Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)/Архів 9

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

який відмінок?

... у означень-іменників (членів речення) наступних словосполученнь-назв сторінок вікі (лише приклади):

тощо?

Якщо вам питання незрозуміло можу навести сотні подібних прикладів. Тож — Який відмінок української мови мають іменики-означення у цих словосполученнях і їм подібних?? Яким чином Ви прийшли до висновку, який висловите нижче?

Питання не скільки до 'формально неоднозначного' правопису, скільки до мовців в контексті використання мови в бібліосистемах, системах комплексного зберігання, пошуку, використання даних у великих масивах.--Avatar6 (обговорення) 19:45, 5 грудня 2018 (UTC)

@Avatar6: прошу уточнити своє питання. Я бачу тут тільки підмет з означенням. --В.Галушко (обговорення) 20:07, 5 грудня 2018 (UTC)
не мовознавець, тому й питаю. Дякую, уточнив формулювання.--Avatar6 (обговорення) 02:58, 6 грудня 2018 (UTC)
@Avatar6: я не бачу серйозних порушень оформлення назв. Не завжди додержується чергування в/у, а так наче все в порядку. --В.Галушко (обговорення) 19:57, 8 грудня 2018 (UTC)
@Avatar6: Якщо вас цікавить граматична точка зору, це місцевий відмінок. Наприклад, «у авіації» — іменник «авіація» в місцевому відмінку — NickK (обг.) 00:34, 14 січня 2019 (UTC)

Wishnevsky

Як правильно передати польське прізвище Wishnevsky в статті Елізабет Бір? Які правила приписують писати «Вишневськи»? Наперед вдячний --В.Галушко (обговорення) 19:56, 8 грудня 2018 (UTC)

Якщо це американець у другому поколінні, то прізвище буде Вишневськи, інакше адаптувати як поляка - Вишневський.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:17, 10 грудня 2018 (UTC)
Коли американка має чоловічу форму слов'янського прізвища, то адаптація просто неможлива - тому не буде -й.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:18, 10 грудня 2018 (UTC)
А чого так швидко, лише 2-ге покоління. Тут було взагалі четверте і нічого, вірменська була аргументом: перейменування. Чим інші мові гірші?--95.91.26.124 11:49, 10 грудня 2018 (UTC)
Тут варто писати за американською основою, не за походженням, тобто взагалі Вiшневські.--95.91.26.124 11:51, 10 грудня 2018 (UTC)
Як дізнатися, у якому поколінні носій прізвища Wishnevsky, як бути з передачею польського (?) прізвища, якщо в ньому не додержуються правила польського правопису, і звідки взялося написання Емілі Ратаковскі? З повагою --В.Галушко (обговорення) 14:34, 10 грудня 2018 (UTC)
Дивно, що ніхто не помітив, що ми маємо справу з переетимологізацією прізвища: wish — «бажання» і nevsky — російське прізвище, декому відоме в Сполучених Штатах. --В.Галушко (обговорення) 14:38, 10 грудня 2018 (UTC)
Взагалі не треба шукати покоління. Якщо немає АД, де автор сам каже, як вона вважає за краще або як треба (на кшталт Крайтона, у якого це на вебсаті зазначено, що то шотландське, тому ніяких Крічтонів) -- то беремо за мовою громадянства або країни становлення (у цьому випадку - США).--95.91.26.124 08:52, 11 грудня 2018 (UTC)
Тоді єдиний можливий варіант — Вішневскі. Я поки не виправляю, щоб не було війни редагувань. --В.Галушко (обговорення) 21:08, 13 грудня 2018 (UTC)
Вішневскі це перебір. Вже, хочаб, Вишневськи. Так як прізвище слов'янське, а вона жінка, а прізвище чоловіче, то тут все зовсім заплутано. Росіяни перекладають як Вишневски. Якщо відштовхуватися з цього, то беремо нормальне українське прізвище Вишневський і прибираємо -й, ось і виходить.
@Димон2711: Ви номінуєтеся на патрульного. Від користувача з цим прапорцем вимагається знання і додержання правил правопису. Тут Ви показуєте намір обходити їх, аргументуючи це схожістю з нормальним українським прізвищем. До того ж, Ви ще дивитеся, як переклали росіяни, хоча вони просто транслітерували оригінальний запис, не адаптуючи під Вишневский. Все рівно Вишневськи це не буде українським прізвищем, як не заміняй і на и і не вставляй м'який знак. Окрім того, свої дописи необхідно підписувати. Щось не чутно наших мовознавців, @UeArtemis, Микола Івкі, Maksym Ye., Гуманіст, Slovolyub та Andrew-CHRom: яка Ваша думка? --В.Галушко (обговорення) 21:41, 15 грудня 2018 (UTC)
Я перечитав 15 параграфів правопису про написання прізвищ і нічого, тому додав це. А м'який знак і заміна і на и буде доречною, бо прізвище, скоріш за все, слов'янське. Хоча якщо прізвище не слов'янське, то це викликає безліч проблем, бо воно може бути хоч китайським чи тамільським. І тут питання: є хоч якась інформація про її коріння?--DiMon2711 21:48, 15 грудня 2018 (UTC)
Тим-то й ба, що прізвище не зовсім слов'янське. Це прізвище американки, що має слов'янське коріння і хтось з її предків носив прізвище Вишневський. Якби прізвище було слов'янське sensu stricto, вона була б Wiszniewska (якщо полька) або Vyshnevska чи Vishnevska (якщо українка чи росіянка). Не думаю, що правила передачі слов'янських прізвищ працюють, якщо прізвище зазнало викривлення на іншомовному ґрунті (пор. Юджин Сернан, а також передачу румунських топонімів слов'янського походження). Про походження письменниці в англійській статті нічого не говориться. --В.Галушко (обговорення) 21:57, 15 грудня 2018 (UTC)
Народ, трішки інтриги додає одне посилання, яке ніхто з вас (здається) не побачив у німецькій версії цієї статті. Так от, вона зазначає своє походження. Її прадід був українцем, служив у царській армії (сімейна легенда розповідає про прадіда-козака). Це прізвище він вигадав з утилітарних причин, справжнього прізвища предка ніхто не знає. Інша лінія — шведи. Ніяких поляків. Може, все ж, Вишневська, з огляду на ці обставини? --Гуманіст (обговорення) 22:15, 15 грудня 2018 (UTC)
Це логічно, але якби вона була Вишневська, то хіба не писали б Wishnevska? Прізвище викривили, причому серйозно, і ось що ми з цього маємо.--DiMon2711 08:46, 16 грудня 2018 (UTC)
@Гуманіст: дякую за цікавий факт і джерело. Можна додати і до статті. З погляду вимови точнішим є написання «Вишневски», але наскільки мені відомо, в українській транскрипції не враховується відмінність між англійськими звуками [ɪ] та [i], обидва передаються літерою і. Тобто з погляду чинного правопису має бути «Вішневскі». Інші приклади — Чак Поланік (не «Палагнюк» і не «Поланик», як виходить з правил передачі слов'янських суфіксів і американської вимови), Джудіт Рєзнік (не «Різник»). Може, будемо дотримуватися якогось стандарту, а не записувати прізвища американців так, як нам заманеться? --В.Галушко (обговорення) 20:21, 16 грудня 2018 (UTC)
В.Галушко, принаймні мене Ви переконали в правомірності «Вішневскі». І пардон за мою профанську пропозицію по крайній українізації — «Вишневська». --Гуманіст (обговорення) 20:28, 16 грудня 2018 (UTC)
@Yasnodark: Ви не змінили свою думку? З огляду на наявність етимологічно і фонетично неправильних, но відповідних правопису написань Емілі Ратаковскі, Чак Поланік, Джудіт Рєзнік писати «Вишневськи» викликає сумнів. Якщо українізувати його, тоді ми маємо поставити питання і про перейменування згаданих мною сторінок на Емілі Ратаковськи, Чак Палагнюк (Поланик), Джудіт Різник. --В.Галушко (обговорення) 20:55, 16 грудня 2018 (UTC)
Саме так: має бути Вишневськи, бо не треба перекладати з перекладу. Знайомого мого знайомого, що має прізвище Хабаров в Англії стали називати Кабаровим через наше недолуге і не зрозуміле Kh, проте від того він не став Кабаровим. Шевченко в Італії називали виключно Чевченко та для нас він Чевченко не став, Філіпа та Вероніку Рот на Заході називають виключно Рос та ми знаючи коріння пишемо Рот. Теж саме з Сімаком.

Желязни, який вже за словами авторитетного критика Гакова й гадки не мав, що він Желязни і що таке чарочка і як там у поляків вона вимовляється ми пишемо як Желязни. Бо він себе називав виключно Зілазні чи Зелазні. Щодо Палагнюка - то тут маємо аналогічну ситуацію, перейменувавши відповідно до перекладів та історичного прізвища, яких би він Полу і Ніка не побачив на цвинтарі.

Проте у таких особливо складних випадках, коли автором вже зжився з іменем остаточно, як в останньому випадку, ми повинні все ж врахувати думки особи або мати АД. Приміром Руді Рюкер називає себе саме Ракером, Крайтон є Крайтоном, а Майка Резника наврядчи варто робити Різником, хоча варто послухати, як він себе називає особисто.

Так само варіант «Вишневська» є неприйнятним (хоча дякую, що відкопали її коріння), проте «Вишневськи» саме той рівень адаптації, що треба. Бо маємо випадок типового та характерного спотворення слов`янських прізвищ, а не особливого, що викликає питання передачі. Так само має бути і іншими аналогічними : Емілі Ратаковськи чи родичі Вачовськи https://ntn.ua/uk/products/programs/svidok/news/2016/03/09/18824 .--Yasnodark (обговорення) 14:40, 17 грудня 2018 (UTC)

@Yasnodark: дайте посилання на пункт чинного правопису, який приписує таку передачу. Наскільки мені відоме, чеське і польське -ski, болгарське -ски ми передаємо як «-ський», а передачу «-ськи» чинний правопис не передбачає. Якщо орієнтуватися на те, «як саме себе називає», то у випадку з Палагнюком-Поланіком і Wishnevsky — подвійні стандарти: так, Wishnevsky вимовляється як «Вишневски», але Palahniuk — як «Поленик». Посилання на спотворення прізвищ українців іноземцями тут не до чого: ті жили в Україні, записували свої прізвища українською, тут нічого транскрибувати не треба. Може не слід займатися ОД і обмежитися поки траслітерацією? Микола Івкі наче за «Вішневскі». --В.Галушко (обговорення) 15:30, 17 грудня 2018 (UTC)
Не займайтеся паплюженням мови, а «ський» для американців недоречно. «Ськи» і є транслітерацією для амеканізованих варіантів. Займіться чимось більш корисним (приміром французами), і не відволікайте інших.--Yasnodark (обговорення) 15:43, 17 грудня 2018 (UTC)
P.S. я вже казав: для Палагнюка, Сімака, Желязни є українські переклади. Всіх інших передаємо за здоровою логікою та мінімально паплюжачи мову.--Yasnodark (обговорення) 15:45, 17 грудня 2018 (UTC)
  • Немає на що спертися. Значить, потрібно пошукати хоч якогось ужитку. Аналогією може бути Анке Вішневскі (нім. Wischnewski). З можливих близьких прізвищ корпус сучасних текстів [1] подає тільки такий варіант, без пом’якшення. Отже, варто зупинитися на варіанті Вішневскі. Таке прізвище ще трапляється в журналі «Всесвіт» (1971) — Бак Вішневскі (Buck Wischnewski). Міркування про походження та передачу слов’янських назв будуть зайвими. Maksym Ye. (обговорення) 16:04, 17 грудня 2018 (UTC)
@Yasnodark: як бачите, четверо користувачів (Гуманіст, Микола Івкі, Maksym Ye. та я) обґрунтовано обстоюють варіант Вішневскі. Відповідно до чинних правил передачі прізвищ, і в першу чергу, на основі даних, знайдених Maksym Ye., цей варіант слід вважати остаточним. Думаю, що консенсус досягнуто і Ви не станете заперечувати, як я поверну варіант Вішневскі в статті. Щодо перекладів з французької мови: я буду їх робити, тільки з умовою, що Ви не станете комизитися, і обстоювати свою точку зору будь-якою ціною. Пропоную домовитися: у будь-яких сумнівних написаннях і прибиранні недоречної вікіфікації ми спочатку обговорюємо непорозуміння, а потім виробляється консенсус. Я займаюся не паплюженням мови, а наглядом за додержанням чинного правопису, це мій обов'язок, як координатора проекту «Мовознавство» і в. о. координатора проекту «Грамотність». Мій принцип: хай залишиться не та назва, яку я вважаю правильною, а та, що обґрунтована рішенням спільноти. --В.Галушко (обговорення) 18:21, 17 грудня 2018 (UTC)
Дивно ви порахували, бо ЮеАртеміс та Di підтримали мою позицію. Вас на цій сторінці підтримав лише Maksym Ye, можливо і пан Микола десь у себе відписав. Тож рівно. Чинний правопис каже якраз про "ський", проте у жінок-американок вживання "й" є нелогічним, хоча саме так за правописом зроблено у https://biography.com.ua/pismenniki/elizabet-bir.html . Посилання Максима на підрадянські згадки не є релевантними, бо що тільки не робили в часи Білодіда. Тож раджу мову і статті все ж не змінювати у непритаманний нашій мові спосіб, принаймні до того моменту, як у ровікі ви доб'єтесь написання ru:Порошенко, Пётр Алексеевич замість Порошенко, Пэтро Олэксийовыч та в інших статтях аналогічно.--Yasnodark (обговорення) 14:21, 18 грудня 2018 (UTC)
Мене, аноніма, ще забули, що запропонував Вішневскі. Оскільки вона сама згадує, що прізвище було вигадане, то походження не відіграє ролі. Також приклади з спотворенням вимови прізвищ громадян України тут нерелвантні. Є повно прикладів, коли через 2-3 покоління носій прізвища адаптує його до країни проживання і воно тількі у якості цікавого факту вказує на походження. У мене є знайомий з США з прізвищем Берес, але його предки походять з Білорусі і були Березовські. Писати його тепер як Берез? Адаптували прізвище його предки у 2-ому поколінні вже, він 4 чи 5 покоління.--95.91.26.124 15:10, 19 грудня 2018 (UTC)
Щодо прибирання надмірної вікіфікації повністю згоден: треба спершу обговорювати, бо приміром Olvin висловився за збереження терміну "адвокат" у тій статті, а ви його вилучили разом з іншими.--Yasnodark (обговорення) 14:41, 18 грудня 2018 (UTC)
В дорадянські часи ніколи не вживалося Уеллс, зараз також в перекладах Веллс. Тож пропоную обговорити прізвище цього набагато більш відомого літератора:
http://www.ukrcenter.com/Література/19146/Герберт-Веллс
https://www.booklya.ua/author/gerbert-vells-23447/
http://chtyvo.org.ua/authors/Vells_Herbert/
http://znannia.com.ua/product/nevidimec4_mashina_chasu_seriya_klasna_literatura__gerbert_vells_tv_pal_
https://nashformat.ua/products/nevydymets.-mashyna-chasu-708532
https://www.facebook.com/ABABAHALAMAHA.Publishers/posts/оповідання-герберта-веллса-вперше-вийде-друком-у-великобританіїраніше-невидане-о/590793097773252/

і навіть

https://www.bookclub.ua/ukr/read/herbert_george_wells/ .--Yasnodark (обговорення) 14:57, 18 грудня 2018 (UTC)

Прошу учасників утриматися від політичних оцінок прикладів та авторитетів.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:31, 19 грудня 2018 (UTC)

@UeArtemis: а Ваша думка? Ви досить авторитетний у цій галузі.
@Yasnodark: дивно Ви реагуєте на пропозицію мирно уладнати непорозуміння. У рувікі я давно не дописую, і добиватися абсурдного написання Порошенко, Пэтро Олэксийовыч мені ніколи не спадало на думку. Вікіфікацію терміна «адвокат» можна зробити й окремо, а не скасовувати правки кількох колег. Знайдене Maksym Ye. джерело corpora.informatik.uni-leipzig.de не радянське, а сучасне, і наводить написання «Вішневскі». Я запропонував домовитися, а Ви замість того, щоб шукати компромісу, шукаєте, чим би мені доректи. Втім, діло Ваше. --В.Галушко (обговорення) 15:47, 19 грудня 2018 (UTC)
Питання складне. Якби це було Wiszniewski, то можна було б Вішневські. Тут же маємо якусь русифіковану форму. З огляду на існування роду Вишневських, пропоную Вишневськи.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:14, 21 грудня 2018 (UTC)
Не абcурдного, а цілком логічного згідно вашої логіки транслітерації. Я вам навів написання прізвища конкретної людини, а не якихось інших Вишневських. Давайте закриємо тему.--Yasnodark (обговорення) 15:53, 19 грудня 2018 (UTC)

@Yasnodark, В.Галушко, UeArtemis, Maksym Ye., Гуманіст та Микола Івкі: то як, ми вирішили все-таки писати Вишневськи? Якщо більше аргументів немає, то може зробити голосування?--Вітаю з Новим 2019 Роком! DiMon2711 18:36, 31 грудня 2018 (UTC)

@Димон2711: Вас теж з наступилим. Yasnodark і UeArtemis за «Вишневськи», я, Maksym Ye. і Микола Івкі — за «Вішневскі», позиція користувача Гуманіст неясна, мені відомо тільки, що він запропонував варіант «Вишневська». А посилання в статті на автоперекладену з російської статтю, напевно зайве. --В.Галушко (обговорення) 12:21, 1 січня 2019 (UTC)
Ну і ще я за Вишневськи. Виходить, що нічия. Тоді поки-що буду писати "Вишневськи (Вішневскі)".--DiMon2711 12:26, 1 січня 2019"Вишневськи"
Всіх теж з прийдешнім новим роком і дуже дивно, що координатор мовознавчого проекту називаю його "наступилим". При всій повазі, такий прокол є недопустимим. Тож аргументованих аргументів за написання українського прізвища у геть викривленому вигляді як "Вішневскі" не надано, тому пишемо надалі "Вишневськи": бо у нас "Вишня", а не "вішня" та "ськи", а не «скі». Ми поки на відміну від ініціатора обговорення не за поребреком мешкаємо, тож відповідно і пишемо й транслітеруємо в українському ключі, а не в північно-сусідському.--Yasnodark (обговорення) 13:48, 2 січня 2019 (UTC)
@Yasnodark: сподіваюся, що Ваша нескромна репліка не була особистим випадом? Може, приховаєте? Правопис передачу прізвищ американців слов'янського походження однозначно не пояснює, консенсусу досягнуто не було. Отже, шаблони про сумнівність у статті мають залишитися. З повагою --В.Галушко (обговорення) 18:22, 2 січня 2019 (UTC)
Користувач:Димон2711, хочу лише звернути вашу увагу, що ця сторінка в принципі не є місцем, де можна встановлювати якийсь консенсус чи остаточну думку. Це лише локальна «трибунка» де кожен, хто позиціонує себе експертом (і не обов'язково таким є), може висловити свою суб'єктивну пораду. На адміністративних сторінках неодноразово лунали застереження проти надання висловленим тут "консультаціям" якогось арбітрального статусу. Так що обачно з цими порадами. Пишіть що хочете. А хто схоче, вас поправить. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:15, 1 січня 2019 (UTC)

мериканський · америцький

Прикметник "американський" утворений від іменника Америка. В енциклопедії прикметник "американський" є неприпустимим для використання "поза контекстом", тобто саме в назвах вікістатей, вікікатегорій, преамбулах статей, за виключенням використання у власних назвах, які, відповідно, в англійській мові мають прикметник англ. American.

Робіть висновки, також щодо інших аналогів-багатозначностей-прикметникізмів. --Avatar6 (обговорення) 07:32, 13 грудня 2018 (UTC)

@Avatar6: на жаль, Ваші твердження викликають сумнів. Пор. англійський відповідник Моделі США. Пропоную зайнятися конструктивною роботою замість просування ОД і підміни правил Вікіпедії власними уявленнями про засади кібернетики в електронних енциклопедіях. Не знаю як Ви, а ми повинні думати про зручність Вікіпедії для людей, а не комп'ютерів. --В.Галушко (обговорення) 21:14, 13 грудня 2018 (UTC)

памагіті х7!

Веслево - з російської перекладається як Веслево, Вєслєво чи Вєслево? https://ru.wikipedia.org/wiki/Веслево дякую. Аналогічно з https://ru.wikipedia.org/wiki/Плещеево_озеро_(национальный_парк) --Дмитро Савченко (обговорення) 23:41, 14 грудня 2018 (UTC)

@ДмитроСавченко: § 109. Географічні назви слов’янських та інших країн почитайте і дізнаєтесь.--DiMon2711 21:08, 15 грудня 2018 (UTC)
@Димон2711: насправді тут не все так просто. Правопис не дає чіткої відповіді. @ДмитроСавченко: варіантів може бути два, «Веслево» і «Веслєво». Оскільки назва села утворена не від прізвища Веслєв, а від річки Весля, схиляюся до першого варіанту. --В.Галушко (обговорення) 21:48, 15 грудня 2018 (UTC)
Мені також здається, що варіант "Веслево" доречніший. Нехай це і не аргумент, але назва краще звучить.--DiMon2711 21:52, 15 грудня 2018 (UTC)
А про "Плещеево" то буде правильніше ПлЕщЕЄво, хоча можливий і варіант ПлЄщЕЄво. Зараз почитаю і вирішу.--DiMon2711 21:54, 15 грудня 2018 (UTC)
Ага. У правописі прямо таки написано "Плещеєво".--DiMon2711 21:58, 15 грудня 2018 (UTC)

Єпіфаній

Прошу звернути увагу, що поява в інформаційному просторі кількох варіантів імені Єпіфаній поставила нову проблему. Традиційно українською літературною нормою є Єпіфаній (Єпіфан, див. довідник «Власні імена людей», словники з Єпіфанами, Єпіфаній Славинецький, Єпіфаній Кіпрський), проте відхилення Епіфаній може тепер траплятися як офіційне чернече ім’я для окремих наших сучасників. Бачу, що вже довільно міняють назви статей, але, на жаль, звичайною українською неувагою до мовної норми тут на практиці було створено новий різнобій, що тепер має вирішуватися по кожному імені окремо. Бо є Єпіфаній Славинецький, а не Єпифаній, але тепер маємо і Епіфаній (Думенко). Maksym Ye. (обговорення) 07:37, 17 грудня 2018 (UTC)

Єпифаній саме через И, бо старе церковне ім'я ([2], [3], [4], [5], [6], [7], [8]). Ікання то вплив російської мови. Також є припустимим перезапозичене Епіфаній.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:09, 17 грудня 2018 (UTC)
[9], [10], [11], [12] - прикладів багато.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 17 грудня 2018 (UTC)
От ще Єпифан у Хвильового [13]--ЮеАртеміс (обговорення) 08:07, 17 грудня 2018 (UTC)
Чи Єпифан із церковного календаря [14]. Чи от [15]. Тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:09, 17 грудня 2018 (UTC)

Імена святих - чоловічі (А-І)--ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 17 грудня 2018 (UTC)

  • Поставив у статтю посилання на добірку з основних українських енциклопедій. Це мало б закрити питання кількості й випадкового пошуку джерел. Тим більше помилкового абстрактного міркування про час запозичення та штучного перезапозичення. Якщо перевірити по корпусу, то для Славинецького перевага Єпіфаній у кілька разів. Та й по «Книгах» перевага також в 2-3 рази. Maksym Ye. (обговорення) 09:25, 17 грудня 2018 (UTC)
    До речі, в етимологічному словнику Я. Рудницького (Оттава, 1983) img штучний варіант з -и- взагалі не згадано. Подано норму Єпіфаній, подано західноукраїнський варіант Епіфаній, але підробляти фонему не було причин. Maksym Ye. (обговорення) 15:00, 17 грудня 2018 (UTC)
А чому на зазирнути в інтернет? [16], [17], [18] - всюди «Епіфаній». Я думаю, за декілька днів чи принаймі тижнів мав би запрацювати офіційний сайт Православної церкви в Україні, тоді буде зрозуміло, як правильно писати ім'я предстоятеля. --V Ryabish (обговорення) 08:42, 17 грудня 2018 (UTC)
Справа не тільки в офіційному імені Думенка, а в Єпіфаніях узагалі, починаючи з Кіпрського до сучасних, що ще дотримуються норми. Через різнобій потрібно перевіряти кожне. Maksym Ye. (обговорення) 09:25, 17 грудня 2018 (UTC)
Ну, в українській мові існують, наприклад, імена «Іванна», «Жанна», «Яна», які походять від одного й того самого імені-оригіналу, але запозичені різнимим шляхами. І підганяти все під одну лінійкеу нерозумно--V Ryabish (обговорення) 09:44, 17 грудня 2018 (UTC)
От саме це я попросив зауважити тих, хто вже кинулися рівняти ім’я Єпіфанів під свої уявлення. Зокрема, зауважив помилкове перейменування Єпіфанія Славинецького. Maksym Ye. (обговорення) 09:46, 17 грудня 2018 (UTC)
Теж звернув увагу на недоречність із погляду української мови написання через «Е-». Але подумав, що, може, так вимагає церковна специфіка імен (щось на зразок «Андрей» замість «Андрій»).--Словолюб (обговорення) 15:11, 18 грудня 2018 (UTC)

Єпифаній щодо святих вживається широко. Як я казав, це закономірна форма, бо обов'язкова йотація була в часи до переходу /і/>/и/. Відсутність И при наявності Є видає російський влив. Тут чи хрестик зняти (Епіфаній - нормальне перезапозичення з грецької), чи труси одягнути (Єпифаній).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:34, 19 грудня 2018 (UTC)

  • Закономірність форми це ваше особисте дослідження, помилкове дослідженя, з яким джерела категорично не погоджуються. Бо ви помилково припускаєте однозначну залежність оч мови-першоджерела і часу запозичення, якої в церковному імені не може бути. Перейменуйте, будь ласка, самі, інакше доведеться продовжувати це на сторінці Перейменування, куди знову поставлю посилання на основні енциклопедії, словники імен, етимологічні словники, оцінку кількості за корпусами, за «Книгами», статтями тощо. Нових вторинних джерел ви не знайдете, це вже зрозуміло. Який сенс витрачати час? Maksym Ye. (обговорення) 08:42, 19 грудня 2018 (UTC)
Продовження на сторінці перейменування: Вікіпедія:Перейменування статей/Єпифаній → Єпіфаній Maksym Ye. (обговорення) 04:43, 20 грудня 2018 (UTC)

Складність передачі українською сербохорватського топоніма

Друзі! Хотів би обговорити такий непростий випадок з геоназвою. Є такі боснійські топоніми, які українською приблизно звучать як «Селниця» (босн. Seonica), адже ми при такому самому написанні інший дуже добре відомий топонім цієї мови передаємо як «Белград» (серб. Београд/Beograd). Між тим, існує цілий ряд населених пунктів у Хорватії з тим самим звучанням, але трохи іншим написанням в оригіналі (хорв. Selnica: див. Селниця). Так само і свій хорватський «Белград» (колишнє село, тепер частина укрупненого н/п Грижани-Белград) хорвати пишуть не так (хорв. Grižane-Belgrad), як передають сербську столицю (хорв. Beograd). В українському сегменті Інтернету щодо тих боснійських топонімів не знайшов ні «Сеониця», ні «Селниця» (звісно, поза Вікіпедією). Гадаю, що в сербо-хорватській мові у її найширшому розумінні (сербська, хорватська, боснійська, чорногорська мови) написання топонімів залежить від місцевих наріч цієї мови. Тому не перейменовую Селниця на Сеониця, а вважаю, що це питання слід попередньо обговорити, бо треба дійти якоїсь закономірності, унормованості, а не передавати кожен раз те саме написання по-різному.--Словолюб (обговорення) 15:07, 18 грудня 2018 (UTC)

Можливо взагалі Сельниця. Якщо немає вжитку Сел(ь)ниця, то краще Сеониця.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:35, 19 грудня 2018 (UTC)
Якщо «Сеониця», то як же тоді з уніфікацією (чомусь же «Белград», а не «Београд»)?--Словолюб (обговорення) 09:59, 19 грудня 2018 (UTC)
А ніяк. Усталені назви передаються традиційно, всі решта - за правилами. --V Ryabish (обговорення) 14:08, 19 грудня 2018 (UTC)
А де тут правило?--Словолюб (обговорення) 15:31, 19 грудня 2018 (UTC)
Пор. укр. Білгород і рос. Бєлгород (хоча часто вживається і Білгород). Каталонські назви, здається, в укрвікі прийнято передавати відповідно до каталонської, а не іспанської вимови. --В.Галушко (обговорення) 15:38, 19 грудня 2018 (UTC)
Наприклад, тут Сербсько-українська_транскрипція --V Ryabish (обговорення) 15:40, 19 грудня 2018 (UTC)
На жаль, особливі випадки окремо не застерігаються. Для о передбачена передача тільки як о. --В.Галушко (обговорення) 15:51, 19 грудня 2018 (UTC)
Тобто, хоч і звучить, як [л] або, точніше, як [ŷ], все одно пишемо «о»?!--Словолюб (обговорення) 16:10, 19 грудня 2018 (UTC)
Ну так і я ж про це. Якщо це не усталений вжиток, або немає переваги АД над Правописом, тоді треба використовувати правопис і транскрипцію. Хоча зі слов'янські назви - це окремий випадок, тут треба все зважувати - етимологію, джерела і т.д. --V Ryabish (обговорення) 15:58, 19 грудня 2018 (UTC)
А в чому усталеність у випадку з Белградом? На початку XX століття писали «Београд», за радянських часів (це я вже застав) — «Бєлград», а зараз — «Белград». Чітка традиція, нічого не скажеш. Інша справа, серболужицькі, чеська, словацька і російська мови: у них назва цього міста із питомих складових, типу «Біле місто». Якби ж і українською було «Білград» чи «Білгород», я б тут не дискутував.--Словолюб (обговорення) 16:10, 19 грудня 2018 (UTC)
Ну, початок XX століття - це вже більше 100 років пройшло, 4 покоління змінилось. А стосовно «є/е», наскільки я розумію - це після зміни Правопису на початку 90-х - привели у відповідність із фонетичними нормами української мови. Принаймі таке пояснення спадає на думку...--V Ryabish (обговорення) 19:09, 19 грудня 2018 (UTC)
До речі, українською таки могло бути «Білград», бо так радила «Руська граматика»!--Словолюб (обговорення) 13:26, 9 березня 2019 (UTC)
Оригінальне Seonica читається ближче до «Севніца», але оскільки передача іншомовних назв це радше не транскрипція, а транслітерація (іноді адаптована), тоді тільки «Сеониця». Чи варто адаптувати корінь *běl- — неясно, адже в разі передачі як «бел-» його справжньої адаптації до української вимови («біл-») все рівно не буде. --В.Галушко (обговорення) 19:51, 19 грудня 2018 (UTC)
[Севница]. Там не -nji-. "Севниця". Але такий варіант важко перевірити пошуком - Севниця є в іншій країні.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:38, 21 грудня 2018 (UTC)
Боюсь, при написанні «Сеониця», дехто буде читати [Сео́ниця] з наголосом на «о». Колись давно (ще не знаючи сербохорватської) я сам так сприйняв. Отже, це слово доведеться тоді завжди писати з проставленим наголосом, бо сполуку -ео- українці в чужоземних словах схильні наголошувати на «о» (Симеон, Леон, пеон тощо).--Словолюб (обговорення) 08:35, 20 грудня 2018 (UTC)
+1 до побоювань. Селниця виглядає найменшим злом. Важко «просто» вибрати написання, яке має аналогію в подібних відомих словникам назвах, близьке до звучання ориґіналу й при цьому більш-менш українське. --Friend (обг.) 13:05, 20 грудня 2018 (UTC)
А хіба там наголос не буде «Сеон'иця» - тобто на передостанню голосну «и» ? В південно-слов'янських словах, де більше 1 складу, наголос зазвичай падає на передостанній....--V Ryabish (обговорення) 21:53, 20 грудня 2018 (UTC)
У сербохорватській наголос, як правило, на третьому від кінця складі. Та й українською ж природніше «Се́лниця»: від «село». Але, в будь-якому разі, наголос не на «о», бо це не голосна у цьому випадку, це за фактом «у нескладотворче».--Словолюб (обговорення) 07:11, 24 грудня 2018 (UTC)

Літай-килим

Звернув увагу на дивне перейменування Килим-самоліт. Не знаю, чи може «Літай-килим: Казки народів світу» це джерело бути надійним, враховуючи і те, що це видавництво часто критикували за неякісність перекладів. У словниках тільки «Килим-самоліт». --В.Галушко (обговорення) 15:34, 19 грудня 2018 (UTC)

Звичайно, основною назвою статті має бути «Килим-самоліт».--Словолюб (обговорення) 16:16, 19 грудня 2018 (UTC)
Меч-самосік, шабля-самобійка, гуслі-самогуди... Самоліт - стандартна назва для українських казок.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:19, 21 грудня 2018 (UTC)

Дивне рішення з перейменування

Звернув увагу на дивну назву Набережні Човни. Потім дізнався, що перейменували за результатами обговорення. Все так, але… Посилання із джерелом, що було головним аргументом, зараз мертве, а у правописі видання 2015 року чітко написано — Набережні Челни. Ніяк не можу зрозуміти, що це було: одрук чи фальсифікація. --В.Галушко (обговорення) 16:28, 23 грудня 2018 (UTC)

Це свідчення неофіційної зміни Човни на Челни в «стереотипному» виданні правопису. 2012-го, здається, року змінили. Я тоді поставив у статтю посилання на змінений варіант, але всім учасникам попереднього обговорення вже було байдуже. Maksym Ye. (обговорення) 17:01, 23 грудня 2018 (UTC)
Добре, тепер ситуація прояснюється. @Ahonc та NickK: нові офіційні правила приписують Набережні Челни. Може перейменувати? --В.Галушко (обговорення) 17:08, 23 грудня 2018 (UTC)
У мене книжка 2007 року, там Човни.--Анатолій (обг.) 17:21, 23 грудня 2018 (UTC)
@Ahonc: у правилах правопису пізніші приписи завжди є пріоритетнішими. --В.Галушко (обговорення) 18:43, 23 грудня 2018 (UTC)
Так. Так. До джерел завжди "доходить опосля." То чому "перейменовувачі _заправописом / незаправописом_" не лишають в статті інших орфографій назви, варіантів, наведених в інших джерелах, не тих, які є для них самих авторитетними? Якщо є джерела назви із іншою орфографією?, а вилучають їх тотально... повпушать-холіварять?--Avatar6 (обговорення) 18:52, 23 грудня 2018 (UTC)
@Avatar6: слід відрізняти офіційні правила правопису від інших джерел. До них підхід різний, правила є АД і обов'язкові до виконання, а інші джерела треба ще перевіряти на надійність і авторитетність. --В.Галушко (обговорення) 19:11, 23 грудня 2018 (UTC)
@В.Галушко: Вважаю, що потрібно ставити на ВП:ПС. Згідно з правилом ВП:ІГО ми маємо також зважити на словники та енциклопедії, а не лише суто на правописні приклади (прецедент Сант-Яго). Саме для аналізу цього вжитку й потрібне нове обговорення — NickK (обг.) 02:36, 25 грудня 2018 (UTC)

Передача деяких західнослов'янських суфіксів

Пропоную вирішити питання передачі польських, чеських і словацьких суфіксів -ik, -ice. Оскільки користувач Avatar6 висловив незадоволення формами Єсеник, Бойнице і навіть скаржився в зв'язку з цим адміністраторам, я визнав доречним це обговорити. У § 109. «Географічні назви слов'янських та інших країн» згадуються «Лідице», «Пардубице». З повагою --В.Галушко (обговорення) 23:20, 25 грудня 2018 (UTC)

Вітаю.
Цікаве і неоднозначне питання.
Так, згідно усталеному українському правопису (того ж § 109, на який Ви посилаєтеся) в подібних географічних назвах потрібно писати «и» («-ик», «-ице»). Але на мою думку — це, все таки, дещо застаріла і некоректна передача географічних власних назв, яка дісталася нам із совіцько-російського підходу до цього питання. Наприклад, в такому випадку я схильний рухатися в напрямку максимальної наближеності назв до оригінальних назв, їх написання та вимові (як от ті ж Єсенік, Бойніце, Лідіце, Пардубіце тощо). Вважаю, що це наближає нас до європейскості та поваги до чужої культури, а також те, що ми (українці) потрапляючи в інше мовне та культурне середовище не будемо виглядати дещо безграмотними.
З усією повагою до Вашого потужного вкладу в українську Вікіпедію і до Вас, як до людини, що вміє чітко пояснити суть питання, у цьому питання я не погоджуюся з Вами, хоча і повністю розумію Вашу позицію. --Shroud~ukwiki (обговорення) 08:18, 26 грудня 2018 (UTC)
Я теж проти половинчастої передачі назв. Уже або Бойніце, Лідіце, Пардубіце, або ж Бойниці, Лідиці, Пардубиці. Але розумію, що нам треба керуватися правилами. От як тільки вплинути на якість цих правил!--Словолюб (обговорення) 08:52, 26 грудня 2018 (UTC)
Отже, наскільки я зрозумів, чинний правопис слід за можливості ігнорувати: в ім'я високих ідеалів. А ми ще скаржимося на порушення правил. --В.Галушко (обговорення) 18:08, 26 грудня 2018 (UTC)
Не зовсім вірна трактовка написаного вище. Тому що не ігноруючи чинний правопис, ми підпадємо під пуританський вплив і маємо всі шанси зупинитися в розвитку мови на рівні радянської системи. Але, ще варто розрізняти пряме і тупе порушення правил, яке веде до абсурду і зміну правил, як частину динамічного розвитку мови.
В цілому, ми з Slovolyub висловилися щодо того, що в цьому випадку варто міняти правила, щоб наближатися до Європи.
Власне я, останні 2 роки мав чудовий приклад пуризму від українців, коли в Закарпатті міняли українські (совіцького періоду) назви міст і сіл на їх слов'янські історичні (Мукачеве в Мукачево, Берегове в Берегово тощо), які до української мови не мали жодного відношення. Так от, велика кількість українців стояла за те, що це прикметникові назви і посилалися на це правило — тому повинно бути -еве, а не -ево і жодним чином не сприймали зворотніх доводів, що це не прикметникові назви, та й правила української мови до географічних назв, які ніколи не були українськими — це не завжди коректно, бо так ми уподібнюємося загарбнику, який завжди буде міняти географічні назви.

Але то таке, ми висловили своє бачення, за Вами залишається Ваше право на переконання.
Дякую за увагу. --Shroud~ukwiki (обговорення) 19:09, 26 грудня 2018 (UTC)
А як же правило ВП:Мова? Може поставити питання про його скасування? Втім, конфлікт з «гаківкою» вже був. Закінчився тим, що його головні учасники залишили Вікіпедію. Ще раз нагадаю, що правила обов'язкові до виконання всіма зовсім не тому, що вони виражають непогрішну істину, а тому, що необхідно додержуватися якось стандарту. Не можу погодитися з думкою, що немовбито написання -ік, -іце «наближає до Європи». Всім же чудово відоме, що в Європі більшість графічних систем — на основі латиниці, та і слов'янські мови, там м'яко кажучи, не у фаворі. Спочатку буде чуже для української фонетики написання на догоду іноземцям, потім — заміна транслітерації на оригінальну графіку (ця думка вже зараз проштовхується), а врешті і заміна української мови на щось більш європейське. Я розумію, що зараз багатьом хочеться дистанціюватися від Росії, але не до такого ж абсурду. До речі, для центральних українських діалектів природнішим є саме -ик, -иц, а форми -іц трапляються в Карпатах і Прикапатті. Цікаво, що наддніпрянські діалекти, які і послугували основою сучасної літературної мови, деким зараз оголошуються суржиком, а слова з них віддаються в «антисуржиках» мовній анафемі «як русизми». З чого б це і кому це вигідно? --В.Галушко (обговорення) 19:42, 26 грудня 2018 (UTC)

Чинний правопис вимагає И.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:51, 27 грудня 2018 (UTC)

Горлянкове дерево

Необхідно уточнити назву рослини Горлянкове дерево. Оскільки горлянка — це російська назва рослини Lagenaria siceraria (українська — Тиква звичайна), очевидно, це найменування помилкове. У словнику Ю. Кобова нічого знайти не вдалося. --В.Галушко (обговорення) 21:02, 27 грудня 2018 (UTC)

По-перше, назва не є «живим» перекладом ані з російської, ані з англійської, ані з латини. Ну і там же вказане джерело, "Ліс" від Махаон-Україна, навіть зі сторінкою посилання. Видавництво спеціалізується на дитячих енциклопедіях. Ймовірно, ці видання не можуть трактуватися як наукові видання, скоріше популярні. Наскільки акуратно вони пропрацьовують термінологічний апарат - це (може бути) питання. Єдина їхня книжка, яка в мене лежить на полиці - це "Світ птахів. Енциклопедія." 2010 року. Крім того, що автор видання є відомими науковцем, там усі назви птахів звірені за Воїнственським, 1984 та Фесенко, Бокотей, 2002, плюс іще додатково проконсультовані Фесенком, який на даний момент є справді експертом високого порядку. Все це прописано в книжці. Видання надзвичайно високого рівня, НМД, можна на нього сміло посилатися як на АД. Якщо маєте більш обґрунтовані сумніви, крім свого враження, до якості видання "Ліс" - треба взяти його в руки і переглянути. Якщо будуть масові помилки - тоді можна ставити питання. Інакше, мабуть, посилання на цю публікацію треба приймати як АД. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:44, 1 січня 2019 (UTC)
Російською "Калебасовое". Очевидна хиба, адже горлянка з російської мови та горлянка з української - принципово різні рослини. Сором ботанікам, яке таке допустили.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 2 січня 2019 (UTC)
Ой, ботаніки вже всі почервоніли. Але все одно ще не такі червоні, як поширювачі їбунок. Звісно, горлянка і горлянка це діаметрально протилежні поняття. Ганьба тим, хто їх плутає! Mykola Swarnyk (обговорення) 11:21, 2 січня 2019 (UTC)
Угу, ганьба тим. Арбуз не гарбуз, dynia не диня тощо. Назви рослин бувають хибними друзями перекладачів, і доволі часто.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:55, 2 січня 2019 (UTC)

Залізниці

Добрий день! Написав статтю Залізниця Варшава-Західна — Куновіце. В енвікі її називають залізницею, коммонс та плвікі вважають залізничною лінією. З одного боку, про залізничні лінії статей в укрвікі немає, а з іншого те, що у поляків є окремі 2 терміни Koleje i linia Kolejowa. Перше означає саме залізниця як підприємство, а друге залізничну лінію. То як правильно пере-перейменувати статтю? Дякую!--DiMon2711 22:04, 6 січня 2019 (UTC)

Щодо коректності угорських імен та прізвищ.

Вітаю.

Може вже було таке, але маю питання глобального плану щодо угорських імен, прізвищ та назв при написанні в українських статтях.
Нам з радянсько-російської системи перекладів дісталася некоректна форма написання угорських імен, прізвищ та назв (географічних назв не чіпаю — то взагалі рейвах буде, та й географічні назви вже признані на державному рівні) і вона є помилковою, щодо оригіналів. Бо не враховує, особливості угорської мови такі, що голосні букви мають неймовірну кількість різноманітних діакритичних знаків, що веде до іншого читання та тональної вимови (а це впливає на коректну передачу), ніж та, до якої ми звикли.

Наприклад, в імені та прізвищі, в існуючій тепер статті Єне Хубаї (угор. Hubay Jenő) більш-менш вірно буде написати ім'я та прізвище як «Єну Губої». Причому закінчення «-у» в імені вірно буде читати і вимовляти, як просто подовжену «у», яка закінчується глухим звуком, що знаходиться за вимовою десь посередині між «-уу», «-оу» та «-оув». А «-ої» в прізвищі - як подовжену «о» (через те, що угорські букви «á» та «a» різняться між собою і вимовляються як «а» та «о» відповідно), яка закінчується глухим звуком подібним між «й(ї)» та «й(і)». А букви і звуку подібних до наших «Х» взагалі не існує, тільки гортанна «Г»...
Зрозуміло, що тональні особливості в письмі не передати, але наблизити написання до більш вірного є можливість.
І таких особливостей в угорській мові досить значна кількість. В російській статті про угорську мову є розділ «Фонетика» і «Фонологія», там більше описано (але й у росіян у статті є помилки в описі фонетки та фонології).

Я все життя прожив біля угорців і дещо розумію в їх вимові — тому можу просто зауважити, що для більшості слов'ян, які не знайомі з угорською мовою (зокрема для кириличних українців), угорські імена, прізвища і назви та їх вимова будуть недосяжні для вірного написання та вимови — тому можу просто порадити хоча б вірне написання. Але якщо не варто забивати собі та іншим голову таким, а хай вже все йде, як йшлося — це не принципово, то зовсім не настоюю на цьому питанні, хай ця інформація залишається для розширення кругозору.

P.S. Але якщо кому цікаво послухати, в Google Translate на сповільненій швидкості озвучки угорського тексту можна багато цікавого почути.

Дякую за увагу. :)
--Shroud~ukwiki (обговорення) 16:53, 24 грудня 2018 (UTC)

Ініціюйте створення відповідного правила Вікіпедії - це буде корисно. Але бажано навести також АД, а не лише те, як Ви чуєте. З повагою, --V Ryabish (обговорення) 10:27, 25 грудня 2018 (UTC)
Ок. Дякую за пораду, йду думати.
Ремарка: це не я так чую, це прийняті основні правила фонетики та фонології угорської мови. Я вказав, де можна з ними ознайомитися тут у Вікі; просто біда, що якісної статті чи розділу на цю тему не існує в українській Вікі.
P.S. Хоча вибачаюсь, вже знайшов у іншій темі Угорська абетка, де є деякі посилання на звукові відповідники.
--Shroud~ukwiki (обговорення) 11:19, 25 грудня 2018 (UTC)
@Shroud~ukwiki: Угорсько-українська практична транскрипція. --ZxcvU (обговорення) 11:22, 25 грудня 2018 (UTC)
@ZxcvU: Прекрасно! Гарно дякую, я був не уважний. Але щодо статей, що стосуються угорської мови та написання їх імен, прізвищ та назв проблема залишається. --Shroud~ukwiki (обговорення) 11:26, 25 грудня 2018 (UTC)
Це ж від горезвісної "Картографії", яка ігнорує правопис та закони української мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:50, 27 грудня 2018 (UTC)

Особисто я прихильник хикання, бо угорському (мадярському) /h/ відповідає вогульське (мансійське) /х/: манс. Húrem né vitnel húlpel husz húl púgi (ˈxuːrəm neː ˈwitnəl ˈxuːlpəl xus xuːl ˈpuːɣi) = угр. Három nő a vízből hálóval húsz halat fog.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 27 грудня 2018 (UTC)

То літері h відповідає звук [x], а не звуку [h] (там дужки зайві, не вводьте в оману)--95.91.26.124 07:58, 2 січня 2019 (UTC)
@Shroud~ukwiki: Оскільки я колись впорядковував іменування й правопис угорців (і в тому числі перейменовував цю статтю), прокоментую тут. Я тоді піднімав джерела з угорської фонетики, і зараз ще спеціально звірився з носієм мови.
  • a / á. Другій чітко відповідає українська А. Перша десь посередині між українською А та О, але це все ж не О (для якої в угорській окрема літера o). Як я зрозумів, в одних діалектах вона ближча до А, в інших ближча до О. Втім, для угорців це не О, для них це «таке угорське А», та й зрештою ми називаємо їх мадярами, а не модьорами, та й столиця не Будопешт. Як варіант — якщо ім'я усталено українською мовою з О, ставимо О, якщо ні — А.
  • ő. ő в угорській є подовженою ö, і ніякого -в чи -у на кінці (як-от у словах «мав» або «любов» українською) там немає. Літера ö ж позначає відсутній в українській мові звук, який лежить посередині між Е і О та згідно з правописом передається літерою Е. Наприклад, рівно той самий звук у німецькому прізвищі Гете, і українською він не став Гуте. На жаль, ми не можемо передати довготу українською (крім як штучною вставкою літер) і тому не можемо розрізнити, наприклад, örült і őrült. Відповідно, ő передається літерою Е (можливо, О, якщо це усталено).
  • y. Цей звук відповідає українському І. Теоретично на кінці мало б бути -АІ, але в українській мові І після голосного завжди йотується, тому -АЇ.
  • h. Це звук /h/, який відповідає більшості західноєвропейських мов, і такий самий, як, наприклад, у фінській. Відповідно, його справді варто передавати через Г (як-от радянські Хельсінкі зараз стали Гельсінками), хоча знову ж деякі назви усталилия з Х, а не з Г (Хунгарія, а не Гунгарія).
Відповідно, мало б бути Єне Губаї. Проблема в тому, що на таке написання нема жодного джерела. Є джерела лише на Єне Хубаї (таке або таке), відповідно, я обрав таке написання. Якщо будуть джерела не Єне Губаї — можна буде перейменувати — NickK (обг.) 21:54, 27 січня 2019 (UTC)

Ханна, а не Ганна

Інколи перейменування вражають неочевидністю. Щойно от Ханна стала україночкою Ганною Ганна Монтана (фільм). При цьому тільки в мережі співвідношення згадок цього фільму/серіалу не просто кількаразове, навіть не на порядок, а майже тисячеразова перевага назви Ханна. Транслювали серіал на «Новому» архів. Чи можна в таких випадках обійтися без зайвої тяганини з перейменуваннями, й повернути на місце нормальну назву? Maksym Ye. (обговорення) 10:56, 10 січня 2019 (UTC)

Якщо є офіційна озвучка (постери) чи україномовні АД назви, тоді треба це додати до статті. --Friend (обг.) 11:05, 10 січня 2019 (UTC)
Треба. Та до статті «Ганна» навряд чи хтось додасть, бо зацікавлені темою користувачі просто не знайдуть. На рівному місці подарували відвідувачів російському розділу. Maksym Ye. (обговорення) 13:06, 10 січня 2019 (UTC)
Є позитивний підсумок обговорення про перейменування Ханна → Ганна, який а)стосується всіх (чи більшості) Ханн-Ганн; б)на даний час є чинним. Якщо у когось нагромадились інші дані та аргументи - можна повернутись до обговорення. На сьогодні Ганна є чинним. Особисто вважаю, що писати Hannah як Ханна - це мовна диверсія, - Hannah Arendt (Ганна Арендт, Ганна (Люблінське воєводство) і всі прийдешні. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:22, 27 січня 2019 (UTC)
Ви ж розумієте, що в принципі не може бути таких підсумків про всіх Ханн чи Ганн. Це ж власні назви, що можуть потрапляти в українську по-різному, й мати дуже різну історію вживання. Це наче всіх Анрі назвати Генріхами, або Генрі. Дивно, що такі прості речі іменування доводиться зауважувати особливо. А тепер ви просто спотворили назву, керуючись абстрактним уявленнями. Для теперішнього стану Вікіпедії це вже давно типовий випадок неакуратності іменування. От саме це і є справжньою диверсією — пробувати творити вікіпедійну реальність, що не відображає український ужиток. Maksym Ye. (обговорення) 06:53, 27 січня 2019 (UTC)
Та раптом! Бувають рішення про окрему статтю, а бувають про весь вжиток - там наводилось, не пригадую скільки прикладів - і по всіх них було прийняте рішення. Десь в архіві все це є, недавно читав. Я спираюсь на прецедентні рішення, прийняті в установленому у Вікіпедії порядку. Так, можливо порядок недосконалий і окремі публікації/фільми/серії треба називати так як вони були у прокаті. Але для цього слід змінити попереднє рішення стосовно Ханна/Ганна. Щодо прокатників - там повним ходом запущена повзуча русифікація засобами кіно - Хоббіт замість Гобіта, Халк замість Галка, Хеллбой замість Геллбоя (це при існуванні українських перекладів -практично всіх книжок - з Гобітом, коміксів Галком і сотні інших). Але оскільки кінематограф на 99% захоплений Зєлєнскімі і другімі мальчікамі і дєвачькамі - поки їх не вимели звідти драною мітлою - доти українські бюджетні гроші будуть валити у всякі "Застави", де "акторів" довелось переозвучувати, бо ці "українські" актори, найняті "українськими" продюсерами, по-українськи ні бум-бум, і доти наших дітей будуть годувати російською х-формулою всього-всього. Бачу, що присутній тут компанії мої думки до одного місця, але все ж. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:21, 27 січня 2019 (UTC)
Називати неприємних опонентів українськими в лапках чи звинувачувати в непатріотизмі — дуже поганий спосіб дискутування. Нащо знову починати нав’язувати спільноті особисту думку? От моя власна думка про того ж Хоббіта прямо протилежна. Нині, після кількох фільмів це найпоширеніша і найупізнаваніша назва; жодна публікація мізерними накладами цього не змінить. Для Вікіпедії варто обирати саме таку назву, робити це суто для того, щоб дотримуватися одного з основних принципів цього відкритого ресурсу — не створювати реальність, а відображати її. Maksym Ye. (обговорення) 09:49, 27 січня 2019 (UTC)
Пане Дзядик, читайте мотиваційну частину. Тоді користувачі прийшли до консенсусу щодо "низки статей", в обговоренні вчувається довіра, обмін думками і компроміс. Не було когось, хто б смикав одночасно вліво і вправо, перейменовував у ході обговорення, оскаржував і одночасно правив лівою ногою інші статті, не згадані в обговоренні, ніхто не використовував адмінресурс для здобуття переваги в суперечці. На жаль, усі ці речі зараз цвітуть буйно, з вашою ласкавою допомогою також. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:29, 27 січня 2019 (UTC)
Усе навпаки. 4 лютого 2012 голе рішення без підсумку та консенсусу, "мотиваційна частина" відсутня. Зараз це вже неможливо. — Юрій Дзядик (о•в) 07:53, 27 січня 2019 (UTC).

Коментар

Не знаю наскільки це доречно, але хочу вставити свої "5 копійок" в г/х суперечку. Якщо відкинути всі закиди в совковості та русифікації то для української мови є характерними звуки [х] та [г], натомість [ґ] зовсім не характерний і вживається лише в кількох десятках слів більшість з яких є запозиченими. Натомість для англійської як й інших багатьох європейських мов звук [ґ] є звичним, а натомість [г] майже ніде не зустрічається. З цього на мою думку випливає що найбільш логічно було б транслітерувати англійське [h]. яке переважно звучить як наше [х] саме як "х" а не "г", бо дивним виглядає коли в усіх мовах "халк", "ханна" і т. д., а у нас там чомусь "г" якого в оригіналі немає. А от англійські назви з [g] варто передавати через наше [г]. оскільки як я вже вище зазначив [ґ] не є характерним для української мови, за винятком деяких власних назв де вже склалась традиція вживати цю літеру. Ба більше на мою думку пов-пушинг масового використання літери "ґ" є тою самою русифікацією, бо наближає українську мову до російської. В принципі у нас власні назви так і перекладають здебільшого, для чого тоді всюди пхати замість [h] [г] і [ґ] замість [g] мені ніяк не зрозуміло. і все це схоже на якусь боротьбу з вітряками. --August (обговорення) 12:23, 28 січня 2019 (UTC)

тенденція йде на [h] - г; [g] - ґ. Бо Гончар → Honchar. Думаю зрозумієте мене.--『　　』 Обг. 12:27, 28 січня 2019 (UTC)
Augustus-ua: у яких «усых мовах»? Чеське і словацьке sníh не трансформувалося у «сніх». Так само як і Kutná Hora, Hradec Králové і ще безліч інших слів. Ми ж не болгари якісь, щоб писати «Хора» і «Храдєц». У нас багатша на звуки мова, германське h ми передаємо правильно, так само як і g і західнослов'янське ch. --Yuriz (обговорення) 12:45, 28 січня 2019 (UTC)
При чому тут чеська мова, я писав про фонетичну транскрипцію з англійської. Якщо в чеській звук який передається через h звучить як г то в чому проблема і суперечність з моїм постом, навпаки це тільки підтверджує те що я написав. AlexKozur не розумію, бо я написав про одне, а ви про протилежне. --August (обговорення) 13:32, 28 січня 2019 (UTC)
зворотня тенденці. Тобто так роблять англійці, і ми так зробимо. Це усе потребує підтвердження мовознавців, а не ЗМІ. Тобто нові словники.--『　　』 Обг. 23:05, 18 лютого 2019 (UTC)

Вяземські чи Вяземська?

Вітаю! Хотілося б з'ясувати, наскільки коректним було перейменування (до речі без обговорення) прізвища французькою акторки Анни Вяземьскі на Анну Вяземську? Як правильно має українською передаватися адаптація російського прізвища французькою — Wiazemsky?--LeonNef ~обг 06:24, 12 січня 2019 (UTC)

Очевидно, має бути Вяземскі (без м'якого знака). Прізвище російського походження, але у французькій мові незмінюване і має чоловічу форму, тому адаптація його як «Вяземська» недоречна. --В.Галушко (обговорення) 20:14, 12 січня 2019 (UTC)
@Роман Сизий: яким правилом Ви керувалися при перейменуванні? З повагою --В.Галушко (обговорення) 20:50, 12 січня 2019 (UTC)
Див.обговорення статті Анна Вяземська -- Роман Сизий (обговорення) 23:16, 12 січня 2019 (UTC)
@Роман Сизий: Правило чинного правопису (§ 104. п. 9) тут незастосовне, бо згідно з ним Wiazemsky ніяк не може передаватися як «Вяземська». Французькі закони передбачають зміну прізвища відповідно до традицій країни предків, а оскільки актриса не змінила своє на Wiazemska, українізувати його нема підстав. --В.Галушко (обговорення) 09:12, 17 січня 2019 (UTC)
В.Галушко: Вікіпедія:Перейменування статей/Анна Вяземська → Анна Вяземскі. P.S. А так в принципі усюди у Європі можна писати прізвище за бажанням.--95.91.179.43 05:57, 18 січня 2019 (UTC)
Особисто я вважаю, що суфікси слід адаптувати, а закінчення ні, коли вже неможливо узгодити (прикметникове прізвище в чоловічому роді). Тож я за Анна Вяземські.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:05, 30 січня 2019 (UTC)

Споріднені проекти

У результатах видачі пошуку справа подається табличка з шапкою «Результати із сестринських проектів». Також натрапив на шаблон Шаблон:Головна сторінка/Сестринські Вікіпроекти. Це невдалий переклад англ. sister projects з урахуванням різного граматичного роду іменників «проект», «Вікіпедія», «Вікісловник», «Вікісховище», «Віківерситет» чи «Вікіджерела». Варто передавати не через «сестринство-братерство», що в українській має дещо інше значення, ніж в англійській та російській, а через спорідненість: споріднені проекти, споріднені напрями, споріднені питання. Можливо, варто перейменувати. Maksym Ye. (обговорення) 08:47, 16 січня 2019 (UTC)

В англійській мові є «sibling», яким однаково коректно можна назвати як брата, так і сестру, не вказуючи явно їх стать. От тільки україномовного відповідника, на жаль, не існує. Чи я чогось не знаю? --Рассилон 12:15, 19 січня 2019 (UTC)
Споріднені цілком підходить. Раніше називали просто Вікіпроекти. Maksym Ye. (обговорення) 12:31, 19 січня 2019 (UTC)

Проекти сестринські, тому що Вікіпедія для них усіх — сестра. --Ата (обг.) 16:00, 19 січня 2019 (UTC)

Є ще в нас таке: «братителі» – двоюрідні брати та сестри artem.komisarenko (обговорення) 16:11, 19 січня 2019 (UTC)
Тоді чому сестринські, наче в медичному закладі чі жіночому монастирі, а не сестрині або сестринівські, сестрятинські? Варто нормально нейтралізувати, бо в українській з різними узгодженнями з’являються питання. Maksym Ye. (обговорення) 05:01, 20 січня 2019 (UTC)
Та тому ж, що й «братні» (скажімо, проекти), а не «братові»!--Словолюб (обговорення) 10:53, 20 січня 2019 (UTC)
Братні і братові у значенні «Прикм. до брат... Належний братові» так само не підходять, як і «Прикм. до сестра 1; належний сестрі», про що одразу зауважив. Maksym Ye. (обговорення) 15:40, 20 січня 2019 (UTC)
А що, в українській мові є слово «сестринівські» чи «сестрянівські»?!--Словолюб (обговорення) 10:58, 20 січня 2019 (UTC)
Виписав обидва з електронної бази УМІФ. Пробачте одрук. Maksym Ye. (обговорення) 15:41, 20 січня 2019 (UTC)
Жах, нащо там ДВА присвійних суфікса та ще від різних відмін?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:37, 31 січня 2019 (UTC)
А, то географічний прикметник. Від Сестринівка.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:38, 31 січня 2019 (UTC)
  • Особисто я не проти зміни на "споріднені", якщо це комусь дуже муляє, але водночас не бачу серйозних аргументів на користь такої зміни. Зрештою, якщо в нас існують поняття "братні країни" (а не "споріднені країни"), "міста-побратими" (а не "міста-посестри"), то чому б не існувати й "сестринським проектам", навіть якщо це калька з англійської?--Piramidion 14:45, 20 січня 2019 (UTC)
    Так, муляє. І дивує, що незвичність одразу не помічена була першими ж адміністраторами чи патрульними. «Братні країни» та «республики-сестри» це з типових штампів радянської ідеології. Навряд чи варто продовжувати їм життя. Maksym Ye. (обговорення) 15:40, 20 січня 2019 (UTC)

Я думала, що всі учасники спільноти бачать, що це "family+of+Wikimedia+projects"… --Ата (обг.) 16:24, 20 січня 2019 (UTC)

  • І це традиційно перекладається як сімейство, сім’я у переносному значенні; група, що має спільність, спорідненість. «Братерство-сестринство» надає інші додаткові значненя, зайві тут. Знайшов ще подібне обговорення в архіві 2013 року, що його просто забалакали, залишившу кумедне відхилення. Знову у Вікіпедії нащось створюють альтернативну мовну реальність, що не підтверджується нічим, окрім самих Вікіпроектів. Це порочна практика, яку треба міняти. Maksym Ye. (обговорення) 18:23, 20 січня 2019 (UTC)

Картини

Мої вітання! Зіштовхнувся з труднощами іменування статей, більш конкретніше - картин Пітера Брейгеля Старшого. Все, що я знайшов в бібліотечних фондах не є українською мовою. Наведу приклад: маємо статтю Падіння бунтівних ангелів, що вже 100% не правильно іменована. На мою думку, не ангелів, а янголів та без уточнення картина, але з конкретизацією Брейгель Старший, бо існує цілий ряд художників, що написали подібні картини. Нідерландською мовою назва картини подається, як "De val der opstandige engelen", але праці мистецтвознавців часів СРСР дают назву -"Падание ангелов". Вариант "Падение мятежных ангелов" зустрічаєтся лише у відносно недавніх виданнях 2016-18 років. Як бути? На що посилатися при іменуванні статей про картини Брейгеля Старшого: переклад нідерландського варіанту або переклад з російської мови списку картин, що міститься в книзі "Питер Брейгель" історика мистецтв, доктора мистецтвознавства - Наталії Гершензон-Чегодаївої[ru]? --Artem Ponomarenko (обговорення) 18:34, 16 січня 2019 (UTC)

Стосовно ангел/янгол -- СУМ подає основним ангела (але мені більше подобається янгол). Якшо назва картини не зустрічається в джерелах українською мовою, то я вважаю доцільнішим переклад з нідерландської (така сама практика, за вашими словами, у новіших виданнях, та й не назвав би я радянські джерела кращими щодо біблейських мотивів).--95.91.179.43 13:36, 18 січня 2019 (UTC)

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Модель Ходжкіна-Хакслі

Це ще одна стаття (і кілька споріднених), що були навмисно спотворені: Ходжкін-Хакслі перетворилися на Г...-Г... Просто перевірте по будь-якій пошуковій системі. Наприклад, «Академія» [19]. Такими безумними втручаннями, що їх адміністратори й патрульні чомусь спокійно пропускають, створюється альтернативна реальність. Це об’єктивно грає проти цього відкритого ресурсу. Я сам не займатимуся перейменуванням, набридло. Але ж має бути якись спосіб одразу не пропускати такі елементарні викривлення. Або вже виправляти автоматично. Ханна чомусь перетворюється на «Ганну», Ходжкін на «Годжкіна». От сьогодні нову статтю створили, де пані Хікс обізвали «Гікс», наче перевірити по джерелах людей з цим прізвищем було важко. Maksym Ye. (обговорення) 17:46, 18 січня 2019 (UTC)

Якщо не хочете перейменуванати самі, подайте на перейменування..--V Ryabish (обговорення) 18:44, 20 січня 2019 (UTC)
Щоб через кілька місяців чи навіть років байдужий адміністратор написав підсумок з помилками (на кшталт згідно чогось)? Мій ентузіазм з наївними сподіваннями на якусь саморегуляцію цього ресурсу давно вичерпався. Можу хіба що в уже готовому перейменуванні поставити голос та повторити кілька нудних традиційних міркувань про потребу орієнтуватися на зовнішні джерела, а не вигадувати навмання. Робити щось більше не бачу сенсу. Всім байдуже, нащо ж мені перейматися? Maksym Ye. (обговорення) 19:16, 20 січня 2019 (UTC)
Або перейменовуйте самі за джерелами.
Ніхто, крім нас !!!!--V Ryabish (обговорення) 21:17, 20 січня 2019 (UTC)

ГонконГСький чи ГонконЗький?

Вітання товариству. Правила кажуть що має бути "Гонконзький". Натомість правописні онлайн-сервіси такий варіант вважають помилковим1, помилковим2. Це про назву університету йдеться. То як же має бути? З повагою, --Kasio67 (обговорення) 21:26, 26 січня 2019 (UTC)

У нас були наче якісь обговорення на цю тему, зокрема, Вікіпедія:Перейменування статей/Гонконгівський долар → Гонконгський долар, але є також стаття Гонконзький парк і відповідне правописне правило. Тому я думаю, що закрити цю тему може той, хто має найновіший (той, що офіційний) орфографічний словник. Припускаю, що це слово може бути винятком із правописного правила.--Piramidion 21:55, 26 січня 2019 (UTC)
За правописом такі речі суто словникові. Див. УЛІФ: гонко́нгівський, гонко́нгський.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:08, 30 січня 2019 (UTC)
На мою думку, має бути «гонконзький» з тієї ж причини, з якої «люксембурзький», а не «люксембургський» чи «люксембургівський». Спрощення приголосних, якщо коротко ). --Рассилон 09:03, 30 січня 2019 (UTC)

Місячний гонщик (фільм)

Доброго дня! У обговоренні даної статті, започаткованому у грудні 2008-го року (10 років тому!) абсолютно вірно наводяться переклади англійського слова raker.

Питання: яким чимом в принципі з'явився «гонщик»? Чому українську назву фільму було придумано «від ліхтаря», і це ні в кого не викликає заперечень? --Yuriz (обговорення) 11:48, 28 січня 2019 (UTC)

АД не переклад, а назва в українському прокаті чи телебеченні. Потрібно шукати такі АД.--『　　』 Обг. 12:29, 28 січня 2019 (UTC)
Фільм застарий. Не було такого прокату. Слід дивитися галузеві журнали.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:09, 30 січня 2019 (UTC)
я лише пам'ятаю, що усі ці фільми крутили, то ТБ. Якщо не помиляюсь озвучував 1+1, а потім ICTV. [20] --『　　』 Обг. 11:33, 31 січня 2019 (UTC)

Просто тут покладу

Створено статтю Жирберг, поняття описує сучасну проблему каналізацій, є калькою з англ. fatberg. У СУМі нема, ні. Цікава мовна історія описана в англійській статті. Вперше надійно зафіксовано (журналістський репортаж) у 2013 році, 2015 року додано до Оксфордського словника онлайн, 2017 року його використали кілька департаментів водних ресурсів. Швидко, надійно. А ви кажете чекати "біологиню" в словниках.--Brunei (обговорення) 13:32, 30 січня 2019 (UTC)

Насправді, цікавий випадок. Таких напівкальок більше не в кого: в більшості мовних розділів залишили без перекладу (німецька окремо, але в неї адаптувати легше через спорідненість мов), скалькували тільки в угорській («жирогора»). Може, таки краще «фетберг»? --В.Галушко (обговорення) 14:05, 30 січня 2019 (UTC)
Теж маю величезні сумніви, що у Вікіпедію треба одразу ставити «жирберг», а не «фатберг»/«фетберг», що мають порівняно однакове знаходження в українських медіа. (Знайшов «жирберг» в матеріалі УНІАН, але «фатберг» трапляється в інших медіа.) Може, варто почекати належного українського засвоєння? Хоч якогось, щоб можна було подати коректне зовнішнє посилання, а не створювати реальність. Стосовно зміни біолога на «біологиню», це зовсім різні речі — неологізми й ідеологічне втручання в мовну норму, що водночас стосується зміни семантики, стилістики й прагматики. Maksym Ye. (обговорення) 16:54, 30 січня 2019 (UTC)
Не забувайте, що Оксфордський словник не лише досить швидко включає неологізми, але досить часто з часом викидає ті, які не прижились--V Ryabish (обговорення) 22:11, 30 січня 2019 (UTC)
Складне питання. Порівняв інтервікі: здається, адаптують там, де адаптується айсберг. Тож думаю, нам краще лишити фетберг.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:32, 31 січня 2019 (UTC)
Дуже цікаве питання. Fatberg сам по собі є новотвором-напівкалькою, тому що перша половина англійською, а друга збережена німецькою. Мати першу половину українською, а другу німецькою у слові «жирберг» — нічим не гірше за англійський новотвір, і навіть трохи краще за трансліт з нього. Ще можна «феттберг» як пряме запозичення з німецької, аналогічно до «айсберга». --Ата (обг.) 12:53, 31 січня 2019 (UTC)
Так і айсберг у них iceberg. Ні, думаю, для нас краще не перекладати частину.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:01, 1 лютого 2019 (UTC)
Я про що й кажу. Якщо в англійців перша частина своя, а друга німецька, то і ми так можемо. А кажучи "«феттберг» як пряме запозичення з німецької, аналогічно до «айсберга»", я мала на увазі нім. Eisberg. --Ата (обг.) 11:59, 1 лютого 2019 (UTC)
@Ата: здається, цей новотвір англійський. Принаймні в дойчвікі про нього говориться як про англійський узвичаєний термін. --В.Галушко (обговорення) 13:42, 1 лютого 2019 (UTC)

Savage — Севедж або Севідж?

Усім доброго ранку! Чому в нас прізвище англ. Savage транслітерується по-різному: з одного боку Джон Севедж і Енн Севедж, а з іншого — Адам Севідж і Ренді Севідж? На мою думку, всюди має бути «Севедж». Чи я не знаю якогось правила? --Рассилон 06:45, 7 лютого 2019 (UTC)

@Рассилон: Добрий день. Транскрипція для самого слова «savage»: /ˈsavɪdʒ/ (Oxford Dictionaries), /ˈsæv.ɪdʒ/ (Cambridge English Dictionary), сЕ́видж (Федоришин М. С. «Англо-український словник з українською транскрипцією»), /ˈsævɪdʒ/ (en.wiktionary). Хоча вважаю, що насамперед варто відштовхуватися від згадок даних осіб в українськомовних джерелах і вирішувати кожен випадок окремо. --ZxcvU (обговорення) 07:20, 7 лютого 2019 (UTC)
Ненаголошене и/е в укр. мові подібні. А надто є Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами. Там сказано, що [ɪ] передається як е, й та і. При чому як е саме на місці англійської літери е в ненаголошеному складі. Севедж.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:01, 14 лютого 2019 (UTC)
Може не варто знову видирати окремі твердження, що вам подобаються, але відмовлятись від інших з однієї таблиці? Ви самі писали, що це джерело не можна використовувити через передачу G=Ґ, а тепер на нього посилаєтесь (і це вже не вперше).--95.91.179.43 05:13, 15 лютого 2019 (UTC)
Окрім настанови, є ще правопис. Та й у самій настанові, якщо не зраджує пам'ять, є примітка про застосування правопису після неї. І частина настанови, за якою треба передавати Savage як Севедж, не суперечить букві правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:23, 15 лютого 2019 (UTC)
Я знову повторю -- або це джерело є АД з транслітерації, або ні, а не "тут дивитись, а тут рибу загортали". Нижче ви чогось це джерело не згадали, а там запропонована передача кінцевого ŋ, як -нґ, що суперечить усьому можливому. Отже, це принципова позиція укладачів таблиці. Не треба намагатись усидіти на двох стільцях.--95.91.179.43 06:36, 18 лютого 2019 (UTC)
У Вас щось з логікою. Ніколи не чули про ієрархію?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:19, 18 лютого 2019 (UTC)
"транслітерація має статус українського тексту і повинна бути узгоджена з чинним українським правописом" - обробити паровоз напилком.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:21, 18 лютого 2019 (UTC)
Навіщо робити посилання на джерело, якщо там потрібно все доробляти? Його вже не раз критикували в обговореннях. А про ієрархію краще не згадувати, ви ж різниці між неї та списком не знаєте (ви це тут продемонстрували) та й вона тут ні до чого. Інакше шикарна позиція -- беремо найнедбаліше джерело з купою помилок та неузгодженостей, де згадано вашу ідею з перейменування, надаємо його, а на зауваження відовідаємо, що потім узгодити треба ж. Так де доказ, що саме тут правильно?--95.91.179.43 13:53, 18 лютого 2019 (UTC)
У Вас точно щось з логікою. Це як питати, навіщо місити тісто, якщо потім його усе одно пекти. Це етапи адаптації слова.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:14, 25 лютого 2019 (UTC)
Шановні користувачі! Ваша тема зайшла в тупик. Проаналізуйте краще джерела для прізвища Севедж/Севідж. Теж ж прохання і до обговорення на ВП:ПС. Джерела=перевіреність.--『　　』 Обг. 13:45, 25 лютого 2019 (UTC)
Так у тому ж і проблема -- замість джерел пропонується одне з найгірших джерел (а така гарна була ідея).--Divega (обговорення) 17:50, 25 лютого 2019 (UTC)
┌────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────┘ Що ж, тоді, мабуть, почну: в перекладі «Ліги справедливості» українською на ТЕТі ім'я персонажа en:Vandal Savage чітко чується як Ванда́л Са́вадж[1]. --Рассилон 14:27, 25 лютого 2019 (UTC)
Власне це і є відповідь. Якщо іншого офіційного перекладу не було, то має бути Савадж (хоче неофіційні є і Севідж, наприклад)--Divega (обговорення) 17:50, 25 лютого 2019 (UTC)
"Чується" зовсім не аргумент. Люди чують по-різному, а часто-густо чують, що хочуть почути. Та й офіційний переклад може бути аргументом лише для персонажів, а не реальних людей.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:24, 26 лютого 2019 (UTC)
А "Вандал Савадж" вже став реальною людиною?--95.91.179.43 08:30, 26 лютого 2019 (UTC)

Був неуважний. Там же друга голосна записана через А, а не Е! За настановою [ɪ] записуємо як Е на місці ненаголошеного Е, як Й після голосної та як І в інших випадках. Таки Севідж. Прошу вибачення. Зір та пам'ять уже підводять.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:28, 26 лютого 2019 (UTC)

Примітки

  1. ↑ Часи Саваджа, частина 1. Ліга справедливості. Сезон 1 (українською) . На 22 хвилині. ТЕТ. Процитовано 25 лютого 2019. Згідно з моїми джерелами, епіцентр виник тут, в центрі Вандала Саваджа. {{cite episode}}: Вказано більш, ніж один |season= та |seriesno= (довідка)

Еквайринг чи Еквайринґ ?

На вашу думку, Г чи Ґ ? Чи може українська альтернатива? 178.92.186.26 22:23, 14 лютого 2019 (UTC)

Ніякого Ґ у закінченні "-ing" бути не може, бо там ŋ в англійській мові, що передається через Г. Наскільки мені відомо, то це слово є терміном, що саме так і використовується у фінансовій сфері.--95.91.179.43 05:09, 15 лютого 2019 (UTC)
Глянув тут - у статті Еквайр наведено авторитетні джерела, де "еквайринг", нащо ця тема?--95.91.179.43 05:16, 15 лютого 2019 (UTC)
За чинною нормою Г.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:24, 15 лютого 2019 (UTC)

Почитання чи Шанування, вшанування; Пошанування або пошановування?

«Почитання» це росіянізм? — По цьому терміну, тлумачення знайшов лише у Термінологічно-правописному Пораднику для богословів та редакторів богословських текстів. Де зазначається: „Останнім часом спостерігається тенденція до відмови від цього терміна (ймовірно, через те, що він вживається в російській мові) і заміняти його словами вшанування, пошанування чи шанування”. Наприклад у «Словнику української мови» в 11 томах, слова «Почитання» не знайдено. Можливо слід замінити в статтях, де зусрічається «почитання» — на «шанування, вшанування, пошанування»? Також прошу розглянути, як варіант, слово «пошановування». Приклади вживання: 1) Доіконоборський період формування іконографічного канону та його значення у трансформації естетичної спадщини еллінізму < пошановування Пресвятої Богородиці > Протоієрей Андрій Власенко, кандидат богословських наук. 2) Як під час засухи дощ викликали? < тут пошановування води поєднується з культом урожайності > Іванникова Людмила Володимирівна, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім.М.Т.Рильського НАН України. 3) Вересневі народні свята на Буковині < пошановування вогню > Кожолянко Олександр Георгійович, доктор історичних наук. UPD: Імовірно коректне написання: рос. Почитание = укр. Пошанування; рос. Почитания = укр. Пошановування. --Iskatelb (обговорення) 03:13, 3 березня 2019 (UTC)

Чому ж, у СУМі є, тільки не саме «почитання», а дієслово, від якого те пішло, правда з приміткою «книжне». І навіть наявне «почитатель» як рідкісне (на мою скромну думку, архаїзм).--Словолюб (обговорення) 06:14, 3 березня 2019 (UTC)
Цікаво, в укр. словнику існує слово «почитатель» — котре, я б сприйняв як помилку, а розповсюджене «пошановувач» немає... Хоча, «пошановання» – рос. Почтения (пошанованнє - почтение; пошанованню - почтению) та «шанувальник» є. ) То все ж таки, що краще застосовувати в сучасній Вікіпедії, скажіть, будь ласка. --Iskatelb (обговорення) 10:15, 3 березня 2019 (UTC)
Здається, «почитати/почитувати» — церковнослов'янізм. Отже, «почитання» цілком допустиме, але більш поширений варіант «пошанування». Так само як «держати» не варто скрізь замінювати на «тримати», а «однак» на «проте», не слід бездумно заміняти почитання на інші варіанти. Синонімія — одне з достоїнств української мови-с… --В.Галушко (обговорення) 12:42, 3 березня 2019 (UTC)
Щодо наведених прикладів «однак» і «держати», то тут труднощів не виникає, вважаю, що це цілком зрозумілі за сенсом українські слова. Між тим у «почитання» чи «почитати», якраз є на мій погляд проблеми для читача, бо можна сплутати та інтерпретувати як «read». Стосовно ж «пошанування» або «пошановування» читабельність однозначна. --Iskatelb (обговорення) 15:12, 3 березня 2019 (UTC)

Бурт і кагат

Звернув увагу на статті-дублери Бурт (штабель) і Кагат. З визначення виходить, що це наче синоніми. Якщо фахівці не проти, варто об'єднати. --В.Галушко (обговорення) 17:35, 7 березня 2019 (UTC)

Лавреатка

Прошу підказати чи є така форма слова лавреатка- у словниках не вдалось знайти? (Вишневський)

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 19:28, 11 березня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: див. Харківський правопис. В Українській Вікіпедії поки не прийнятий. --В.Галушко (обговорення) 19:31, 11 березня 2019 (UTC)
Вітаю, пане В.Галушко! Вдячний за оперативну відповідь. Тоді, як так трапилось, що більше 20 таких "неприйнятих" термінів живе у вікістаттях? З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 20:15, 11 березня 2019 (UTC)
@Всевидяче Око: на це можуть бути різні причини. Харківський правопис прийнятий серед значної частини діаспори в західних країнах, і вони просто не знають іншого. Є також ідейні противники чинного правопису, що прагнуть використовувати Харківський у Вікіпедії, хоча це є порушенням ВП:Мова. У будь-якому випадку такі написання слід виправляти (за винятком цитат). --В.Галушко (обговорення) 20:27, 11 березня 2019 (UTC)
Черговий раз подяка! З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 20:29, 11 березня 2019 (UTC) YesТак Зроблено

Виявляється термін Лавреат у статтях ще більш розповсюджений - понад 50 статей. Можливо і це вдасться колись поправити. До речі, жодної цитати з таким терміном не знайшлось (у статтях)! З повагою --Всевидяче Око (обговорення) 21:31, 11 березня 2019 (UTC)

Лавреятка ) --ЮеАртеміс (обговорення) 11:56, 1 квітня 2019 (UTC)

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ → ПЕРЕКЕРУВАННЯ

щось мені спало на думку віднайти кращий термін, вірніше, він віднайшовся сам. Якщо є охочі, пропоную перекерування чи скерування як українськіші, нейтральніші, а далі вже з голосуванням і провадженням в інтерфейс. Раніше лінуксисти подавали свої чи не найкращі порпоції перекладів інтерфейсу…--Albedo (обговорення) 20:57, 19 березня 2019 (UTC)

Тоді вже переспрямування, бо перекерування — це як переуправління чи переврядування, (надмірне або повторне) керування (кермування, керівництво). Не плутати з польською чи білоруською, де «керування» (наводжу в українській фонетичній адаптації) означає ще й «спрямовування», а «скерування» це «спрямування»! «Скерування» є й у нас, але більш самобутній його синонім «спрямування»! Зате «керування» у значенні «спрямовування» СУМ не фіксує!--Словолюб (обговорення) 21:09, 19 березня 2019 (UTC)
звісно, дієслівна форма була би кращою: спрямувати до або перекерунок, але воно більше західне, і не первен чи спільнота повністю його би прийняла. --Albedo (обговорення) 21:14, 19 березня 2019 (UTC)
Я вибачаюсь, що́ ЗАХІДНЕ? От якраз перекерунок або перекерування більш західне (тобто західноукраїнське, Ви це мали на увазі?), а переспрямування — більш загальноукраїнське, чи то пак літературно-нормативне, так би мовити.--Словолюб (обговорення) 21:47, 19 березня 2019 (UTC)
 За «переспрямування» [21][22]. --Рассилон 21:39, 19 березня 2019 (UTC)
Пустопорожній пуризм. Є і напрямок, і є направлення. Однак направлення це головно про документ. Тож дійсно було б доречніше переспрямування. Але чи варте питання зусиль?--ЮеАртеміс (обговорення) 08:20, 22 березня 2019 (UTC)
 За «переспрямування». Те, що легко виправити, і потім буде сприйматися за органічне, наче так було відвік, — чим не краще?…--Albedo (обговорення) 21:49, 24 березня 2019 (UTC)
 Підтримую СКЕРУВАННЯ ((с) @Slovolyub:). На мою думку, redirect цілком адекватно лягає у "скерування" (скерував уліво, скерував на бічну дорогу), без надмірного, аж до тавтології, буквалізму "перенаправлення", "перескерування". Скерування у сенсі зміни напрямку чи додаткової дії щодо напрямку - як "скерування до окуліста" - це значить, що людина прийшла до загальної клініки (початкова дія) і отримала "уточнене", або "додаткове" "скерування" (уточнена дія). Пропоноване ПЕРЕКЕРУВАННЯ звучить як штучне, досі неуживане слово, створене за аналогією. А тут було б досить простого СКЕРУВАННЯ, або якщо знайдеться більшість на цей варіант - то СПРЯМУВАННЯ (трішки гірше ніж попереднє, але краще від того що є зараз). І "спрямувати до", як третій варіант. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:38, 25 березня 2019 (UTC)
Коли шукаєте в пошуку, то людина вже пересуватися у просторі, Інтернет-просторі, тобто спрямована на пошук якогось запиту. Проте під час знайдення землі обітованої, вона бачить табличку, яка повідомляє щодо іншому місця розташування, тобто переспрямовує. Слово ж прямо як вираз "йти прямо". А скерування мені лише нагадує про транспорт. П.С. коли вирішите, не забудьте про м'яке перенаправлення. --『　　』 Обг. 02:31, 25 березня 2019 (UTC)
 Проти Вам що, немає більше чим зайнятись, щоб міняти один синонім на інший? Це ж скільки статей-пернаправлень треба буде виправити ? І яку користь ми з цього отримаємо ?--V Ryabish (обговорення) 14:22, 25 березня 2019 (UTC)
 Проти, допоки існують слова направлення, направити, правий, правильний. --Ата (обг.) 14:10, 26 березня 2019 (UTC)
Воно існує, але в іншому сенсі, не в тому, в яком російське (пере)направление. Тут перенаправлення – це суржик. artem.komisarenko (обговорення) 19:56, 26 березня 2019 (UTC)
 За Слова направлення в українській мові точно немає, це звичайний суржик. Щоправда, я не впевнений щодо перекерування. Для оригінального дієслова (зауважте, між іншим, що в оригіналі там саме дієслово в наказовому способі, а не іменник) в сучасних словниках маємо переадресацію, переспрямування, перепризначення. Найбільш відповідним, здається, буде переспрямування. Бо інші синоніми мають власні відповідники в англійській мові. artem.komisarenko (обговорення) 19:52, 26 березня 2019 (UTC)
Слово «Направлення» в українські мові є. (Великий тлумачний словник, с. 730)--V Ryabish (обговорення) 21:46, 26 березня 2019 (UTC)
Воно є, але має інше значення, відмінне від російського направление. А те, що вигадали в радянські часи, оце їхнє Направлення капітальних вкладень в окремі галузі народного господарства та Випускна комісія погодилася з проханням Надії і дала їй направлення на завод «Запоріжсталь» – це суржик в чистому вигляді. artem.komisarenko (обговорення) 22:02, 26 березня 2019 (UTC)
А може, не будемо додумувати самі, а почитаємо що написано у словнику ?
1. Дія до значення «направляти»
2. Документ про призначення на роботу
Йдемо далі. Серед 8 значень слова «направляти / направити» першим йде те, що стосується даного обговорення: Спрямовувати, скеровувати кого-, що-небудь у певному напрямку. || перен. Давати напрям чому-небудь. || перен. Зосереджувати на чому-небудь, спрямовувати на щось (думки, здібності, зусилля і т. ін.)
Тобто, «направляти, спрямовувати, скеровувати» - синоніми. Навіщо міняти один на інший ? Бо Вам більше подобається не той, що використовується зараз ? Нелогічно і непродуктивно.
Далі, до чого тут російське направление? Це переклад англійського «redirect». --V Ryabish (обговорення) 09:31, 27 березня 2019 (UTC)
З радістю не буду додумувати, якщо ви розповісте, що то за словник. Бо я перший раз про такий чую. Тільки не кажіть, що це якась макулатура від Перуна artem.komisarenko (обговорення) 10:05, 27 березня 2019 (UTC)
«Великий тлумачний словник сучасної української мови. © Видавництво "Перун", 2005.». Якщо Ви вважаєте, що це макулатура, то може вкажете, який словник підготували ВИ ?--V Ryabish (обговорення) 11:50, 27 березня 2019 (UTC)
НАПРА́ВЛЕННЯ // Словник української мови в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 158. --Iskatelb (обговорення) 20:16, 27 березня 2019 (UTC)
Ви бачили приклади? Це типовий радянський суржик. В жодному допогромному словнику направлення в такому сенсі не використовується. В жодному! artem.komisarenko (обговорення) 21:12, 27 березня 2019 (UTC)
Я до того, що є таке слово в укр. мові, як: Направлення, крім того це синонім СПРЯМУВА́ННЯ 2. Направленість; напрямок. // Але не ПЕРЕКЕРУВАННЯ. --Iskatelb (обговорення) 21:23, 27 березня 2019 (UTC)
В обидвох значеннях там це звичайний радянський суржик. Подивіться допогромні словники, там це слово буде, але в іншому значенні. artem.komisarenko (обговорення) 22:07, 27 березня 2019 (UTC)
Підтримую artem.komisarenko, «направлення» це русизм/канцеляризм, як «відпускні», «командировка», «командуючий», «формовочний», «кранівник-екскаваторник» і т. ін. З того розряду що «бамага», «получка». Селюк прийшов, получив «направлення» («получку», «бамагу») і пішов куда послали (тобто в Сибір чи на Урал), а на його місце прислали німців, сербів чи москалів. І дали їм всі всю «власть». Так і живемо досі. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:12, 28 березня 2019 (UTC)
  Проти. Теж заглянув в словник, почав писати що знайшов, але побачив, що V Ryabish це вже зробив. Також відкрив англо-український словник видавництва Чумацький шлях, який стоїть на полиці, переконався що для direct подано обидва переклади. Це дійсне слово української мови, це синонім пропонованого слова. Враховуючи це я не бачу сенсу додавати його як аліас для #redirect, я можу передбачити лише негативні наслідки: перш за все це заплутування новачків застарілою документацією (навіть попри те, що обидва слова будуть підтримувані). --塩基Base 20:44, 27 березня 2019 (UTC)
Це не академічний словник, а чергове шопопало. Ще б на Яндекс послалися б. artem.komisarenko (обговорення) 21:12, 27 березня 2019 (UTC)
Але ж ви взагалі ні на що не послались. --塩基Base 21:16, 27 березня 2019 (UTC)
[23], [24] В першому можна побачити що́ саме значить слово направлення в українській мові, в другому – як перекладати redirect(ion,ing). artem.komisarenko (обговорення) 22:06, 27 березня 2019 (UTC)
Категорично  Проти. Толку я від цього не бачу, ще й враховуючи те, що redirect можна перекласти як перенаправлення. Також усі давно звикли до перенаправлень, тому перевчати усіх потрібно буде.--DiMon2711 01:26, 28 березня 2019 (UTC)

Цікаві міркування (на жаль, невідомо чи з надійного джерела)
Направляти, спрямовувати, скеровувати.
синоніми мають певні відмінності:

  • направляти — відряджати, передислоковувати, надсилати: «Направили нас, студентів, на польові роботи до Миколаївської області», «Батальйон був направлений на лівий фланг оборони», «Усім вам вчасно були направлені закінопроекти»; наставляти (на шлях істини): «Росте як бур'ян, нема кому направити» (тут ще, як бачимо, виникає нюанс — виправляти). «Направити листа, документи» — надіслати, подати;
  • спрямовувати — зорієнтовувати в певному напрямку: «Побачив спрямований на нього автомат», «спрямував (утупив) у нього тяжкий погляд», «спрямувати зброю проти ворога» тощо. Часом значення цих двох слів настільки близькі, що немає необхідності їх розмежовувати: і спрямовувати, і направляти на щось корисне можна зусилля, сили, енергію. Виникає іноді й стилістична потреба уникнути двозначності, коли за словом направити може вгадуватися смисл «виправити»: «Міг би направити обдарування хлопця» — якщо йдеться про виправлення вад виховання чи підготовки з якогось фаху, то краще сказати спрямувати. Трапляється ще одне — манірне: «скерувати» («Нас скерували на роботу за фахом»). Замінювати тут цілком правомірне направили нема ніяких підстав;
  • скерувати — тільки те, що має кермо, наприклад, судно, літак, машину і, зрозуміло, перен., коли хтось, образно кажучи, хоче дати певний напрям розмові, дискусії, діяльності, вчинкам тощо: «Парламент своєю законотворчою діяльністю має стратегічно скеровувати державу».

Отож: кошти направлені до областей, а зміни до Закону спрямовані на реалізацію якихось цілей. --Iskatelb (обговорення) 21:56, 27 березня 2019 (UTC)

@Iskatelb:Здається, це звідси:
--Olvin (обговорення) 19:01, 28 березня 2019 (UTC)
Так, звідти. Дякую Olvin за пошук. Тепер на ці дані, можна спиратися як на надійне джерело. --Iskatelb (обговорення) 20:22, 28 березня 2019 (UTC) Відповідно  Проти перейменування. --Iskatelb (обговорення) 15:17, 18 квітня 2019 (UTC)

 Проти Усе ті ж порожні абстрактні міркування про неукраїнськість чогось українського [25]. Maksym Ye. (обговорення) 19:28, 28 березня 2019 (UTC)

  • І взагалі це все не сюди. Це одне із системних зарезервованих слів, і його заміна зачепить не лише українську Вікіпедію, а й усі україномовні проекти. Я не бачу такої вагомої проблеми, щоб замінювати, тим більше на складніше слово (буде вічна плутанина між ПЕРЕКЕРУВАННЯ та ПЕРЕСКЕРУВАННЯ) — NickK (обг.) 13:45, 13 квітня 2019 (UTC)

Пичугине і Пічугіно

Існують два дивні топоніми: село Пичугине і станція Пічугіно. Очевидно, село назване за станцією, а потім назва зазнала українізації. На сайті наведено форму Пічугіне. Може, є сенс перейменувати. --В.Галушко (обговорення) 19:18, 23 березня 2019 (UTC)

ми не вправі. У мене в родині є лиди з різними прізвищами, що ж тут?…¡--Albedo (обговорення) 21:50, 24 березня 2019 (UTC)
Ні. Станція офіційно так названа. Таке часто буває, що назва відрізняється на кілька літер від назви населеного пункту. Так у селі Тютьки станція Тюшки, в селі Троковичі роз'їзд Строковиці, в селі Устимівка станція Устинівка, біля смт Ямпіль станція Янпіль, в селі Кобижча станція Кобижчі тощо.--Анатолій (обг.) 20:18, 26 березня 2019 (UTC)

Класифікація голосних

Цікаво, чого це раптом наші всі голосні раптом були перейменовані в скальковані з російських паднятій язика покручі (напр. Голосний високо-середнього підняття) при тому, що відповідні категорії залишилися, слава Богу, з українською назвою (напр. Категорія:Голосні високо-середнього піднесення). Але не всі! (див. Категорія:Голосні за ступенем підняття спинки язика). Пане @В.Галушко:, навіщо ви це зробили та ще й без обговорення? artem.komisarenko (обговорення) 00:59, 24 березня 2019 (UTC)

Пане artem.komisarenko, обговорення було: Вікіпедія:Кнайпа_(мовна_консультація)/Архів_3#Мовознавчий_термін. Maksym Ye. зазначив, що "Енциклопедія «Українська мова» пропонує підняття", тож були уніфіковані назви, бо частина була "підняття", а частина -- "піднесення".--Divega (обговорення) 08:31, 25 березня 2019 (UTC)
Слабеньке, як на мене, обговорення, яке лишилося, на жаль, ніким непоміченим. В результаті білодідівці проштовхнули російський термін не зважаючи на те, що піднесення (навіть зараз! коли його репресувала урср-івська вікі) більш поширений і використовується, зокрема, в авторизованому перекладі Фонології Шевельова. artem.komisarenko (обговорення) 09:34, 25 березня 2019 (UTC)
Яке вже було. У наукових статтях використовується обидва, причому часто як синоніми, щоб уникнути повторень при описі звуків. Хоча у СУМ, виявляється, піднесення.--Divega (обговорення) 10:53, 25 березня 2019 (UTC)

Що тут обговорювати? От вам ще університетський підручник. Сучасна українська мова. Лексикологія. Фонетика / За ред. А. Мойсієнка. К.: Знання, 2012. С. 250: Спосіб творення голосних... підняття. Прошу адміністраторів, котрі слідкують за етикою обговорень, зауважити користувачеві вище, щоб припинив роздавати іншим користувачам свої довільні наліпки. Maksym Ye. (обговорення) 11:58, 25 березня 2019 (UTC)

Черговий підручник доби Табачника. Які самі наліпки ви називаєте довільними? Білодідівці? Дайте мені інший термін для тих, хто вичищає Шевельова з урсрівського мовознавства, буду послуговуватись ним. artem.komisarenko (обговорення) 13:11, 25 березня 2019 (UTC)
Будь ласка, висловлюйтеся по темі. Мені важко зрозуміти, на що треба відповідати. На Табачника (до чого це тут?), на якихось білодідівців (до чого це тут?), на Шевельова (до чого це тут?), на «урсрівський» (до чого це тут?). Є термінологія, що подається в основній українській енциклопедії з української мови, є підручники університетського рівня, зокрема, цитований. Говорити про ваше ставлення до джерел і викидання чогось з особистої думки зовсім не цікаво. Maksym Ye. (обговорення) 14:57, 25 березня 2019 (UTC)
Пане Maksym Ye., оскільки у СУМ згадується "піднесення" стосовно звуків, тож питання вже не настільки однозначне.--95.91.179.43 15:29, 25 березня 2019 (UTC)
Типова українська проблема на рівному місці, коли нема на що спертися, або не хочеться ні на що спиратися. Див. також СУМ-11 гасло широкий: «При творенні голосних низького підняття». Якщо є хитання, обирати варто новійший і авторитетніший приклад. Енциклопедія саме надає такий. І СУМ-20 вже подає новий приклад. Звук висо́кого підняття́, лінгв.... Maksym Ye. (обговорення) 17:13, 25 березня 2019 (UTC)
Про авторитетність я не сперечався, а от наскільки сильний аргумент "новіший" - це питання, тоді посилання на частоту використання на матимуть сили, бо новіше -- правильніше (при рівній авторитетності). Ви ще забули важливий момент -- а що робити при синонімах? СУМ-11 подає, як основне, "піднесення", але у цитатах наводить "підняття". СУМ-20 ще не закінчений, там так само може з'явитись "піднесення". Минуле обговорення дійсно могло пройти непоміченим, бо там була досить загальна назва теми.--Divega (обговорення) 19:29, 25 березня 2019 (UTC)

Відкрита чи вільна

Добридень. Займався категоріями, й виникло питання «Вільна відеогра» чи «Відкрита відеогра». Сумніви заклали основна стаття та пов'язані категорії (як от Категорія:Вільні відеоігри, чи Категорія:Вільні шутери від першої особи). Проте, все ж схиляюся до варіанту «вільна» (тобто під вільною ліцензією) — звучить логічніше та й зрозуміліше, як на мене. Що скажете? Чи може, взагалі, третій варіант? -- ElrONE 09:07, 25 березня 2019 (UTC)

@ElrONE: Наскільки я розумію, відкрита (англ. open-source) відрізняється від вільної (англ. freeware) відкритим початковим кодом. Тому переважна більшість безкоштовних відеоігор є вільними, а не відкритими. А щодо статті Відкрита відеогра, то вона є покручем бульдога з носорогом англовікі з рувікі ). Можна навіть відокремити її частину до Вільна відеогра. --Рассилон 09:55, 25 березня 2019 (UTC)
@Рассилон: Тобто, відкритими відеограми називають відеоігри, код яких можна побачити та досліджувати для власних потреб, зрозуміло. Йдемо далі. Якщо читати наші статті, то вільними відеоіграми називають ті відеоігри, які надаватимуть користувачеві не лише доступ до початкового коду, а й вільне розповсюдження копій, або модифікованих версій відеоігор/програмного забезпечення. А безкоштовними відеограми називають відеоігри, «котрі можна безоплатно використовувати протягом необмеженого терміну без обмежень у функціональності» (здебільшого поширювані без початкового коду). Правильно я розумію? -- ElrONE 11:07, 25 березня 2019 (UTC)
@ElrONE: Всіх нюансів поширення ПЗ я не знаю, але зазвичай відкрите ПЗ є вільним з доступом користувачів до початкового коду. --Рассилон 11:32, 25 березня 2019 (UTC)
Гра може бути з відкритим вихідним кодом або грою поширюваною під вільною ліцензією. Тобто, гра – вільна, а відкритий – код. Відкрита гра – так не пишуть. Тим більш, що коли «відкривають» гру, відкривають, як правило, саме код, а ресурси гри часто лишаються захищеними. artem.komisarenko (обговорення) 11:40, 25 березня 2019 (UTC)
Ігри (та й програми загалом) можуть бути «вільними» і з «відкритим кодом». Причому це не синоніми. Програма чи гра може бути вільною, але із закритим кодом, або навпаки - з відкритим кодом, але не вільною, а комерційною. Загалом є 4 можливі варіанти. Тому треба дивитись на ліцензію (ліцензії) кожної програми/гри, до того ж для кожної версії, бо й тут можуть бути відмінності--V Ryabish (обговорення) 14:29, 25 березня 2019 (UTC).

Стосовно назв: тобто, підсумовуючи, стаття, наприклад, враховуючи різницю ліцензій, має називатися не «Відкрита відеогра», а «Відеогра з відкритим кодом», і категорії за тим же способом: Категорія:Відеогри з відкритим кодом, Категорія:Вільні відеоігри, правильно? І останнє питання тоді, «Відеогра з відкритим кодом» чи «Відеогра з відкритим початковим кодом»? -- ElrONE 07:37, 26 березня 2019 (UTC)

Краще з відкритим кодом без уточнень. Бо іншого коду, який може бути відкритим, там немає. А в преамбулі вже розгорнути. artem.komisarenko (обговорення) 12:51, 26 березня 2019 (UTC)

Добре, дякую усім за роз'яснення, вважаю обговорення завершеним. ) -- ElrONE 10:02, 27 березня 2019 (UTC)

Імпульс наслідків

Доброго дня! У статті Р-7 зустрічається (двічі, звісно ж, без жодних джерел) поняття імпульс наслідків. Гугління даної фрази нічого не дало. Допоможіть, будь-ласка, зрозуміти, про що йдеться. Дякую! --Yuriz (обговорення) 10:13, 25 березня 2019 (UTC)

Розумівся "Импульс последействия" --194.44.67.95 10:26, 25 березня 2019 (UTC)

Козелок вушної раковини

Зустрічала 3 варіанти: козелок, козелець і козлик. Який з них вірний 100%?--4i4art (обговорення) 20:17, 4 квітня 2019 (UTC)

@4i4art: надайте, будь-ласка, джерела на ці назви (посилання на сайти чи бібліографічні дані друкованих видань). У словниках козелок і козелець означають вид якоїсь рослини. З повагою --В.Галушко (обговорення) 09:23, 5 квітня 2019 (UTC)
@В.Галушко:Козлик - лінк http://msvitu.com/archive/2015/february/article-1.php

Козелець - https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0517282-08 --4i4art (обговорення) 15:25, 5 квітня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око, Шкурба Андрій Вікторович та Yukh68: прошу вашої допомоги. Ви маєте бути обізнані в українській медичній термінології. Яка з трьох українських назв tragus (козелок, козелець, козлик) є найбільш доречною? Наперед вдячний --В.Галушко (обговорення) 15:45, 5 квітня 2019 (UTC)
100% терміну на сьогодні не має: Козлик | козелок | щодо козельця окрім Закону ВР інших АД віднайти не вдалось. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 23:07, 5 квітня 2019 (UTC)
До продовження - Цап, тупий в́иросток (Медичний Латиннсько-Український словник, Прага 1956 р. С.284) З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 23:35, 5 квітня 2019 (UTC)
В продовження теми рос. ЗАВИТОК - укр. ЗАКРУТКА, рос. КОЗЕЛ (КОЗЕЛОК) - укр. ЦАП (Цапок, козлик?).
Таким чином, козелок - ймовірно русизм, козелець - суржик, козлик - козеня - цапок. Деякі анатомічні атласи і підручники "хитрують" - складка (виступ, виріст) біля основи вушної раковини.
Це свідчить про наявність сталого русизму, однак ніхто не наважується ввести (повернути) українську термінологію (останній абзац це особисте бачення) --Всевидяче Око (обговорення) 09:50, 6 квітня 2019 (UTC)

Як «ліричний відступ»: 99 % клінічних підручників виросли і користають російську термінологію або суржик, і це вкрай важко викорінюється (лікарі виросли(і продовжують виростати нові) з цими термінами, і ще міняти терміни аж ніяк ніхто не бажає:-) ). Тому, тут питання більш глобальне - якщо використовувати українську термінологію, тоді для усіх термінів (а не по одному). Тобто усі анатомічні терміни, щодо будови вуха мають бути українськими. З повагою --Всевидяче Око (обговорення) 09:50, 6 квітня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: дякую за вичерпну інформацію. Ймовірно, основна назва таки «козелок». @4i4art: Ви не проти, якщо ми створимо статтю поки під цією назвою? Якщо термінологія зміниться, можна поставити питання і про перейменування. --В.Галушко (обговорення) 19:23, 6 квітня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Звичайно)) Будемо чекати лінгвістичної визначеності в медичній термінології)))--46.172.151.239 20:53, 6 квітня 2019 (UTC)
В українському перекладі Словника Дорланда (2002) - козелок. Переклад здійснено під редакцією УЕ (кол. УРЕ) - тобто статус АД найвищий з нам відомих. Посилання додав на СО статті. Mykola Swarnyk (обговорення) 00:09, 9 квітня 2019 (UTC)

Чи українська мова користується "фонетичним алфавітом"?

, із часів створення? Питаня щодо мови української:

  1. в українській вікі
    • у внеску дописувачів
  2. серед носіїв
    • користувачів цієї мови в "артикуляційно-фонетичному" спілкуванні, в середовищі мовців і розповсюджувачів мовного контексту (ЗМІ)
    • інше, — тобто, те — що є користувачі текстів, що поширене завдяки інтернету, на відміну від попереднього пункту

дотично: фонетичний алфавіт — український алфавіт (в тексті — «створено як "фонетичний"»).--Avatar6 (обговорення) 19:02, 10 квітня 2019 (UTC)

@Avatar6: прошу уточнити Ваше питання. Якщо Ви вважаєте, що вимоги чинного правопису іншомовних назв необов'язкові до виконання, як «такі, що не відповідають транскрипції», то слід поставити питання про перегляд правила ВП:Мова. --В.Галушко (обговорення) 20:47, 10 квітня 2019 (UTC)
Ви справді фонетично хочете передати назву "Північна Америка"? Північний Льодовитий океан? "Нижня Саксонія"? Є відповідні джерела словники/книга/статті науковців/певною мірою правопис все інше може бути сприйнято як неологізм чи ОД.--『　　』 Обг. 07:24, 11 квітня 2019 (UTC)

Ніжна Мишля

Чи доцільно передавати словац. Nižná як «Ніжна» (Ніжна Мишля)? Може, таки краще калькувати як «Нижня»? Не буде таких недоречних каламбурів. --В.Галушко (обговорення) 17:48, 1 квітня 2019 (UTC)

Тобто англ. Low Myshlya краще... Я Вас зрозумів, калькуйте далі так доречно.--Avatar6 (обговорення) 17:55, 1 квітня 2019 (UTC)
Тобто, чинний правопис до додержання необов'язковий. @Avatar6: Ви номінуєтеся на патрульного. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 1 квітня 2019 (UTC)
Гадаю, доцільно, якщо це справді «нижня». Ми ж перекладаємо Нижня Саксонія, а не Нідерзаксен. Та й правопис каже:
§ 110. Географічні назви, не вживані без номенклатурних слів, перекладаються: Аравійське море, мис Доброї Надії, Перська затока, Північний Льодовитий океан. Завжди перекладаються й прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу, що виступають у складі географічних назв: Великий каньйон, Нижній Новгород, Південна Америка, Північний полюс.
Крім цього, Нижня Мишля гуглиться у джерелах:
...Нижня Мишля Кошицької області на терені Східної Словаччини // Історико-культурна спадщина Прикарпаття, 2006:381.
...Потрібно навести матеріали з багатошарового поселення в селі Нижня Мишля Кошицької області на терені Східної Словаччини // Археологія давніх слов'ян, 2004:200. --N.Português (обговорення) 10:10, 2 квітня 2019 (UTC)
Obrigado. Narešti jakyjs background. Ja za usi Nyžni i Vyšni :-)--Kamenarius (обговорення) 06:51, 3 квітня 2019 (UTC)
To Nyžni či Nižni? Vy jakoju movoju spilkujetes'? A pyšete? Jak pysaty inšymy movamy — Kiev čy Kyiv?--Avatar6 (обговорення) 13:21, 5 квітня 2019 (UTC)
@Avatar6: Нижні. Perevažno slovacjkoju, kožnyj deň 1-2 ma inšymy, na roboti dovodyťsja vykorystovuvaty šče inši. Brak naľipok na notebooku, u statti pyšu tak jak treba. Ja za versiju Kyjiv slovacjkoju, ale ce ne zaležyť vid mene abo vid Vas, je objektyvni reči Kyjev, deščo možna zminyty dyplomatytijeju, jak napr. ostannim časom, proponuju Vam zvernutysj tut, ale peredbačaju, ščo buduť arhumentuvaty tradycijeju. Z povahoju, --Kamenarius (обговорення) 10:56, 17 квітня 2019 (UTC)
Оскільки більшість учасників не проти, та й знайшлися джерела, перейменовую. --В.Галушко (обговорення) 09:31, 5 квітня 2019 (UTC)
Тобто джерел із транслітерацією назви не існує? Гадаю іноземним учасникам варто послухати-подивитись українські ЗМІ.--Avatar6 (обговорення) 13:21, 5 квітня 2019 (UTC)
Автори деяких з них (принаймні газети «День» три роки тому) писали російською, а потім не зовсім грамотно перекладали українською. Деякі видання не визнають чинного правопису. Для україномовного «ніжна» означає зовсім інше, ніж «нижня». Втім, у добу глобалізму українську знати необов'язково: увімкнув автоперекладач і автотранслітератор і готово. Кому потрібна ця грамотність? Thi esenshal fin is thet evrybodi anderstands… --В.Галушко (обговорення) 13:47, 5 квітня 2019 (UTC)
Нажаль, Ви не чуєте, Ви — ґуглите (і інші). Українська мова первинно є фонетична мова, — вже казав Вам! Міжмовна співпраця, — її перекреслює весь "Ваш концепт із чинним правописом (бо нечуєте саме)" — бо то є Ваша гра в конструктор фонем-слів, бо Ви робите-складаєте "конструктор" за чинним правописом (практичне використаня не грає в таку гру). Не той час, не те місце... Для ознайомлення, — міжмовний контекст, і "внесок користувачів ukwiki", на фоні :):
* ca:Nižná Myšľa

--Avatar6 (обговорення) 15:06, 5 квітня 2019 (UTC)

Зрештою, імхо, грамотність — не дорівнює "знання чи використання правопису", —, особливо в питаннях, де він (правопис), наразі некомпетентний, але є життя мови, розуміння і ужиток середовищєм, — практика, суто ціль мови — спілкування для співрозуміння, де, міжмовно, "правопис", — стратив! і на рівні "внутрішньомовному" — стратив, бо нема доцільності розуміти двом колегам укоаїнською між собою, коли є можливість спілкуваттсь 5-8-13 колегам , між собою.--Avatar6 (обговорення)-
Посилання на інші Вікіпедії не може бути аргументом. Більшість з цих мов не слов'янські і не мають проблеми конотацій слов'янського кореня niž-, у сербській може бути помилка, поляки зараз не бережуть своєї мови, спотворюючи її за іншомовними шаблонами. У жодній з цих мов нема каламбуру «трансліт аватарівкою словац. Nižná» — «укр. Ніжна». Мета мови — не тільки спілкування (для спілкування на пострадянському просторі досить російської, у всьому світі — англійської, навіщо тоді інші?). А якщо важливо міжмовне порозуміння: 1) вимагайте скасування викривлених Париж, Нью-Йорк, Відень, Рим і заміни їх на «міжнародно зрозумілі» Паріс, Нев-Йорк, Він, Рома; 2) пишите латинкою всі українські топоніми (тільки не думаю, що англомовні їх вимовлять кошерно: в англійському читанні багато неангломовних назв дико викривляються). Слов'янська мовна єдність важливіша за «спілкування для співрозуміння». А то в нас, міжслов'янське «співрозуміння» частіше відбувається неслов'янською мовою (зате «загальнозрозумілою» графікою). Щодо Kiev čy Kyiv: з лінгвістичного погляду дуже дивна ідея, з погляду психолінгвістики — мабуть, ознака сервілізму. --В.Галушко (обговорення) 16:24, 5 квітня 2019 (UTC)
Перевів усі Ніжні на Нижні та парні до них Вишни чи Вижни на Вишні. Ще, може, трохи лишилося «Вижни» чи «Вишни» замість «Вишній», але я їх цілеспрямовано не шукав і зараз не маю часу цілеспрямовано шукати. Одних лише ніжних сіл було зо два десятки, вже нема — NickK (обг.) 15:01, 27 квітня 2019 (UTC)

Терміни, не підтверджені джерелами

Прошу допомогти з перевіркою синонімів у статтях Маятник (вагало, вагальце, хитун, колиска) і Домашній сир (кисир). Якщо не будуть надані авторитетні джерела, ці лексеми доведеться вилучити, як такі, що не відповідають ВП:Авторитетні джерела і ВП:ОД. --В.Галушко (обговорення) 21:21, 24 квітня 2019 (UTC)

вагало - [26] + вагальце [27] хитун вживав Грушевський [28] кисир думаю звідси взято [29] --『　　』 Обг. 22:00, 24 квітня 2019 (UTC)
@AlexKozur: дякую за джерела. Щодо кисир: джерело наведено в статті, але я сумніваюся, чи можна сайт «Словотвір» вважати АД. --В.Галушко (обговорення) 22:09, 24 квітня 2019 (UTC)
Звісно, що не можна.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:36, 30 квітня 2019 (UTC)
@DimGol: доведеться вилучити. Впровадження неологізму. --В.Галушко (обговорення) 18:05, 1 травня 2019 (UTC)

Беджая

Як правильно «Беджая» чи «Беджайя»? Чи є дана назва в АД?--『　　』 Обг. 16:12, 27 квітня 2019 (UTC)

@AlexKozur: у статті взагалі відсутні які-небудь джерела. Оскільки українські видання часто копіюють російські написання, а російська передача «Беджая», я думаю, це не буде помилкою. --В.Галушко (обговорення) 16:10, 29 квітня 2019 (UTC)
А з якої мови така форма? З французької має бути Бежайя, а арабською воно Bijayah > Біджая.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:33, 30 квітня 2019 (UTC)
Алжирська арабська мова, але там є багато запозичень з різним мов. У даному випадку французька. В англомовних джерелах позначається як Béjaïa так і Bijayah. --『　　』 Обг. 18:29, 1 травня 2019 (UTC)

Каскі

Дещо дивна передача польського Kaski як Каскі. Оскільки це множина (w Kaskach), має бути «Каски». На жаль, чітких правил передачі польських топонімів нема, тому краще скористатися здоровим глуздом. --В.Галушко (обговорення) 15:23, 28 квітня 2019 (UTC)

Звісно, «Каски». Бо як же тоді відмінювати?!--Словолюб (обговорення) 19:45, 28 квітня 2019 (UTC)
@UeArtemis:, а Ваша думка? --В.Галушко (обговорення) 16:08, 29 квітня 2019 (UTC)
Закінчення множини адаптується.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:31, 30 квітня 2019 (UTC)

Продовження теми мовної нейтральності

Останнім часом у Вікіпедії активно наповнюють розділ феміністичних статей. Це прекрасно, але через ідеологічну упередженість самих авторів, зацікавлених у некритичному поширенні улюблених теорій за допомогою Вікіпедії, при цьому порушується вимога вікіпедійної нейтральності. Зокрема, викладені в статтях дискусійні теорії щодо реформування мови негайно застосовують на практиці. Скажімо, можна побачити, як прихильники (сучасний мовний стандарт) замінюють на прихильниці і прихильники (пропозиція реформаторів), що таким чином самою особливою мовою маніфестує певні політичні погляди. Триває практика поширення ненейтральних фемінітивів (професор міняють на професорка, професіонал на професіоналка та под.). На кожну таку статтю з застосуванням нестандартної мови, характерної для політичного руху, але не для стилю Вікіпедії, вже можна ставити шаблон. Зверніть увагу зараз. Maksym Ye. (обговорення) 08:37, 30 квітня 2019 (UTC)

Проти -иця нічого не маю. Цей суфікс не є стилістично маркованим. Інша справа -ка, що продуктивний як пестливий, а також використовується для творення назв предметів та процесів (капітанка - головний убір капітана тощо). Вжиток -иня надштучний, така практика йде у розріз з народним творенням (історичка тощо), а також не узгоджується зі зафіксованими словниковими формами (медичка, істеричка тощо). Обіцяю виправляти, коли зустріну.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:29, 30 квітня 2019 (UTC)
Суфікс -иня - цілком природний, здавна вживається в українській мові: кравчиня, продавчиня і т.д. Але зараз, в угарі політкоректності та фемінізму, його стали ліпити куди попало. Всі ці мисткині, фізикині, етнологині і т.д. - незграбні покручі, які лише засмічують та спотворюють українську мову.
По-перше, існують й інші суфікси для фемінітивів: -иса (актриса, директриса); -еса (поетеса, стюардеса, принцеса); -ка (вчителька, лікарка, санітарка, спортсменка). А по-друге, не до кожного іменника на позначення професії існує фемінітив. Треба просто це прийняти. Так само, як, наприклад, малопоширеність в українській мові дієприкметників активного стану.
Я по можливості намагаюсь такі покручі виправляти, але треба щось із цим робити на засадничому рівні. --V Ryabish (обговорення) 13:54, 30 квітня 2019 (UTC)
Продавчиня, взагалі-то, "кабінетний" винахід, літераторський, котрий витіснив народне "продагуха", утворене від продаж.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:24, 2 травня 2019 (UTC)
Ніколи не розумів цього бажання усі княгинями робити ). До -ець логічна пара -иця. Продавець - продавиця. Коли вже про кабінетне творення. Молодець, молодиця, мисливець, мисливиця тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:31, 2 травня 2019 (UTC)
Ви ж бачили правописний проект-2018, де згори вирішили поборотися з суфіксом -щик, аж денщик з прапорщиком вилетіли геть. До речі, у Вікіпедії вже зараз є понад сотня статей з несловниковою продавчинею, хоча продавщиця ще тримає півтораразову перевагу. Maksym Ye. (обговорення) 08:09, 3 травня 2019 (UTC)
«Продавчиня» це несловникове розмовне слівце, а словникове, хоч також розмовне, продавщиця. Питання вживання лікар, а не лікарка, вчитель, а не вчителька, це питання вибору належного стилю, книжних чи занижених. Коли у Вікіпедії написано «продавчиня», це просто мовна помилка, коли «лікарка» — порушення вимог наукового стилю, переведення тексту в нижчий розряд. Maksym Ye. (обговорення) 05:00, 1 травня 2019 (UTC)
Є багато таких провалів: професіоналка «повія», а не жінка-професіонал. Але я цього разу хотів звернути увагу не на словотвір і фемінативи, а на так само ідеологічно впроваджувані надлишкові конструкції, на кшталт перерахування двох граматичних родів (а інші півсотні ґендерів відпочивають?). Нині стилістичною нормою є загальне пасажири, а не пасажирки і пасажири, хай як вважати перше фальшивим узагальненням, друге в сучасній мові міняє не тільки стилістику, а й семантику. А конструкції типу жінка-професіоналка, тобто «жінка-викуваний жіночий іменник» подвійно помилкові. Реформатори ломляться не на порожнє місце, а по давно усталених нормах розвинутої, складної мови. Maksym Ye. (обговорення) 13:59, 30 квітня 2019 (UTC)

Зверну ще увагу, як ця група мовних реформаторів використовує Вікіпедію, навіть не приховуючи своїх нечесних маніпуляцій. Цитата із статті: «зокрема, в 2017 співробітниця Вікімедіа Україна Віра Моторко запропонувала й покрокову інструкцію з додавання фемінітивів на позначення назв професій, посад, звань, політичних, релігійних, філософських поглядів тощо у особові картки». Тобто, сучасні мовні стандарти вже піддаються у Вікіпедії цілеспрямованому й організованому псуванню певною ідеологічною групою без обговорень, і попри обговорення, наче як вирішене питання. Це питання не розв’яжеться саме собою, мову статей псують просто зараз, хай якими чудовими, гарними і прогресивними теоріями керуються. Maksym Ye. (обговорення) 05:00, 1 травня 2019 (UTC)

Спасибі за привернення уваги! Днями сам мусив виправляти закінчення «-иня» в деяких статтях. Як координатор проекту Грамотність (бюрократ MaryankoD делегував мені повноваження) пропоную провести рейд по боротьбі з порушеннями правила ВП:Мова. Треба провести пошук найпоширеніших несловникових фемінітивів і виправити. Принаймні, вдасться виправити частину, в деяких не виключені ВР. Оскільки правила Стиль/Фемінітиви так і не прийняли, порушників притягти до відповідальності буде непросто. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 1 травня 2019 (UTC)
Я теж по можливості проглядаю нові статті, і коли бачу такі покручі, виправляю без вагань. --V Ryabish (обговорення) 19:44, 1 травня 2019 (UTC)
Я колись складав такий список, що вже пішов кудись в архіви «Мовної консультації». Пригадую, навіть розділив на несловникові та словникові зі стилістичними позначками. Maksym Ye. (обговорення) 04:45, 2 травня 2019 (UTC)
"лікарка" і "прихильниця" словникові, без будь-яких позначок --『　　』 Обг. 21:04, 4 травня 2019 (UTC)
Тим не менш, коли йдеться про науковий чи офіційно-діловий стиль, вони недоречні. Про це докладно з посиланнями на півсотні ппідручників. Maksym Ye. (обговорення) 03:26, 5 травня 2019 (UTC)
там більше джерел на офіційно-діловий. І в енциклопедіях ці слова зустрічаються часто, тож не бачу сенсу їх не використовувати. Щодо стилю, то у нас так і не затверджений якийсь стиль писання статей. Тож вимагати від користувачів писати офіційно-діловим ми не можемо.--『　　』 Обг. 18:42, 8 травня 2019 (UTC)
У нас науковий енциклопедичний стиль. Втім, «лікарка» й «прихильниця» є в енциклопедіях — наприклад, лікарка в ЕІУ та прихильниця в УРЕ. УРЕ та ЕІУ аж ніяк не є мовними реформаторами, вони явно консервативні — NickK (обг.) 23:09, 8 травня 2019 (UTC)
В українській мові ширше використовуються питомі фемінітиви. А от "макаронні", коли суфікс слов'янський, а корінь іноземний, - часто марковані. Прихильниця точно нейтральне.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:33, 10 травня 2019 (UTC)

Літера Ґ

Бачу останнім часом йде зловживання перейменувань слів із безпідставною заміною літери Г → Ґ. Це якось можна контролювати чи ні? Кількість слів з цієї літерою обмежена чому її тулять куди завгодно і головне на якій підставі? --Jphwra (обговорення) 18:09, 4 травня 2019 (UTC)

Хтось вирішив, що у всіх мовах з латинською абеткою g = ґ, а h = г. Про літеру х взагалі не йдеться. Гемінґвей не дасть збрехати.--Leon 20:07, 4 травня 2019 (UTC)
Старі правописні суперечки: Історія вживання літери ґ в українській науковій термінолоґії. А це зовсім недавнє, вийшло після провалу впровадження нового правопису: Забута і принижена: чому потрібно зреабілітувати літеру Ґ. Цікава цитата: «Укладачам правопису слід звернути більшу увагу на ті запозичені слова з літерою г, які ввійшли у вжиток під час перебування України у складі Радянського Союзу, докладно вивчити їх етимологію та видозмінити у потрібному для української мови руслі». Плювати ми хотіли на влучне зауваження Ю. Шевельова з цього приводу… --В.Галушко (обговорення) 21:46, 4 травня 2019 (UTC)
На жаль, контролювати такі перейменування важко. У кожного свої уявлення про ідеальний український правопис. Сприяє цьому і нечіткість самих приписів передачі g і h. Навіть я нічого не можу зрозуміти в цих правилах. --В.Галушко (обговорення) 21:51, 4 травня 2019 (UTC)
Для прикладу, § 87: G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, /119/ Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет. В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей. Що означає «звичайно» і «окремі слова англійського походження», неясно. Втім, про те, що чинний правопис заточений про передачу слів через російське посередництво, я вже писав. Природно, таке мавпування часто приводить до протилежного результату, а саме абинеякумоскалівству. В іспанських і грецьких назвах вживання ґ абсурдне, у російських — традиційно не прийнято, у польських — приписи різних авторів різняться, в англійських — залежить від принципів кожного автора. Що маємо, те маємо: правопис про багато випадків умовчує, лакуни кожний заповнює хто як знає. --В.Галушко (обговорення) 21:59, 4 травня 2019 (UTC)

Це перманентне явище на вікі. Про які саме перейменування йде мова?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:51, 8 травня 2019 (UTC)

Щодо лінку В.Галушко (21:46, 4 травня) на статтю Г. О. Сіренко та О. В. Кузишина 2009 року про літеру ґ. В цій же статті хемія, катедра тощо (цікаво, що у резюме англійською H. A. Sirenko !, очевидно з російської). Є стаття цих же авторів 2008 року Чому хемія, а не хімія? (на правах дискусії). Дискусії не було, зокрема щодо літери ґ; на сторінці Сіренка на сайті ПНУ лише хімія, кафедра, -логія, агрономія, але колеґії. Це той професор Сіренко, який викликав на дуель Табачника 9 травня 2010 року, біля пам’ятника яйцю (тому самому). — Юрій Дзядик (о•в) 12:59, 11 травня 2019 (UTC).

Прикметник від Митищі

Необхідно утворити прикметник від топоніма Митищі. Оскільки назва міста походить від митище — слова середнього роду, існує трудність з вибором потрібного суфікса: від слів першої відміни прикметники і присвійні форми утворюються за допомогою -ин, другої — за допомогою -ів. Назва Митищинський міський округ викликає сумнів. Хто зіткався з подібними випадками, прошу відгукнутися. --В.Галушко (обговорення) 21:10, 4 травня 2019 (UTC)

Бідна морфологія. Звісно, має бути Митищівський, Грозенський тощо. Але радянські канцеляризми клали кабаку на закони мови. Найкраще шукати україномовні джерела [30]. --ЮеАртеміс (обговорення) 11:56, 8 травня 2019 (UTC)
@UeArtemis: дякую за роз'яснення і джерела. Отже, «Митищинський», хоча це морфологічно неправильно. Думаю, так сталося внаслідок того, що в 17 ст., коли узвичаїлася сучасна назва, слово «митище» вже було забуте в російській мові, а топонім стали сприймати як множину жіночого роду. --В.Галушко (обговорення) 03:35, 10 травня 2019 (UTC)
Так, однина та її рід забуті росіянами.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:29, 10 травня 2019 (UTC)

Термінова консультація

У статтях за аналогією ще старих статей Вікіпедії я використовую в спортивній тематиці проходив, пройшов. В той же час Бучач-Львів відзначив що це помилка і можливо так і є бо, наприклад в євросезонах єврокубків застосовується відбувся, відбувається. Тож питання чи перший варіант має право на існування чи треба попросити ботовласників і замінити ті слова на пропоновані. Загалом я не проти і готовий звернутись до ботовласників про заміну цих термінів. Дякую. --Jphwra (обговорення) 06:10, 10 травня 2019 (UTC)

Привіт. Гляньте Проходити / СУМ. п. 12.--Aeou 06:16, 10 травня 2019 (UTC)
Aeou Виходить, що потрібна зміна там все в плані Ходити. --Jphwra (обговорення) 06:58, 10 травня 2019 (UTC)
Навпаки. Я звернув Вашу увагу — пункт 12. А те, що пунктів багато, хай Вас не страшить. В багатьох мовах дієслова типу «йти», «ходити» виконують масу функцій. Спроби звести їхнє значення лише до простого процесу «ходіння» — це аматорські умоглядні розумування. У словнику є — все, питання закрите.--Aeou 08:07, 10 травня 2019 (UTC)
  • «Відбулось» знаменує разову більш короткотривалу подію, «пройшло» знаменує більш тривалу подію. Пройшло літо а не відбулось літо, відбувся поєдинок а не пройшов поєдинок, пройшов чемпіонат, а не відбувся чемпіонат. Хоча, по великому рахунку це синоніми. НМД. — Alex Khimich 07:09, 10 травня 2019 (UTC)
Я не фахівець у спорті, я просто висловив свою думку щодо вжитку цих слів, базуючись на своєму знанні мови. — Alex Khimich 07:14, 10 травня 2019 (UTC)

А це хіба не як пройшло засідання чи відбулося? --『　　』 Обг. 07:15, 10 травня 2019 (UTC)

От мене це питання так само цікавить. Бо я статті створював за анлогією, тобто саме таке формулювання те що в курсиві було до мене вже чотири роки (2013 я почав редагувати), а тепер минуло ще шість років і раптом постало питання, що те словосполучення русизм і на мене намагаються цей русизм повісити. Тому я сам поставив питання в мовну кнайпу аби зрозуміти чи це просто забаганка чи це вимога мови. Я можу просто це запитати в українських філологів, слава Богу в мене є в кого запитати, зокрема є випускник Київського універу ім. Шевченка. І вона одна з найкращих викладачів української мови в області і не тільки якщо запрошують до Києва. Але це приватна буде консультація, а в нас спільнота. --Jphwra (обговорення) 07:26, 10 травня 2019 (UTC)
Попросіть у неї якісь джерела, зацитуйте їх тут. Щось окрім вже згаданого мною вище СУМ (і похідного ВТСУМ В. Бусела). Може щось підкаже. Як фахівець, у літературі вона може орієнтуватись добре. Вона може мати і якісь суто власні фахові міркування, але якщо вони не опубліковані, то у вікі вони нічого не важать.--Aeou 08:07, 10 травня 2019 (UTC)
крім тлумачних словників, є ще блоґ --『　　』 Обг. 08:54, 10 травня 2019 (UTC)
Думаю, Bulakhovskyi допоміг би, але на жаль, неактивний. Він теж дещо розуміє в мові (я читав його кандидатську). Сумніви Бучач-Львова зрозумілі: зараз сильні гіперпуристичні тенденції, велика спокуса сприйняти щось схоже з російським як щось невластиве українській. Про це ще писав і Караванський. Дієслово зі значенням «відбуватися» може бути співзвучним з дієсловом зі значенням «проходити» не тільки в російській мові, яка зараз взята за взірець (точніше, за антивзірець), за прикладом далеко ходити не треба: фр. se passer. Свою роль може грати і те, що Бучач-Львів з Львівщини, а там не виключений вплив польської мови: здається, у ній правильно odbywa się mecz, а не przechodzi mecz, очевидно, внаслідок двозначності дієслова przechodzić. --В.Галушко (обговорення) 09:07, 11 травня 2019 (UTC)
В.Галушко Гадаю, що не перший, а тим більше не третій користувачі (образа вилучена). Тому прошу вас терміново переоформити ваш вислів і прибрати пінг тим більше мій запит подано якраз через намагання Бучач-Львів через війну редагувань внести зміни, тобто він зацікавлена особа, а враховуючи той факт що має місце просування анахронізмів, а також полонізованих термінів на кшталт «спортовець». Тож залучення їх обох буде зайвим і може створити не бажаний конфлікт. Дякую. --Jphwra (обговорення) 09:17, 11 травня 2019 (UTC)
@Jphwra: прибрав згадку про Микола Івкі, хоча це зайве, адже редагувати цю сторінку йому заборонено. А конфлікт треба розв'язувати, а не замовчувати. --В.Галушко (обговорення) 09:27, 11 травня 2019 (UTC)
Це не ті користувачі які розв'язують конфлікти, повірте мені скоріш навпаки. І залучення їх сюди призведе до конфліктів це моя думка і я не для цьогго подав запит. Якщо не врите переглянте запити до адміністраторів. Дякую. І прошу при наступних вирішеннях мовних питань так само не залучати користувачів які мають обмеження на участь в проекті не просто так в них те обмеження. --Jphwra (обговорення) 09:31, 11 травня 2019 (UTC)
@В.Галушко: З польськими прямими аналогами є складнощі. Виглядає, що нашим про- і пере- відповідає лише один польський prze- (промовляти — przemawiać, переливати — przelewać). Конкретно польське przechodzić — це одночасно і в першу чергу переходити (на іншу сторону вулиці) і водночас проходити. Словник подає значення всі більш-менш пов'язані з ходінням (Большой польско-русский словарь, 2001, т. 2, с. 173). У той же час, наприклад, для przejść словник подає і прямі і непрямі значення: ból przeszedł — біль пройшов; przejść bez echa — пройти без розголосу (там само, 2001, т. 2, с. 185). Польське chodzić майже суто про ходіння, але й тут є дещо: дуже вживаний варіант chodzi o… і перекладається як йдеться про…, мова йде про… (там само, 2001, т. 1, с. 103). Але знову ж, це надлишкове. СУМ підтверджує проходити, зокрема, як синонім до відбуватись. Maksym Ye. теж подав хороше джерело. Ніби достатньо.--Aeou 11:44, 11 травня 2019 (UTC)
  • Див. Довідник з культури мови / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Вища школа, 2005. – С. 50-51 [31]: «ВІДБУВАТИСЯ — ПРОХОДИТИ — ЙТИ. В одному із зна­чень названі дієслова синонімічні, а саме, коли треба назвати дію, пов’язану з певним часом, місцем, умовою, напр.: Концерт відбу­вається у великому палаці; 3 великим успіхом проходить концерт молодих виконавців, Уже три години йде концерт Самодіяльного оркестру. Дієслово відбуватися має найзагальніше значення дії без вказівки на характер її перебігу; воно констатує, засвідчує якусь подію. Коли треба вказати на харак­тер, оцінку події, послуговуються також дієсловами проходити, йти. Пор.: Конференція відбудеться в жовтні 2000 року. Вдруге вона проходитиме в Криму. Іде перше засідання. В офіційно-діловому стилі широко вживається дієслово відбу­ватися, причому у формі усіх трьох часів; пор.: відбувається (відбулася, відбудеться) зустріч; проходить огляд робіт; іде змагання серед юнацьких команд та ін.». Maksym Ye. (обговорення) 10:55, 11 травня 2019 (UTC)
    Тобто все нормально це має право на життя? Маю на увазі ту свою версію (проходив, проходить, пройшов). --Jphwra (обговорення) 11:47, 11 травня 2019 (UTC)
    Хоча відбуватися має загальніше значення, немає особливої потреби міняти. Maksym Ye. (обговорення) 13:39, 11 травня 2019 (UTC)
  • Jphwra, давайте без аналізу компетентності що суперечить НО, наступного разу на поруки не вийде. — Alex Khimich 15:15, 14 травня 2019 (UTC)

Кисельов Євген Олексійович

Кисельов Євген Олексійович [32], [33], [34], [35] чи Кисельов Євгеній Олексійович [36], [37], [38], [39] ?--Сергій Липко (обговорення) 09:00, 14 травня 2019 (UTC)

Складне питання. Думаю, тут треба дивитися, що вживаніше.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:00, 16 травня 2019 (UTC)
Але ж літературна норма "Євген"! Це ж, якщо в українських документах записали "Євгеній" за умови, що в нього такі є, то інша річ.--Словолюб (обговорення) 16:02, 16 травня 2019 (UTC)

Переклад «scientific article published in 1988» для Вікіданих

Вітаю. Ботовласник у Вікіданих цікавиться як перекласти українською описи типу «scientific article published in 1988» (понад 10000 елементів). Якщо не буде заперечень, то, враховуючи вимогу якнайменшої довжини опису у Вікіданих і наявність у Вікіпедії коротких назв (наприклад, Категорія:Народились 1900), запропоную йому перекладати так:

«наукова стаття, опублікована в 1ххх»
«наукова стаття, опублікована у 2ххх»

Дякую. --Renamerr (обговорення) 08:49, 18 травня 2019 (UTC)

Саме так і треба.--Словолюб (обговорення) 19:17, 18 травня 2019 (UTC)

Сумнівна транслітерація

Передача Čierna nad Tisou як Чиєрна-над-Тісоу викликає сумнів. Краще «Черна-над-Тісоу» чи «Черна-над-Тисою». Чи є якісь українські джерела? Прикордонне з Україною місто таки. --В.Галушко (обговорення) 21:12, 20 травня 2019 (UTC)

А які джерела на «Чиєрна-над-Тісоу»? Бо це жахливо! Чому хоча б не «Ч(і)єрна-над-Тісов»?--Словолюб (обговорення) 05:10, 21 травня 2019 (UTC)
На жаль, офіційної словацько-української транслітерації нема. Але передача Čie як Чиє нікуди не годиться. --В.Галушко (обговорення) 13:43, 21 травня 2019 (UTC)

Можна ч'є: [40], [41].--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 27 травня 2019 (UTC)

Поясніть

я частенько зустрічую дивакувате слово початки в спортивних статтях і не тільки. Я перепрошую але звідки воно? Воно є хоч в олдному словнику? Навіщо якесь розмовне слово застосовується в статтях Вікіпедії? --Jphwra (обговорення) 11:29, 21 травня 2019 (UTC)

Я підозрюю про що Ви, але все ж сформулюйте точніше (дайте приклад речення). Бо саме по собі «початки» — це множина від «початок». Нічого кримінального.--Aeou 11:37, 21 травня 2019 (UTC)
і звідки ця множина взялась? В літературі я її не зустрічав. --Jphwra (обговорення) 11:42, 21 травня 2019 (UTC)
Jphwra, це звичайна множина. Я підозрюю, що вас турбує не множина як така, а специфічне її вживання. Так? Я навіть здогадуюсь яке. Але це здогад, я не хочу його нав'язати. Наведіть приклад речення.--Aeou 11:51, 21 травня 2019 (UTC)
Початки клубу. Я знаю початки кукурудзи (і це російською, а не українською), а от з клубом це взагалі не дуже асоціюється. --Jphwra (обговорення) 11:53, 21 травня 2019 (UTC)
Ну, можна глянути таке «початки козаччини», «початки Київської держави», «початки феодалізації держави». І таких прикладів можна нагуглити багато. Є підручник для 10-го класу «Алгебра і початки аналізу».--Aeou 12:15, 21 травня 2019 (UTC)
Якось дико це все звучить окрім алгебри. --Jphwra (обговорення) 12:30, 21 травня 2019 (UTC)

Емілі Ратаковскі

Трішки заплутався з прізвищем цієї моделі. В українських джерелах трапляється три варіанти транслітерації прізвища Ratajkowski: Ратаковські, Ратайковські, Ратажковські. Найчастіше трапляється варіант Ратаковскі, але у цьому варіанті пропадає j. Як вважаєте який варіант правильний?--Стефанко1982 (обговорення) 08:33, 25 травня 2019 (UTC)

Зрозуміло, Ратаковскі, бо транскрипція англійської вимови [rætəˈkaʊski]. Звичайно, правильніше «Ратакавскі», але «о» можна зберегти. Йот зберігся би, як передавали б польську вимову [ratajˈkɔfskʲi], але польські прізвища на -ski у нас передавати з прикінцевим «-скі» не прийнято, тільки «-ський» і «-ська». --В.Галушко (обговорення) 19:05, 25 травня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Дякую за коментар. Її батько польського походження, але вона вже вроджена британка. У статті часто переправляють прізвище на інші варіанти, тому результати цього обговорення хоче встановити як стандарт, що не було неконсенсусних перейменовувань.--Стефанко1982 (обговорення) 19:57, 25 травня 2019 (UTC)

Кнайпа

Перевірте, будь-ласка, слово "кнайпа" на приналежність до ділової української мови.— Це написав, але не підписав користувач 178.150.138.1 (обговорення • внесок) анонім з Харківщини, 09:03, 13 червня 2019.

Це питання вже обговорювалось, і було вирішено не змінювати цю назву. «Кнайпа» — це така особливість української Вікіпедії, яка, зокрема, натякає якраз на можливість неформального (а не суто ділового) спілкуваннях на теренах, власне, цієї Кнайпи. Перейменування кнайпи на щось на кшталт «Форум», особисто я сприймаю як 'downgrade', як погіршення, як прибирання такої, можна сказати, колоритності з Вікіпедії. Мова Вікіпедії майже ніколи не буває суто діловою, а в обговореннях — і поготів. Тоді як інші Вікіпедії змушені вигадувати власні слова-новотвори для позначення тих чи інших суто вікіпедійних речей, українська має можливість скористатися ось такими діалектними словами, які тепер уже визнають навіть користувачі зі Сходу України, які ніколи раніше не чули такого слова, але вже до нього настільки звикли у Вікіпедії, що просто не сприймають заміни на якесь інше.--Piramidion 09:23, 13 червня 2019 (UTC)
  • Слово Кнайпа не належить до ділового стилю. Однак, цей розділ не є енциклопедичною частиною проекту — він призначений для неформального спілкування дописувачів, тож тут не обов'язково суворо дотримуватися ділового стилю (на відміну від енциклопедичних статей, де діловий стиль обов'язковий). --Olvin (обговорення) 12:37, 13 червня 2019 (UTC)

Smart TV і «смартелевізор»

Доброго дня! На сторінці HDMI побачив термін «смартелевізор». У інших статтях він не зустрічається. Це таке нове слово, чи автор просто придумав? --Yuriz (обговорення) 09:02, 15 червня 2019 (UTC)

Географічні назви українського походження

Пропоную започаткувати створення довідкової таблички, до якої знайти та підкріпити посиланнями українські варіанти закордонних географічних назв. Особливо це стосується географічних назв на територіях, де було (і де є) українське населення у Польщі, Білорусі та інших країнах. Щоб не розпочинати для кожної нової статті війну перейменувань, обзивань, адмініструвань і блокувань. Адже новим законом про мову передбачено, зокрема: Якщо такий географічний об’єкт, об’єкт топоніміки має назву українського походження, то така назва може застосовуватися замість або поряд з іншомовною. В офіційних документах назві українського походження надається перевага.Ст. 41. Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вікіпедія не зовсім "офіційний документ" та не підпорядковується напряму українському законодавству, але принаймні ця пропозиція вже звучала в якомусь з обговорень. Будь ласка, пропонуйте формат. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:32, 17 червня 2019 (UTC)

Те, що поряд мають бути вказані в преамбулі статей всі вживані назви, це однозначно. Складніше з походженням. Адже не завжди зрозуміло, з якої мови походить назва - української, білоруської чи польської (оскільки мови близькі, а сотні років тому відмінностей було ще менше, якщо вірити методу Сводеша). І от саме тут виникає найбільше суперечок. Брест чи Берестя, Пшемисль чи Перемишль ? Якій назві віддати перевагу - традиційній чи офіційній ? А ще ж офіційна назва в польській чи білоруській могла змінитись після запозичення українською, і т.д.--V Ryabish (обговорення) 10:15, 17 червня 2019 (UTC)
Наше загальне ВП:ІГО загалом не суперечить цьому, і якщо закон діятиме як слід, за кілька років ми матимемо гарні переваги відповідних назв у словниках й енциклопедіях, які є нашими джерелами. Питання в тому, що вважати назвою українського походження. Чи ми розрізняємо усталені українські варіанти іншомовних назв (наприклад, Відень), українізовані назви (Пряшів), назви, які мають спільне слов'янське походження (наприклад, Переворськ) і цілком питомо українські назви (як-от Вишня Рівня)? В усіх чотирьох випадках це українські назви, але от які з них українського походження? — NickK (обг.) 12:48, 17 червня 2019 (UTC)
З Віднем якраз показова ситуація - ми запозичили цю назву в середні віки, де вона означала частину теперішнього міста. Після чого відбулись певні зміни в німецькій мові, і в ній назва міста стала [Wien]. Така сама ситуація з італійськими містами (Турин, Мілан, Флоренція і т.д.), назви яких в італійській помінялись після запозичення українською мовою--V Ryabish (обговорення) 20:26, 19 червня 2019 (UTC)
Відень -- то з кельтсько-романської, район з'явився набагато пізніше за назву--Divega (обговорення) 04:33, 21 червня 2019 (UTC)

Чемпіонати

Чи правильно я розумію, що згідно § 52 правопису Чемпіонат світу (Європи, України …) пишеться з великої літери. «Україна на Чемпіонаті світу з легкої атлетики 2017» (Чемпіонат з великої), «Україна на чемпіонатах світу з легкої атлетики» (чемпіонати світу як загальна назва — з малої)? --Олег (обговорення) 07:39, 18 червня 2019 (UTC)

перепрошую за свій французький але ті мовні реформатори-ідіоти самі не знають що накоїли. Час від часу слухаю їх балаканину (бо фаховою розмовою це назвати важко) вони лише рекомендують вживати міти та Атени. І в той же час звучить що спростили мову, наскільки я знаю з власної роботи то коли говорять про спрощення (наприклад зменшити паперової роботи в документації) оця балаканина призводить до ... збільшення тієї роботи і папіру. Так і ці мовні бовдури наприймали, а тепер самі не можуть дати тому ради. --Jphwra (обговорення) 07:03, 20 червня 2019 (UTC)
якщо це є офіційна назва заходу, то з великої. Якщо ні, то з малої. --『　　』 Обг. 18:04, 27 червня 2019 (UTC)

Ґ та Г

У нас якась уніфікація буде з цього питання чи хто я к хоче так і пише? Ґордон, Ґері, Ґаррі, Дуґлас і прицьому більшість статей з нормальною літерою Г. Що це означає? Мабуть треба обговорення з цього приводу чи всім до лампи що відбувається. Це зрештою інтренет-енциклопедія чи збіговисько за мовними інтересами? --Jphwra (обговорення) 06:58, 20 червня 2019 (UTC)

Новий правопис скасовує уніфікацію для імен людей, і людина Gordon може бути як Гордон, так і Ґордон. А от Ґаррі може бути лише якщо особа пишеться Garry, якщо ж Harry — то буде лише Гаррі — NickK (обг.) 07:22, 20 червня 2019 (UTC)
Ідіоти, це все що я можу сказати про наших мовоників-реформаторів. --Jphwra (обговорення) 07:35, 20 червня 2019 (UTC)
Вони мабуть дуууже зажуряться, як довідаються про ваш думку. Ну, думкою це не назвеш... але то таке. Може й не варто їх засмучувати. То що, ви ще на ваші трускавки не виїхали? Шкода! Там вас так чекають, так чекають. А тут як усі чекають, коли ви поїдете - навіть не повірите! І не спішіться там дуже, не переживайте. З мовою все якось налагодиться. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:55, 21 червня 2019 (UTC)
А, і до речі, вас, так насправді, ніхто не читає! Випадково побачив ваше риторичне питання у дописі Білецького і смію запевнити, більшість, напевно, як і я, ваші розлогі апокаліптичні роздуми "про все й ні про що" просто пропускає. Бо вони дуже, дуже нагадують банальний спам. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:08, 21 червня 2019 (UTC)
  • Дибілізм на марші...

Англійські королі

@N.Português: вибачте, просто зайшов почитати. Отже,
§ 97.
Англійське w у власних назвах передається звичайно через в: Вашингтон, Вебстер, Веллінгтон, Вільсон, Вільямс, Вінер, Вінніпег та ін., але за традицією Уайльд, Уеллс, Уельс, Уолл-стрит, Голсуорсі, Хемінгуей та ін.

Виходить, що все-таки Едвард, наскільки я розумію. А щодо Едварда 3, можна започаткувати перейменування й там усе обговорити. Я так вважаю. --Володимир Ганджук 18:24, 23 червня 2019 (UTC)

National у власних назвах

Доброго вечора! Не підкажете, будь ласка, як слід писати англ. National у власних назвах? Чи транскрибувати як укр. Нешн(е)л, чи транслітерувати як укр. Натіонал (хоча в такому випадку мені набагато краще звучить укр. Націонал), чи якось інакше? Наприклад, en:National City — не перекладати ж як Національне місто )? --Рассилон 16:27, 27 червня 2019 (UTC)

Алгоритм стандартний:
  • Якщо є АД, відповідно до них.
  • Якщо немає АД, то відповідно до транскрипції та правопису
У даному випадку я би віддав перевагу «Нешнл Сіті» --V Ryabish (обговорення) 17:27, 27 червня 2019 (UTC)
@V Ryabish: Дякую, хай буде Нешнл. І ще питання: чи завжди сіті пишеться через дефіс і з малої літери відповідно до п. 3-г § 114 правопису: Атлантік-сіті, Канзас-сіті, Нешнл-сіті тощо? --Рассилон 10:07, 3 липня 2019 (UTC)
Напевно, через дефіс, раз правопис так каже :)--V Ryabish (обговорення) 10:35, 3 липня 2019 (UTC)

@Рассилон: Не слід ковтати шву, як росіяни. Існують Рекомендації Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською мовою. /ˈnæʃənəl/ > Не́шонал. А за новим правописом, що ігнорує Рекомендації, На́шенел. Раджу варіант Нешонал-Сіті.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:36, 5 липня 2019 (UTC)

Гарна транскрипція. Але в американській англійській переважним є варіант næʃnəl за Вебстером.--95.91.26.149 09:53, 5 липня 2019 (UTC)
Передають повну вимову. Там три склади. Longman.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:57, 6 липня 2019 (UTC)
Пане ЮеАртеміс, ви прочитайте мій повний комментар, він не таке довгий. Основне: "Але в американській англійській переважним є варіант næʃnəl за Вебстером." Вебстер -- американське видавництво, Лонгман -- британське. --95.91.26.149 08:26, 17 липня 2019 (UTC)
Різниця діалектів при передачі не враховується. Гугль дає однаковий ключ для обох вимов: na·shuh·nuhl - три склади. Ковтання середнього то швидка мова.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:29, 17 липня 2019 (UTC)
Є два рівноцінні кодифіковані діалекти -- американський та англійський. Якщо зважити на впливовість та поширенність, то американський буде основним. Окрім того, це не просто діалект, а офіційна мова країни. Якщо такі діалекти ігнорувати, то слід ігнорувати особливості бразильської португальської, іспанської латинської Америки, німецьку у Швейцарії та Австрії, винятки у написанні імен за діалектом та їх прочитання (на кшталт Voigt або Soest) і все інше, що у сучасному світі не ігнорується. Коротше кажучи, імперський підхід СРСР 20 сторіччя, коли мову не знають, але рішення приймати хочеться. P.S. Гугл не АД. --95.91.26.149 14:38, 17 липня 2019 (UTC)
До речі, дійсно. Я не чув про окремі настанови для діалектів німецької мови (вона одна), для португальської. Ця практика вікіпедійний самочин, що не має юридичних підстав.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:47, 22 липня 2019 (UTC)
The Story of the Star-Spangled Banner - дитяче патріотичне чтиво, 100% американське. Дає три склади.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:53, 22 липня 2019 (UTC)
Ви багато чого не знаєте про мови, тому і не чули. Ви навіть приклад вище не зрозуміли. Назва міста Soest передається років 100 як мінімум на наших теренах, як Зост (відповідно до місцевого діалекту), а не Зест, як це було б за стандарної німецької. Те ж саме з Фоґтом (а не Фоіґтом). А дитяча книжечка -- це добре, саме так мабуть і дорослі вимовляють, а не як академічний словник американської англійської пропонує (це сарказм). Може для вас буде відкриттям, що вимова дітей відрізняється від дорослої, зокрема відбувається скорочення довжини голосних з випадінням деяких з них. Також слід враховувати складність прочитання слів з великою кількістю приголосних звуків, що потребує спрошення вимови. Це характерно як для англійської, так і для німецької мов. Можете пошукати про це наукові статті, є навіть безкоштовно доступні.--95.91.26.149 15:07, 22 липня 2019 (UTC)

Довідка:Англо-українська практична транскрипція.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:59, 6 липня 2019 (UTC)

правопис не пише щодо «tion», а пише "зазвичай", тож Нашонал можливе. Також правопис нічого не пише що [ə], пише про [ə:], тож звідки Ви за правописом взяли "Нашенел" не зрозуміло. А взагалі краще б пошукали джерела, бо Нешнл-сіті в джерелах є [44], от інші, згадані вище, не знайшов. --『　　』 Обг. 14:49, 6 липня 2019 (UTC)
Шви за аналогією. Правопис, до речі, все в купу змішав. У берд чи герл не шва.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:33, 17 липня 2019 (UTC)

Знову про г/ґ/х

Точніше про статтю Siddharta. Я виправив гард-рок на хард-рок, сподіваюсь більше ніде такого немає. Але хотілось би почути, чому Меґліч, адже

G і h звичайно передаються літерою г

. За яким правилом в цьому випадку має бути ґ? Бо в словенській так вимовляється? Ну то в англійській теж, давайте тоді перейменуєм Девід Гілмор, в німецькій (Йоганн Вольфганг фон Гете, французській (Гі де Мопассан) тощо. Має ж бути якась логіка... --Володимир Ганджук 11:47, 3 липня 2019 (UTC)

@Jphwra, Piramidion та NickK: чи будь-хто, поясніть будь ласка. --Володимир Ганджук 11:50, 3 липня 2019 (UTC)

Мені по правопису вистачило війн з гокеєм. А гард-рок вже давно в такому стані. А плюс ще нові правила правопису, то тепер маємо повний абсурд коли пишеться і Генріх і Ґенріх. Хоча от в мене на мобілці автоматично виправляє Ґ на Г (то вже я виправив) і підкреслено оті гокей і гард. Тобто отака фігня малята. Тепер ми будемо штампувати абсолютну безграмотність наших громадян.... --Jphwra (обговорення) 14:17, 3 липня 2019 (UTC)
І ніколи не дійдемо згоди. Так, тезку? --Володимир Ганджук 17:44, 3 липня 2019 (UTC)
Що стосується хокею, то він суто хокей був, є і буде. А от решта, то тепер це на совісті мовної комісії яка понаприймала чи то наркотиків чи то ще чогось... --Jphwra (обговорення) 18:04, 3 липня 2019 (UTC)
Друзі, ну давайте без якогось такого бруду, не розумію, для чого це. Якщо людина питається про правила, то давайте обговорювати правила, а не висловлювати свої погляди на те, що вживають члени комісії. І чесно кажучи це може бути доволі образливо читати людям, які, можливо, й підтримують зміни, запропоновані в новому правописі. Наприклад, мені. --Юрій Булка (обговорення) 21:21, 3 липня 2019 (UTC)
Я питаю, яка там логіка (чи лоґіка)? --Володимир Ганджук 09:58, 4 липня 2019 (UTC)
Там логіка така сама, як і у старому. Якісь помилки та неточності поприбирали, щось своє повносили. А щось погіршили, хоча і надали чіткості.--95.91.26.149 12:15, 4 липня 2019 (UTC)
Я конкретно щодо Ме(г|ґ)ліча питаю. --Володимир Ганджук 13:10, 4 липня 2019 (UTC)
Вважаю доцільним надавати перевагу передаванням g через ґ у разі відсутності переваги серед джерел на той чи інший варіант назви, оскільки він фонетично правильніший. Тобто якщо серед джерел є перевага на Мегліч - тоді так, інакше Меґліч.--Andriy.v (обговорення) 13:44, 4 липня 2019 (UTC)
Неправильна концепція. Звук, який передається буквою «Ґ», є нехарактерним для української мови, і вона його послідовно уникає (окрім певного переліку усталених слів). В новому правописі дозволили передавати в іменах латинське «g» і через «Ґ» (Якщо це відповідає фонетиці мови-джерела), так і через «Г» (що відповідає фонетиці української мови' ). Тому пропоную передавати «g» як «Г», окрім усталених/підтверджених випадків передачі через «Ґ». --V Ryabish (обговорення) 14:11, 4 липня 2019 (UTC)
Взагалі важко знайти в Інтернеті україномовні статті про цей гурт. От тут написано саме Мегліч. @Andriy.v: Якщо через ґ писати то я все написав у першому пості. --Володимир Ганджук 15:43, 4 липня 2019 (UTC)
Загалом, якщо нема джерел, тоді треба дивитися правопис. А він допускає передачу прізвищ як через г, так і через ґ. Тобто обидва варіанти будуть правильними. --Юрій Булка (обговорення) 16:27, 4 липня 2019 (UTC)
Ну що, будемо голосувати чи я змінюю на г? Чи залишаю як є? --Володимир Ганджук 16:33, 4 липня 2019 (UTC)
Не думаю, що є потреба влаштовувати голосування щодо кожної статті. Якщо вважаєте за потрібне змінити — будь ласка. Обидва варіанти заслуговують на існування. Якби я писав статтю, можливо б залишив. --Юрій Булка (обговорення) 16:37, 4 липня 2019 (UTC)
Це взагалі свавілля якесь виходить... --Володимир Ганджук 16:43, 4 липня 2019 (UTC)
Ну чому ж — ми індивідуально вирішуємо, як побудувати речення, який синонім слова вжити, але ж це не свавілля. Мову неможливо звести до набору наперед визначених правильних варіантів. Так і тут. --Юрій Булка (обговорення) 17:12, 4 липня 2019 (UTC)
Не зовсім вдала аналогія. Я б сказав інакше. Правопис має бути як Правила дорожнього руху. Ми можемо їхати, куди хочемо, але керуватись знаками. Які в кожній ситуації мають однозначно вказувати режим руху. А новий кривопис вніс повний бардак в правила. Тепер кожен може їхати (тобто, писати та говорити), як йому заманеться.--V Ryabish (обговорення) 07:23, 5 липня 2019 (UTC)

┌────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────┘ V Ryabish Я прихильник нового правопису бо він нарешті врахував сучасну тенденцію перекладати латинське g через фонетично-правильну букву ґ. Дуже багато письменників, перекладачів, та різних авторів будь-якого видання чи публікації це і так вже робили попри чинність старого правопису. Традиція передавання через г якраз правильно названа "традицією", а не тенденцією і проблема тієї "традиції" це те що вона не розрізняє латинські букви h і g, які є вкрай фонетично різні, і ось виходять такі спотворення як Галк Гоган (це Hohan, Hogan, Gogan чи Gohan?). Те що ви називаєте "кривописом" поточний — я можу також назвати "кривописом" старий правопис, який мав ще більше неточностей за поточний. Я далеко не сподіваюсь когось тут переконати що новий правопис — гарний, бо я дуже добре знаю, що користувачі у цьому проекті можуть мати і вкрай протилежні погляди, які потрібно поважати (якщо ті погляди не призводять до порушень правил). Втім прошу і Вас проявляти повагу до нового правопису та до користувачів, які є його прихильниками. Планую це питання протягом наступного тижня винести на обговорення, щоб створити якийсь стандарт передавання іншомовних назв з буквою g.--Andriy.v (обговорення) 08:03, 5 липня 2019 (UTC)

Я ще раз пояснюю - уникання звуку «Ґ» - це характерна багатовікова особливість української мови. Порахуйте, скільки слів на цю букву є в словнику Грінченка (десь 150) і у «Великому тлумачному» (150-200). А між ними 100 років. Почитайте, що писали про букву «Ґ» Огієнко і Русанівський (між ними теж значний проміжок часу).
Наприклад, Огієнко:
Ознакою української мови є тільки г (h), чому й чужі слова з [ґ] ми українізуємо, цебто вимовляємо інтелігенція, гімназія, агітувати...
...Вимова г як [h] єсть наша характерна споконвічна ознака, руйнувати яку було б непотрібним нехтуванням своєї старої культури
Так, ця буква потрібна. Антоненко-Давидович навіть одну із своїх статей назвав: «Літера, за якою тужать». Але бездумне пропихання туди, де її не має бути, лише псує українську мову, перетворюючи її накшалт російської чи німецької, з їх ґелґотінням.
Моє ставлення до нового «кривопису» - різко негативне. Бо він, впорядкувавши деякі речі, вніс набагато більше проблем та дурниць. Єдина надія - вже ніби поданий позов у суд щодо його скасування. Але це негативне ставлення до «кривопису» не розповсюджується на людей, які його підтримують. І я ніби ніколи не дозволяв собі образ стосовно користувачів Вікіпедії, які мають інші погляди, ніж я. --V Ryabish (обговорення) 08:25, 5 липня 2019 (UTC)
(оффтоп) До коментаря Булки. Я в статті 25/17 бачив слово «сінгли». Це скоро так можна буде писати? Чи «синґли»? Чи може «сінґли»? А от статтю про Олю Маркес я сам доповнив, переклавши з російської. Можете мені треба було замість «пів-Росії» написати «Півросії» (чи «півРосії» чи як там)? Це ж за новим правописом так треба писати. Щодо того, що не треба всюди тулити літеру ґ я згодний. Інакше будьмо уже послідовними та обмежимо використовування літери и в іншомовних словах (оті самі «сінгли»). --Володимир Ганджук 12:24, 5 липня 2019 (UTC)
Це ще одне з недопрацювань (чи непослідовності) Правопису (і старого, і нового) стосовно передачі англійського «i». Якщо коротке [i] пропонується передавати як «и» (сингл), як воно, власне і звучить в англійській мові, то довге [i:] - то «і» (стріт), то «и» (Уолл-Стрит)--V Ryabish (обговорення) 12:58, 5 липня 2019 (UTC)
А мені здається, що воно в англійській ближе до і, ніж до и --Володимир Ганджук 13:01, 5 липня 2019 (UTC)
Щоб не робити оригінальних досліджень слід користуватись АД: МФА. Відповідно до інформації цей звук все ж И. Стосовно слова "сингл", то там носовий приголосний, з якого аж ніяк не виходить Ґ.--95.91.26.149 13:30, 5 липня 2019 (UTC)
Але ж носового велярного в українській немає. Хто сказав, що там вийде ґ чи ні? І як МФА допоможе з транскрипцією українською мовою якщо про th (як у слові think) не написано, чому він відповідає, але наприклад, ті, хто не вміє його вимовляти, підміняють його то звуком с, то звуком ф, а от Margaret Thatcher у нас транскрибується як Тетчер (не Сетчер і не Фетчер), як і Thames - Темза (ніяка не Семза і не Фемза)? --Володимир Ганджук 14:24, 5 липня 2019 (UTC)
От якраз передача англійського «th» у новому правописі описана адекватніше, ніж у старому. А стосовно «Thames» - це один з 3 винятків в англійській мові, де «th» в транскрипції передається як «t» ([temz]). --V Ryabish (обговорення) 18:42, 5 липня 2019 (UTC)
Так, маєте рацію, Thames в англійській читається через /t/. То що там з літерою ґ? Мені її міняти? --Володимир Ганджук 00:23, 6 липня 2019 (UTC)
Я б сказав замінити на «Г»--V Ryabish (обговорення) 17:33, 6 липня 2019 (UTC)
Є МФА з таблицею. Ґ відповідає конкретний звук, який у інговому закінченні відсутній, бо там немає переходу н-ґ. Також у англійській мові якийсь час використовувалась літера eng, що писалась як ŋ, що вказує на відмінність у звучанні від -нґ. Ідеального рішення тут немає, звук цей з часом у мовах стає ближчим за вживаністю до Н з придихом або гудінням у кінці (німецька мова), що ближче саме до -нг.--2003:F4:BBD8:A678:DAE:C5:A093:3A7F 19:38, 6 липня 2019 (UTC)
Стосовно того, як може допомогти МФА -- я писав зауваження до правопису з проханням використати МФА замість "англійське th" і подібного. Можна було б надати загальні рекомендації, хай не ідеальні, але систематичні. Але це вже забагато роботи (я вже не кажу про використання Ворду для створення документу з великою кількістю посилань між розділами та словником), тож покращили окремі пункти, на які вже зовсім багато нарікань було, але до кінця роботу не довели.--2003:F4:BBD8:A678:DAE:C5:A093:3A7F 19:43, 6 липня 2019 (UTC)
А це хто писав? Звідки ці 16-кові адреси? --Володимир Ганджук 11:32, 7 липня 2019 (UTC)
А вам підпис важливіший чи аргументи? Чого тут IPv6 замість IPv4 не знаю, інколи пробиває.--95.91.26.149 05:47, 8 липня 2019 (UTC)
IP6. Ліньки людям залогуватись , щоб можна було питання поставити і т.д. --V Ryabish (обговорення) 11:53, 7 липня 2019 (UTC)
Будемо виносити на обговорення, як запропонував Андрій? --Володимир Ганджук 12:47, 7 липня 2019 (UTC)
@Vogand: у статті Siddharta порушені правила передачі південнослов'янських імен, які, здається, новий правопис не скасував. Я виправив. До речі, професор Пономарів не радив вживати ґ у слов'янських запозиченнях. --В.Галушко (обговорення) 16:35, 9 липня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Ага, бачу. А що за правила? Бо я за Ющуком звик, що и пишеться після "де ти з'їси цю чашу жиру". Після л і н за яким пунктом? --Володимир Ганджук 13:31, 10 липня 2019 (UTC)
P.S. І чому тоді Томі та Яні, а не Томи та Яни? --Володимир Ганджук 13:39, 10 липня 2019 (UTC)
@Vogand: у південнослов'янських іменах і топонімах пишеться за умовчанням и. Буква і пишеться наприкінці слів чи після літер для м'яких приголосних (љ, њ, lj, nj). У всіх слов'янських іменах пишемо наприкінці -ич, -ик, -иця. --В.Галушко (обговорення) 17:08, 10 липня 2019 (UTC)
Добре, я тут теж виправив. @В.Галушко:, виходить, что гитарист Океану Ельзи — Опсениця, а не Опсеніца? Я можу й це виправити? --Володимир Ганджук 23:11, 10 липня 2019 (UTC)
@Vogand: має бути «Владимир Опсениця». Чи нема україномовних джерел для остаточної певності? --В.Галушко (обговорення) 20:01, 12 липня 2019 (UTC)
@В.Галушко: ну як сказати... оф. сайт гурту пише саме Владімір Опсеніца. --Володимир Ганджук 12:08, 13 липня 2019 (UTC)
@Vogand: результат пошуку тут. Отже, трапляються найвсеможливіші варіанти. На офіційному сайті — проста транслітерація з сербської з ігноруванням прийнятих правил адаптації. Те, що мова ОЕ далека від досконалої української відоме давно, але тут офіційне джерело, навіть помилки можуть бути узаконені. Як сам артист записує своє ім'я і вимовляє його, невідоме (втім, не виключено, що він спілкується російською). Поки пропоную залишити як є, і подати необхідний коментар щодо помилковості подібної передачі. --В.Галушко (обговорення) 14:14, 13 липня 2019 (UTC)
@В.Галушко: ну в мене за вашим запитом уже на 1 сторінці більше джерел російською, ніж українською. Ім'я та прізвище в лапках дають результати лише в називному відмінку, та й то лише кілька, серед яких є також написання через і, в орудному — лише російською, в інших відмінках нічого немає. А написання Опсеніца поширене, тому так, можливо краще залишити. --Володимир Ганджук 17:42, 13 липня 2019 (UTC)
А, забув. За вашим посиланнями я ще бачив Володимира. --Володимир Ганджук 17:48, 13 липня 2019 (UTC)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Кнайпа_(мовна_консультація)/Архів_9&oldid=32737277