Народна Демократична Республіка Ємен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Народна Демократична Республіка Ємен
- الجنوب العربي-جمهورية اليَمَنْ الديمُقراطية الشَعْبِيّة
1967 – 1990
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Ємен
Столиця Аден
Мови Арабська
Форма правління Соціалістична республіка,
Однопартійний комуністичний устрій
Президент Алі Салім аль-Бейд
Історія
 - Засновано 30 листопада 1967
 - Конституція 31 жовтня 1978
 - Ліквідовано 22 травня 1990
Площа
 - 1990 332 970 км2
Населення
 - 1990 2 585 484 осіб
     Густота 7,8 осіб/км² 
Валюта Південно-єменський динар
Попередник
Наступник
Flag of the Federation of South Arabia.svg Федерація Південної Аравії
Blank.png Протекторат Південної Аравії
Ємен Flag of Yemen.svg
ISO 3166-1=YD

Народна Демократична Республіка Ємен, (НДРЄ) (араб. جمهورية اليمن الديمقراطية الشعبية‎), або Південний Ємен також Народна Республіка Південного Ємену, (НРПЄ) (1967 — 1970) — державне утворення на півдні Аравійського півострова, яке існувало з 30 листопада 1967 року по 22 травня 1990 рік.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Ємену

З кінця ІІ до початку І тис. до н. е. територія Ємену входила до складу різних держав. У 1839 Великобританія створила свою військово-морську базу у місті Аден, з 1841—1918 мала у південному Ємені свій протекторат. В 1962 році Велика Британія на території Південного Ємену створила Федерацію дрібних князівств — Федерація Південної Аравії. У 1967 році Британія була змушена розпочати процес надання незалежності своїм колоніям у регіоні. Першим її отримав Південний Ємен, до складу якого увійшли території навколо Адена та частини створеної у 1959 р. Південноарабської федерації арабських еміратів. Проголошена 1967 р. держава отримала назву Народної Республіки Південного Ємену (з 1970 — Народна Демократична Республіка Ємен). В зовнішній політиці країна дотримувалася про-соціалістич­ного курсу. 22 травня 1990 НДРЄ об'єдналась з Єменською Арабською Республікою в одну країну — Республіку Ємен.

Релігія[ред.ред. код]

У колишній Народній Демократичній Республіці Ємен переважна більшість населення — мусульмани, головним чином послідовники сунізму шафіїтського мазхабу. На крайньому сході країни є невелике число сунітів-маликіти, а в прибережному районі — маленька група сунітів-ханіфітів. У місті Адені живуть також шиїти-імаміти та ісмаїліти (головним чином вихідці з Південної Азії), на кордоні з ЄАР — зейдити. На сході зустрічаються ібадити. Серед іноземців поширене християнство (європейці), індуїзм і зороастризм (вихідці з Південної Азії). У Адені є кілька десятків християн-католиків з числа місцевих жителів.

Природні умови[ред.ред. код]

На території колишньої НДРЄ більша частина ресурсів, у тому числі сільськогосподарські угіддя, зосереджені в районі Адена. Виняток становить Хадрамаут, регіон в східній частині країни, що являє собою широку долину, що простяглася паралельно берегу і що повертає потім на південь, до моря. Прибережна низовина на півдні тягнеться на 5-65 км углиб країни. Внутрішня частина регіону являє собою перетнуте плоскогір'я, розчленоване долинами ваді. Клімат прибережної смуги такий самий спекотний, як і у низовині Тіхама, але відрізняється ще більшою сухістю. У деяких східних районах випадає не більше 50 мм опадів на рік. Клімат гір і передгір'я у східній частини Ємену більш помірний, часом в горах відзначаються заморозки.

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Територіальний поділ НДРЄ (острови Перим (на карті не зазначені), Сокотра, Абд-ель-Курі й інші входили до складу провінції Аден)

6 мухафаз (провінцій):

  1. Аден (عدن), центр — Аден
  2. Лахдж (لحج), центр — Аль-Хута (الحوطة)
  3. Аб'ян (أبين), центр — Зінджубар (زنجبار)
  4. Шабва (شبوة), центр — [[Атак (عتق)
  5. Хадрамаут (حضرموت), центр — Мукалла (المكلا)
  6. Махра (المهرة), центр — Аль-Гейда (الغيظة)

Столиця — Аден (عدن).

Населення[ред.ред. код]

Населення НДРЄ за переписом 1988 становило 2 345 266 чоловік, з них 238 тис., тобто близько третини активного населення, значилися як ті які проживають за кордоном. Найбільшою за чисельністю населення провінцією країни був Хадрамаут, де проживало понад 700 тис. чоловік. Найбільш густонаселеним серед розвинених «міських» провінцій було місто Аден і його околиці з населенням 420 тис.чоловік, а найменш населена — Махра, на сході країни, з населенням лише 98 тис. чоловік. Також у країні проживало майже 200 тис. кочівників — бедуїнів, зосереджених в основному на північному сході. Щорічний приріст населення становив 3,1%. Дані про віковій структурі населення для цієї частини Ємену такі: 46% населення становили молоді люди до 14 років, 46% — від 15 до 59 років і 8% — 60 років і старше. Населення НДРЄ урбанізоване більшою мірою, ніж населення ЄАР: біля 43% жителів проживало в містах, тоді як у ЄАР це показник становив 32%.

Державний устрій[ред.ред. код]

У 1967 була проголошена незалежна Народна Республіка Південного Ємену (НРПЄ), до складу якої увійшли британська колонія Аден та більше 20 невеликих князівств, які знаходилися під британським протекторатом. У 1970 ця держава отримала назву Народної Демократичної Республіки Ємен (НДРЄ). У 1978, після кровопролитного перевороту під керівництвом Абдель Фаттаха Ісмаїла, була створена Єменська Соціалістична Партія (ЙСП) і встановлені тісні ідеологічні та військові зв'язки з СРСР. На початку 1986 в НДРЄ почалася громадянська війна, викликана особистими амбіціями лідерів, клановими суперечностями у їхньому середовищі, а також суперечками між прихильниками жорсткої лінії на чолі з Ісмаїлом і більш прагматичним Алі Насером Мухаммедом, що змінив Ісмаїла на посту глави держави у 1980. Після закінчення війни фактичним лідером нової правлячої верхівки і новим генеральним секретарем ЦК ЙСП став Алі Салем аль-Бейда. До 1990 марксистсько-ленінська ідеологія була остаточно відкинута, що зробило можливим об'єднання з ЄАР.

Зовнішня політика[ред.ред. код]

НДРЄ підтримувала тісні відносини з СРСР, особливо вони зміцнилися після 1978. У період правління Алі Насера Мухаммеда були відновлені дипломатичні відносини з Саудівською Аравією (1983). Нормалізація відносин з Іраком, Оманом, Єгиптом, а потім і західними країнами відбулася лише після громадянської війни 1986. Із закінченням «холодної війни» СРСР перестав грати будь яку значну роль у справах НДРЄ. У жовтні 1987 між НДРЄ і Оманом стався прикордонний конфлікт, який був повністю врегульований лише у травні 1997, після виведення оманських військ і згоди обох сторін на демаркацію кордону з участю представників міжнародних організацій. У 1990 були відновлені дипломатичні відносини з США, розірвані в 1970.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Валькова Л. В., Котлов Л. Н. Південний Ємен. М., 1973.
  • Густерін П. В. Єменська Республіка і її міста. М.: 2006.
  • Halliday F. Arabia without Sultans. Hammmondsworth, Middlesex, England, 1974.