Дуб корковий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Дуб корковий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Quercus suber L. |
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Дуб корковий або корковий дуб (Quercus suber L. англ. cork oak, рос. дуб пробковый) — вічнозелене дерево родини букових, що походить з південно-західної Європи та північної Африки. Шляхом інтродукції з'явилося також в інших країнах Середземномор'я. В Україні культивується на Кримському півострові.
Зміст |
[ред.] Морфологія
Дерево досягає висоти у 20 метрів, діаметру — до 1 м. Стовбур і старі гілки покриті твердою товстою, глибокозморшкуватою корою (корком), що періодично знімається з промисловою метою (раз у 9-12 років). Бруньки і пагони войлочні. Листки овальні, шкірясті, рідкопильчаті, опадають через 2-3 роки. Цвіте майже безперервно, за виключенням літніх місяців. Жолуді сидять по 1-3 штуки, на короткій ніжці, скриті в густоопушеній плюсці. Дозрівають восени у рік цвітіння. Проростають швидко — за 2-5 днів. У перші роки росте повільно і потребує ретельного догляду. Теплолюбива та засухостійка рослина. Коренева система глибока. Живе до 200 років і більше. Має декоративне значення. Світлолюбива рослина, але при боковому затіненні росте краще. Перевагу віддає дренованим ґрунтам, але і на сухих зростає добре. Деревина дуже тверда, через що не має використання при виробництві меблів. Проте часто використовується при опаленні у камінах. Особливістю дерева є вогнестійкість корку, завдяки чому стовбур не зазнає значних пошкоджень при лісових пожежах.
[ред.] Практичне застосування
Основне практичне використання — корок. Для виробництва корку знімається лише верхній шар кори стовбура і старих гілок, тому «обрізання» абсолютно не ушкоджує дерево. А приблизно через 10 років кора повністю відновлюється, і її знову знімають з дерева. Ще в середні віки корок використовувався ченцями для утеплювання стін в холодних залах монастирів. Завдяки своїй структурі — а корок є безліччю замкнутих бульбашок повітря різної величини (як соти) — це один з найкращих з природніх тепло- і звукоізоляційних матеріалів. Основною з технічних властивостей є м'яка пружність корку, оскільки цей матеріал володіє дивною здатністю відновлюватися: як тільки ви зробили крок, він легко набуває первинного вигляду після деформації. Така «пружинка» під ногами створює особливий ортопедичний ефект, розвантажуючи опорно-руховий апарат людини[1].
Португалія виробляє понад 50% корку у світі, головним чином у її південних провінціях Алгарве та Алентежу. Іншими важливими експортерами є Іспанія, Алжир, Марокко, Франція, Італія та Туніс. У перелічених країнах загальна площа коркових деревостанів становить близько 25 тис. км2. Разом європейськими країнами продукується понад 340 тис. тон корку, що у грошовому вимірі перевищує 1,5 млрд. євро при 30 тис. робочих місць. Корок, що використовується для закупорування винних пляшок, становить лише 15% від загальної кількості.
Відома його гібридна з дубом турецьким (Quercus cerris) форма часто застосовується в озелененні та з декоративною метою. Невелика кількість корку продукується і в східній Азії, — китайський корковий дуб (Quercus variabilis).
[ред.] Цікавий факт
У 2007 році під час португальського головування в Європейському Союзі було випущено пам'ятну монету номіналом 2 євро з зображенням коркового дуба на її аверсній стороні[2].
[ред.] Галерея зображень
 Корковий дуб в південній португальській провінції Алгарве |
 Зберігання коркової сировини в штабелях на півдні Португалії |
 Корковий деревостан промислового призначення в Іспанії |
 Придатний для зняття кори стовбур коркового дуба в Італії |
[ред.] Посилання і джерела
- Опис дуба коркового на сайті Naturlink (порт.)
- APCOR — Португальська коркова асоціація (англ.)(фр.)(порт.)
- Атрохин В.Г., Кузнецов Г.В. Лесоводство. М.: «Агропромиздат», 1989. ISBN 5-10-000227-1
