Населення Піткерну
Населення Піткерну  | |
|---|---|
| Чисельність | 54 осіб |
| Густота | 1,2 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 7,16 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | 0 % |
| Етнічні групи | |
| Найбільший етнос | піткернці |
| Мови | |
| Офіційна | англійська |
| Також у побуті | піткернська |
Населення Піткерну. Чисельність населення країни 2015 року становила 54 особи (238-ме місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян залишається стабільною, природний приріст — 0 % (198-ме місце у світі) 
.
[ред. | ред. код]
Населення острова являє собою англо-полінезійських метисів, нащадків від мішаних шлюбів заколотників з судна «Баунті» і таїтянських жінок.
Природний рух[ред. | ред. код]
Відтворення[ред. | ред. код]
Дані про коефіцієнт потенційної народжуваності відсутні.
Природний приріст населення в країні 2014 року становив 0 % (198-ме місце у світі)[1]. Дані про очікувану середню тривалість життя 2015 року відсутні[1].
Розселення[ред. | ред. код]
Густота населення країни 2015 року становила 1,2 особи/км² (239-те місце у світі)[1].
Урбанізація[ред. | ред. код]
Піткерн надзвичайно низькоурбанізований острів. Рівень урбанізованості становить 0 % населення країни (станом на 2012 рік), жодного міста на острові не засновано[1]. Єдиний населений пункт — Адамстаун, являє собою розкидані на значній відстані один від одного маєтки й будівлі остров'ян.
Міграції[ред. | ред. код]
Через обмеженість придатних для ведення сільського господарства площ і можливості розвитку туризму (відсутність аеропорту і жвавих морських маршрутів), молодь емігрує до Нової Зеландії, тому чисельність населення острова майже не змінюється (2001 року — 47 осіб).
Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]
Головні етноси країни: нащадки мішаних шлюбів між матросами британського корабля «Баунті» з таїтянськими жінками.
Мови[ред. | ред. код]
Офіційна мова[2]: англійська. Населення острова розмовляє піткернською (сумішшю англійської мови XVIII століття з таїтянською лексикою).
Релігії[ред. | ред. код]
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: адвентизм — 100 % (станом на 2015 рік)[1].
-
Церква в Адамстауні
Освіта[ред. | ред. код]
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Дані про смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, відсутні[1].
Захворювання[ред. | ред. код]
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Санітарія[ред. | ред. код]
Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]
Дані про розподіл доходів домогосподарств і безробіття на острові відсутні[1].Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 54 унікальних інтернет-користувачів, що становило 100 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Загальні трудові ресурси 2004 року становили 15 осіб (233-тє місце у світі)[1]. Економічно активне населення острова спорадично зайняте в господарчій діяльності (фермерство, рибальство), господарство острова відсутнє у звичному розумінні, поширений товарообмін[1].
Кримінал[ред. | ред. код]
Гендерний стан[ред. | ред. код]
Дані про Статеве співвідношення населення острова відсутні[1].
Демографічні дослідження[ред. | ред. код]
| Населення Піткерну | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1950 | 161 | — |
| 1960 | 126 | −21.7% |
| 1970 | 96 | −23.8% |
| 1975 | 74 | −22.9% |
| 1980 | 61 | −17.6% |
| 1985 | 58 | −4.9% |
| 1990 | 59 | +1.7% |
| 1995 | 55 | −6.8% |
| 2000 | 51 | −7.3% |
| 2005 | 63 | +23.5% |
| 2010 | 64 | +1.6% |
| Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[3]. | ||
Демографічні дослідження в країні ведуться місцевим священником єдиного приходу.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Pitcairn Islands : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Питкэрн // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Питкэрн // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Піткерну |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. The United Kingdom : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Великої Британії.
- At a glance: The United Kingdom. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Великої Британії.
- The United Kingdom. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Великої Британії.
- The United Kingdom. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Великої Британії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Asia and the Pacific : [англ.] // UNDP Pacific Office in Fiji. — Програма розвитку ООН для азійсько-тихоокеанського регіону.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
| ||||||||
| |||||||||||
