудня 2021. 
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 6 січня 2023. 
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 42.
  5. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 83.
  6. Архітектура Львова, 2008, с. 495.
  7. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 279.
  8. Студентська бібліотека Національного університету «Львівська політехніка». lpnu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Процитовано 31 грудня 2021. 
  9. Студентська бібліотека Львівської політехніки починає обслуговувати читачів. lpnu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Процитовано 31 грудня 2021. 
  10. Андрій Шуляр. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Митрополита Андрея, 5 — навчальний корпус № 4 зі студентською бібліотекою Національного університету «Львівська політехніка». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 31 грудня 2021. 
  11. Szematyzm królestwa Galicyi i Lodomeryi z wielkiem księstwem Krakowskiem na rok 1902 [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1902. — S. 891—892. (пол.)
  12. Бірюльов Ю. Роберт Домс // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 129. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  13. О. Стадник Ретроспективний огляд інституцій соціального захисту в Галичині // Український вісник медико-соціальної експертизи. — № 3 (13). — 2014. — С. 61.
  14. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 86, 87.
  15. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 31 грудня 2021. 
  16. Точка присутності (стаціонарна). Львів—16. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 8 січня 2022. 
  17. Енциклопедія Львова_т.3, 2010, с. 660.
  18. Cхема ліній тролейбусу 1966 р.. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 3 січня 2022. 
  19. Cхема ліній тролейбусу 1971 р.. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 3 січня 2022. 
  20. Cхема ліній тролейбусу 1977 р.. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 3 січня 2022. 
  21. Cхема ліній тролейбусу 1980 р.. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 3 січня 2022. 
  22. Cхема ліній тролейбусу 1984 р.. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 3 січня 2022. 
  23. Cхема ліній тролейбусу 1988 р.. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 3 січня 2022. 
  24. Cхема ліній тролейбусу 1992 р.. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 3 січня 2022. 
  25. Cхема ліній тролейбусу 1999 р.. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 3 січня 2022. 
  26. Cхема ліній тролейбусу 2003 р.. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 3 січня 2022. 
  27. Віднині у Львові не курсуватиме 10-тий тролейбус. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 9 липня 2018. Процитовано 3 січня 2022. 
  28. Ганна Пищула (11 червня 2019). З 1 липня 2019 року змінюється нумерація маршрутів міських тролейбусів. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 13 березня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]